Ухвала

від 18.05.2017 по справі 805/479/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року справа №805/479/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донрозробка на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 р. у справі № 805/479/17-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Донрозробка про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області 04 січня 2017 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Донрозробка , в якому просило стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у розмірі 95777, 70 грн. (а.с. 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено повністю (а.с. 43-44).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Донрозробка (код ЄДРПОУ 31362083; 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ої Таганрозької дивізії, б. 104, офіс 415) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (р/р № 256013012033, ДОУ ВАТ Державний ощадний банк України , МФО 335106, код ЄДРПОУ 23336748) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, за грудень 2016 року в сумі 95777 грн. (дев'яносто п'ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 70 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі ( а.с. 62-64).

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що до 28 лютого 2017 року відповідач не отримував ухвали про відкриття провадження у справі № 805/479/17-а та/або які-небудь інші процесуальні документи у вказаній справі. Про розгляд вказаної адміністративної справи відповідачу стало відомо лише 28 лютого 2017 року, що позбавило останнього змоги скористатися своїми законними правами, встановленими статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, та порушило основні принципи адміністративного судочинства, встановлені статтею 7 КАС України.

Крім того, позивачем не направлялися підприємству відповідні щорічні розрахунки на 2016 рік та які б передбачали необхідний щомісячний розмір платежу на поточний рік (в тому числі і на грудень 2016 року), що позбавило права відповідача на оскарження відповідних розрахунків. Також, не надавались позивачем розрахунки за період грудень 2016 року на суму 95 777, 70 грн. Вказує, що на оскаржувану суму у розмірі 95 777, 70 грн. до суду надано лише уточнюючий акт звірки № 158 від 02 грудня 2016 року, який підписано лише з боку позивача.

Крім того, додані до адміністративного позову поштові повідомлення про вручення відправлення не містять відомостей про їх вручення відповідачу: ОСОБА_2 не є робітником відповідача та не є особою, яка їй відома.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Донрозробка - є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

На підприємстві відповідача працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Позивачем зазначеним особам відповідно до вказаного Закону призначено та виплачено пенсію.

Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, відносно працівників відповідача за 2015-2016 роки, листи від 07.09.2015 року № 17955/05, від 05.10.2015 року № 20353/05, від 05.11.2015 року № 24740/05, від 07.12.2015 року № 27543/05, від 19.01.2016 року № 1320/05, від 05.02.2016 року № 2840/05, від 04.03.2016 року № 5495/05, від 05.05.2016 року № 10598/05. Зазначені документи отримані відповідачем, про що свідчить відмітка про отримання на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення ( а.с. 14-20, 87-209, 215-222).

Листом від 02.12.2016 року № 33842/05 позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю Донрозробка , що останньому за грудень 2016 року необхідно сплатити суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі: за списком № 1 у розмірі 13470, 62 грн. Крім того, управлінням проведена звірка фактично нарахованих та пред'явлених до відшкодування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. а , б-з ст.. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року та у суму нараховану до відшкодування за грудень 2016 року включено донарахування за 2015 рік в загальній сумі 95777, 70 грн., в тому числі за списком № 1 у розмірі 95777, 70 грн. Вказані документи отримані представником відповідача 10.12.2016 року (а.с. 12-13, 210-214).

Проте, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Донрозробка не сплатило усієї визначеної управлінням суми, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 95777, 70 грн. за грудень 2016 року за Списком № 1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 2015-2016 роки, актом звірки за 2015 рік, розрахунком суми позову про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та карткою особового рахунку ( а.с. 6-7, 12-20, 30-36, 46-51, 81-84, 87-222).

Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1. Прикінцевими положеннями Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Заборгованість відповідача по фактичним витратах з виплати і доставки пільгових пенсій, призначених відповідно до п. а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення по пенсіонерах, працюючих на підприємстві, за грудень 2016 року складає 95777, 70 грн., що підтверджено відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які направлялись на адресу відповідача.

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Зазначений висновок підтверджено постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року у справі № 21-62а11, постановою Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 21-250а12, постановою Верховного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13.

Розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання. Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх.

На теперішній час заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 95777, 70 грн. відповідачем не сплачена.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апелянта стосовно того, що управлінням не направлялись щорічні розрахунки на адресу відповідача, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання пункту 6.4 Інструкції № 21-1 направлялись, зокрема, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, відносно працівників відповідача за 2015-2016 роки, які отримані відповідачем, про що свідчать відмітки про отримання на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення Уточнюючий акт від 02 грудня 2016 року № 158 також містить усі необхідні відомості для товариства для сплатити останнім зазначених у акті сум (а.с. 21, 98, 132, 142, 148, 159, 170, 187, 200, 206, 208, 214)..

Разом з тим, ні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, ні уточнюючий акт товариством не оскаржено.

Посилання апелянта на те, що поштові повідомлення про вручення відправлення не містять відомостей про їх вручення є необґрунтованими, оскільки з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що позивачем документи направлялись на адресу товариства, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та останні отримані за зазначеною адресою ОСОБА_2, яка, також, отримала копію постанови суду першої інстанції від 06.02.2017 року 25.02.2017 року (а.с. 54).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року відповідача було зобов'язано ознайомитися з наданими позивачем розрахунками і надати після цього заперечення. Відповідачем дана ухвала суд в установлений строк не виконана (а.с. 224).

Відповідно ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань. Таким чином, доводи апелянта стосовно не отримання ухвали про відкриття та інших процесуальних документів по справі № 805/479/17-а до 28 лютого 2017 року, не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Крім того, на стадії апеляційного провадження позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не позбавлений прав, визначених ст. 49 КАС України.

За таких обставин, суд зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладено, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донрозробка - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 р. у справі № 805/479/17-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко