Рішення

від 26.04.2017 по справі 911/642/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2017 р. Справа № 911/642/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність вих. № 0302/17-2 від 03.02.2017 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Деревоекспорт» , м. Костопіль, Костопільський район, Рівненська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Біогазенерго» , смт Іванків, Іванківський район, Київська область

про стягнення 395 668, 48 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Деревоекспорт» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Біогазенерго» про стягнення 395 668, 48 грн основної заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 11/02/15-20 від 11.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.03.2017 р. порушено провадження у справі № 911/642/17 за позовом ТОВ „Деревоекспорт» до ТОВ „Біогазенерго» про стягнення 395 668, 48 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.03.2017 р.

29.03.2017 р. до загальної канцелярії господарського суду перед судовим засіданням від позивача надійшли документи на вимогу ухвали суду, що долучені судом до матеріалів справи.

29.03.2017 р. до загальної канцелярії господарського суду перед судовим засіданням від відповідача надійшов відзив б/н від 29.03.2017 р., в якому він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

29.03.2017 р. за наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 12.04.2017 р.

12.04.2017 р. за наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 26.04.2017 р.

26.04.2017 р. до загальної канцелярії господарського суду перед судовим засіданням від відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 26.04.2017 р., в яких він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

26.04.2017 р. у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 11/02/15-20, згідно умов п. 2.1. якого на умовах цього договору сторона-1 зобов'язується передати у власність стороні-2 сировину-відходи лісового господарства, в тому числі подрібнені деревнв відходи, а сторона-2 прийняти та оплатити поставлений обсяг сировини.

Згідно п. 4.1. договору прийом-передача сировини здійснюється сторонами у кількості, якості, асортименті, а також у місці, в строки та за цінами, що визначаються за згодою сторін у додатках, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 4.3. договору прийом-передача сировини оформлюється шляхом складання та підписання повноважними представниками сторін товарно-транспортної накладної, видаткової накладної.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна договору (загальна вартість сировини) визначається як сума вартості сировини, що буде передана

Згідно п. 5.2. договору ціна сировини визначається сторонами при підписанні додатків, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціну може бути змінено за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата отриманої сировини здійснюється стороною-2 шляхом перерахування на банківський рахунок сторони-1 суми, що дорівнює ціні отриманої сировини протягом не менше, ніж п'ять днів з моменту підписання сторонами товарно-транспортної накладної, видаткової накладної.

Пунктом 9.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 р.

Протягом періоду дії договору між сторонами було підписано Специфікацію № 1 на сировину, що буде передана стороною-1 стороні-2 у період з 11.02.2015 р., Додаткову угоду № 1 від 04.04.2015 р. до договору, Специфікацію № 3 на сировину, що буде передана стороною-1 стороні-2 у період з 19.09.2016 р. до 31.12.2016 р.

На виконання умов договору позивачем протягом 2015 - 2016 р. р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 3 243 168, 48 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті отриманого товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 847 500, 00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за період з 11.02.2015 р. до 31.12.2015 р. від 28.03.2017 р. та випискою з банківського рахунку позивача за період з 01.01.2016 р. до 31.12.2016 р. від 28.03.2017 р., наявними у матеріалах справи.

У січні 2017 р. позивач звернувся до відповідача з Листом- вимогою про погашення заборгованості за поставлену продукцію № б/н від 27.01.2017 р., у якій просив негайно провести оплату простроченої заборгованості за поставлену продукцію в сумі 395 668, 48 грн. Факт відправлення позивачем вимоги підтверджується копією фіскального чеку від 23.01.2017 р., наявного у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати отриманого товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 395 668, 48 грн, що підтверджується договором поставки № 11/02/15-20 від 11.02.2015 р., відповідними видатковими накладними, випискою з банківського рахунку позивача за період з 11.02.2015 р. до 31.12.2015 р. від 28.03.2017 р., та випискою з банківського рахунку позивача за період з 01.01.2016 р. до 31.12.2016 р. від 28.03.2017 р., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача щодо неналежного оформлення видаткових накладних є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними, які містять підпис особи, що прийняла товар, доказів відмови відповідача від отримання товару суду не надано, а сама лише відсутність у спірних накладних посилань на посаду одержувача товару та відсутність розшифровки підпису особи, що прийняла товар, не звільняє відповідача від виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 395 668, 48 грн за договором поставки № 11/02/15-20 від 11.02.2015 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Біогазенерго» (ідентифікаційний код 33593431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Деревоекспорт» (ідентифікаційний код 39202370) 395 668 (триста дев'яносто п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн 48 (сорок вісім) коп. основної заборгованості та судові витрати 5 935 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн 03 (три) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 травня 2017 р.