Ухвала

від 19.05.2017 по справі 904/6019/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

19.05.2017 Справа № 904/6019/17

Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автоград" (м. Марганець, Дніпропетровської області)

до відповідача-1: Виконавчого комітету Марганецької міської ради (м. Марганець, Дніпропетровської області)

відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Марганець, Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (м. Марганець, Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (м. Марганець, Дніпропетровської області)

про визнання незаконними та недійсними прийнятих рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автоград" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконними та недійсними прийняті Виконавчим комітетом Марганецької міської ради (далі - відповідач-1) рішення, а саме:

- рішення № 440 від 29.10.2014 "Про призначення тимчасового перевізника для здійснення перевезень пасажирів на маршрутах загального користування в місті Марганець";

- рішення № 71 від 28.01.2015 "Про призначення тимчасовим перевізником ФОП ОСОБА_1 для здійснення перевезень пасажирів на міських маршрутах загального користування в м. Марганець";

- рішення № 629 від 27.10.2015 "Про призначення тимчасовим перевізником для ФРП ОСОБА_3 для здійснення перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування в місті Марганець".

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства під час його прийняття.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

У відповідності зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності; мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорювавних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

В той же час, в оспорюваних рішеннях вказано, що вони прийняті на виконання статей 30, 40 Закону України "Про місцеве самоврядування" .

Так, стаття 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначає повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

При цьому, відповідно до підпункту 12 частини а) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку.

Відповідно до підпункту 1 частини б) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад до делегованих повноважень належить здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку.

Згідно зі статтею 40 Закону України "Про місцеве самоврядування", на яку також є посилання в оспорюваних рішеннях, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У пунктах 1, 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системний правовий аналіз наведених законодавчих положень, а також предмет спору у даній справі, дає підстави для висновку про те, що справа про визнання незаконними прийнятих Виконавчим комітетом Марганецької міської ради рішень, а саме:

- рішення № 440 від 29.10.2014 "Про призначення тимчасового перевізника для здійснення перевезень пасажирів на маршрутах загального користування в місті Марганець";

- рішення № 71 від 28.01.2015 "Про призначення тимчасовим перевізником ФОП ОСОБА_1 для здійснення перевезень пасажирів на міських маршрутах загального користування в м. Марганець";

- рішення № 629 від 27.10.2015 "Про призначення тимчасовим перевізником для ФРП ОСОБА_3 для здійснення перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування в місті Марганець", не підвідомча господарським судам, оскільки вказані рішення прийняті Виконавчим комітетом Марганецької міської ради при здійсненні ним владних управлінських функцій та на виконання повноважень, покладених на нього підпунктом 12 частини а), підпунктом 1 частини б) статті 30 та статті 40 Закону України "Про місцеве самоврядування", як це і вказано в оспорюваних рішеннях. У вказаних відносинах відсутня ознака рівності, яка притаманна господарським відносинам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати в порядку господарського судочинства

На підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

З наявних позовних матеріалів вбачається, що поданий позивачем позов повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне, в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 4 800 грн. 00 коп.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автоград" до відповідача-1: Виконавчого комітету Марганецької міської ради та відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання незаконними та недійсними прийнятих рішень - відмовити.

Позовні матеріали повернути позивачу.

В порядку, передбаченому частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Автоград" (53407, Дніпропетровська область, м.Марганець, вулиця Палацова, будинок 4, квартира 22; ідентифікаційний номер 38986138) сплачений судовий збір у сумі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. , сплачений відповідно до квитанції № 173049842 (#173049842) від 15.05.2017.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Додаток: позовна заява від 15.05.2017 з додатками на 37 аркушах, в тому числі оригінал квитанції № 173049842 (#173049842) від 15.05.2017 про сплату судового збору, поштовий конверт.

Суддя Ю.В. Фещенко