Постанова

від 27.06.2017 по справі 904/6019/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 року Справа № 904/6019/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Кощеєва І.М., Науменка І.М.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача-1: не явився

відповідача-2: не явився

третіх осіб-1,2: не явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Автоград (м. Марганець Дніпропетровської області) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2017р. у справі № 904/6019/17

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Автоград (м. Марганець Дніпропетровської області)

до: 1 - виконавчого комітету Марганецької міської ради (м. Марганець Дніпропетровської області)

2 - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Марганець Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (м. Марганець Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (м. Марганець Дніпропетровської області)

про: визнання незаконними та недійсними прийнятих рішень (ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року у справі №904/6019/17 (суддя Фещенко Ю.В.) відмовлено у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Автоград (м. Марганець Дніпропетровської області) до виконавчого комітету Марганецької міської ради (м. Марганець Дніпропетровської області) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Марганець Дніпропетровської області) за участю третіх осіб: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Марганець Дніпропетровської області) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Марганець Дніпропетровської області) про визнання незаконними та недійсними прийняті виконавчим комітетом Марганецької міської ради рішень: рішення №440 від 29.10.2014р. Про призначення тимчасового перевізника для здійснення перевезень пасажирів на маршрутах загального користування в місті Марганець ; рішення №71 від 28.01.2015р. Про призначення тимчасовим первізником ФОП ОСОБА_1 для здійснення перевезень пасажирів на міських маршрутах загального користування в м. Марганець ; рішення №629 від 27.10.2015р. Про призначення тимчасовим перевізником для ФРП ОСОБА_3 для здійснення перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування в місті Марганець . Позовні матеріали повернуті позивачу. З Державного бюджету України позивачу повернутий судовий збір у сумі 4800,00 грн.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю транспортна компанія Автоград , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2017р. в справі №904/6019/17 та передати справу на розгляд місцевому господарському суду. Доводи позивача обґрунтовані тими обставинами, що між виконкомом Марганецької міської ради та ТОВ Транспортна компанія Автоград 12.02.2014р. укладено господарський договір №4 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському в місті Марганець. Договір набрав чинності з 24.03.2014р. та діє до 24.04.2018р. Скаржник вважає, що шляхом прийняття оспорюваних рішень відповідач-1 порушив умови договору №4 від 12.02.2014р., положення Закону України Про автомобільний транспорт та законодавства про захист економічної конкуренції. Без застосування конкурсних засад визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах загального користування №3 Кільцевий-А , сукупність графіків на маршруті №3/2, графіки №№4,5,6 відповідач-1 на власний розсуд призначив інших перевізників. Товариство також не згодне з визначенням судом правового статусу третіх осіб.

Справа була призначена до розгляду на 15.06.2017 року.

15 червня 2017р. у зв'язку з надзвичайними обставинами, а саме повідомленням про мінування будівлі суду та терміновою евакуацією всіх співробітників та відвідувачів суду для проведення слідчих дій, робота Дніпропетровського апеляційного господарського суду з 15-39 до 18-00 була призупинена. Розгляд апеляційної скарги у даній справі не відбувся і був перенесений на 27.06.2017 року

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Автоград (м. Марганець Дніпропетровської області), відповідач-1 - виконавчий комітет Марганецької міської ради, відповідач-2 - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, треті особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (м. Марганець Дніпропетровської області) і фізичної особа-підприємець ОСОБА_3 (м. Марганець Дніпропетровської області) у судове засідання 27.06.2017 року не явились. Беручи до уваги, що неявка зазначених представників не перешкоджає перегляду ухвали суду по суті, справа розглядалася без участі представників сторін і третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року у справі №904/6019/17 відмовлено у прийнятті позовної заяви і доданих до неї документів товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Автоград на підставі п. 1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

При відмові у прийнятті позовної заяви суд виходив з підвідомчості справ господарським судам та судам адміністративної юрисдикції.

З метою однакового і правильного визначення підвідомчості і підсудності справ господарським судам пленумом Вищого господарського суду України в постанові від 24.10.2011р. N 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам були надані роз'яснення. Частиною 1 постанови визначено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України) .

Відповідно до ч. 3.1. постанови господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Так, зі змісту ч. 1 п.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст..1 Господарського кодексу України). Тобто, мова йдеться про учасників, які наділені господарською компетенцією.

Статтею 4 ГК України встановлено, що не є предметом регулювання цього Кодексу: адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Згідно ч. 1 ст.8 ГК України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

За п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, рішення виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області №440 від 29.10.2014р. Про призначення тимчасового перевізника для здійснення перевезень пасажирів на маршрутах загального користування в місті Марганець, №71 від 28.01.2015р. Про призначення тимчасовим первізником ФОП ОСОБА_1 для здійснення перевезень пасажирів на міських маршрутах загального користування в м. Марганець та №629 від 27.10.2015р. Про призначення тимчасовим перевізником для ФРП ОСОБА_3 для здійснення перевезення пасажирів на міських маршрутах загального користування в місті Марганець , що оспорюються позивачем, прийняті на підставі підп.. 12 п. а , підп. 1 п. б ст. 30 та ст. 40 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Статтею 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначені повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій, що не належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, до участі в обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку (підп. 12 п. а ст. 30); до делегованих повноважень належить здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку (підп.1 п. б ст. 30).

Згідно зі ст. 40 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Таким чином, Марганецька міська рада Дніпропетровської області в даному випадку при прийняті вказаних рішень виступає як суб'єкт владних повноважень.

Посилання позивача на господарський характер спору, оскільки між ним і відповідачем-1 був укладений господарський договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському в місті Марганець є безпідставними, оскільки предметом спору не є правовідносини пов'язані із неналежним виконанням відповідачем умов договору (не носять договірний характер).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., згідно якої відповідно кожен має право на справедливий і публічний розгляд його спору незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v.Austria у рішенні від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом", орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

За наведених обставин і чинного законодавства висновок першої інстанції про те, що спір у даній справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду є правильним.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Автоград (м. Марганець Дніпропетровської області) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року у справі №904/6019/17 про відмову у прийнятті позовної заяви залишити без змін.

Матеріали позовної заяви від 15.05.2017р. з додатками на 36 аркушах, у тому числі платіжну квитанцію №173049842 від 15.05.2017р. та платіжне доручення №173049842 від 15.05.2017р. повернути товариству з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Автоград (м. Марганець Дніпропетровської області).

(постанова виготовлена у повному обсязі 29.06.2017 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М. Кощеєв

ОСОБА_4