Рішення

від 12.05.2017 по справі 911/953/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2017 р. Справа № 911/953/17

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, Київська обл., м. Біла Церква, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,м. Київ

до Державного підприємства «Укрриба» , м. Київ;

Приватного акціонерного товариства «Білоцерківсільрибгосп» , Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Вільна Тарасівка

про визнання недійсним договору № 15/15 від 05.05.2015 р. зберігання державного майна

за участю представників:

від прокурора: Моцик Л.М. (посв. № 042321 від 29.03.2016 р.);

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 1 від 04.01.2017 р.);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_2 (дов. № 11/01/2017-01 від 11.01.2017 р.);

Обставини справи:

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до державного підприємства «Укрриба» (далі - відповідач 1) та приватного акціонерного товариства «Білоцерківсільрибгосп» (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору № 15/15 від 05.05.2015 р. зберігання державного майна.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір № 15/15 від 05.05.2015 р. зберігання державного майна строком на 10 років (до 05.05.2025 р.). При цьому, на думку прокурора, спірний договір зберігання з правом користування майном є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є договором оренди. Прокурор вказує, що відповідно до приписів цивільного законодавства при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до цих відносин слід застосовувати правила того правочину, який вони насправді вчинили. Прокурор посилаючись на ст. 287 ГК України ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та на ст.ст. 4, 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» просить суд визнати вказаний договір недійсним, оскільки передача спірного державного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України по Київській області та без його дозволу.

18.04.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшли заперечення № 11-09/44 від 11.04.2017 р. на позовну заяву прокурора, в яких відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 06.05.2015 р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої відповідач 1, згідно з ст. 944 ЦК України надав відповідачу 2 право користування майном, отриманим на відповідальне зберігання. Також, відповідач 1 зазначає, що у позовній заяві не зазначено, яким саме нормам законодавства не відповідає спірний договір до укладання до нього додаткової угоди на користування.

03.05.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки оспорюваний договір не є ані удаваним, ані недійсним правочином, та зазначає, що між відповідачами укладений саме договір зберігання. Також, відповідач 2 зазначає, що у разі надання поклажодавцем зберігачеві згоди на користування переданою на зберігання річчю, між сторонами не виникають відносини майнового найму (оренди), оскільки їх правова природа є несумісною з правовою природою відносин зберігання.

Представник прокуратури у судове засідання 18.04.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а у судовому засіданні 12.05.2017 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судових засіданнях 18.04.2017 р. та 12.05.2017 р. позов підтримав.

Представник відповідача 1 у судові засідання 18.04.2017 р. та 12.05.2017 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач 1 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями № 0103258739403 та № 0103259787746, запереченнями № 11-09/44 від 11.04.2017 р. та клопотанням № 11-09/46 від 14.04.2017 р. про відкладення розгляду справи.

Також, 12.05.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання № 11-09/58 від 12.05.2017 р. про відкладення розгляду справи, в якому відповідач 1 просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням юрисконсульта у відпустці до 28.05.2017 р.

Вказане клопотання відповідача 1 не підлягає задоволенню, оскільки розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника відповідача, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті.

Крім того, відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

ОСОБА_3 з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України відповідач не позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, повноваження якого підтверджуються довіреністю від відповідача.

Представник відповідача 2 у судових засіданнях 18.04.2017 р. та 12.05.2017 р. проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача 2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 р. між державним підприємством «Укрриба» (поклажодавець) та приватним акціонерним товариством «Білоцерківсільрибгосп» (зберігач) було укладено договір № 15/15 зберігання державного майна, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з актом прймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України «Про передачу гідротехнічних споруд» від 06 травня 2003 року №126/752 (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору об'єктом зберігання є гідротехнічні споруди рибницьких ставів - майно, що перебуває в державній власності відповідно до п. 1.1. договору.

ОСОБА_3 з п. 4.1. договору при передачі майна зберігачу від поклажодавця, останній готує та надає після підписання договору зберігачу акт приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 5.1. договору за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10,00 грн., в тому числі ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року на підставі акта виконаних робіт (послуг), який зберігач направляє поклажодавцю до 31 грудня звітного періоду.

Цей договір набуває чинності з дня підписання акта приймання-передачі згідно п. 4.1. цього договору і діє до 05.05.2025 р. (п. 7.1. договору).

05.05.2015 р. відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання ПрАТ «Білоцерківсільрибгосп» , відповідно до якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди), балансова вартість якого становить 8602185,51 грн. Зазначене майно розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Білоцерківський район, с. Шкарівка, с. Глушки, с. Храпачі, с. Піщана, с. Скрибиші, Васильківський р-н, с. Лосятин, с. Саливінки.

Відповідачем 1 та відповідачем 2 також підписано протокол від 05.05.2015 р. про договірну ціну за відповідальне зберігання державного майна, зазначену у договорі, відповідно до якого щомісячна ціна за договором складає 10,00 грн. з ПДВ.

06.05.2015 р. між державним підприємством «Укрриба» та приватним акціонерним товариством «Білоцерківсільрибгосп» було укладено додаткову угоду від 26.05.2015 р. до договору № 15/15 від 05.05.2015 р. зберігання державного майна (далі - додаткова угода).

ОСОБА_3 з п. 1 додаткової угоди відповідно до ст. 944 ЦК України поклажодавець надає згоду зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даної додаткової угоди до договору зберігання в порядку даної додаткової угоди до договору зберігання, а зберігач засвідчує свою обізнаність з усіма властивостями майна відповідно до Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств , затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України від 13.01.2004 р. № 6 ТА Виробничої програми , що розроблена зберігачем та погоджена поклажодавцем і є невід'ємною частиною даної додаткової угоди до договору зберігання.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди зберігач зобов'язаний щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним надавати поклажодавцю звіт про вилов риби, добування інших живих ресурсів за встановленою формою згідно наказу Держрибагенства України від 13.02.2012 р. № 84.

Відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано додаток № 1 Перелік державного нерухомого майна (гідротехнічних споруд), яке обліковується на балансі ДП Укрриба та передається у користування ПрАТ Білоцерківсільрибгосп до додаткової угоди, в якому зазначено найменування об'єкту, рік введення в експлуатацію та балансова вартість в грн. (всього 8500721,07 грн.).

Сторонами за договором підписано протокол від 06.05.2015 р. про договірну ціну за користування державним майном зазначену у додатковій угоді до договору № 15/15 від 05.05.2015 р., відповідно до якого щомісячна ціна за договором зберігання державного майна, за користування гідротехнічними спорудами, складає 13922,57 грн. з ПДВ.

Дослідивши умови вказаного договору суд дійшов висновку, що він підлягає визнанню недійсним у зв'язку з наступним.

Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 року №126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» до сфери управління Мінагрополітики України та на баланс Державного підприємства «Укрриба» були передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та інше майно, які під час приватизації не увійшли до статутних фондів господарських товариств. Зазначені гідроспоруди є державним майном, що знаходиться у сфері управління Міністерства аграрної політики України та перебувають на балансі Державного підприємства «Укрриба» .

ОСОБА_3 обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури N 252 від 19 грудня 1995 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 р. за N 466/1002, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

ОСОБА_3 з ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Відповідно до п. 2.9. договору зберігач має право у випадках, коли для збереження якісних властивостей майна необхідне його використання, звертаєтися до поклажодавця за дозволом стосовно використання майна, переданого на зберігання, в порядку дії ст. 944 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суттєвою умовою даного договору зберігання з правом користування річчю, переданого на зберігання за згодою поклажодавця згідно з п. 2.9. договору, є користування річчю з метою збереження схоронності цієї речі.

Але в результаті такого користування витрати повинен нести поклажодавець, оскільки договір зберігання укладається у будь-якому випадку на його користь, а не на користь зберігача.

Проте, спірний договір передбачає не тільки користування майном, а й щомісячну плату за користування.

Користування майном за плату є кваліфікуючими ознаками найму (оренди).

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, у даному випадку мають місце правовідносини найму за ознаками оплатного користування, які сторони назвали договором зберігання.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 від 15.02.2017 р., видами діяльності відповідача 2 є: 03.12 Прісноводне рибальство, 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура), 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Таким чином, відповідач 2 - приватне підприємство Білоцерківсільрибгосп (зберігач за спірним договором), не займається таким видом діяльності як зберігання, а є рибогосподарським підприємством, господарська і підприємницька діяльність якого серед іншого пов'язана і з використанням переданих йому за договором № 15/15 від 05.05.2015 р. гідротехнічних споруд за їх цільовим призначенням.

Частиною 1 ст. 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

ОСОБА_3 з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9 за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який, сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Приписами ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Судом встановлено, що оспорюваний договір № 15/15 від 05.05.2015 р. зберігання державного майна є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом зазначений договір фактично є довгостроковим договором оренди. Разом з тим, правомочною особою на укладення договору оренди державного майна є саме Фонд державного майна України, а отже ДП «Укрриба» при укладенні оспорюваного договору було перевищено свої повноваження, як балансоутримувача майна.

ОСОБА_3 зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що передача спірного державного нерухомого майна, а саме - гідротехнічних споруд, відбулась на підставі договору, укладеного без участі Фонду державного майна України та без його дозволу, суд вважає, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 287 Господарського кодексу України.

ОСОБА_3 зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, позовна вимога про визнання недійсним договору № 15/15 від 05.05.2015 р. зберігання державного майна, укладеного між державним підприємством «Укрриба» та приватним акціонерним товариством «Білоцерківсільрибгосп» , підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір № 15/15 від 05.05.2015 р. зберігання державного майна, укладений між державним підприємством «Укрриба» та приватним акціонерним товариством «Білоцерківсільрибгосп» .

2. Стягнути з державного підприємства «Укрриба» (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-А, код 25592421) на користь Прокуратури Київської області (01601, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) судового збору.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Білоцерківсільрибгосп» (09132, Київська обл., Білоцерківський район, с. Вільна Тарасівка, вул. Травнева, буд. 2 А, код 00476688) на користь Прокуратури Київської області (01601, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 18.05.2017 р.

Суддя О.О. Рябцева