Постанова

від 17.05.2017 по справі 806/464/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Житомир справа № 806/464/17

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 Селянське фермерське господарство "Марущак", ОСОБА_2 про скасування рішень,-

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Світанок" (далі - ПСП "Агрофірма "Світанок") звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30992985 від 18.08.2016 10:11:09, індексний номер 30994880 від 18.08.2016 10:59:12 та здійснену на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на земельну ділянку площею 2,3563 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825282800:02:000:0076 (номер запису про інше речове право: 15966203, дата, час державної реєстрації: 15.08.2016 14:36:16), та державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на земельну ділянку площею 0.3169 га, кадастровий номер земельної ділянки 1825282800:01:000:0220 (номер запису про інше речове право: 15968050, дата, час державної реєстрації: 15.08.2016 14:11:38). В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки спірні земельні ділянки перебувають в оренді у Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок", однак відповідачем прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірних земельних ділянок за СФГ "Марущак", що є порушенням вимог чинного законодавства, прав і законних інтересів позивача.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач надіслала клопотання про перенесення розгляду справи з підстав перебування у відпустці до 20.05.2017, однак не надає жодних докази на підтвердження клопотання.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Щодо дійсності договору №96 оренди землі від 18.11.200 суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18 листопада 2006 року ОСОБА_3 (орендодавець) та Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Умань " Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (орендар) уклали Договір №96 оренди землі (а.с.15-18). Предметом договору є земельна ділянка, що належить орендодавцю на підставі державних актів ЖІ 047339, 047340. Об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 2.6732 га. Згідно п. 7 Договору, його укладено на 20 років.

Відповідно до вимог статті 20, Закону України " Про оренду землі" (в редакції, чинній на день укладення договору), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Договір №96 зареєстровано в Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.01.2007 №040722100183 (а.с. 18, 106).

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 22.07.2016 у справі №291/608/16-ц (набрало законної сили 03.08.2016) визнано за ОСОБА_2, в порядку спадкування за заповітом право власності на спадкове майно ОСОБА_3, яка померла 13.09.2015 року в с.Городок Ружинського району Житомирської області, а саме:

- на земельну ділянку площею 2.3563 га, розташовану на території Городоцької сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку за спадкодавцем посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №047339, виданим 10.02.2003 року Ружинською районною державною адміністрацією Житомирської області на підставі розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації №320 від 27.06.2002 р., кадастровий номер земельної ділянки -1825282800:02:000:0076;

- на земельну ділянку площею 0.3169 га, розташовану на території Городоцької сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яку за спадкодавцем посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №047340, виданим 10.02.2003 року Ружинською районною державною адміністрацією Житомирської області на підставі розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації №320 від 27.06.2002 р., кадастровий номер земельної ділянки -1825282800:01:000:0220.

Отже, ОСОБА_2 є власником спірних земельних ділянок.

Чинним законодавством України, зокрема Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", визначено, що смерть фізичної особи - орендодавця за загальним правилом не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Отже, до ОСОБА_2 переходять права та обов'язки за договором № 96 оренди землі від 18.11.2006, яким не передбачено розірвання договору в разі смерті орендодавця.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, викладені у письмових запереченнях (а.с. 84), що рішенням Ружинського районного суджу Житомирської області від 22.07.2016 визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (який був предметом договору оренди землі), оскільки вказаним рішенням визнані недійсними Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №047339, серії ЖТ №047340, видані 10.02.2003 року, лише в частині кадастрового номера земельної ділянки.

Щодо права оренди спірних земельних ділянок за Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Світанок".

З матеріалів справи вбачається, що орендарем згідно договору №96 від 18.11.2006 є Дочірнє підприємство "Ілліч-Агро Умань "Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Встановлено, що ПСП "Агрофірма "Світанок" є правонаступником Сільськогосподарського приватного підприємства "Світанок Плюс", яке у свою чергу є правонаступником Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Умань "Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Відповідно до додатку №4 до Розподільчого балансу (а.с. 24-29, ) права та обов'язки за Договором №96 від 18.11.2006 передано від Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Умань "Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Сільськогосподарського приватного підприємства "Світанок Плюс". А відповідно до додатку №8 до Передавального акта, права та обов'язки згідно Договору №96 передано до ПСП "Агрофірма "Світанок"(а.с.35-39)

Вказані обставинами визнаються сторонами.

Частиною 3.ст. 72 КАС України, визначено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Щодо правомірності рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснення на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права, суд зазначає наступне.

За змістом частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004, № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV, в редакції, чинній на день прийняття оскаржуваних рішень) державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

В розумінні вимог п.3 ч.3 ст.10 Закону України №1952-IV відповідач під час проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки, що виникло в установленому законодавством порядку 17.01.2007, тобто до 1 січня 2013 року, як реєстратор зобов'язаний запитати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що при зверненні із заявою щодо реєстрації договору оренди між ОСОБА_2 та СФГ "Марущак" було надано державному реєстратору витяги з Державного земельного кадастру НВ-1802667542016 від 01.07.2016, та витяг НВ-1802667542016 від 01.07.2016, з яких вбачається, що відомості про обтяження у використанні земельних ділянок, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 №1051 відносно земельних ділянок кадастровий номер 1821186500:06:001:0248 та кадастровий номер 1825282800:02:000:0076 - не зареєстровані (а.с. 85, 88).

Наведені обставини підтверджуються копіями зазначених витягів.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначила, що підстав для отримання додаткової інформації з органів які здійснювали державну реєстрацію до 2013 року (а саме: Земельного відділу) про інше речове право на земельну ділянку не було потреби (а.с. 84).

При цьому суд враховує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01 січня 2013 року.

Проте суд переконаний, що державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року лише у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Суд приходить до висновку, що відповідач під час прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень здійснив подвійну реєстрацію договору оренди земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одні і ті ж земельні ділянки було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 30992985 від 18.08.2016 10:11:09 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30994880 від 18.08.2016 10:59:12.

Стосовно вимог про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, суд зазначає, що в цій частині права позивача не потребують судового захисту, виходячи з наступного.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Беручи до уваги викладене, позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню, оскільки внесення запису про виключення з Державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється у разі набрання рішенням суду законної сили.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийняття спірних рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідач при здійсненні державної реєстрації договору оренди діяла як суб'єкт владних повноважень, суд відповідно до ч.1 ст.94 КАС України присуджує судовий збір позивачу за рахунок відповідача в розмірі 3200,00 грн.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 30992985 від 18.08.2016 10:11:09 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30994880 від 18.08.2016 10:59:12.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_1 сплачений Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Світанок" судовий збір в сумі 3200,00 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович