Постанова

від 15.05.2017 по справі 910/10044/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа№ 910/10044/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Іванісова М.А.

від третьої особи не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Нафта

Пром-Альянс"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 25.07.2016 р.

у справі № 910/10044/16 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Радехівський цукор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Нафта

Пром-Альянс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Білпромпостач"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 у справі № 910/10044/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР НАФТА ПРОМ-АЛЬЯНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР", грошові кошти: 25560,00 грн. попередньої оплати та 1378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Нафта Пром-Альянс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Також скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/303/17 від 07.04.2017 р. справу № 910/10044/16, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Нафта Пром-Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 р., у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Корсакової Г.В. на лікарняному, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2017 р., справу № 910/10044/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 р. апеляційну скаргу прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Нафта Пром-Альянс" до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 15.05.2017 року.

В судове засідання 15.05.2017 року представники позивача та третьої особи не з'явились.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та третьої особи, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 10.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Нафта Пром-Альянс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радехівський цукор" (покупець) укладено Договір поставки № 95 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцю стрічковий транспортер для жому 800х15000 та стрічковий транспортер для жому 650х7200 (обладнання), а покупець зобов'язується прийняти обладнання від постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах договору.

Загальна сума договору складає 80310,00 грн. (п. 1.4. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору постачальник зобов'язується поставити обладнання покупцю протягом 30 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати покупцем. Постачальник повинен повідомити покупця про готовність обладнання до поставки.

Пунктом 4.4. Договору сторонами погоджено, що поставка обладнання покупцю здійснюється на протязі 5 робочих днів після перерахування ним 100% вартості обладнання на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунки здійснюються покупцем на наступних умовах: 70% від загальної суми договору - попередня оплата - на протязі 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку-фактури постачальником; 30% від загальної суми договору - остаточний розрахунок - на протязі 3 календарних днів з моменту повідомлення покупця про готовність обладнання до вивозу.

На виконання умов Договору позивачем перераховано на користь відповідача 56300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2402 від 11.07.2012 року.

Відповідачем було частково повернуто суму попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 319 від 05.10.2012 року на суму 23740,00 грн. та платіжним дорученням № 39 від 21.02.2013 року на суму 7000,00 грн.

В подальшому позивач звернувся до відповідача із вимогою № 1-юр/УНПА-16 від 09.03.2016 року, у якій просив повернути частину суми попередньої оплати в розмірі 25560,00 грн., сплаченої на виконання умов Договору поставки № 95 від 10.07.2012 року.

Позивач стверджував, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору поставки № 95 від 10.07.2012 року щодо поставки товару, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього 25560,00 грн. попередньої оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір поставки.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.п.1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано на користь відповідача 56300,00 грн. попередньої оплати за Договором поставки № 95 від 10.07.2012 року.

Відповідач повернув частину суми попередньої оплати в розмірі 23740,00 грн. та 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 319 від 05.10.2012 року та платіжним дорученням № 39 від 21.02.2013 року відповідно.

Вимогу позивача № 1-юр/УНПА-16 від 09.03.2016 року відповідач не задовольнив, грошових коштів не повернув, зворотного не довів.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що відповідачем обумовленої Договором поставки № 95 від 10.07.2012 року поставки не здійснено, частково повернуто суму попередньої оплати в розмірі 30 740,00 грн. (23740,00 грн. + 7000,00 грн.), у останнього виникло зобов'язання, повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 25560,00 грн. з розрахунку 56300,00 грн. (сума попередньої оплати) - 30740,00 грн. (сума повернутої частини попередньої оплати).

Позивач надіслав для відповідача копію позовної заяви та додані до неї документи листом з описом вкладення. Оригінал опису вкладення в цінний лист про надсилання копії позовної заяви і доданих документів відповідачеві та оригінал поштової квитанції позивачем долучено до матеріалів позовної заяви.

Відповідно до опису вкладення до цінного листа та поштової квитанції від 09.03.2016 року позивач скерував ТзОВ Укр Нафта Пром-Альянс за адресою 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд.1, приміщення 46,47, офіс 301 вимогу про сплату коштів №1-юр/УНПА-16 від 09.03.2016 року, копію довіреності від 01.02.2016 року на представництво інтересів кредитора.

Таким чином, твердження апелянта щодо порушення позивачем та Господарським судом м. Києва його законних прав, які передбачені ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України, в частині позбавлення апелянта права ознайомитися із матеріалами справи, надати відзив, брати участь у засіданнях, подавати докази та надавати пояснення - є безпідставними та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до пункту 4.3 Договору Постачальник зобов'язується поставити обладнання покупцю на протязі 30 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати покупцем. Постачальник повинен повідомити Покупця про готовність обладнання до поставки. .

Відповідач, належним чином не повідомив покупця про готовність обладнання до вивозу та протягом 30 робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати покупцем, обладнання не поставив, чим порушив вимоги пункту 4.3 договору.

Таким чином, підставою для повернення відповідачем передоплати в сумі 56300,00 гривень є неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №95 від 10.07.2012 року, а саме, невиконання відповідачем власних зобов'язань в частині поставки у визначені договором строки обладнання.

Предоплату в сумі 23 740.00 грн, відповідач повернув частинами у жовтні 2012 року та лютому 2013 року, вже після спливу строків поставки обладання, як це визначено п.4.3 договору.

Відповідно до п. 3.2 договору постачальник має право залучати для виконання підрядних робіт третіх осіб - Субпідрядників (що мають ліцензію на цей вид робіт) за згодою покупця.

Апелянт не надав судові разом із апеляційною скаргою доказів отримання від позивача згоди на залучення для виконання робіт по виготовленню стрічкових транспортерів для жому - субпідрядника - ТзОВ Білпромпостач .

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року у справі №910/10044/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу 910/10044/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови направити сторонам та третій особі.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай