Постанова

від 27.06.2017 по справі 911/953/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р. Справа№ 911/953/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

прокуратури: Моцик Л.М., посвідчення №042321 від 29.03.2016,

позивача: Котовський В.М., довіреність №12 від 19.01.2017,

відповідача 1: Панасенко О.А., довіреність №11-13/79 від 21.06.2017,

відповідача 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2017

у справі №911/953/17 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до Державного підприємства "Укрриба"

Приватного акціонерного товариства "Білоцерківсільрибгосп"

про визнання недійсним договору зберігання державного майна №15/15 від 05.05.2015

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Укрриба" та Приватного акціонерного товариства "Білоцерківсільрибгосп" про визнання недійсним договору зберігання державного майна №15/15 від 05.05.2015.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі №911/953/17 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір зберігання державного майна №15/15 від 05.05.2015, укладений між Державним підприємством "Укрриба" та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківсільрибгосп". Стягнуто з Державного підприємства "Укрриба" на користь Прокуратури Київської області 800,00 грн (вісімсот грн 00 коп.) судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківсільрибгосп" на користь Прокуратури Київської області 800,00 грн (вісімсот грн 00 коп.) судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Укрриба" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі №911/953/17 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, та зазначив, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області вважає рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі №911/953/17 та вказані висновки такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а також нормам матеріального і процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2017, апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі №911/953/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Пономаренка Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., суддів Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю., розгляд справи призначено на 27.06.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, протоколом автоматичної зміни складу суду від 27.06.2017 у справі №911/953/17 визначена колегія для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Укрриба" у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Власов Ю.Л., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" до провадження у визначеному складі суддів.

В судове засідання, яке відбулось 27.06.2017 з'явились представники прокуратури, позивача та відповідача 1, представник відповідача 2 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвала суду від 08.06.2017) під №04116 17508532.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму ВГСУ від 16.12.2015) розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Враховуючи належне повідомлення відповідача 2 про час, дату та місце судового засідання, колегія суддів вирішила слухати справу за відсутності представника відповідача 2.

За таких обставин постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Присустні представники надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2015 між Державним підприємством "Укрриба" (поклажодавець, відповідач 1) та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківсільрибгосп" (зберігач, відповідач 2) було укладено договір зберігання державного майна №15/15 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання згідно з актом прймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України "Про передачу гідротехнічних споруд" від 06 травня 2003 року №126/752.

Згідно з п. 1.2. Договору об'єктом зберігання є гідротехнічні споруди рибницьких ставів - майно, що перебуває в державній власності відповідно до п. 1.1. Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору при передачі майна зберігачу від поклажодавця, останній готує та надає після підписання договору зберігачу акт приймання-передачі майна.

У відповідності до п. 5.1. Договору за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10,00 грн, в тому числі ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року на підставі акта виконаних робіт (послуг), який зберігач направляє поклажодавцю до 31 грудня звітного періоду.

Цей Договір набуває чинності з дня підписання акта приймання-передачі згідно п. 4.1. цього Договору і діє до 05.05.2025 (п. 7.1. Договору).

05.05.2015 відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які передаються на зберігання ПрАТ "Білоцерківсільрибгосп", відповідно до якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди), балансова вартість якого становить 8602185,51 грн. Зазначене майно розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, Білоцерківський район, с. Шкарівка, с. Глушки, с. Храпачі, с. Піщана, с. Скрибиші, Васильківський р-н, с. Лосятин, с. Саливінки.

Також, відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано протокол від 05.05.2015 про договірну ціну за відповідальне зберігання державного майна, зазначену у договорі, відповідно до якого щомісячна ціна за договором складає 10,00 грн з ПДВ.

06.05.2015 між Державним підприємством "Укрриба" та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківсільрибгосп" було укладено додаткову угоду від 26.05.2015 до Договору зберігання державного майна №15/15 від 05.05.2015 (далі - Додаткова угода).

Відповідно до ст. 944 ЦК України поклажодавець надає згоду зберігачеві на користування майном, переданим останньому на зберігання в порядку даної Додаткової угоди до Договору зберігання, а зберігач засвідчує свою обізнаність з усіма властивостями майна відповідно до "Правил технічної експлуатації гідротехнічних споруд рибоводних господарств", затверджених наказом Державного департаменту рибного господарства України від 13.01.2004 №6 та "Виробничої програми", що розроблена зберігачем та погоджена поклажодавцем і є невід'ємною частиною даної Додаткової угоди до Договору зберігання (п. 1 Додаткової угоди).

Згідно з п. 5 Додаткової угоди зберігач зобов'язаний щомісячно до 5 числа місяця наступного за звітним надавати поклажодавцю звіт про вилов риби, добування інших живих ресурсів за встановленою формою згідно наказу Держрибагенства України від 13.02.2012 №84.

Відповідачем 1 та відповідачем 2 підписано додаток №1 "Перелік державного нерухомого майна (гідротехнічних споруд), яке обліковується на балансі ДП "Укрриба" та передається у користування ПрАТ "Білоцерківсільрибгосп" до Додаткової угоди, в якому зазначено найменування об'єкту, рік введення в експлуатацію та балансова вартість в грн (всього 8500721,07 грн).

Крім того, сторонами за договором підписано протокол від 06.05.2015 про договірну ціну за користування державним майном зазначену у Додатковій угоді до Договору №15/15 від 05.05.2015, відповідно до якого щомісячна ціна за Договором зберігання державного майна, за користування гідротехнічними спорудами, складає 13922,57 грн з ПДВ.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірний договір зберігання з правом користування майном є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є договором оренди.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Мінагрополітики України та на баланс Державного підприємства "Укрриба" були передані гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та інше майно, які під час приватизації не увійшли до статутних фондів господарських товариств. Зазначені гідроспоруди є державним майном, що знаходиться у сфері управління Міністерства аграрної політики України та перебувають на балансі Державного підприємства "Укрриба".

Згідно Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19 грудня 1995 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за №466/1002, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 944 Цивільного кодексу України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Відповідно до п. 2.9. Договору зберігач має право у випадках, коли для збереження якісних властивостей майна необхідне його використання, звертаєтися до поклажодавця за дозволом стосовно використання майна, переданого на зберігання, в порядку дії ст. 944 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суттєвою умовою даного договору зберігання з правом користування річчю, переданого на зберігання за згодою поклажодавця згідно з п. 2.9. Договору, є користування річчю з метою збереження схоронності цієї речі.

Проте в результаті такого користування витрати повинен нести поклажодавець, оскільки договір зберігання укладається у будь-якому випадку на його користь, а не на користь зберігача.

Однак, спірний договір передбачає не тільки користування майном, а й щомісячну плату за користування.

Користування майном за плату є основною ознакою найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, в даному випадку мають місце правовідносини найму за ознаками оплатного користування, які сторони назвали договором зберігання.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002179485 від 15.02.2017, видами діяльності Приватного акціонерного товариства "Білоцерківсільрибгосп" є: 03.12 Прісноводне рибальство, 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура), 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Таким чином, відповідач 2 - Приватне акціонерне товариство "Білоцерківсільрибгосп" (зберігач за спірним договором), не займається таким видом діяльності як зберігання, а є рибогосподарським підприємством, господарська і підприємницька діяльність якого серед іншого пов'язана і з використанням переданих йому за Договором №15/15 від 05.05.2015 гідротехнічних споруд за їх цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно з п. 25 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 №9 за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який, сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Приписами ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Судом першої інстанції було встановлено, що оспорюваний Договір зберігання державного майна №15/15 від 05.05.2015 є удаваним правочином, оскільки за своєю правовою природою фактично є довгостроковим договором оренди, виходячи з того, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату. Разом з тим, правомочною особою на укладення договору оренди державного майна є саме Фонд державного майна України, а тому Державним підприємством "Укрриба" при укладенні оспорюваного договору було перевищено свої повноваження, як балансоутримувача майна.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 пп. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Враховуючи те, що передача спірного державного нерухомого майна (гідротехнічних споруд рибницьких ставів) відбулась на підставі договору, укладеного без участі Фонду державного майна України та без його дозволу, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст. 287 Господарського кодексу України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору зберігання державного майна №15/15 від 05.05.2015, укладеного між Державним підприємством "Укрриба" та Приватним акціонерним товариством "Білоцерківсільрибгосп" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним Договору зберігання державного майна №15/15 від 05.05.2015.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі №911/953/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі №911/953/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/953/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Ю.Л. Власов

С.І. Буравльов