Ухвала

від 18.05.2017 по справі 910/7735/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.05.2017Справа № 910/7735/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будівельний -Союз" ,

третя особа ОСОБА_1

про стягнення 4 256 597,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 010-0/499 від 28.04.2017 (вх. № 7735/17 від 15.05.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної суми.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити , зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов ; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (позивачем) заявлено вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будівельний -Союз" (відповідача), як солідарного з ОСОБА_1 (третьою особою) боржника, заборгованості в розмірі 4256597,03 грн. Підставою заявлених позовних вимог визначено Кредитний договір № 28807С127 від 06.07.2007 (із змінами і доповненнями), укладений між позивачем (банк) та третьою особою (позичальник, клієнт) (далі - Кредитний договір), та Договір поруки № 28812Р9 від 27.12.2012 (із змінами і доповненнями), укладений між позивачем (кредитор), відповідачем (поручитель) та третьою особою (позичальник).

В абз. 4 стор. 2 позовної заяви зазначено, що "згідно з умовами Кредитного договору Позивачем було надано Позичальнику кредит у сумі 320000,00 доларів США ... для оплати поточних потреб строком до 06.07.2014...", однак не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати, зокрема, докази на підтвердження надання позивачем відповідачу кредиту в наведеній сумі та валюті (доларах США).

Крім того, в абз. 8 стор. 2 позовної заяви також зазначено, що "... відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 14 Банком надано Позичальнику кредит у сумі 2716533,27 грн. ... строком до 06.07.2019 для придбання Позичальником на міжбанківському валютному ринку доларів США для погашення кредиту в доларах США за Кредитним договором", проту і тут не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати, зокрема, докази на підтвердження надання позивачем відповідачу кредиту в наведеній сумі та валюті (гривнях).

При цьому в абз. 15 стор. 2 позовної заяви позивач робить загальний висновок про те, що "... станом на 01.03.2017 зобов'язання Позичальника в частині погашення Кредиту та процентів залишаються невиконаними ", однак при цьому позивачем не вказано, про невиконання позичальником якого саме зобов'язання з погашення кредиту та процентів - в якій валюті ( в доларах США та/або гривні), - фактично йдеться в зазначеному абзаці стор. 2 позовної заяви. А також, позивачем не вказано, в якій саме частині (сумі) відповідне зобов'язання є невиконаним, та не вказано докази на підтвердження такого.

В свою чергу, відсутність викладу обставин стосовно невиконання позичальником зобов'язання з погашення кредиту та процентів із зазначенням при цьому валюти кредиту, не зазначення сум та доказів на їх підтвердження часткового виконання позичальником зобов'язання з погашення кредиту та процентів, позбавляє підставності висновок позивача в абз. 3 стор. 3 позовної заяви про те, що "... станом на 01.03.2017 загальна сума заборгованості позичальника перед позивачем за Кредитним договором залишається непогашеною та становить 4 256 597,03 грн. ...".

Отже, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України, позовна заява не містить викладу обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов. При цьому відсутність зазначення вказаних доказів позбавляє обгрунтованості визначені позивачем суми заборгованості за кредитом (основним боргом), заборгованості за процентами, пені.

Наведене, в свою чергу, є підставою для повернення позову без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно абз. 5 п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обсавин, на яких грунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За таких обставин, позовна заява № 010-0/499 від 28.04.2017 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід також врахувати наступне.

Подання позову до господарського суду, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 54 ГПК України. Вказана стаття не зумовлює можливості для позивача самостійно визначати третіх осіб та залучати їх до участі у справі безпосередньо при оформленні позовної заяви.

Водночас, приписами ч.ч. 1-3 ст. 27 ГПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін , прокурора.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі .

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу .

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В.Гумега