Ухвала

від 11.07.2017 по справі 820/1521/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 р.Справа № 820/1521/17 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю:

представника позивача Халабурдін С.В.

представник відповідача Стріжков А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі № 820/1521/17 за позовом Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління Тунельбуд до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство спеціалізоване будівельно-монтажне управління "Тунельбуд" (надалі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0000091407 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 602873 грн і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 301436,50 грн., та податкове повідомлення-рішення від 30.03.2017 №0000101407 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 194269 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року позов задоволений (а.с.24-25, 26-32 т.2).

Скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 30.03.2017 року № 0000091407 та 000001-1407.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, вказуючи на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні вимог. Апелянт наголошує, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином, підставою для винесення спірних ППР слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з контрагентами за перевіряємий період, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Зазначив, що факт господарських операцій позивача з його контрагентами не підтверджуються.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі. Представник посилається на незаконність та необґрунтованість спірного ППР, вказує на товарність господарських операцій з придбання товарів, їх оприбуткування та відображення у бух.обліку, та використання у власній господарській діяльності. Надані письмові заперечення.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що не є спірним між сторонами, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу № 731 від 28.02.2017 та направлення №1121 від 02.03.2017, згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПрАТ СБМУ "Тунельбуд" (код 1264669) з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальником ТОВ "РКТ Стил" (код 38383560) на суму 487500 грн. у лютому 2016 року та ТОВ "Левіанс Актив" (код 40171037) на суму 309641,46 грн. у вересні 2016 року та податкових зобов'язань по ланцюгу подальшої реалізації товарів, придбаних у ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив", що містяться у податковій декларації з ПДВ (а.с. 52-93).

Результати перевірки викладені в акті №1168/20-40-14-07-07 від 16.03.2017.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

- абз. "а" п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI , в результаті чого завищено податковий кредит на суму 797140,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в сумі 602873,00 грн., у тому числі за період декларування ПДВ у лютому 2016 року - 487500,00 грн. та у вересні 2016 року - 115373,00 грн. та завищено суму від'ємного значення за вересень 2016 року на 194269,00 грн.;

- перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив" (а.с. 93).

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000091407 від 30.03.2017, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 904 309, 50 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000101407 від 30.03.2017, яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 194 269, 00 грн..

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції, з огляду на представлені документи податкового та бухгалтерського обліку, та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу, які прийняті внаслідок неналежної правової оцінки фактичним обставинам.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту, врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI..

Фактичного спору між сторонами щодо застосування правових норм матеріального права в межах спірних правовідносин не має. Колегія суддів зазначає, що з огляду на вимоги положень п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, умовою правомірності формування Позивачем податкового кредиту, є реальність здійснених господарських операцій по укладеним договорам з рядом контрагентів, при чому така правомірність та товарність господарських операцій повинна підтверджуватися сукупністю належно оформлених первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, що є підставою для формування показників податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З огляду на зазначене, спірним питанням (що складає предмет доказування) в межах справи є надання належної обґрунтованої оцінки щодо доведеності або недоведеності з боку позивача щодо правомірності формування податкового кредиту, та як наслідок з боку відповідача, прийнятих ним на підставі акту перевірки спірних податкових повідомлень - рішень.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена не лише статтею 44 Податкового кодексу України, але Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (із змінами та доповненнями), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися о уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено за матеріалами справи, спірні правовідносини, що мали вплив на формування позивачем показників податкового обліку з податку на додану вартість у перевіряємий період мало місце по господарським відносинам з ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив".

Так, як вбачається з матеріалів справи, що 11.01.2016 між Приватним акціонерним товариством спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКТ Стил" (продавець) укладено договір поставки №1101-11, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар - рельс контактний МК (12,5 м Сорт 1) у кількості 65,0 т (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка №1101-11 товару здійснюється транспортом продавця (а.с. 9).

Згідно з п. 3.2 вищевказаного договору приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем в момент поставки товару на об'єкт покупця (а.с 9).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що об'єктом покупця є будівельний майданчик станції метро "Проспект Перемоги" м.Харків (а.с. 9).

На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи сертифікат якості№46, видаткові накладні №33 від 04.02.2016, №34 від 04.02.2016, №35 від 04.02.2016, №36 від 04.02.2016, податкові накладні № 202022 від 02.02.2016, №302004 від 03.02.2016, №402006 від 04.02.2016, №402007 від 04.02.2016, товарно-транспортні накладні №Р33 від 04.02.2016, №Р34 від 04.02.2016, №Р35 від 04.02.2016, №Р36 від 04.02.2016 (а.с. 15-22, 104-107).

У підтвердження оплати придбаної продукції позивачем надано до матеріалів справи копії платіжних доручень №1720 від 02.02.2016, № 1731 від 03.02.2016, №1800 від 18.02.2016, №1842 від 29.02.2016, №1869 від 02.03.2016, №1879 від 04.03.2016 (а.с. 23-28).

Відповідно до накладної на передачу та списання матеріалів у виробництво №КА-78 від 29.02.2016, №КА-8 від 31.03.2016, №КА-26 від 31.05.2016, №КА-22 від 30.06.2016 рейки контактні МК були списані у виробництво Приватного акціонерного товариства спеціалізованого будівельно-монтажного управління "Тунельбуд" (а.с. 207-210).

Суд зазначає, що рельс контактний МК, який є предметом договору поставки №1101-11 було придбано позивачем у ТОВ "РКТ Стил" для виконання генерального договору на виконання будівельно-монтажних робіт на дільниці від станції "Олексіївська" до станції "Проспект Перемоги" у рамках проекту "Будівництво дільниці третьої лінії Харківського метрополітену від станції "Наукова" до станції "Проспект Перемоги" від 10.01.2014, укладеного між ПАТ БМУ "Тунельбуд" та Комунальним підприємством "Харківська дирекція будівництва метрополітену" (а.с.116-132).

На підтвердження виконання генерального договору позивачем надано до матеріалів справи календарний графік виконання робіт, договірні ціни, договори оренди машин та механізмів та інструментів на станції метро "Проспект Перемоги" №7 від 01.02.2016, №23 від 01.10.2015, акти приймання-передачі об'єкту оренди, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000174, №ОУ-0000202, №ОУ-0000233, №ОУ-0000052, №ОУ-0000002, №ОУ-0000004, №ОУ-0000003, №ОУ-00000013, розрахунки вартості оренди машин та механізмів, актами приймання виконаних будівельних робіт №78 за лютий 2016 року, №26 за травень 2016 року, №8 за березень 2016 року, кошториси, відомості ресурсів (а.с. 133-196).

З огляду на наявні матеріали, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем надано докази у підтвердження використання рельсу контактного МК, що є предметом договору поставки №1101-11, для будівництва станції "Проспект Перемоги" за генеральним договором.

Крім того, між ПАТ БМУ "Тунельбуд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Левіанс Актив" (продавець) укладено договір №1/09М, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити будівельні матеріали, товари, кількість, асортимент та ціна яких визначаються сторонами (а.с. 29-30).

Реальність укладеного правочину підтверджується наданими до матеріалів справи специфікацією від 11.01.2016, видатковими накладними №112 від 29.09.2016, №113 від 30.09.2016, №115 від 29.09.2016, №116 від 30.09.2016, №118 від 29.09.2016, №119від 30.09.2016, податковими накладними №115 від 29.09.2016, №114 від 29.09.2016, №112 від 29.09.2016, №118 від 29.09.2016, №117 від 30.09.2016, №116 від 30.09.2016, №119 від 30.09.2016, №113 від 30.09.2016 (а.с 31-36, 108-115).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця (а.с. 29).

На виконання вказаного пункту договору №1/09М, позивачем надано до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг перевезення металопрокату) № 14, №17 (а.с. 37, 38).

У підтвердження оплати товару позивачем надано до матеріалів справи платіжні доручення №2634 від 12.10.2016, №2635 від 13.10.2016, №2658 від 01.01.2016, договір поступки права вимоги №1/09/2 від 02.12.2016, платіжне доручення №2698 від 05.12.2016, договір поступки права вимоги №1/09/1 від 14.11.2016, платіжні дорученням №2681 від 18.11.2016. №№2710 від 20.12.2016, №2717 від 27.12.2016 (а.с. 39-47).

Подальша реалізація будівельних матеріалів підтверджується наявним у матеріалах справи договором купівлі-продажу №3 від 05.01.2016 та видатковими накладними (а.с. 211-214)

Також, як зазначив суд, що відповідно до штатного розпису, на підприємстві позивача наявна робоча сила для виконання укладених правочинів із контрагентами (а.с. 197-198).

Таким чином, господарські операції ПАТ БМУ "Тунельбуд" також мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в акті перевірки №1168/20-40-14-07-07 від 16.03.2017 на податкову інформацію щодо ТОВ "РКТ Стил" та ТОВ "Левіанс Актив", з огляду на наступне.

Дані, відображені в податковій інформації інших податкових органів, не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Зазначені дані по контрагентам позивача, що вплинули на висновки відповідача, з урахуванням ст.83 ПК України, не є єдиним та обов'язковим фактором при врахуванні висновків сформованих по факту проведених перевірок та неможливості провести звірки в межах даної справи.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

До того ж, рішенням Державної фіскальної служби України від 31.03.2017 скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.12.2016 №0000191408 прийнятого відносно ТОВ "РКТ Стил" по взаємовідносинам з ТОВ Інтелект Про у зв'язку із тим, що перевіркою ТОВ "РКТ Стил" не доведено та не надано належних доказів нереальності здійснення фінансово-господарських операцій вказаним платником.

Колегія суддів звертає увагу, що за даними податкового органу навпаки вбачається рух по ланцюгу постачання від виробника до придбаного товару Позивачем у ТОВ "РКТ Стил" рельсу контактного, контрагент якого придбав цей товар у іншого контрагенту ТОВ Інтелект Про .

Ті обставини, що ціна придбаного товару від виробника ПАТ Дніпровський металургійний комбінат до Позивача по ланцюгу постачання значно зросла, то зазначені обставини жодним чином не спростовують суті спірного питання, а саме щодо товарності господарської операції.

Доводи апелянта щодо притягнення гл.буха ТОВ РТК Стил по ст.163-1 ч.1 КупАП за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, а також відпрацювання в рамках кримінального провадження за ознаками ст.191 КК України, що вказує на безтоварність операцій з позивачем, є безпідставним. Зазначене жодним чином не впливає спірні правовідносини.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Колегія суддів зазначає, що надані суду первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено. Різновид придбаних позивачем товарів відповідає основним видам діяльності позивача.

Як вбачається з наявних та наданих до суду документів, які суд апеляційної інстанції вважає належними доказами в межах справи, увесь отриманий товар був належним чином оприбуткованим, про що свідчить оборотно-сальдова відомість.

Також, використання позивачем у власній господарській діяльності придбаної продукції-товару з метою отримання прибутку та подальшої реалізації підтверджується представленими документами, які обґрунтовано враховано судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів в їх сукупності, приходить до висновку що позивачем доведено здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами.

Ні на час прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, ні час розгляду справи в суді, не представлено жодних належних доказів, в тому числі наявних судових рішень, за якими встановлений злонавмисний, свідомий зв'язок між позивачем та його контрагентами спрямований на протиправне формування показників податкової звітності з ПДВ та на ухилення від належного оподаткування підприємства. Висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій є лише припущеннями податкового органу, які не підтверджуються належними та допустимими доказами в межах цієї справи.

Недоведеність податковим органом правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржувані ППР прийняті відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі № 820/1521/17 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 14 липня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М. Судді (підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.