Рішення

від 16.05.2017 по справі 922/822/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р.Справа № 922/822/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світнова", м. Харків про стягнення 361880,38 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 196-5572/кр від 27.12.2016 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світнова" про стягнення заборгованості за договором від 05.09.2011 року № 14/8-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва в розмірі 356532,38 грн., з яких 293568,10 грн. основного боргу, 8333,80 грн. 3% річних та 54630,48 грн. пені. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.03.2016 року відкладено розгляд справи на 24.04.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.04.2017 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 12151) у якому позивач просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та надав документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.04.2017 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 963 електронна пошта) та клопотання (вх. № 13758 факсограма) у якому позивач просить суд продовжити строк розгляду справи відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.04.2017 року розгляд справи було відкладено на 16.05.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання 16.05.2017 року не з'явився, відзив та документів, витребуваних судом не надав. На адресу суду повернулась ухвала від 27.03.2017 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього представника позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

05.09.2011 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київпастранс (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світнова" (відповідач) було укладено договір № 14/8-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, у відповідності до умов якого позивач надає відповідачу послуги з розміщення реклами на опорах та контактній мережі, які перебувають у господарському віданні КП "Київпастранс", а саме: надає в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів.

Пунктом 1.2. Основного договору передбачено, що Відповідач використовує надані місця для розміщення рекламних засобів відповідно до Порядку розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 506 від 09.04.2008 і умов цього Договору та здійснює оплату наданих послуг.

Відповідно до умов Порядку реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та знутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Розділом III Порядку передбачено, що правовідносини Сторін, що виникають при розміщенні реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади м. Києва здійснюються на підставі належним чином оформленого Погодження на розміщення реклами за транспорті (далі - Погодження).

Порядок є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами, що здійснюють розміщення реклами на транспорті комунальної власності.

Пунктом 2.1 Основного договору передбачено, що адреси місць для розміщення рекламних засобів, строки надання послуг по кожному конкретному місцю, вартість надання послуг зазначаються в додатках до цього договору (умови надання послуг), які є його невід'ємною частиною.

Регулювання правовідносин, пов'язаних з розміщенням реклами на транспорті у м. Києві здійснюється на підставі Законів України Про рекламу , Про місцеве самоврядування в Україні , Порядку розміщення реклами у м. Києві, затвердженому рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (далі - Порядок).

Так, на підставі вимог Порядку та Рішення Київської міської ради від 29.12.2011 № 1100/7336 Про бюджет міста Києва на 2012 рік , 01.03.2013 року між КП Київреклама (далі - Позивач) ( Новий кредитор) та КП Київпастранс ( Первісний кредитор ) укладено договір № 2/ТР-13 про заміну кредитора у зобов'язанні за Основним договором, згідно якого КП Київпастранс з 01.03.2013 року відступив (передав), а Позивач набув прав та обов'язків первісного кредитора, в тому числі нарахування та отримання плати за розміщення (надання права розміщення) реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва відповідно до умов Основного договору, що виникатимуть у майбутньому з 01.03.2013 року та до закінчення строку дії Основного договору.

Крім того, відповідно договору від 01.03.2013 № 2/ТР-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (далі - Договір), відповідач надав згоду про таку заміну кредитора по Основному договору.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачений законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1.3. Договору після отримання Позивачем коштів від плати за розміщення (надання права розміщення) реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва відповідно до Основного договору, Позивач зобов'язаний розподілити (перерахувати) кошти від такої плати у порядку згідно з рішенням Київської міської ради.

На підставі викладеного та відповідно до пункту 4.7 Основного договору, між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду від 01.03.2013, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що відповідно до п. 4.7. Основного договору, плата за надання послуг буде нараховуватись відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 № 838 Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві та сплачується Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача.

Крім того, у зв'язку зі змінами Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, зокрема повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 № 838, внесеними згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2013 № 2030, між Позивачем та Відповідачем укладено 31.12.2013 Додаткову угоду до Основного договору, якою домовились, що розмір плати за цим Договором встановлюється згідно внесених змін та згідно наданих Погоджень, які вказуються у відповідній Адресній програмі, що додається, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2. Основного договору оплата здійснюється за кожен місяць наданих послуг в 3 денний термін з моменту отримання рахунку фактури, але не пізніше 15 числа місяця, що йде за тим, в якому були надані послуги.

В матеріалах справи наявні погодження на розміщення реклами на опорах освітлення та контактної мережі, узгоджені зі Спеціалізованим відокремленим підрозділом КП "Київпастранс" Служба енергетичного забезпечення та УДАІ ГУ МВС в м. Києві.

Також в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі до договору № 14/8-11 на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підписані обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов, укладеного між сторонами договору, відповідач не здійснив розрахунків з позивачем за розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно рахунку.

Відповідно до довідки про стан розрахунків за період з 01.11.2015 року по 31.01.2017 року заборгованість відповідача складає 293568,10 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вже було зазначено судом, відповідно до п. 4.2. Основного договору оплата здійснюється за кожен місяць наданих послуг в 3 денний термін з моменту отримання рахунку фактури, але не пізніше 15 числа місяця, що йде за тим, в якому були надані послуги.

Отже строк оплати за спірним договором настав, проте відповідач оплати за надані послуги вчасно не здійснив та доказів погашення заборгованості до суду не надав.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від 05.09.2011 року № 14/8-11 у розмірі 293568,10 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 8333,80 грн. 3% річних, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та встановлено, що останнім не вірно визначено суму відсотків.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних в системі "Ліга", судом встановлено, що до стягнення підлягає 8313,71 грн. 3% річних.

В частині стягнення 20,09 грн. 3% річних суд відмовляє в задоволенні позову, як безпідставно нарахованих.

Щодо стягнення 54630,48 грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.4 основного договору, позивач має право застосувати до відповідача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення плати за виконання умов цього договору боржник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення (не оплати) від суми простроченого (неоплаченого) платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що останнім невірно встановлено суму штрафних санкцій, яка підлягає до стягнення з відповідача.

Здійснивши перерахунок суми пені в системі "Ліга", судом встановлено, що до стягнення підлягає 54305,96 грн. пені.

В частині стягнення 324,52 грн. пені, суд відмовляє в задоволенні позову, як безпідставно нарахованих.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світнова" (61166, м. Харків, проспект Науки, 36, код ЄДРПОУ 35466429) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8, п/р 2600930999201 в ПАТ "ОСОБА_2 Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 261999714) 293568,10 грн. основного боргу, 8313,71 грн. 3% річних, 54305,96 грн. пені та 5342,83 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 20,09 грн. 3% річних та 324,52 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 19.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_3

922/822/17