Рішення

від 05.05.2017 по справі 692/921/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/872/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Степ" - ОСОБА_6, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Степ" до ОСОБА_7, Приватного підприємства "Воронинці" про визнання недійсним договору та поновлення договору оренди землі ,-

в с т а н о в и л а :

24 жовтня 2016 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Степ" - ОСОБА_6 (далі ТОВ "АПК "Степ") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання недійсним договору та поновлення договору оренди землі, посилаючись на те, що 14 березня 2006 року між ТОВ "АПК "Степ" та ОСОБА_7 укладено договір оренди земельної ділянки розміром 2,62 га., кадастровий номер 7120684000:02:001:0861 строком на 10 років, який 15 вересня 2006 року зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040678100259.

Позивач зазначив в позові, що договором передбачено, що орендар має переважне право перед іншими на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Умови договору ТОВ АПК Степ виконувало належним чином. На виконання п. 8 договору ТОВ АПК Степ більш ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, надіслало орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним перед іншими особами правом на оренду земельної ділянки, додавши до нього проект додаткової угоди, проте орендодавець ігнорує та ухиляється від укладення додаткової угоди.

Позивач вважав, що договір від 14 березня 2006 року є поновленим відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки відповідач протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки не висловив будь-яких заперечень проти поновлення договору оренди землі, а також оскільки він добросовісно виконував умови договору.

Крім того, ТОВ АПК Степ стало відомо про те, що відповідач, в порушення їх переважного права, уклав 22 вересня 2016 року договір оренди спірної ділянки з ПП Воронинці на 7 років, про що мається запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вказував, що без визнання недійсним договору оренди землі між ТОВ АПК Степ та ПП Воронинці , неможливо вирішити спір щодо поновлення договору, остаточно уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати недійсним договір оренди землі від 22 вересня 2016 року, укладений ОСОБА_7 та ПП Воронинці , предметом якого є земельна ділянка площею 2,6232 га., кадастровий номер 7120684000:02:001:0861, місцезнаходження: Золотоношківська сільська рада Драбівського району Черкаської області, визнати поновленим договір оренди землі від 14 березня 2006 року, укладений між ТОВ АПК Степ та ОСОБА_7, що зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 вересня 2006 року за № 040678100259, на той самий строк і тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Під час попереднього слухання справи залучено ПП Воронинці в якості співвідповідача.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2017 року позовні вимоги ТОВ АПК Степ задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 22 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_7 та ПП Воронинці , щодо оренди земельної ділянки розміром 2,6232 га., кадастровий номер 7120684000:02:001:0861.

Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати на ТОВ АПК Степ в сумі 1378 гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ АПК Степ - ОСОБА_6 та представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 оскаржили рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник ТОВ АПК Степ - ОСОБА_6 посилається на те, що при винесенні рішення судом зроблено не відповідний обставинам справи висновок щодо листа від 10 лютого 2016 року та порушено норми матеріального права, а саме, не застосовано ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Просить змінити рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2017 року, скасувавши рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення договору оренди землі і в цій частині ухвалити нове рішення, яким визнати поновленим договір оренди землі від 14 березня 2006 року, укладений між ТОВ АПК Степ та ОСОБА_7, що зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 вересня 2006 року за № 040678100259, на той самий строк і тих самих умовах, які були передбачені договором.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 посилається на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, не взяв до уваги обґрунтування позовних вимог та заперечення відповідачів, не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення пору. Апелянт вказує, що позивач мав довести перед судом належне виконання умов договору, а надані суду стороною відповідача докази, а саме: лист-повідомлення від 31 травня 2016 року та 10 серпня 2016 року підтверджують, що орендодавець неодноразово направляв відповідачу листи-повідомлення, якими висловив свої заперечення щодо поновлення з ТОВ АПК Степ договору оренди землі на новий строк. Просить рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2017 року скасувати, у задоволенні позовних вимог ТОВ АПК Степ відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується даними судових повісток про вручення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника ТОВ АПК Степ - ОСОБА_6 підлягає відхиленню, апеляційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що було відсутнє повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, тому такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах закону і обставинах справи, наявних у справі доказах, а рішення суду ухвалено з грубим порушенням вимог чинного законодавства, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 2,6232 га., кадастровий № 7120684000:02:001:0861, яка знадиться на території Золотоношківської сільської ради, Драбівського району Черкаської області.

14 березня 2006 року між ТОВ АПК Степ , як орендарем, та ОСОБА_7, як орендодавцем, укладено договір оренди землі щодо вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований у Драбівському РВ Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 15 вересня 2006 року за № 04.06.782.002.59, за умовами якого розмір орендної плати сторонами встановлено у розмірі 1,5% вартості земельного паю с/г продукції і послуг (а. с. 8-9).

22 вересня 2016 року ОСОБА_7 та ПП Воронинці уклали договір оренди цієї ж земельної ділянки, площею 2,6232 га. в адміністративних межах Золотоношківської сільської ради, на 7 років (а.с. 85-87), який зареєстрований 17 жовтня 2016 приватним нотаріусом ОСОБА_9 (а.с. 27), за умовами якого розмір орендної плати сторонами встановлено у 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлена на день підписання даного договору.

Позивач надав суду копію листа-повідомлення від 10 лютого 2016 року відповідачу ОСОБА_7, в якому повідомив останнього про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, посилаючись на п.8 договору оренди землі від 15 вересня 2006 року, пропонував встановити орендну плату в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки землі та додавав проект додаткової угоди (а.с.10-13). Надав також копію листа-нагадування про намір продовжити договірні стосунки від 13 квітня 2016 року (а.с.41) та листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі аналогічного змісту від 08 серпня 2016 року (а. с. 14).

Представник ОСОБА_7 за довіреністю ОСОБА_8 22 серпня 2016 року направив позивачу повідомлення від імені ОСОБА_7, в якому зазначав, що 15 вересня 2006 року закінчується строк договору оренди з позивачем і він заперечує проти укладення нового договору, оскільки має намір укласти договір оренди на кращих умовах, де також зазначив прохання не проводити ніяких сільськогосподарських робіт на його земельній ділянці після закінчення дії договору (а. с. 35).

Договір оренди землі, укладений між ТОВ АПК Степ та ОСОБА_7 на 10 років, зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України 15 вересня 2006 року, тобто він втратив чинність 15 вересня 2016 року. Обчислення строку дії договору саме з моменту державної реєстрації, а не з моменту підписання договору, відповідає правовій позиції ВСУ від 13 червня 2016 року справа № 6-643цс16.

Згідно п.8 договору оренди землі від 14 березня 2006 року після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами першою - п'ятою ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У контексті наведених вище норм Конституції України та ЦК України, переважне право на поновлення договору оренди землі законодавцем не зводиться виключно до дотримання процедури направлення орендарем пропозицій, як гарантії поновлення договору за відсутності заперечень орендодавця, а передбачає обмеження у волевиявленні орендодавця у випадках, коли він має намір передавати ділянку в оренду іншій особі, проте пропозиції орендаря є рівними з іншими пропозиціями, або більш вигідними для орендодавця. Відсутність альтернативи для орендодавця, який по закінченню строку дії договору оренди має намір передавати знову в оренду свою земельну ділянку, суперечитиме його конституційному праву як власника, що не відповідає принципу верховенства права.

Згідно ч.4 ст.33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. При цьому слід врахувати, що переважне право виникає лише за пропозиції рівних або кращих умов.

Відповідно ч.1 ст.777 ЦК України, умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється. Таким чином виникнення переважного права пов'язано не лише із дотриманням процедури повідомлень та узгоджень умов договору, а й із волевиявленням сторін, тобто досягнення або недосягнення домовленості щодо умов договору. Це узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-70цс15 від 10 червня 2015 року, в якій суд вказав, що, виходячи з приписів статей 319,626 ЦК України, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст.33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

У світлі вищевикладеного, враховуючи, що новий орендар ПП Воронинці запропонував власнику землі (орендодавцеві) більш вигідні умови укладення договору оренди землі - менший строк та вищу орендну плату, ніж попередній орендар ТОВ АПК Степ , отже власник землі діяв правомірно, укладаючи спірний договір оренди землі, так як переважне право орендаря на продовження орендних правовідносин за таких обставин перешкод для укладення цього договору не становило у зв'язку із наявністю більш вигідної пропозиції для орендодавця.

Сама по собі наявність у поточного орендаря переважного права на продовження орендних правовідносин та дотримання встановленої процедури для його реалізації, про що доводить апелянт у даній справі, не може перешкоджати орендодавцеві більш вигідно реалізовувати своє право на передачу земельної ділянки в оренду іншому орендареві. Переважне право поточного орендаря щодо предмету оренди має пріоритет лише за наявності однакових пропозицій щодо умов оренди, що у даному випадку не мало місця, адже новим орендарем власнику землі запропоновано більш вигідні умови її оренди.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта з посиланням на дотримання ТОВ АПК Степ процедури реалізації переважного права оренди земельної ділянки щодо направлення відповідних звернень орендодавцеві, відсутність заперечень останнього, які були б надані у місячний строк після одержання відповідних звернень орендаря, продовження використання апелянтом після закінчення строку дії договору орендованою земельною ділянкою, відповідність договору оренди, укладеному з апелянтом, вимогам чинного на момент його укладення законодавства, належне виконання апелянтом умов договору, не свідчать про наявність перешкод у власника землі укладати договір щодо її оренди на більш вигідних умовах ніж ті, що запропоновано орендарем, який має переважне право на продовження орендних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ТОВ АПК Степ є безпідставними та необґрунтованими та підлягають відхиленню колегією суддів, оскільки відсутні підстави для поновлення договору оренди землі від 14.03. 2006 року.

Інших доводів апеляційна скарга ТОВ "АПК "Степ" не містить, які б могли спростовувати висновки суду та наявні в матеріалах справи докази щодо підстав для зміни рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "АПК "Степ" та ухвалення нового рішення про задоволення вимог позивача.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, оскільки в порушення вимог закону суд визнав недійсним договір оренди землі від 22 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_7 та ПП Воронинці , тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ТОВ "АПК "Степ" відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,309, 313, 314,316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Степ" - ОСОБА_6 - відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - задовольнити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 16 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Степ" до ОСОБА_7, Приватного підприємства "Воронинці" про визнання недійсним договору та поновлення договору оренди землі скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК "Степ" до ОСОБА_7, Приватного підприємства "Воронинці" про визнання недійсним договору та поновлення договору оренди землі - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :