Ухвала

від 17.05.2017 по справі 805/1715/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

К/800/16801/17

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 травня 2017 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи Міська психіатрична лікарня міста Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Комунальна лікувально-профілактична установа Міська психіатрична лікарня міста Краматорськ звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просила скасувати рішення № 0005431302/3360 від 28 квітня 2016 року про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідачем протиправно накладено штрафні санкції та пеню, а тому просила про задоволення позову.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, позов задоволено.

Відповідач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвали нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органів доходів і зборів за квітень 2014 року (від 16 травня 2014 року № 1407188180), в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 198614,75 гривень, терміном сплати 20 травня 2014 року. Станом на 20 травня 2014 року переплата в інтегрованій картці платника складала 198548,07 гривен. Станом на 20 травня 2014 року сума заборгованості склала 66,68 гривень, яка була погашена платіжним дорученням від 7 липня 2014 року № 548 на суму 1000 гривень. 17 червня 2014 року позивачем було подано звіт за травень 2014 року в якому самостійно визначено зобов'язання зі сплати єдиного внеску у сумі 209800,14 гривень по терміну сплати 20 червня 2014 року. Заборгованість за травень 2014 року погашена платіжними дорученнями від 7 липня 2014 року та 8 липня 2014 року. У зв'язку з порушенням строку сплати зобов'язань зі сплати єдиного внеску за травень 2014 року було прийнято спірне рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції виходили з наступного.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Абзацом другим частини 1 статті 25 Закону № 2464-VІ визначено, що її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (в редакціях Закону до 28 грудня 2014 року - у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум).

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (далі - Закону № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

9-4 Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Судами встановлено, що позивачем отримано Сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 6440 про форс-мажорні обставини від 16 червня 2016 року № 621/12.1-17-03, де палата засвідчує форс-мажорні обставини позивачу щодо обов'язку сплати податків, а саме, сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень - до 20 червня 2014 року. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 21 травня по 08 липня 2014 року.

Отже, наявність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що є підставою для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання податкових зобов'язань, зокрема, від застосування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів.

Крім того, листом Управління Державної казначейської служби України у м. Краматорську Донецької області від 11 травня 2016 року № 05-26/610 повідомлено, що Державною казначейською службою України з метою дотримання статті 14 Закону України Про боротьбу з тероризмом від 20 березня 2003 року № 638-IV прийнято рішення про зупинення з 20 травня 2014 року казначейського обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Робота Управління відновлена 7 липня 2014 року.

За статтею 14 Закону України Про боротьбу з тероризмом від 20 березня 2003 року № 638-IV, у районі проведення антитерористичної операції на час їх проведення може бути встановлено спеціальний порядок, зокрема організовано патрульну охоронну службу та виставлено оточення.

З урахуванням викладених обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи Міська психіатрична лікарня міста Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення, за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України (підпис) М.І. Мойсюк