Рішення

від 16.05.2017 по справі 904/2171/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2017 Справа № 904/2171/17

За позовом Magyar Exporthile Biztosito Zrt. ПАТ "Угорська Страхова Компанія з Експортних Кредитів", вул.Надьмезе, буд.46-48, м.Будапешт,1065, Угорщина; 04071, м.Київ, вул.Воздвиженська, 10а

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ХІМРЕСУРС", 49000, м.Дніпро, вул.Ленінградська, 68

про стягнення

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - договір про надання правової допомоги № 1/2017 від 08.02.2017 року.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

MagyarExporthileBiztositoZrt. ПАТ "Угорська Страхова Компанія з Експортних Кредитів" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Хімресурс" про стягнення основного боргу у розмірі 20 220 євро, 9% річних у розмірі 3 908, євро, 83 євроценти, а всього 24 128 євро, 83 євроценти, що еквівалентно 684 187,51 грн та стягнути судові витрати з оплати послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов річного рамкового контракту TVK-CIS-037/2013 від 02.07.2013 року.

Позивач у судовому засіданні 27.04.2017 року пояснив, що згідно з п. 9 Контракту TVK-CIS-037/2013 «Арбітраж» , договірні сторони погоджуються у тому, що у відношенні будь-якого питання, яке не регулюється чи не повністю регулюється у цих умовах, включно з питанням дійсності контракта та інтерпретації його положень, потрібно приймати рішення на підставі відповідних розпоряджень цивільного матеріального права Угорщини, окрім застосування правил колізійного права. При вирішенні будь-якого спору, який виникає у зв'язку з порушенням, розірванням, дійсності та інтерпретації цих положень та умов або у зв'язку з ними, Сторони приймають обов'язковим для себе виключне рішення Постійного Арбітражного Суду при Угорській Торговій та ОСОБА_2, Будапешт. Арбітражний суд діє у відповідності зі своїм процесуальним регламентом. Арбітражний суд складається із трьох (3) третейських суддів. При виконанні регламента потрібно використовувати англійську мову. Позивач звертає увагу, на те, що сторони узгодили, що цивільне матеріальне право Угорщини застосовується виключно щодо: 1) дійсності контракта та 2) інтерпретації контракта тай то, тільки у тому випадку, якщо контрактом не регулюється чи не повністю регулюється окреміпитаннявиконання контракта. Враховуючи той факт, що питання стягнення заборгованості та пені не відноситься ані до дійсності контракта, ані до його інтерпретації, відповідно цивільне матеріальне право Угорщини не підлягає застосуванню. Отже, сторони, фактично, не обрали право, яке буде регулювати їх правовідносини. Більш того, у п. 9 контракта чіткозазначено, що не здійснено вибір щодо застосування правил колізійного права. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про міжнароднеприватне право» колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Згідно зі ст. 7 ЗУ «Про міжнародне приватне право» закріплено, що при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. Окрім цього, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про міжнародне приватне право", суд, незалежно від права, що підлягає застосуванню відповідно до цього Закону, може застосовувати імперативні норми права іншої держави, які мають тісний зв'язок з відповідними правовідносинами, за винятком, встановленим частиною першою цієї статті. При цьому суд повинен брати до уваги призначення та характер таких норм, а також наслідки їх застосування або незастосування. Позивач звертає увагу суду на те, що ст. 29 вище зазначеного ЗУ встановлює, що підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, у цьому випадку підлягає застосуванню право України. Окрім цього, Угорська торгово-промислова палата має власний загальнодоступний сайт, який знаходиться за наступним посиланням: http://www.mkik.hu/en . У вкладці « COURT of ARBITRATION» у вільному доступі знаходяться «Порядок провадження судочинства у Арбітражному суді при Угорській торгово-промисловій палаті» , який має назву англійською « RULES of PROCEEDINGS oftheArbitrationCourtattachedtotheHungarianChamberofCommerceandIndustry» та «Стандартне арбітражне застереження» , назва англійською мовою: » Standard ArbitrationClause» , яке містить назву суду, а саме, Арбітражний суд при Угорській торгово-промисловій палаті.Таким чином, такої судової установи як постійний Арбітражний Суд при Угорській Торговій та ОСОБА_2 (PermanentCourtofArbitrationattachedtotheHungarianChamberofCommerceandTrade) не існує, оскільки діє Арбітражний суд при Угорській Торгово-Промисловій палаті(CourtofArbitrationattachedtotheHungarianChamberofCommerceandIndustry).Тобто, арбітражне застереження, зазначене у п. 9 Контракту №TVK- CIS- 037/2013 від 02.07.2013, містить посилання на неіснуючий інституційний арбітраж, відповідно, таке застереження, яке вказує на неіснуючий орган позбавлено змісту і фізично виконати його неможливо. Таким чином, цей спір підвідомчий господарським судам України, а враховуючи, що більш тісний зв'язок з вищевказаними правовідносинами пов'язаний саме з країною боржника, оскільки виконання зобов'язання повинно було бути здійснено на території України, товар отримано українським підприємством,враховуючи місцезнаходження боржника (вул. Ленінградська, 68, м. Дніпро, 49000), то спір повинен бути розглянутийГосподарським судом Дніпропетровськоїобласті.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов.

Відповідач в судові засідання, призначені на 04.04.2017, 11.04.2017, 18.04.2017, 27.04.2017 року, не з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною в позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.02.2017, а саме: 49002, м. Дніпро, вул. Ленінградська, 68.

27.04.2017 року позивачем було подано до суду клопотання № б/н від 27.04.2017 року про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів, тобто до 17.05.2017 року.

Ухвалою суду від 27.04.2017 року продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів, тобто до 17.05.2017 року.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп. 3.9.1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 року між ВАТ "ТИСАЙСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ КОБІНАТ" (далі - Постачальник) та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ХІМРЕСУРС" (далі - Відповідач) укладено річний рамковий контракт TVK-CIS-037/2013 (далі - Контракт).

Згідно з п. 1.Контракту, Постачальник продає, а Відповідач купує поліетилен та поліпропілен в гранулах різних марок для виробництва пластмасових деталей. Відповідач приймає та оплачує товар у порядку, передбаченому цим Контрактом та підтвердженнями замовлень.

Також п. 2.2. та 2.3. Контракту передбачено, що валюта, яка використовується для інвойсів та платежів -ЄВРО. Загальна вартість Контракту 1 000 000 (один мільйон) ЄВРО; реалізація та купівля товару між Постачальником та Відповідачем здійснюється на підставі окремих місячних замовлень та їх підтверджень ("Confirmationoforder" або "Correctionoforder"), у яких зазначається наступна інформація: кількість, визначення марки товару, ціна, граничний строк відправлення товару.

Відповідно до п. 3 Контракту, всі розрахунки по Контракту здійснюються у грошових одиницях, зазначених у проформі рахунку та кінцевих рахунках, які відповідають проформі рахунків. Оплата здійснюється Відповідачем після доставки товару разом з авансовим рахунком фактурою і кінцевим рахункум, у відповідності до п.3.2 Додатку №1 до Контракту (додаток №2).

Відповідно до уточненнь до замовлення умови оплати поставки 30 днів (а.с. 119).

Як свідчить з матеріалів справи ТОВ "Торговий Дім Хімресурс" надав письмовий дозвіл АТ "Тисайський хімічний комбінат" на переуступку претензій щодо боргу компанії на суму 20 220 євро (а.с.50).

Згідно із Додатком №1 до Контракту, а саме, п. 1 "Пеня за прострочу платежу" розділу ІІ "Наслідки заборгованості по відношенню до Постачальника", у тому випадку, якщо Постачальник не виплатить Відповідачу своєчасно будь-яку з сум, яка повинна бути сплаченою у відповідності до Контракту, то таким чином у останнього виникає заборгованість за затримку оплати. За період затримки оплати, який розповсюджується з першого дня затримки до дня оплати простроченої суми, Відповідач зобов'язаний виплатити пеню в розмірі 9% річних (а.с. 29).

Як встановлено судом, на виконання п. 2.3. Контракту Відповідачем здійснено замовлення товару на суму 27 500 Євро, про що свідчить підтвердження замовлення №558535 від 07.11.2013 року та відповідне уточненням замовлення від 21.01.2014 року.Вказане замовлення підготовлено та відправлено Постачальником, що підтверджено рахунком-фактурою №PM/14000962 від 27.01.2014 року, CMRTVK 191199,транспортною накладною №712279 від 24.01.2014 (а.с. 47). Факт отримання товару та наявності заборгованості в сумі 20 220 Євро визнано безпосередньо Відповідачем, що підтверджено листом ТОВ "ТД "ХІМРЕСУРС" №01-09092014 від 09.09.2014 року (а.с. 48).

Згідно з рахунком-фактурою№PM/14000962 від 27.01.2014 року Відповідач зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару в сумі 20 220 Євро у строк до 26.02.2014 року.

Враховуючи той факт, що умови Контракту щодо поставки товару Постачальником виконані у повному обсязі, а Відповідач не здійснив повну оплату вартості товару, то Постачальник звернувся до ПАТ "Угорська Страхова Компанія з Експортних Кредитів" (надалі - Позивач) з метою отримання грошової компенсації, яку 02.02.2015 виплачено, що підтверджено інформаційним листом банку.

Оскільки, компенсацію отримано Постачальником, то Позивач отримав право вимоги, про що свідчить Договір відступлення права вимоги від 06.01.2015 року, укладений Постачальником та Позивачем а.с. 136).

У відповідності до п.1 та п.2 вказаного Договору про відступлення права вимоги, на підставі договору страхування, укладеного між Цедентом (Постачальником) і Страхувальником (Позивачем) 30.05.2013 року, Цедент цим передає свої вимоги Страхувальнику, одночасно Страхувальник здійснює оплату збитків, що виникають з міжнародного торговельного договору TVK-CIS-037/2013, укладеного з ТОВ "ТД "ХІМРЕСУРС", м. Дніпропетровськ, вул. Фрунзе, 4, України, більш детально викладено у Додатку №1 до цього Договору про відступлення права вимоги і його гарантійних паперів, зазначених у Додатку №2. Відповідно до цього Договору Страхувальник замінює Цедента і права Цедента передаються йому.

Згідно з Додатком №1 до Договору про відступлення права вимоги, заборгованість в сумі 20 220 Євро виникла у зв'язку з несплатою рахунка-фактури РМ14000962 від 27.01.2014 року.

При цьому, на виконання п. 10.4. Контракту, Відповідач надав письмовий дозвіл від 26.12.2014 року Позивачу на переведення боргу в сумі 20 220 Євро, згідно рахунку-фактури№PM/14000962 від 27.01.2014 року на користь Відповідача.Також 06.01.2015 року Постачальник письмово повідомив Відповідача про його обов'язок виконати грошове зобов'язання на користь Позивача, про що свідчить відповідний лист.

Таким чином, право вимоги виконання зобов'язання, згідно з Контрактом TVK-CIS-037/2013 по рахунку-фактурі№PM/14000962 від 27.01.2014 року в сумі 20 220 Євро отримав Позивач.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Також ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Окрім цього, відповідно до Додатку №1 до Контракту, а саме, п. 1 "Пеня за прострочу платежу" розділу ІІ "Наслідки заборгованості по відношенню до Постачальника", передбачено, що сторони узгодили, що Відповідач зобов'язаний виплатити пеню в розмірі 9% річних за період затримки оплати.

Таким чином, враховуючи основну суму заборгованості, яка складає 20 220 Євро, 9% річних дорівнює 3 908, 83 Євро, загальна сума заборгованості становить 24 128, 83Євро, що еквівалентно 684 187 грн. 51 коп., які підлягають до стягнення і підтверджуються матервалами справи.

З метою захисту порушених прав Позивачем залучено адвоката ОСОБА_1, що підтверджено договором про надання правової допомоги №1/2017 від 08.02.2017 року. Оплату вартості цих послуг здійснено у сумі 10 000 грн., про що свідчить додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги від 05.05.2017 року та відповідний платіжний документ (квитанція № ПН 5122 від 12.05.2015 року).

В силу ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України, у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого товару за Контрактом TVK-CIS-037/2013 від 02.07.2013 року (остаточний розрахунок) Відповідачем здійснено не в повному обсязі та з порушенням строку, встановленого Контрактом та рахунком-фактурою №/14000962 від 27.01.2014 року строку, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 24 128, 83 Євро, що еквівалентно 684 187 грн. 51 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач сплатив судовий збір в сумі 10 412, 82 грн.

На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у межах цієї справи, позивач надав: договір про надання правової допомоги №1/2017 від 08.02.2017 року, укладений між представником Позивача та адвокатом ОСОБА_1, копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №1/2017 від 08.02.2017 року, копію квитанції № ПН 5122 від 12.05.2017р. про сплату ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн., ордер серія КС № 238061 на надання правової допомоги ПАТ "Угорська Страхова Компанія з Експортних Кредитів"від 23.02.2017 року, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 5642/10.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "ХІМРЕСУРС" (49000, м.Дніпро, вул. Ленінградська, 68, код ЄДРПОУ 37005025) на користь MagyarExporthitel BiztositoZrt ПАТ "Угорська Страхова Компанія з Експортних Кредитів", (реєстраційний номер 01-10-042594, вул. Надьмезе, буд. 46-48, м. Будапешт, 1065, Угорщина) основного боргу в розмірі 20 220, 00 Євро, що еквівалентно 573 350 (п'ятсот сімдесят три тисячі триста п'ятдесят) грн. 38 коп., 9% річних в сумі 3 908, 83 Євро, що еквівалентно 110 837 (стодесять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 23 коп., судовий збір у сумі 10 412 (десять тисяч чотириста дванадцять) грн. 82 коп., витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10 000 (десять тисяч тисяча) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.05.2017

Суддя ОСОБА_3