Постанова

від 17.05.2017 по справі 820/1521/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 р. № 820/1521/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання -Ільницької І.Л.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0000091407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 602873 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 301436,50 грн та податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0000101407 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 194269 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 01264669">01264669.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу № 731 від 28.02.2017 та направлення №1121 від 02.03.2017, згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПрАТ СБМУ "Тунельбуд" (код 1264669) з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальником ТОВ "РКТ Стил" (код 38383560) на суму 487500 грн у лютому 2016 року та ТОВ "Левіанс Актив" (код 40171037) на суму 309641,46 грн у вересні 2016 року та податкових зобов'язань по ланцюгу подальшої реалізації товарів, придбаних у ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив", що містяться у податковій декларації з ПДВ (а.с. 52-93).

Результати перевірки викладені в акті №1168/20-40-14-07-07 від 16.03.2017.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

- абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI в результаті чого завищено податковий кредит на суму 797140,00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в сумі 602873,00 грн, у тому числі за період декларування ПДВ у лютому 2016 року - 487500,00 грн та у вересні 2016 року - 115373,00 грн та завищено суму від'ємного значення за вересень 2016 року на 194269,00 грн;

- перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив" (а.с. 93).

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000091407 від 30.03.2017, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 904309,50 грн, та податкове повідомлення-рішення №0000101407 від 30.03.2017, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 194269,00 грн.

Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив".

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.01.2016 між Приватним акціонерним товариством спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКТ Стил" (продавець) укладено договір поставки №1101-11, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар - рельс контактний МК (12,5 м Сорт 1) у кількості 65,0 т (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка №1101-11 товару здійснюється транспортом продавця (а.с. 9).

Згідно з п. 3.2 вищевказаного договору приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем в момент поставки товару на об'єкт покупця (а.с 9).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що об'єктом покупця є будівельний майданчик станції метро "Проспект Перемоги" м.Харків (а.с. 9).

На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи сертифікат якості№46, видаткові накладні №33 від 04.02.2016, №34 від 04.02.2016, №35 від 04.02.2016, №36 від 04.02.2016, податкові накладні № 202022 від 02.02.2016, №302004 від 03.02.2016, №402006 від 04.02.2016, №402007 від 04.02.2016, товарно-транспортні накладні №Р33 від 04.02.2016, №Р34 від 04.02.2016, №Р35 від 04.02.2016, №Р36 від 04.02.2016 (а.с. 15-22, 104-107).

У підтвердження оплати придбаної продукції позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень №1720 від 02.02.2016, № 1731 від 03.02.2016, №1800 від 18.02.2016, №1842 від 29.02.2016, №1869 від 02.03.2016, №1879 від 04.03.2016 (а.с. 23-28)

Відповідно до накладної на передачу та списання матеріалів у виробництво №КА-78 від 29.02.2016, №КА-8 від 31.03.2016, №КА-26 від 31.05.2016, №КА-22 від 30.06.2016 рейки контактні МК були списані у виробництво Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" (а.с. 207-210).

Суд зазначає, що рельс контактний МК, який є предметом договору поставки №1101-11 було придбано позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "РКТ Стил" для виконання генерального договору на виконання будівельно-монтажних робіт на дільниці від станції "Олексіївська" до станції "Проспект Перемоги" у рамках проекту "Будівництво дільниці третьої лінії Харківського метрополітену від станції "Наукова" до станції "Проспект Перемоги" від 10.01.2014, укладеного між Приватним акціонерним товариством спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" та Комунальним підприємством "Харківська дирекція будівництва метрополітену" (а.с.116-132).

На підтвердження виконання генерального договору позивачем надано до матеріалів справи календарний графік виконання робіт, договірні ціни, договори оренди машин та механізмів та інструментів на станції метро "Проспект Перемоги" №7 від 01.02.2016, №23 від 01.10.2015, акти приймання-передачі об'єкту оренди, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000174, №ОУ-0000202, №ОУ-0000233, №ОУ-0000052, №ОУ-0000002, №ОУ-0000004, №ОУ-0000003, №ОУ-00000013, розрахунки вартості оренди машин та механізмів, актами приймання виконаних будівельних робіт №78 за лютий 2016 року, №26 за травень 2016 року, №8 за березень 2016 року, кошториси, відомості ресурсів (а.с. 133-196).

Таким чином, дослідивши зазначені первинні документи, суд дійшов висновку, що позивачем надано докази у підтвердження використання рельсу контактного МК, що є предметом договору поставки №1101-11, для будівництва станції "Проспект Перемоги" за генеральним договором.

Крім того, між Приватним акціонерним товариством спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Левіанс Актив" (продавець) укладено договір №1/09М, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали, товари, кількість, асортимент та ціна яких визначаються сторонами (а.с. 29-30).

Реальність укладеного правочину підтверджується наданими до матеріалів справи специфікацією від 11.01.2016, видатковими накладними №112 від 29.09.2016, №113 від 30.09.2016, №115 від 29.09.2016, №116 від 30.09.2016, №118 від 29.09.2016, №119від 30.09.2016, податковими накладними №115 від 29.09.2016, №114 від 29.09.2016, №112 від 29.09.2016, №118 від 29.09.2016, №117 від 30.09.2016, №116 від 30.09.2016, №119 від 30.09.2016, №113 від 30.09.2016 (а.с 31-36, 108-115).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця (а.с. 29).

На виконання вказаного пункту договору №1/09М, позивачем надано до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг перевезення металопрокату) № 14, №17 (а.с. 37, 38).

У підтвердження оплати товару позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення №2634 від 12.10.2016, №2635 від 13.10.2016, №2658 від 01.01.2016, договір поступки права вимоги №1/09/2 від 02.12.2016, платіжне доручення №2698 від 05.12.2016, договір поступки права вимоги №1/09/1 від 14.11.2016, платіжні дорученням №2681 від 18.11.2016. №№2710 від 20.12.2016, №2717 від 27.12.2016 (а.с. 39-47).

Подальша реалізація будівельних матеріалів підтверджується наявним у матеріалах справи договором купівлі-продажу №3 від 05.01.2016 та видатковими накладними (а.с. 211-214)

Також, суд зазначає, що відповідно до штатного розпису, на підприємстві позивача наявна робоча сила для виконання укладених правочинів із контрагентами (а.с. 197-198).

Таким чином, господарські операції Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів поставки між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Крім того, суд не приймає посилання відповідача в акті перевірки №1168/20-40-14-07-07 від 16.03.2017 на податкову інформацію щодо ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив", з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Крім того, рішенням Державної фіскальної служби України від 31.03.2017 скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.12.2016 №0000191408 прийнятого відносно ТОВ "РКТ Стил", у зв'язку із тим, що перевіркою ТОВ "РКТ Стил" не доведено та не надано належних доказів нереальності здійснення фінансово-господарських операцій вказаним платником.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов'язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №1168/20-40-14-07-07 від 16.03.2017 не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.03.2017 №0000091407, №0000101407 підлягають скасуванню, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.03.2017 №0000091407, №0000101407.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" (вул. Короленка, буд. 4, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 01264669">01264669) сплачену суму судового збору в розмірі 16478 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 68 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 травня 2017 року.

Суддя Д.А.Волошин