Постанова

від 15.05.2017 по справі 910/24796/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа№ 910/24796/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - публічного акціонерного товариства "Київенерго" - представник не прибув;

від третьої особи - публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - Авраменко О.А. довіреність № 407 від 07.04.2017,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Навчально-виробничий центр "Профі" на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/24796/13 (головуючий суддя - Якименко М.М., судді: Борисенко І.І., Грєхова О.А.) за позовом комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до приватного підприємства "Навчально-виробничий центр "Профі", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Київенерго" та публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 201 204,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства "Навчально-виробничий центр "Профі" про стягнення 201 204,56 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі №910/24796/13 позов задоволено повністю.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань в частині оплати житлово-комунальних послуг.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/24796/13 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається, зокрема, на ненадання позивачем табуляграм в підтвердження своїх вимог.

Представник третьої особи - публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в судовому засіданні 15.05.2017 надав пояснення, згідно яких залишив розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.

Сторони та третя особа - публічне акціонерне товариство "Київенерго" правом на участь своїх представників не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, ухвали суду направлялись за адресою офіційного місцезнаходження вказаних осіб.

Згідно п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи повідомлення сторін та третьої особи - публічного акціонерного товариства "Київенерго" про час і місце розгляду справи судом, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Рішенням Солом'янської районної у м. Києві ради від 19.12.2007 р. № 218 утворено Комунальне підприємство "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради (далі - позивач) на території мікрорайону ДЕЖ-911, ДЕЖ-914 та частини ДЕЖ-907.

Між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради (замовник) та позивачем (виконавець) 31.03.2008 було укладено Договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій б/н, предметом якого є передача замовником виконавцю функцій з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Між позивачем (виконавець) та Приватним підприємством "Навчально-виробничий центр "Профі" (далі - відповідач, орендар (власник)) 01.04.2008 було укладено Договір "Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території" № 187 (далі - Договір), предметом якого є надання позивачем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 313,90 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Виборзька, 55/13 і участь відповідача в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендар (власник) щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

У даному випадку постачальниками є публічне акціонерне товариство "Київенерго" та публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Згідно ст. 1 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Виконавцем даних послуг є позивач, який в свою чергу і проводить нарахування за комунальні послуги відповідно до наданих постачальниками табуляграм.

Табуляграми (облікові картки) ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"- щомісячні зведені дані про обсяги фактичного споживання теплової енергії об'єктом замовника. Замовником у даному випадку виступає позивач.

Табуляграми використовуються як первинні документи оперативного обліку. На підставі даних табуляграм ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" нараховують замовникам, зокрема, і позивачу, платежі за надані комунальні послуги.

В свою чергу, власники житлових та нежитлових приміщень зобов'язані оплачувати послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до укладених з замовником договорів.

Нарахування за централізоване постачання гарячої води здійснюється згідно проектного навантаження на кожну точку розбору гарячої води встановлену у приміщенні відповідача на підставі розрахункових карток ПАТ "Київенерго".

Точкою розбору згідно п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від від 21 липня 2005 р. № 630 є місце розташування водорозбірних кранів або змішувачів холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу).

Нарахування за централізоване постачання холодної води та водовідведення здійснюється згідно показників відповідних засобів обліку, а у разі відсутності таких засобів згідно з установленими нормативами споживання на підставі СНіП 2.0401-85.

Позивачем нарахування за спожиті відповідачем житлово-комунальні послуги здійснювалося на підставі облікових карток (табуляграм), виставлених ПАТ "Київенерго" та ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Щодо посилань апелянта на ненадання позивачем табуляграм слід зазначити, що вказані документи були надані комунальним підприємством "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до суду першої інстанції 14.03.2014 супровідним листом (т.2, а.с. 4-43).

При цьому, тарифи за теплову енергію, на підставі яких відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату за спожиту ним теплову енергію за період з 01.05.2011 по 01.11.2013 повністю співпадають з відповідними Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Згідно п. 2.6 договору крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує виконавцю експлуатаційні витрати.

Нарахування цих витрат здійснювалося на підставі наступних Наказів комунального підприємства "Індустріальне": №29/1 "Про експлуатаційні збори з орендарів та власників нежилих приміщень" від 04.03.2009, №23 "Про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежитлових приміщень" від 01.02.2010 та №25/1 "Про відшкодування витрат на утримання будинків та прибудинкових територій орендарями та власниками нежитлових приміщень" від 02.02.2011.

Відповідач неналежно виконував умови договору у зв'язку з чим за період з 01.05.2011 по 01.11.2013 у нього перед позивачем утворилася заборгованість за надані комунальні послуги, а саме послуги з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання, заборгованість за експлуатаційні витрати у загальному розмірі 111 848, 89 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день прийняття рішення до суду підтверджується матеріалами справи.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відповідно підставою для скасування оскаржуваного судового акту бути не можуть.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку в частині задоволення вимоги про стягнення з відповідача 111 848, 89 грн. заборгованості за надані комунальні послуги.

Також, окрім суми основної заборгованості позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 89 355,61 грн.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно п.2.9. Договору, сторони дійшли згоди, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

- сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

- за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини (п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14).

Враховуючи те, що у даному випадку правовідносини сторін регулюються Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", нарахування пені здійснюється на його підставі.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 89 355,61 грн., розрахунок якої перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Навчально-виробничий центр "Профі" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 910/24796/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/24796/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко