Постанова

від 13.06.2017 по справі 910/7735/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа№ 910/7735/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.;

за участю представників учасників:

від позивача: Ференець А.В. - представник за довіреністю № 010-01/3096 від 18.07.2016;

від відповідача: не з'явились,

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2017

у справі № 910/7735/17 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будівельний-Союз"

третя особа ОСОБА_3

про стягнення 4 256 597,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будівельний-Союз" (надалі - відповідач) про стягнення 4 256 597,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 позовні матеріали повернуто без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" 29.05.2017 (згідно відтиску штемпеля Господарського суду міста Києва на апеляційній скарзі) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у даній справі та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального права, зокрема, ст. 63, 65 ГПК України, постановлена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалі справи. Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не був позбавлений права у разі виникнення необхідності уточнення обставин справи чи отримання додаткових доказів, вчинити дії передбачені ст. 65 ГПК України, натомість суд першої інстанції не вчинивши жодних дій щодо встановлення обставин справи, повернув позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 апеляційну скаргу у даній справі було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Сулім В.В., розгляд справи призначено на 13.06.2017.

В судовому засіданні 13.06.2017 представник позивача апеляційну скаргу у даній справі просив задовольнити, ухвалу суду від 18.05.2017 скасувати, а справу направити на розгляд до суду Господарського суду міста Києва з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач в судове засідання 13.06.2017 не з'явився. Разом з цим ухвала суду від 06.06.2017 була повернута УДППЗ Укрпошта з відміткою: організація вибула .

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Третя особа в судове засідання 13.06.2017 також не з'явилась. Про час і місце судового засідання повідомлена належним чином про що свідчить засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача та третьої особи (які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання) за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши оригінал позовної заяви з додатками, заслухавши пояснення представника апелянта, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Повертаючи без розгляду позовну заяву у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що в абз. 4 стор. 2 позовної заяви зазначено, що "згідно з умовами Кредитного договору Позивачем було надано Позичальнику кредит у сумі 320000,00 доларів США ... для оплати поточних потреб строком до 06.07.2014...", однак не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати, зокрема, докази на підтвердження надання позивачем відповідачу кредиту в наведеній сумі та валюті (доларах США). Крім того, в абз. 8 стор. 2 позовної заяви також зазначено, що "... відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 14 Банком надано Позичальнику кредит у сумі 2716533,27 грн. ... строком до 06.07.2019 для придбання Позичальником на міжбанківському валютному ринку доларів США для погашення кредиту в доларах США за Кредитним договором", проте і тут не вказано на докази, які мають такі зазначення підтверджувати, зокрема, докази на підтвердження надання позивачем відповідачу кредиту в наведеній сумі та валюті (гривнях). . А тому вирішив повернути позовну заяву в порядку п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції таким, що суперечить нормам процесуального права через наступне.

Відповідно до ст.ст. 99, 101, 106 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення (ухвалу) в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Пунктом 4 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

В статті 65 ГПК України визначено дії судді по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Згідно статей 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В пункті 3.3. та чч. 5, 6 п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи. Підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви. Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 916/3721/15).

Як вбачається із оригіналу позовної заяви (поданої до суду першої інстанції), позивач, в якості додатків до позовної заяви, надав, зокрема, копії кредитного договору з додатками до нього та додатковими угодами, графіки надання та погашення кредиту, деталізований розрахунок заборгованості, оригінали виписок з банківських рахунків, копія договору поруки, витяг з ЄДРПОУ на позивача, та інші докази.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм процесуального права та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку (на стадії прийняття позовної заяви) про відсутність доказів надання позивачем відповідачу кредиту у вказаному в позовній заяві розмірі, оскільки позивачем все ж були надані певні докази, належність яких в порядку ст. 34, 43 ГПК суд міг встановити лише після детального дослідження кожного з них під час розгляду справи по суті.

Разом з цим, у разі якщо поданих доказів було б недостатньо для встановлення обставин справи, місцевий господарський суд не був позбавлений права під час розгляду справи по суті зобов'язати сторін надати необхідні докази в розумінні ст.ст. 33, 34, 43, 99 ГПК у даній справі, однак, неподання окремих доказів у справі не може бути підставою для повернення позовної заяви без розгляду в порядку ст. 63 ГПК.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. У той же час такі обмеження та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України", № 23436/03, пп. 22 - 23, від 28.03.2006).

Отже, ухвала господарського суду міста Києва від 05.09.2016 № 910/16164/16 винесена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом не було належним чином обґрунтовано підстави для повернення позовної заяви і оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/16164/16 не відповідає чинному законодавству, винесена з порушенням норм процесуального права, тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала - скасуванню, а справа - передачі на розгляд місцевого господарського суду.

Розподіл судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку ст. 49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 63, 99, 101, 103, ч. 2 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/7735/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/7735/17 - скасувати.

3. Позовну заяву та додані до неї документи Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/7735/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім