Рішення

від 13.05.2017 по справі 178/849/14-ц

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/849/14-ц

Провадження № 2/192/23/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2017 р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Щербини Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Савчукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства Криничанський Агротехсервіс , приватного акціонерного товариства Промислові регіони , фермерського господарства Алігатор , треті особи: Дніпропетровська обласна рада, Криничанська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2, комунальне підприємство Криничанське бюро технічної інвентаризації , про визнання рішення виконкому сільської ради, рішення сільської ради протиправними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомості і договору оренди, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог від 10 січня 2017 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання рішення виконкому сільської ради, рішення сільської ради - протиправними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомості і договору оренди, скасування державної реєстрації.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 24 грудня 2008 року на біржових торгах, які проводила товарна біржа Регіональна універсальна біржа , відповідно до договору купівлі-продажу ним було придбано комплекс будівель і споруд, розташований на земельній ділянці площею 1,6 га в с.Світлогірське по вул.Кірова,62-а Криничанського району Дніпропетровської області, що знаходився у повному господарському віданні Дніпропетровського обласного житлово-комунального підприємства (ДО ЖКП) Аеродром . Відповідно до протоколу №21 від 24 грудня 2008 року проведення відкритих біржових торгів з продажу майна та технічного паспорту на комплекс будівель і споруд за цією ж адресою придбане ним майно складається з основної адміністративної будівлі площею 529,5 м?, гаражу площею 304,7 м?, складу площею 7,3 м? вбиральні, замощення асфальтового площею 12407,5 м?, паркану із залізобетонних плит площею 702,3 м? , брами металічної площею 17,5 м?. Згідно акту приймання-передачі все вказане майно ним було прийнято.

Згідно договору купівлі-продажу від 24 грудня 2008 року майно знаходиться у повному господарському відданні ДОЖКП Аеродром на підставі технічного паспорту від 28 вересня 2006 року, виданого КП Криничанське бюро інвентаризації . Свідоцтво про право власності серії САВ № 213878 від 24 грудня 2008 року видане Світлогірською сільською радою, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21388679 від 24 грудня 2008 року виданий КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №213388915 від 24 грудня 2008 року виданий КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , а майно реалізувалося ліквідатором ДО КЖП Аеродром з відкритих торгів згідно з вимогами ст.30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржників або визнання його банкрутом .

На даній земельній ділянці знаходиться цегляна будівля, декілька цистерн для нафтопродуктів, трубопроводів і колонок для заправки автотехніки. Оскільки перелічене було збудовано самовільно ще за радянських часів, то в експлуатацію у порядку, визначеному законодавством, не вводилося, тому ніколи не являлося об'єктом права власності, у зв'язку з чим на біржових торгах не продавалося.

Комплекс будівель і споруд споконвічно належав Криничанському районному державному підприємству по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім , а потім останнє у якості філії входило до Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпроагрохім , потім до Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім . Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради від 02 квітня 2008 року №100-р Про передачу майна Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім все майно в с.Світлогірське по вул.Кірова,62м Криничанський район Дніпропетровської області, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області було передано Дніпропетровському обласному житлово-комунальному підприємству Аеродром на праві господарського відання.

Рішенням виконавчого комітету Світлогірської сільської ради №48 від 01 грудня 2008 року комплексу будівель і споруд в с.Світлогірське вул.Кірова,62-м присвоєно нову адресу с.Світлогірське вул.Кірова,62-а.

Даний комплекс будівель і споруд розташований на земельній ділянці площею 1,6 га, яку виконком Світлогірської сільської ради своїм рішенням №13 від 21 березня 1995 року дозволив оформити в установленому законодавством порядку Криничанському районному державному підприємству по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім . При цьому ж виконком своїм рішенням затвердив матеріали інвентаризації землі цього підприємства, згідно якого площа земельної ділянки складає 1,6 га, з яких під забудовами і дворами -1,6 га.

Ні підставі рішення виконкому Світлогірської сільської ради №13 від 21 березня 1995 року голова Світлогірської сільської ради ОСОБА_3 24 березня 1995 року видав Криничанському районному державному підприємству по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім Державний акт на право постійного користування землею площею 1,6 га для виробничих цілей. Відповідно до рішення виконкому Світлогірської сільської ради №1 від 22 січня 2002 року, пов'язаним з перетворенням юридичної особи підприємства Райагрохім на Криничанську філію Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім у даному державному акті відповідно змінено і користувача земельної ділянки площею 1,6 га.

У зв'язку з продажем згідно договору купівлі-продажу від 24 грудня 2008 року комплексу будівель і споруд в с.Світлогірське вул.Кірова,62-а позивачеві, генеральний директор Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім просив вилучити з постійного користування його підприємства земельну ділянку площею 1,6 га.

Рішенням 21 сесії 5 скликання Світлогірської сільської ради від 23 жовтня 2009 року №10-21/V вилучено з постійного користування земельну площею 1,6 га у зв'язку з відчуженням майнового комплексу будівель та споруд бази Дніпропетровського обласного КП Дніпрооблагрохім .

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №381687 від 06 серпня 2004 року ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, у зв'язку з чим планував використовувати придбаний комплекс будівель і споруд для підприємницької діяльності, пов'язаної з сільським господарством: вирощування, переробка і зберігання вирощеної продукції, зберігання і ремонт сільськогосподарської техніки. Тому одразу після придбання комплексу будівель і споруд почав його оформлення.

Рішенням виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанської сільської ради Дніпропетровської №50 від 10 лютого 2009 року за позивачем було визнано право власності на вказані об'єкти нерухомості. Також за підписом Світлогірського сільського голови 13 лютого 2009 року йому видано свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно, яке у той же день зареєстроване у КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21862495. Також Криничанським БТІ видано технічний паспорт на спірне майно, а з документів вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності: паркан з залізобетонних плит по периметру всієї земельної ділянки, на якій розташовано комплекс будівель і споруд та на все асфальтове замощення цієї території.

Рішенням Світлогірської сільської ради V скликання ХVIII сесії від 02 квітня 2009 року Про надання дозволів на складання технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду (з правом подальшого викупу) , на підставі якого відділ Деркомзему у Криничанському районі склав висновок на розробку технічної документації від 21 вересня 2009 року №670/6-10, згідно якого земельна ділянка площею 1,60 га передається в оренду позивачеві для обслуговування комплексу будівель і споруд без зміни цільового призначення, та актом встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що була надана позивачеві для обслуговування комплексу будівель і споруд в с.Світлогірське вул.Кірова,62-а на території Світлогірської сільської ради Криничанського району, було встановлено межі земельної ділянки на місцевості, та 25 травня 2009 року зазначено кадастровий номер цієї земельної ділянки 1222081000:02::010:0070, акт підписано всіма уповноваженими особами.

У Висновку відділу Держкомзему у Криничанському районі від 25 травня 2009 року №745/6 - 10 щодо погодження технічної документації зазначено, що земельна ділянка площею 1,6 га призначена для обслуговування комплексу будівель і споруд та передається в оренду позивачеві, а обмеження для її використання відсутні.

Рішенням третьої сесії шостого скликання Світлогірської сільської ради від 16 грудня 2010 року №10-3/VI, коли головою став ОСОБА_3, позивачеві було відмовлено у затвердженні виготовленої у встановленому порядку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га в оренду з правом подальшого викупу у зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці знаходиться будівля АЗС, що належить іншому власникові. Той факт що власність позивача за площею у сотні разів є більшою за площу будівлі АЗС 17,2 м? сільська рада просто ігнорувала.

Наприкінці грудня 2010 року позивачу також стало відомо про існування рішення №37 від 21 листопада 2002 року виконкому Світлогірської сільської ради про надання дозволу ВАТ Криничанський Агротехсервіс на виготовлення технічної документації по оформленню права власності на будівлю АЗС по вул.Кірова,62-і в с.Світлогірське. В той же час дане підприємство згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19 листопада 2016 року з 09 квітня 2007 року знаходиться на стадії припинення за судовим рішенням.

ОСОБА_1 вважає, що згідно наказу Міністерства з надзвичайних ситуації України Про затвердження інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправочних станції від 06 грудня 2005 року №376 визначає, що автозаправочна станція (АЗС) - це комплекс будинків споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранпорту). В той же час у природі ніколи не існувало такого об'єкту права власності як будівля АЗС чи то автозаправка, оскільки такий об'єкт ніколи в експлуатацію не вводився. Як не існувало ніколи й адреси: вул.Кірова,62-і у с.Світлогірське Криничанського району, за якою він розташований.

Згідно листа Світлогірської сільського голови від 25 лютого 2010 року №40 рішення про виділення земельної ділянки ВАТ Криничанський Агротехсервіс для будівництва автозаправочної станції по вул.Кірова,62 г (62і) с.Світлогірське Криничанського району Дніпропетровської області на території Райагрохіма не видавалося та заяви на її виділення не реєструвалося.

Позивач вважає, що відповідачі добре розуміли, що їм не вдасться оформити і придбати незаконно збудовану АЗС, не введену до того ж в експлуатацію і розташовану на земельній ділянці площею 1,6 га в с.Світлогірське вул.Кірова,62-а, наданій Світлогірською сільською радою рішенням №13 від 21 березня 1995 року Криничсанському районному державному підприємству по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім у користування. Тому відповідачі вирішили заволодіти вказаною АЗС шляхом протиправного придбання цегляного будиночку загальною площею 17,2 м? який у період незаконної експлуатації автозаправки ще за радянських часів слугував операторською (11,8 м?), коморою (3,4 м?) і мав коридор (2 м?) , а дані в Криничанському БТІ щодо введення в експлуатації вказаної будівлі відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України Про основи містобудування , закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, експлуатації не прийнятих в установлено законом порядку об'єктів забороняється.

19 вересня 2002 року до того, як відповідач ВАТ Криничанський Агротехсервіс отримав дозвіл на оформлення права власності на так звану будівлю АЗС, він звернувся з клопотанням до Світлогірської сільської ради присвоїти поштові номери 7-ми відокремленим будівлям, що розташовані по вул.Кірова,62 у с.Світлогірське та належать йому. Серед цих 7-ми об'єктів власності було зазначено і заправку по вул.Кірова,62-і. Розглянувши дане клопотання виконком Світлогірської сільської ради 19 вересня 2002 року прийняв п'ять рішень з №30 по №34, якими надав дозвіл на виготовлення технічної документації на оформлення права власності та присвоїв номери тільки п'яти відокремленим будівлям господарського майнового комплексу ВАТ Криничанський Агротехсервіс по вул. Кірова: 62-г, 62-д, 62,ж, 62-е, 62-з у с.Світлогірське. Автозаправки або будівлі АЗС виконком будь-яку адресу вул.Кірова,62-і вказаними рішеннями не надав.

В жовтні 2013 року позивачу стало відомо, що під час посвідчення спірного договорі купівлі-продажу від 29 листопада 2002 року продавець ВАТ Криничанський Агротехсервіс надав нотаріусу на підтвердження про належність йому лише будівлі АЗС площею 17,2 м? про що свідчить свідоцтво про право власності від 26 листопада 2002 року, видане Світлогірською сільською радою . Інших документів, які свідчили б про належність продавцю ще й ганку, паркану, брами та замощення, в нотаріальній справі немає.

З виписки з протоколу №9 від 25 листопада 2002 року засіданні правління ВАТ Криничанський Агротехсервіс , що є в нотаріальній справі, вбачається, що правлінням розглядалося питання про продаж ЗАТ Промислові регіони лише будівлі АЗС по вул.Кірова.62-і в с.Світлогірське. Питання про продаж будь-якого іншого майна навіть не розглядалося, а з довідок ВАТ Криничанський Агротехсервіс вбачається, що даним підприємством визначено для продажу балансову вартість лише будівлі АЗС - 15071,22 гривні, і саме ця сума перерахована продавцю покупцем - ЗАТ Промислові регіони . Балансову вартість ганку, паркану, брами, замощення ніхто не визначив, а згідно Єдиного реєстру заборон нежила будівля по вул..Кірова,62-і в с.Світлогірське станом на 29 листопада 2002 року під забороною не перебуває.

З тексту договору купівлі-продажу автозаправки від 29 листопада 2002 року, вбачається, що належність на праві власності продавцю ВАТ Криничанський Агротехсервіс тільки будівлі АЗС. Продаж вчиняється за 15071,22 гривень, що є балансовою вартістю лише будівлі АЗС, а також продавець свідчить, що згадану будівлю до цього часу нікому не продано, не подаровано, в спорі та під арештом вона не перебуває. Відносно решти майна, вказаного у цьому договорі: а-1 ганок, №1, 2 паркан, №3 брама, 1 замощення, про право власності на нього продавця, про його балансову або іншу вартість, а також те, що дане майно нікому не продано, не подаровано, в спорі під арештом не перебуває в договорі не згадується.

Таким чином, наведені дані нотаріальної справи свідчать про те, що державний нотаріус ОСОБА_4, голова правління ВАТ Криничанський Агротехсервіс ОСОБА_5, голова правління ЗАТ Промислові регіони ОСОБА_6, підробили офіційний документ: договір купівлі-продажу будівлі АЗС в с.Світлогірське вул.Кірова,62-і від 29 листопада 2002 року. В цей договір вказані особи внесли завідомо для них неправдиві дані про купівлю-продаж майна, що належало іншій юридичні особі, а саме: а-1 ганок, №1, 2 парки,№3 брама, 1 замощення та своїми підписами договору від 29 листопада 2002 року засвідчили протиправність своїх дій.

Згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28 жовтня 2009 року, ЗАТ Промислові регіони , продало, а ФГ Алігатор купило: 1.літ А-1 - будівля автозаправка, цегла, загальна площа 17,2 м?, 2 Літ.а-1 ганок, 3 Літ.1 паркан, 4. Літ.2 - паркан,5 Літ.3 - брама, 6.Літ.1 - замощення. Земельна ділянка вказана по фактичному користуванню - 2174 м?. Даний договір посвідчив приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, а в договорі вказано, що нерухоме майно, яке відчужується, належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу автозаправки, посвідченого 29 листопада 2002 року, зареєстрованому в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 15 квітня 2005 року та зареєстрованому в Криничанському бюро технічної інвентаризації на право приватної власності від 02 грудня 2002 року та записаний в реєстрову книгу №1 за реєстровим №50.

В договорі купівлі-продажу майна від 28 жовтня 2009 року дані про ганок, паркан, браму, замощення було автоматично перенесено з договору від 29 листопада 2002 року. Про оформлення права власності на вказану будівлю АЗС, а потім її продаж і купівля Криничанському районному державному підприємству по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім позивачеві не повідомляли.

Крім того, ВАТ Криничанський Агротехсервіс згідно заяви зверталося до Світлогірської сільської ради надати дозвіл на оформлення права власності тільки на будинок АЗС в с.Світлогірське вул.Кірова,62-і, та будь-які інші документи ними до заяви не додавалися для обґрунтування правомірності його претензій та таке майно.

Також, в реєстровій книзі №1 за реєстровим №50 зареєстровано за ВАТ Криничанський Агротехсірвіс свідоцтво про право власності тільки на будівлю автозаправки, видане Світлогірською сільською радою 26 листопад 2002 року на підставі рішення №37 від 21 листопада 2002 року, а про будь-яке інше майно (ганок, паркан, брама, замощення, цистерні, трубопроводи, автозаправні колонки) не згадується і в документах БТІ.

З технічних паспортів АЗС, яка належить ФГ Алігатор вбачається, щодо них внесено майно: паркан із залізобетонних плит прощею 243,8 м?, асфальтове замощення площею 1485,2 м?, брама 9м?, яке включено і до майна позивача.

Відповідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 (у редакції що діяла в 2009 році), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності, органами місцевого самоврядування.

В рішеннях виконкому та сесії Світлогірської сільської ради за 2002 рік відсутня інформація про видачу ЗАТ Промислові регіони свідоцтва про право власності на будівлю АЗС в с.Світлогірське вул.Кірова,62-і, а Світлогірський сільський голова згідно листа підтвердив, що ФГ Алігатор свідоцтво на цей об'єкт не видавалося.

У той же час, з свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Світлогірською сільською радою 01 грудня 2008 року, комплекс будівель і споруд, замощення асфальтоване, паркан із залізобетонних плит, по вул.Кірова,62-а вбачається, що дане майно було спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради на праві господарського відання у Дніпропетровського обласного комунального підприємства Аеродром . Таке ж свідоцтво отримав і позивач, та всі відповідачі крім свідоцтва про право власності на так звану будівлю АЗС від 26 листопада 2002 року. Іншого свідоцтва про право власності на нерухоме майно - паркан, замощення, браму ганок ніколи не мали. З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Криничанське бюро технічної інвентаризації 29 жовтня 2009 року відповідачу ФГ Алігатор вбачається, що даною установою зареєстровано право власності лише на нежитлову так звану будівлю АЗС площею 17,2 м? по вул.Кірова,62-і у с.Світлогірське і право власності даних юридичних осіб на паркан, замощення, браму, ганок ніколи не реєструвалися. У зв'язку з чим, вбачається, що при укладенні договорів купівлі-продажу будівлі АЗС від 29 листопада 2002 року сторонами договорів було внесено до них майно, на яке жодна із сторін не мала права. При цьому було порушено вимоги ст.225 ЦК УРСР та ст.658 ЦК України, оскільки при укладенні договорів купівлі-продажу право продажу належить власникові товару, а ганок, паркани, брама, замощення, хоча і включено до договору купівлі-продажу будівлі АЗС від 29 листопада 2002 року, але насправді не продавалося, оскільки покупець за нього не заплатив, тому дані обставини є підставою для визнання недійсними правочинів у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.1 ст.203 ЦК України.

Представник ФГ Алігатор ОСОБА_6 підписуючи договір купівлі-продажу від 28 жовтня 2009 року достовірно знав, що майно: ганок, паркани, брама, замощення, вказані в ньому, не належать продавцю ЗАТ Промислові регіони , оскільки саме ОСОБА_6 підписував даний договір при зазначених обставинах в 2002 році.

В той же час, рішенням Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року №4-23/V ФГ Алігатор було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в орендне користування площею 0,27 га для обслуговування автозаправної станції, а 23 листопада 2011 року рішенням Світлогірської сільської ради №07-11-VI було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФГ Алігатор для обслуговування господарських будівель і дворів, на підставі чого рішення між Світлогірською сільською радою укладено договір оренди №2/1 від 15 липня 2013 року земельної ділянки площею 0,2584 га по вул.Кірова,62-і строком на 49 років.

Договір оренди зареєстрований в реєстраційній службі Криничанського районного управління юстиції за №2176165 від 29 серпня 2013 року та зареєстровано право комунальної власності Світлогірської сільської ради на земельну ділянку прощею 0,2584 га по вул.Кірова,62-і с.Світлогірське з кадастровим номером: 1222081000035014.

Позивач вважає, що незалежно від редакції ст.120 Земельного кодексу України, які діяли до 01 січня 2010 року та після цієї дати, у зв'язку з придбанням ним 24 грудня 2008 року комплексу будівель і споруд за адресою с.Світлогірське вул.Кірова,62-а, саме йому повинна належати вся земельна ділянка площею 1,6 га, виділена для роботи цього комплексу рішенням виконкому Світлогірської сільської ради 313 від 21 березня 1995 року.

Позивачеві виділялося 1,6 га згідно рішення Світлогірської сільської ради V скликання XVIII сесії від 02 квітня 2009 року Про надання дозволів на складання технічної документації із землеустроїв щодо відведення земельних ділянок в оренду(з правом подальшого викупу) . Відділ Держкомзему у Криничанському районі склав висновок на розробку технічної документації від 21 квітня 2009 року №670/6-10, згідно якого земельна ділянка загальною площею 1,60 га передається в оренду позивача ОСОБА_1 для обслуговування комплексу будівель і споруд без зміни цільового призначення.

Згідно п.2 Розділу XII Прикінцеві перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр , земельні ділянки право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У зв'язку з чим ОСОБА_1 вважає, що рішення виконкому №37 від 21 листопада 2002 року потягло за собою укладання незаконних договорів купівлі-продажу будівлі АЗС від 29 листопада 2002 року та 28 жовтня 2009 року, прийняття Світлогірською сільською радою незаконних рішень від 25 листопада 2009 року №4-23/V та від 23 грудня 2011 року №07-11-VI, укладанню незаконного договору оренди №2/1 від 15 липня 2013 року, а також незаконній реєстрації в державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2584 га, кадастровий номер: 1222081000:02:003:5014 в с.Світлогірське вул.Кірова,62-і Криничанського району Дніпропетровської області, замість земельної ділянки площею 1,6 га, а також реєстрацію даної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 13692812220, як передану в оренду на підставі рішення Світлогірської сільської ради від 23 грудня 2011 року №07-11- VІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, в результаті чого з належної позивачеві земельної ділянки площею 1,6 га Світлогірська сільська рада шляхом прийняття незаконних рішень і укладання незаконного договору оренди незаконно виділила земельну ділянку площею 0,2584 га, чим порушила його права як власника майна і користувача.

На підставі зазначеного ОСОБА_1 просив задовольнити позов та визнати протиправним та скасувати рішення №37 виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 21 листопада 2002 року; визнати недійним договір купівлі-продажу будівлі автозаправки від 29 листопада 2002 року укладений між відповідачем ВАТ Криничаський Агротехсарвіс та ЗАТ Промислові регіони ; визнати недійним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 28 жовтня 2009 року укладений між ЗАТ Промислові регіони та ФГ Алігатор ; визнати протиправними рішення Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року №4-23/V; визнати недійним договір оренди №2/1 від 15 липня 2013 року укладений між Світлогірською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області та ФГ Алігатор ; скасувати реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2584 га, кадастровий номер: 1222081000:02:003:5014, та стягнути з відповідачів судові витрати.

В судове засідання 13 травня 2017 року позивач ОСОБА_1, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.122) не з'явився, причин неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача, оскільки його інтереси в судовому засіданні представляє повноважний представник - адвокат ОСОБА_7 Позивач надав суду письмові пояснень від 14 березня 2017 року, згідно яких зазначив, що 24 грудня 2008 року на біржових торгах відповідно до договору купівлі-продажу ним було придбано комплекс будівель і споруд, розташований на земельній ділянці площею 1,6 га за адресою: с.Світлогірське, вул.Кірова,62-а, а 13 лютого 2009 року йому було видано Свідоцтво про право власності на дане нерухоме майно, яке у той же день зареєстроване у КП Криничанське бюро технічної інвентаризації . Спірне рішення №37 від 21 листопада 2002 року Світлогірської сільської ради було прийнято на підставі заяви ВАТ Криничанський Агротехсервіс та наданих матеріалів, а саме: технічного паспорту на АЗС, виготовленого Криничанським БТІ, реєстровий №50. Згідно експлікації плану будівля АЗС складається з наступних об'єктів: будівля автозаправки, ганок, паркани, брама, замощення. В той же час, з самої заяви ВАТ Криничанський Агротехсервіс до Світлогірської сільської ради, на підставі якої приймалося рішення виконкому сільради №37 від 21 листопада 2002 року вбачається, що в ній відсутня навіть згадка про будь-який додаток до неї. Крім того, голова правління ВАТ Криничанський Агротехсервіс у цій заяві без дати і вихідного номеру просив Світлогірську сільську раду надати дозвіл на оформлення права власності виключно на будинок АЗС за адресою: с.Світлогірське, вул.Кірова,62-і, а про ганок, паркани, браму, замощення в заяві не згадується. У свідоцтві від 26 листопада 2002 року про право власності на будівлю автозаправки за адресою: с.Світлогірське вул.Кірова,62-і, виданому Світлогірською сільською радою ВАТ Криничанський Агротехсервіс , а також в спірних договорах купівлі-продажу від 29 листопада 2002 року та 28 жовтня 2009 року посвідчено, що вказана будівля автозаправки складається лише з однієї будівлі з цегли площею 17,2 м?. На підставі цього рішення даному підприємству видано Державний акт на право постійного користування землею площею 1,6 га для виробничих цілей. Вся ця земельна ділянка обмежена залізобетонним парканом, іншої землі в межах паркану немає. Відповідно до рішення виконкому Світлогірської сільської ради №1 від 22 січня 2002 року, пов'язаним з перетворенням юридичної особи підприємства Райагрохім на Криничанську філію Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім , у даному Державному акті також змінено користувача земельної ділянки площею 1,6 га. Ще за радянських часів Райагрохім і Сільгосптехніка сумісно збудували автозаправку і разом використовували її для заправки ПММ своєї техніки. Відповідних документів на заправку ці підприємства не мали, в експлуатацію її не вводили. Саме тому вона не була об'єктом права власності і її не було включено до комплексу будівель і споруд Криничанського районного державного підприємства по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім , а потім Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім та Дніпропетровського обласного житлово-комунального підприємства Аеродром . Тому ВАТ Криничанський Агротехсервіс не мав і не міг мати будь-яких прав на так звану будівлю АЗС, розташовану на земельній ділянці площею 1,6 га за адресою: с.Світлогірське, вул.Кірова,62-а, так і на саму цю земельну ділянку. На момент прийняття спірного рішення №37 від 21.11.2002 року виконкомом Світлогірської сільської ради так звана будівля АЗС площею 17,2 м 2 не була об'єктом права власності. До того ж цій будівлі АЗС, як і всій заправці, Світлогірська сільська рада не надавала адресу: с.Світлогірське, вул.Кірова,62-і. ВАТ Криничанський Агротехсервіс не надав сільраді жодного доказу про належність йому цієї будівлі, крім своєї заяви про надання дозволу на оформлення технічної документації на неї. Дана будівля АЗС знаходилась на земельній ділянці площею 1,6 га, яка згідно Державному акту на право постійного користування землею належала Дніпропетровському обласному комунальному підприємству Дніпрооблагрохім . Відповідач ВАТ Криничанський Агротехсервіс надав нотаріусу підтвердження про належність йому лише будівлі АЗС площею 17,2 м 2 , про що свідчить свідоцтво про право власності від 26 листопада 2002 року, видане Світлогірською сільською радою, проте інших документів, які свідчили б про належність продавцю ще й ганку, паркану, брами та замощення, в нотаріальній справі немає, як відсутній і технічний паспорт на будівлю АЗС. Крім того, в нотаріальній справі є також виписка з протоколу №9 від 25 листопада 2002 року засідання правління ВАТ Криничанський Агротехсервіс про розгляд правлінням питання щодо продажу покупцю ЗАТ Промислові регіони лише будівлі АЗС за адресою: с.Світлогірське вул.Кірова,62-і, а питання про продаж ганку, паркану, брами та замощення правлінням навіть не розглядалося, а з довідок ВАТ Криничанський Агротехсервіс від 29 листопада 2002 року №29/11 та №30/11 вбачається, що даним підприємством визначено для продажу балансову вартість лише будівлі АЗС - 15 071,22 грн. і саме ця сума була перерахована продавцю покупцем - ЗАТ Промислові регіони . Балансову вартість ганку, паркану, брами та замощення продавець, тобто ВАТ Криничанський Агротехсервіс не визначав. Тому позивач вважає, що державний нотаріус ОСОБА_4, голова правління ВАТ Криничанський Агротехсервіс ОСОБА_5 та голова правління ЗАТ Промислові регіони ОСОБА_6, який у даній справі є господарем та керівником ФГ Алігатор , сфальсифікували офіційний документ: договір купівлі-продажу будівлі АЗС за адресою: с.Світлогірське вул.Кірова,62-і від 29 листопада 2002 року. В цей договір вказані особи внесли завідомо для них неправдиві дані про купівлю-продаж ганку, парканів, замощення, брами, що не належали продавцю ВАТ Криничанський Агротехсервіс і підписали цей договір. Крім того, на момент прийняття рішення сесією Світлогірської сільської ради 16 грудня 2010 року №10-3/УІ на земельній ділянці площею 1,6 га виявилось два власника. ФГ Алігатор з його будівлею АЗС площею 17,2 м 2 та позивача у якого майже у 1000 разів більше власності у квадратних метрах, але дана обставина не була врахована головою сільської ради ОСОБА_3 (а.с.38-46 т.4).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_7, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2014 року (а.с.55, т.1), в судовому засіданні 13 травня 2017 року позовні вимоги підтримав, та прохав їх задовольнити.

Представники відповідачів - Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися (а.с.125 т.4). Згідно письмової заяви, представник відповідачів - ОСОБА_3 просив здійснювати розгляд справи за відсутності представників Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області (а.с.118 т.4).

Представник відповідача ВАТ Криничанський Агротехсервіс , який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання 13 травня 2017 року не з'явився , причин неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник відповідача ПАТ Промислові регіони , який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання 13 травня 2017 року не з'явився, причин неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представники відповідача ФГ Алігатор - ОСОБА_8, ОСОБА_6, в судовому засіданні 13 травня 2017 року позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову. Надали суду письмові заперечення (а.с.21-23, т.4), згідно яких 29 листопада 2002 року на підставі договору купівлі-продажу ПАТ Промислові регіони придбало у ЗАТ Криничанський Агротехсервіс будівлю автозаправки, а саме: цегла площею 17,2, ганок, паркани, брама і замощення, що знаходяться в с.Світлогірське Криничанського району, Дніпропетровської області по вул. Кірова, під номером 62 І на земельній ділянці площею 2174 кв.м, який посвідчено державним нотаріусом Другої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори і зареєстровано в реєстрі за № 2016 та в подальшому зареєстровано у БТІ від 02 грудня 2002 року.

В 2009 році вказане нерухоме майно було придбано ФГ Алігатор на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, який посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу від 28 жовтня 2009 року та зареєстровано в реєстрі за № 2221. Даний договір зареєстровано КП Криничанському БТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 5111567 від 29 жовтня 2009 року. Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Згідно рішення Світлогрської сільської ради від 25 листопада 2009 року № 4-23/V ФГ Алігатор було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в орендне користування площею 0,27 га для обслуговування АЗС за адресою: с. Світлогірське, вул. Кірова, 62-1.

Рішенням Світлогірської сільської ради від 23 грудня 2011 року №07-11-VI було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФГ Алігатор для обслуговування господарських будівель і дворів. На підставі цього рішення між Світлогірською сільською радою та ФГ Алігатор укладено договір оренди №2/1 від 15 липня 2013 року земельної ділянки площею 0,2584 га по вул. Кірова, 62-І строком на 49 років. Договір оренди зареєстровано в Реєстраційній службі Криничанського районного управління юстиції Дніпропетровської області за №2176165 від 20 серпня 2013 року, а також зареєстровано право комунальної власності Світлогірської сільської ради Криничанського району на земельну ділянку площею 0,2584 га за адресою: с. Світлогірське, вул. Кірова, 62-І з кадастровим номером: 1222081000020035014.

Вважають, що відповідачем було правомірно придбано у власність нерухоме майно та здійснюється правомірне використання земельної ділянки, а власником будівлі, парканів та мощення асфальту є на сьогодні ФГ Алігатор , що підтверджується договором купівлі-продажу та технічним паспортом АЗС. Позивачем не надано жодних доказів про порушення його конституційних прав та введення його в оману, при укладенні договору купівлі-продажу. Вказані договори були нотаріально засвідчені та зареєстровані у відповідному держаному органі згідно чинного на той час законодавства України, а позивач навіть не є стороною оспорюваних договорів.

Також відповідач посилається на те, що позивач є власником об'єкту нерухомості за адресою: с. Світлогірське, вул. Кірова, 62-а, а відповідач є власником майна за іншої адресою: с. Світлогірське, вул. Кірова, 62-І, тобто позивач не довів існування обставин, які б свідчили про порушення саме його права власності.

Також відповідач зазначає, що в 1995 році було видано державний акт на право постійного користування ДП Райагрохім . Згодом у 2002 році були внесені зміни до державного акту у назві користувача та право постійного користування перейшло до ДО КП Дніпрооблагрохім на земельну ділянку площею 1,6 га для виробничих цілей. У 2007 році КП Дніпрооблхім видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: с. Світлогірське, вул. Кірова, б. 62-м. Згідно ст. 79(1) ЗК України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, отже, позивач не надає жодних доказів на підтвердження нерухомого майна за адресою: вул. Кірова, 62-А земельній ділянці площею 1,6 га. Позивач вказує, що придбав майно на товарній біржі у зв'язку з ліквідацією ДО ЖКП Аеродром . Враховуючи, що ДО КП Дніпрооблагрохім була подана заява про добровільну відмову та вилучення земельної ділянки за адресою вул. Кірова, 62-а у зв'язку з відчуженням майнового комплексу, така земельна ділянка була вилучена Світлогірською сільською радою та знаходиться на обліку у Світлогірській сільській раді про що ухвалено рішення від 23 жовтня 2009 року про вилучення з постійного користування земельної ділянки площею 1,6 га у Дніпропетровського обласного КП Дніпрооблагрохім , а тому такий державний акт на право постійного користування є припиненим та не чинним на сьогоднішній день . ФГ Алігатор було дотримано порядок оформлення документів на користування земельною ділянкою комунальної власності, розроблено проект землеустрою, який погоджено та затверджено, визначено межі земельної ділянки площу та кадастровий номер, а її подальше використання здійснюється у відповідності до норм чинного законодавства на підставі діючого договору оренди земельної ділянки.

Листом відділу Держземагенства у Криничанському районі від 06 серпня 2013 року було повідомлено про результати проведення перевірки надання позитивного висновку № 745/6-10 від 25 травня 2009 року про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 1,6 га позивачеві ОСОБА_1, та встановлено, що такий висновок на сьогоднішній день не є дійсним у зв'язку з тим, що в даному випадку необхідно розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як того передбачає діюче законодавства, а саме: згідно п.1.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності, і право постійного користування землею, затвердженого наказом Держкомзему України від 04.05.99 №43 передбачено, що складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою при передачі або надані земельної ділянки громадянам, підприємствам, установам, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість)меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка та затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки . проект відведення земельної ділянки розробляється у разі надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викуп), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

Рішенням Світлогірської сільської ради Криничанського району від 16 грудня 2010 року позивачеві ОСОБА_1 було відмовлено в затверджені технічної документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га в оренду з правом подальшого викупу для обслуговування будівель АЗС, адже вони належать іншому власнику, та така документація суперечить порядку відведення земельної ділянки у відповідності до Земельного кодексу України.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

А тому, позивач порушуючи дотримання норм земельного законодавства насамперед здійснює самовільне використання земельної ділянки, тим самим намагається в різний спосіб якомога довше подовжити судовий земельний спір для уникнення відповідальності за самовільне використання земельної ділянки та несплати плати за землю.

Вважають, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,6 га припинив свою дію у зв'язку з передачею майна іншим власникам; об'єктам було присвоєно різні адреси (вул. Кірова, 62-А, Кірова - 62-І, Кірова-62-М) та продано різним особам; під нерухомим об'єктом АЗС за адресою вул. Кірова-62-І новим власником було розроблено проект відведення в оренду земельну ділянку відповідної площі зі встановленням меж в натурі, визначено кадастровий номер та зареєстровано договір оренди на таку земельну ділянку; власник нерухомого об'єкту за адресою: вул. Кірова, 62-А або Кірова-62-М не виконав вимоги діючого земельного законодавства та не розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під обслуговування свого нерухомого майна. У зв'язку з чим, вважають, що вимоги позивача є необґрунтованими, не підтверджені жодними доказами та взагалі відсутні підстави у позивача для звернення до суду за захистом його прав. Просили відмовити в задоволенні позову.

Представники третіх осіб -Дніпропетровська обласна рада, Криничанська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2, комунальне підприємство Криничанське бюро технічної інвентаризації , які про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися. Згідно листів Криничанська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2, просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі та надані сторонами у судовому засіданні докази, приходить до наступного висновку.

Положеннями ч.1 ст. 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 24 грудня 2008 року на біржових торгах відповідно до договору купівлі-продажу придбав комплекс будівель і споруд, розташований на земельній ділянці площею 1,6 га в с.Світлогірське по вул.Кірова,62-а Криничанського району Дніпропетровської області, що знаходився у повному господарському віданні Дніпропетровського обласного житлово-комунального підприємства (ДО ЖКП) Аеродром . Відповідно до протоколу №21 від 24 грудня 2008 року проведення відкритих біржових торгів з продажу майна та технічного паспорту на комплекс будівель і споруд за цією ж адресою придбане ним майно складається з основної адміністративної будівлі площею 529,5 м?, гаражу площею 304,7 м?, складу площею 7,3 м? вбиральні, замощення асфальтового площею 12407,5 м?, паркану із залізобетонних плит площею 702,3 м? , брами металічної площею 17,5 м?. Згідно акту приймання-передачі все вказане майно ним було прийнято.

Свідоцтво про право власності серії САВ № 213878 від 24 грудня 2008 року видане Світлогірською сільською радою, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21388679 від 24 грудня 2008 року виданий КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №213388915 від 24 грудня 2008 року виданий КП Криничанське бюро технічної інвентаризації , а майно реалізувалося ліквідатором ДО КЖП Аеродром з відкритих торгів згідно з вимогами ст.30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржників або визнання його банкрутом .

Позивач доказів стосовно того, що майно яке розташовано на земельній ділянці площею 1,6 га, а саме: цегляна будівля, декілька цистерн для нафтопродуктів, трубопроводів і колонок для заправки авто техніки, збудовано самовільно за радянських часів, в експлуатацію у порядку, визначеному законодавством, не вводилося, ніколи не являлося об'єктом права власності, суду не надав.

Відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради від 02 квітня 2008 року №100-р Про передачу майна Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім все майно в с.Світлогірське по вул.Кірова,62м Криничанський район Дніпропетровської області, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області було передано Дніпропетровському обласному житлово-комунальному підприємству Аеродром на праві господарського відання.

Рішенням виконавчого комітету Світлогірської сільської ради №48 від 01 грудня 2008 року комплексу будівель і споруд в с.Світлогірське вул.Кірова,62-м присвоєно нову адресу с.Світлогірське вул.Кірова,62-а.

Таким чином позивач став власником майна за адресою с.Світлогірське вул.Кірова,62-а лише в грудні 2008 року.

24 березня 1995 року на підставі рішення виконкому Світлогірської сільської ради №13 від 21 березня 1995 року було видано Криничанському районному державному підприємству по виконанню агротехнічних робіт Райагрохім Державний акт на право постійного користування землею площею 1,6 га для виробничих цілей. Відповідно до рішення виконкому Світлогірської сільської ради №1 від 22 січня 2002 року, пов'язаним з перетворенням юридичної особи підприємства Райагрохім на Криничанську філію Дніпропетровського обласного комунального підприємства Дніпрооблагрохім у даному державному акті відповідно змінено і користувача земельної ділянки площею 1,6 га.

Рішенням 21 сесії 5 скликання Світлогірської сільської ради від 23 жовтня 2009 року №10-21/V вилучено з постійного користування земельну площею 1,6 га у зв'язку з відчуженням майнового комплексу будівель та споруд бази Дніпропетровського обласного КП Дніпрооблагрохім .

Тому Державний акт на право постійного користування є припиненим та не чинним, земельна ділянка є комунальною власністю і Світлогірська сільська рада має право на розпорядження нею, у зв'язку з чим і було укладено договір оренди з ФГ Алігатор .

Рішенням третьої сесії шостого скликання Світлогірської сільської ради від 16 грудня 2010 року №10-3/VI, позивачеві було відмовлено у затвердженні виготовленої у встановленому порядку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,6 га в оренду з правом подальшого викупу у зв'язку з тим, що на даній земельній ділянці знаходиться будівля АЗС, що належить іншому власникові.

Судом встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 29 листопада 2002 року ВАТ Криничанський Агротехсервіс продав ЗАТ Промислові регіони будівлю АЗС по вул.Кірова, 62-і в с.Світлогірське. Згодом вказане майно 28 жовтня 2009 року було продано ФГ Алігатор , яке укладало договір оренди земельної ділянки.

Позивач вважає що вказані договори купівлі-продажу не відповідають вимогам ст. ст. 203,215 ЦК України, оскільки під час їх укладання такої адреси як вул.Кірова,62-і не існувало. Однак в судовому засіданні представник Світлогірської сільської ради та виконавчого комітету повідомив про те, що питання про присвоєння такої адреси розглядалося, однак у зв'язку з технічною помилкою було пропущено секретам під час друкування рішень, про що надав відповідний лист.

Таким чином, суд вважає, що позивач звернувся з позовом до суду стосовно визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які стосуються об'єкта, розташованого за іншою адресою, ніж розташована нерухомість, яка належить позивачу, а також на різних земельних ділянках, оскільки останні мають різну площу та конфігурацію.

Стосовно посилань позивача на те, що під час укладання спірних договорів продавці не мали оформленого права власності на ганок, браму, паркан, асфальтове замощення, а покупці також не сплатили грошові кошти за їхній продаж, то суд зазначає наступне.

Згідно Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених Наказом Міністерства юстиції 14.04.2009 N 660/5 Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства від 17 липня 2000 року N 64, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 31 липня 2000 року за N 459/4680) передбачає, що надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентарний об'єкт (пункт 2.5). Таким чином, у цьому випадку, надвірні споруди, що обслуговують будівлю, виходячи зі статті 186 Кодексу, є приналежними речами, тобто є нерухомим майном, що призначене для обслуговування іншої речі і пов'язане з нею спільним призначенням. Оскільки головна та приналежна речі утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, вони розглядаються як одна річ. У цьому випадку, підлягає державній реєстрації право власності на головну річ - будівлю, а у витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно інформація про приналежну річ - колодязь зазначається у розділі "опис нерухомого майна". В законодавчих актах відсутнє визначення асфальтобетонного покриття, міститься воно лише в Інструкції із складання звітності за формою N 1-ДГ "Звіт про наявність автомобільних доріг загального користування та їх благоустрій", затвердженої наказом Державної служби автомобільних доріг від 19 липня 2006 року N 284 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції 3 серпня 2006 року за N 930/12804) (далі - Інструкція). Так, Інструкція розглядає асфальтобетонне покриття як одне із типів дорожнього покриття. А саме, асфальтобетонне покриття - це удосконалене покриття капітального типу, яке збудовано з ущільнених асфальтобетонних сумішей (гарячих, теплих) (розділ 4 Інструкції). Слід зазначити, що аналіз нормативно-правових актів різної юридичної сили свідчить, що асфальтобетонне покриття використовується як складова об'єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару, тощо. Так, за Законом України "Про автомобільні дороги дорожнє покриття - це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів (стаття 1). Тобто, асфальтобетонне покриття - це верхній шар землі з твердим покриттям, яке впливає на довговічність, зокрема, дороги. Отже, виходячи з юридичної природи асфальтобетонного покриття, та виходячи з ознак нерухомого майна, воно не є нерухомим майном. Даний об'єкт не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки (дороги, тротуару) з метою задоволення потреб населення у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням.

Відповідно до вказаних Методичних рекомендацій законодавчі акти не містять визначення автозаправної станції, лише Законом України "Про автомобільні дороги" передбачено, що автозаправна станція є об'єктом дорожнього сервісу (стаття 1). Водночас таке визначення існує в Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 6 грудня 2005 року N 376 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції 20 березня 2006 року за N 291/12165) (далі - Інструкція). Так, автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту). На території автозаправної станції дозволяється розміщувати будинки і приміщення: операторської, адміністрації, котельні, приймання їжі, служби охорони, санітарних вузлів, комор для спецодягу, інструменту, запасних деталей, приладів та обладнання. На території автозаправних комплексів дозволяється розміщувати будинки, приміщення сервісного обслуговування пасажирів, водіїв і їх транспортних засобів: підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів, кафе (без літніх майданчиків), санітарні вузли, пости технічного обслуговування і мийки автомобілів (пункти 1.2. та 3.1. Інструкції). Виходячи з цих положень та природи автозаправної станції, вона не може існувати без землі та має значення і цінність у її місцезнаходженні. Крім того, Закон України "Про автомобільні дороги" використовує конструкцію слів "будівництво автозаправних станцій" (стаття 37), що є побічною ознакою нерухомого майна. Таким чином, автозаправна станція є нерухомим майном. Але, при державній реєстрації прав власності на автозаправну станцію, слід ураховувати, що за ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором. Тобто, враховуючи, що автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту), вона є складною річчю. Отже, у цьому випадку, підлягає державній реєстрації право власності на складну річ - автозаправну станцію, а у витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно інформація про складові автозаправної станції, зокрема, будинки, споруди, тощо, зазначається у розділі "опис нерухомого майна". Брама за своєю суттю взагалі не може вважатися нерухомим майном.

Тому посилання позивача стосовно того що ганок, брама, паркан, асфальтобетонне мощення не могли продаватися за спірними договорами купівлі-продажу, є слушними, оскільки такі об'єкти не є об'єктами нерухомості, а зазначаються лише в описі нерухомого майна. Твердження позивача стосовно того, що під час укладання договору купівлі-продажу від 29 листопада 2002 року продавцем не продавалося таке майно, а тому ФГ Алігатор як кінцевий власник не має права власності на таке майно, спростовується вищевикладеними посиланнями на норми законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням № 37 від 21 листопада 2002 року Світлогірська сільська рада надала дозвіл на оформлення права власності на будівлю АЗС по вул. Кірова, 62-І ВАТ Криничанський агротехсервіс (а.с.45, т1), а 26 листопада 2002 на підставі вказаного рішення було видано свідоцтво про право власності на об'єкт в цілому (а.с.47, т. 1 зворот). Тобто до складу об'єкта нерухомості - АЗС, яка є складною річчю, увійшло й інше майно, як складова частина, опис якого наведено в технічному паспорті.

Згідно відповіді КП Криничанське БТІ від 20 листопада 2013 року № 301 не вбачається що такий об'єкт як АЗС не вводився в експлуатацію, на що посилається позивач. На думку суду така відповідь свідчить лише про відсутність відомостей у КП Криничанське БТІ про введення в експлуатацію АЗС за адресою - вул. Кірова, 62-І (а.с.48, т. 1).

Крім того, в спірних договорах зазначено, що АЗС розташована на земельній ділянці площею 2 174 м? по фактичному користуванню. Нерухомість же позивача, розташована за іншою адресою та на земельній ділянці площею 1,6 га.

Тому суд вважає, що цивільні права позивача стосовно ганку, паркану, брами, замощення по вул.Кірова, 62-і в с.Світлогірське Криничанського району на земельній ділянці 2174 м? по фактичному користуванню, власником яких він не був, оспорюваними договорами купівлі-продажу не могли бути порушені, а тому ці права не підлягають захисту.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для застосування правил ст.ст.203, 215 ЦК України і визнання недійним договору від 29 листопада 2002 року в частині продажу 1 ганок, № 1,2 паркан, №3 брама, І замощення по вул.Кірова, 62-і в с.Світлогірське Криничанського району на земельній ділянці 2174 м?.

Також відсутні і правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення №37 виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 21 листопада 2002 року, оскільки позивач не довів вчинення відповідачами протиправних дій під час його прийняття, а доказів стосовно власників спірних паркану та мощення суду взагалі не надав. Тому суд вважає, що такі вимоги позивача є необґрунтованими та правові підстави для їх задоволення відсутні.

Оскільки позовні вимоги про визнання недійним договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2009 року; визнання протиправними рішення Світлогірської сільської ради від 25 листопада 2009 року №4-23/V; визнання недійним договору оренди №2/1 від 15 липня 2013 року укладений між Світлогірською сільською радою Криничанського району Дніпропетровської області та ФГ Алігатор ; скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,2584 га, кадастровий номер: 1222081000:02:003:5014, фактично є похідними від вимог про визнання протиправним рішення № 37 та визнання недійним договору купівлі-продажу від 29 листопада 2002 року, то правові підстави для задоволення решти позовних вимог також відсутні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України в разі відмови в задоволенні позову витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 3,10, 11, 57-60, 88, 197, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства Криничанський Агротехсервіс , приватного акціонерного товариства Промислові регіони , фермерського господарства Алігатор , треті особи: Дніпропетровська обласна рада, Криничанська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2, комунальне підприємство Криничанське бюро технічної інвентаризації , про визнання рішення виконкому сільської ради, рішення сільської ради протиправними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомості і договору оренди, скасування державної реєстрації в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина