Рішення

від 15.05.2017 по справі 910/2031/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017Справа №910/2031/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної О.С. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ОЗДОББУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС БУД-ПЛЮС" про стягнення суми боргу 306 737,57 грн., за участю представників позивача - Онищенка М.В., керівник, Пархоменка Ю.О., довіреність №5 від 27.01.2017 р., відповідача - Свириденка В.А., довіреність №б/н, від 04.01.2017р.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суму основного боргу в сумі 268 734,32 грн., пені у розмірі 21 230,02 грн., трьох відсотків річних від суми заборгованості у розмірі 1 744,93 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15 028,30 грн.

у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором будівельного підряду № 075 БП від 03.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.03.2017 року.

05.04.2017 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 463 565,42 грн., пеню у розмірі 59 517,80 грн., три відсотки річних від суми заборгованості у розмірі 4 891,57 грн. та інфляційні втрати у розмірі 18 883,25 грн.

У вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково заявив позовні вимоги про стягнення заборгованості за листопад 2016 року за актом приймання-виконаних робіт №4.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Пунктом 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

Судом не приймається подана позивачем заява про збільшення позовних вимог і залишається без розгляду, оскільки дана заява містить вимоги одночасно про зміну предмету і підстав позову, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

19.04.2017 року відповідачем в судовому засіданні подано заперечення на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову.

19.04.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 24.04.2017 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАТУС БУД-ПЛЮС" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК ОЗДОББУД" (надалі - підрядник) було укладено договір будівельного підряду № 075 БП (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, відповідно до проектної документації та умов договору, виконати та здати замовнику в установлений в календарному графіку, що є невід'ємним додатком № 2 до договору, виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті замовника, що знаходиться вул. Приозерна, 15, Гнідинська сільська рада Бориспільського р-ну, Київської області (падалі - об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, передати технічне завдання або проектну документацію, а також прийняти від підрядника закінчені роботи, а саме виконані роботи, що повністю придатні для використання за призначенням, оплатити виконану роботу згідно затвердженого кошторису. (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору розрахунки за виконані роботи замовник здійснює поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт підрядником на підставі документів про обсяги виконаних робіт (акту приймання - передачі виконаних робіт) та за ціною, яка обраховується виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт.

У відповідності до п.п. 2.2.1. договору замовник зобов'язаний підписати подані підрядником належним чином оформлені документи, що підтверджують, виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання. Акт приймання-передачі виконаних робіт підписується замовником виключно в разі погодження з відділом кошторису та інженером по технічному нагляду за будівництвом замовника.

Пунктом 2.3. договору сторони обумовили, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 (десять) банківських днів з дня підписання вищезазначених документів.

У відповідності до п. 2.4. договору сторони домовились, що 10% від загальної вартості виконаних робіт сплачуються підряднику після повної здачі об'єкту замовнику, який повністю придатний для використання його за цільовим призначенням.

Поясненнями позивача, частково відповідача, актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за , № 2 та № 3 (форма КБ2в) за жовтень 2016 року, які містяться в матеріалах справи, підтверджується факт виконання позивачем робіт, передбачених вищевказаним договором на загальну суму 268 734,32 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з виконання робіт, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з їх оплати та на даний час має перед позивачем заборгованість у розмірі 268 734,32 грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором будівельного підряду № 075 БП від 03.10.2016 року у розмірі 268 734,32 грн. підлягають задоволенню частково, а саме - в розмірі 241 860,92 грн., тобто за вирахуванням 10% від загальної вартості виконаних робіт відповідно до умов передбачених п. 2.4. договору, оскільки суду не надано доказів повної здачі об'єкту замовнику, який повністю придатний для використання його за цільовим призначенням. В іншій частині позову про стягнення основного боргу слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, а саме: 3% річних - у розмірі 1 590,32 грн. та інфляційних втрат - у розмірі 9 302,16 грн. за розрахунком суду, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону. В іншій частині позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 10.7 договору за затримку оплати за цим договором, при перевищенні строку понад 30 днів, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми неоплачених коштів.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань за договором будівельного підряду № 075 БП від 03.10.2016 року позивачем нараховано 21 230,02 грн. пені.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе згідно умов договору будівельного підряду № 075 БП від 03.10.2016 року на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, у розмірі 19 107,01 грн. - за розрахунком суду, який здійснено у відповідності до умов договору. В іншій частині позову про стягнення пені слід відмовити.

Судом дана належна оцінка запереченням відповідача на позовну заяву. Водночас доводи відповідача про те, що правочин був укладений з перевищенням повноважень директором відповідача та про те, що відповідач жодним чином не здійснив дій, які б свідчили про наступне схвалення правочину юридичною особою - не підписав акти приймання-передачі виконаних робіт та не оплатив виконані роботи є необгрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів обгрунтування причин відмови позивачу від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у відповідності до умов договору та окрім того суду не надано доказів визнання договору будівельного підряду № 075 БП від 03.10.2016 року недійсним, або доказів розірвання даного договору у встановленому законом порядку, а відтак - договір є чинним та його умови підлягають виконанню сторонами.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУС БУД-ПЛЮС" (04086, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, будинок 41; код 40512141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ОЗДОББУД" (03148, місто Київ, ВУЛ. КОМІСАРА РИКОВА, будинок 2-А; код 39046791) 241 860 (двісті сорок одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 92 коп. основного боргу, 1 590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) грн. 32 коп. 3% річних, 9 302 (дев'ять тисяч триста дві) грн. 16 коп. інфляційних втрат, 19 107 (дев'ятнадцять тисяч сто сім) грн. 01 коп. пені та 4 161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) грн. 89 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.05.2017р.

Суддя С.О. Чебикіна