Постанова

від 16.05.2007 по справі 04/3951

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

16 травня 2007 р.                                                                                  

№ 04/3951 

Вищий

господарський суд України у складі колегії 

суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф. Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційного

подання

Прокурора Христинівського району

Черкаської області

на постанову

Київського міжобласного

апеляційного господарського суду від 05.02.2007

у справі

господарського суду Черкаської

області

за позовом

Приватного підприємця ОСОБА_1

до

Відділу освіти Христинівської

районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Дитячо-юнацький клуб фізичної

підготовки "ІНФОРМАЦІЯ_1"

за участю

прокурора Христинівського району

Черкаської області

про

визнання права власності та

усунення перешкод в користуванні майном

в судовому засіданні взяли участь

представники:

від позивача:

ОСОБА_1 -приватний підприємець

від відповідача:

Пилипишин С.П.- дов. № 310 від

14.05.2007

від 3-ої особи:

не з'явилися

від Генеральної прокурату-ри

не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 28.09.2006

господарського суду Черкаської області позовні вимоги задоволено частково.

Визнано право власності за

приватним підприємцем ОСОБА_1 на службове приміщення, що складається з частини

приміщення літ.

"А-1" та "А

1-1" відповідно до даних технічного паспорту на приміщення, що знаходиться

за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано відділ Христинівської

райдержадміністрації здійснити заходи по усуненню перешкод в користуванні ПП

ОСОБА_1 приміщенням визначеним літ."А1-1" шляхом звільнення зайнятої

частини приміщення дитячо-юнацьким клубом фізичної підготовки "ІНФОРМАЦІЯ_1"

по АДРЕСА_1.

Припинено провадження у справі в

частині визнання недійсним рішення виконкому Христинівської міської ради від

05.05.1999 за НОМЕР_1 "Про розподіл земельних ділянок".

Постановою від 05.02.2007

Київського міжобласного апеляційного господарського суду рішення від 28.09.2006

господарського суду Черкаської області 

частково скасовано з прийняттям нового рішення, яким: - відмовлено з

задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в

користуванні приміщенням шляхом звільнення зайнятої частини приміщення за

адресою: АДРЕСА_1, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1.;

- залишено без розгляду позовні

вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Христинівської

міської ради від 05.05.1995 за НОМЕР_1; в решті рішення від 28.09.2006

господарського суду Черкаської області залишено 

без змін.

Постанова  мотивована тим, що умовою задоволення позову

про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що

підтверджують його право власності на майно. При прийнятті рішення

господарський суд Черкаської області в порушення норм матеріального та

процесуального права, зокрема: ч.3 ст.247 Цивільного кодексу України, ст. 28,

ч.1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України прийняв заяву б/н від

28.09.2006 про відмову від позовних вимог, яка була подана представником

позивача без повноважень на вчинення цих дій. Та на підставі п.4 ст.80

Господарського процесуального кодексу України безпідставно припинив провадження

у справі в цій частині.

Крім того, виходячи за межі

заявлених вимог, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, які позивач

не заявляв, чим порушив конституційний принцип диспозитивності, передбачений

ст. 129 Конституції України.

Не погоджуючись  з судовими рішеннями прокурор Христинівського

району Черкаської області звернувся  до

Вищого господарського суду України з касаційним поданням і просить їх

скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та

процесуального права, зокрема, п.2 ч.2 ст.11010 Господарського

процесуального кодексу України, ст. 44 Цивільного кодексу України, Закон

України "Про власність".

Колегія суддів, приймаючи до уваги

межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального

права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційне

подання задовольнити.

Господарським судом встановлено, що

рішенням Христинівської міської ради народних депутатів від 30.10.1991 за №

7-ХХІ, приміщення краєзнавчого музею передано дитячій спортивній школі для

організації занять спортивних секцій. Також, 4 кімнати передано малому

підприємству "Едельвейс".

На виконання рішення Христинівської

міської ради відділом культури було складено та підписано акт прийому-передачі

приміщення у власність малого підприємства "Едельвейс", балансовою

вартістю 25000 крб. Цю суму останній перерахував Христинівському районному

відділу культури, за платіжним дорученням НОМЕР_2 від 27.11.1991.

Рішенням виконавчого комітету

Христинівської районної ради від 31.12.1991 за НОМЕР_3 підтверджено право

власності на будинок АДРЕСА_1 за малим підприємством (клінікою)

"Едельвейс" та запропоновано Черкаському бюро технічної

інвентаризації провести реєстрацію права користування вищевказаним будинком".

Мале підприємство

"Едельвейс" припинило свою діяльність, на підставі розпорядження

Христинівської районної державної адміністрації НОМЕР_4 від 25.01.1996.

Рішенням виконавчого комітету Христинівської міської ради НОМЕР_5 від

29.03.1996 підтверджено право власності на службове приміщення по АДРЕСА_1, яке

раніше належало МП "Едельвейс", за громадянином ОСОБА_1.

На підставі рішення виконавчого

комітету Христинівської міської ради НОМЕР_5 від 29.03.1996 позивачу видано

свідоцтво про право власності на службове приміщення, де вказано, що службове

приміщення в цілому, по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1. на праві особистої власності

та складається в цілому з одного будинку. Громадянин ОСОБА_1, як

приватний підприємець зареєстрований 13.04.1998, тобто більше ніж через 2 роки

після надання свідоцтва про право власності, однак, цьому факту не надано

належної правової оцінки.

Відповідно до акту прийому-передачі

малому підприємству "Едельвейс" на підставі рішення міської ради №

7-ХХІ від 30.10.1991 передано у власність приміщення колишнього музею

балансовою вартістю 25 тис. крб., зі 

зносом  - 100%. За матеріалами

справи музей складався з двох зблокованих будівель і друга його частина була

побудована 1987-1991 роках, яка не могла мати такого зносу, однак, це

залишилось поза увагою суду і цьому факту не надано належної правової оцінки.

Господарським судом також

достеменно не встановлено,  коли введена

в експлуатацію добудова, хто був її замовником, кому вона передана на баланс, а

також її фактичну вартість, оскільки відповідно до листа відділу у справах

містобудування і архітектури № 302 від 26.09.2006 музей в 1991 році на період

прийняття рішення Христинівською міською радою № 7-ХХІ від 30.10.1991- це

автономна будівля, а приблокованні приміщення, перебували у стадії незавершеного

будівництва.

За твердженням прокурора

Христинівського району будівництво приміщення "А-1" проводилось за

рахунок райвідділу освіти, що підтверджується кошторисом на добудову.

Господарським судом також не

залучено до участі у справі відділ культури виконавчого комітету Христинівської

районної ради народних депутатів (реорганізовано у відділ культури

Христинівської районної державної адміністрації), який  виступав стороною у передачі будинку,

розташованого по АДРЕСА_1, малому підприємству "Едельвейс".

Зважаючи на те, що відповідно зі

ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна

інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не

були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати

питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над

іншими, тому судові рішення у справі підлягають скасуванню, а справа передачі

на новий розгляд господарському суду.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11

“Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи,

вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають

застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи

принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну

правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115,

ст. 1119  - ст.11111

 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційне подання   задовольнити .

Постанову від 05.02.2007 Київського

міжобласного апеляційного господарського суду 

та рішення від 28.09.2006 господарського суду  Черкаської області зі  справи 

№ 04/3951 скасувати.

Справу направити на новий розгляд

до господарського суду Черкаської області.

Головуючий                                                  

В.С. Божок

          Судді                                                             

Т.Ф. Костенко

Г.П. Коробенко