Рішення
від 16.05.2017 по справі 913/208/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2017 року Справа № 913/208/17

Провадження №19/913/208/17

За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , м.Київ в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» , м.Енергодар Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 13369 грн 75 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - помічник судді Воронько В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю №4691 від 27.11.2015;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю №03/2017 від 17.03.2017.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивач, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» , звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» про стягнення пені у розмірі 7171 грн 85 коп., штрафу у розмірі 6197 грн 90 коп. за прострочення поставки продукції за договором поставки №20/05/93 від 23.08.2016.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.03.2017 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 28.03.2017.

22.03.2017 від відповідача через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив б/н від 20.03.2017 на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що договір поставки було укладено між сторонами в межах процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» , який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади; що позивачем, на виконання вимог ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» було розміщено в електронній системі Prozorro (далі - ОСОБА_3 - портал) оголошення про проведення відкритих торгів UA-2016-07-21-000232-b; що 12.08.2016 на веб - порталі були розміщені Протокол розгляду тендерних пропозицій, за яким відповідача було визначено переможцем тендеру та Повідомлення про намір укласти договір за ним; що відповідачем договір поставки було підписано 07.09.2016, тобто вже після спливу строку, передбаченого ч.2 ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі» , та того ж дня надіслано на адресу позивача примірник договору, про що останнього було повідомлено на електронну адресу; що договір поставки відповідно до абз.4 ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі» є нікчемним, а тому позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій є безпідставними, оскільки договір не створює юридичних наслідків, зокрема, таких, як відповідальність за невиконання його умов.

Від позивача через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшли письмові пояснення б/н від 28.03.2017, в яких він зазначив, що договір поставки №20/05/93 від 23.08.2016 був укладений між сторонами за результатами проведення ВП «Атоменергомаш» ДП «НАЕК «Енергоатом» відкритих торгів у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» ; що тендерна документація була опублікована ВП «Атоменергомаш» через авторизований електронний майданчик (zakupki.prom.ua) відповідно до ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» на веб - порталі Уповноваженого органу; що проект зазначеного договору був додатком №2 до тендерної документації на вищезазначену закупівлю; що п.3 «Проект договору про закупівлю» розділу IV «Результати торгів та укладення договору про закупівлю» тендерної документації на закупівлю костюмів робочих передбачалося, що учасник торгів повинен укласти договір про закупівлю на умовах, які містяться в проекті договору; що істотні умови договору можуть змінюватися лише у випадках, передбачених ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» ; що на підтвердження згоди з даною умовою відповідачем (учасником процедури закупівлі) був наданий позивачу (замовнику) гарантійний лист №081507 від 15.08.2016, яким він, зокрема, зобов'язався укласти договір згідно істотних умов договору поставки, зазначених у додатку до тендерної документації; що відповідач надав згоду приєднатися до договору поставки на умовах, запропонованих позивачем для укладення для всіх можливих суб'єктів (учасників торгів) за результатами зазначених торгів; що укладений договір поставки є договором приєднання; що вимоги до продукції, що закуповувалася, були чітко встановлені в тендерній документації, а також є істотною умовою договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016, який укладено між сторонами за результатами проведення торгів, порядок здійснення яких встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» , тому згідно з ч.4 ст.36 зазначеного закону змінювати істотні вимоги до договору (вимоги до якості продукції) не можна до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.03.2017 було відкладено розгляд справи на 11.04.2017.

Судом в судовому засіданні 11.04.2017 були оглянуті два оригінали договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016, які надані представниками сторін, та копія, яка роздрукована позивачем з сайту: prozorro.gov.ua.

У судовому засіданні 11.04.2017 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 24.04.2017.

20.04.2017 від відповідача через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшли письмові пояснення б/н від 18.04.2017, в яких він просив у разі задоволення позову, на підставі ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, максимально зменшити розмір неустойки. Зазначив, що позивач до початку періоду прострочення відповідачем виконання первісного договору поставки та до закінчення терміну його дії, вже уклав новий договір поставки №20/05/117 від 14.11.2016 за тим же предметом закупівлі згідно плану закупівель на 2016 та сторони виконали його умови, про що розміщено відповідну інформацію в електронній системі prozorro (prozorro.gov.ua). А отже, є підстави вважати, що порушення відповідачем первісного договору поставки не завдало збитків позивачу, оскільки останній до часу виникнення прострочення вже отримав запланований на 2016 предмет закупівлі.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2017 було продовжено строк розгляду справи на 15 днів по 25.05.2017; відкладено розгляд справи на 16.05.2017.

Заявою б/н від 05.05.2017 відповідач просив у разі неприбуття представника відповідача здійснювати розгляд справи без його участі.

Судом відхиляється вказана заява, оскільки представник відповідача прибув у судове засідання.

У додаткових письмових поясненнях б/н від 11.05.2017 відповідач зазначив, що п.10.1 договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки; що два примірники відповідного договору поставки було надіслано позивачем відповідачеві з супровідним листом від 01.09.2016 за №3995/14, а отримано та підписано відповідачем 07.09.2016, що виключає дату 30.08.2016 як дату укладення договору поставки; що розміщений позивачем в електронній системі prozorro (prozorro.gov.ua) договір поставки датований 30.08.2016, який виготовлено способом ксерокопіювання, оскільки візуально він відрізняється не тільки від примірника відповідача, а й від примірника самого позивача.

Позивач у письмових поясненнях б/н від 04.05.2017 зазначив, що при вирішенні питання про зменшення суми штрафних санкцій повинно бути враховано, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є державним підприємством, яке виробляє більше 50% всього обсягу електричної енергії в Україні та є оператором ядерних установок, на якого Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду покладено обов'язок щодо відшкодування ядерної шкоди, що підприємство постановою Кабінету Міністрів України включено до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; що договір поставки №20/05/93 від 23.08.2016 був укладений 30.08.2016 за результатами проведення відкритих торгів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» , а вже 13.09.2016 листом №13-01 відповідач повідомив про неможливість виготовлення костюмів згідно з тендерною документацією; що дійсно в 2016 році відповідачем проведено декілька закупівель спецодягу (з однаковими або різними вимогами до нього), оскільки підприємство зобов'язане повністю забезпечити робочий персонал спецодягом, а на підприємстві працює близько 1000 працівників, в зв'язку з чим позивачу необхідно забезпечити визначену кількість костюмів на рік, а тому проведення іншої закупівлі спецодягу в поточному році не означає, що вся необхідна кількість спецодягу закуплена в повному обсязі; що передбачені чинним законодавством підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні.

Відповідач у письмових поясненнях б/н від 16.05.2017 зазначив, що жодних договірних відносин між позивачем та відповідачем не існує та не існувало.

У судовому засіданні 16.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням тендерного комітету Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» була затверджена тендерна документація на закупівлю код ДК 016:2010-14.12.1 ОСОБА_1 робочий, чоловічий (код ДК 021:2015-18113000-4 Виробничий одяг) (костюм робочий).

21.07.2016 позивачем було розміщено в електронній системі prozorro (prozorro.gov.ua) оголошення про проведення відкритих торгів.

Для участі у проведенні процедури закупівлі були подані п'ять пропозицій, зокрема, і Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» .

За результатами розгляду, порівняння та оцінки тендерних пропозицій тендерним комітетом Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» було визначено переможцем торгів на закупівлю Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» .

12.08.2016 на сайті prozorro.gov.ua позивачем було оприлюднене повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з відповідачем.

В подальшому між Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» (постачальник) був укладений договір поставки №20/05/93 від 23.08.2016, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити в передбачені цим договором строки покупцю наступну продукцію: найменування - костюм робочий (куртка, брюки) ОСОБА_2, З Гост 27575-87, одиниця виміру - к-т, кількість - 346, ціна, грн./к-т, без ПДВ - 213,25, загальна сума, грн - 88541, 40, в т.ч. ПДВ 20%, строк поставки - до 31.12.2016, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказану продукцію (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору постачальник зобов'язаний дотримуватися у процесі виготовлення та поставки продукції встановлених для неї технічних норм та стандартів (ГОСТ, ОСТ, ДСТУ, ТУ тощо), у т.ч. тих, що вказані у договорі.

Загальна сума договору складає 88541 грн 40 коп., в т.ч. ПДВ 14756 грн 90 коп. (п.3.1 договору).

Згідно з п.4.1 договору оплата поставленої відповідно до заявки покупця продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом двох місяців після отримання покупцем партії продукції.

Поставка продукції за цим договором здійснюється до 31.12.2016 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається кількість продукції, що постачається, та строки її поставки (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору заявка може бути направлена постачальнику наступними способами (усіма разом або декількома із зазначених, або одним з них - за вибором покупця): поштою рекомендованим листом або листом з повідомленням про вручення за зазначеною у договорі адресою; електронною поштою за вказаною в договорі адресою; факсом за вказаним в договорі номером.

В п.7.2 договору сторони передбачили, що за порушення вказаних в даному договорі строків поставки та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення та/або недопоставки поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.10.1 договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.

Як зазначив позивач, листами №4021/14 від 05.09.2016 та №4418/14 від 07.10.2016 Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» були здійснені заявки на постачання продукції за договором, але поставки відповідачем здійснені не були. 18.11.2016 позивачем була здійснена остання заявка на поставку продукції в строк до 09.12.2016, але продукція в зазначений строк поставлена відповідачем не була.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Розділом ІІІ Закону України «Про публічні закупівлі» передбачені загальні умови здійснення закупівлі.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур, зокрема, відкритих торгів.

Розділом ІV вказаного Закону регулюється процедура відкритих торгів.

Статтею 21 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. В оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки. В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником. Дата і час розкриття тендерних пропозицій, крім випадку, встановленого в абзаці десятому цієї частини, та дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу. Строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше ніж 30 днів з дня його оприлюднення.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна документація повинна містити: інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Враховуючи викладені приписи законодавства Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на сайті prozorro.gov.ua 21.07.2016 було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерна документація.

У відповідності до вимог ст.25 Закону України «Про публічні закупівлі» до участі у процедурі відкритих торгів Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» , Приватним підприємством «Агро-КА» , Товариством з обмеженою відповідальністю «МІК» , Приватним підприємством «Спецкомплект» , Фабрикою текстилю Міратекс Товариство з обмеженою відповідальністю були подані відповідні тендерні пропозиції.

За результатами проведення процедури відкритих торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» визначено переможцем конкурсу та 12.08.2016 на сайті розміщено повідомлення про намір укласти з вказаним підприємством відповідний договір.

Відносно доводів відповідача про нікчемність договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 суд зазначає наступне.

Згідно з ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів. Учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. У разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

З огляду на те, що рішення про намір укласти договір опубліковане Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 12.08.2016, тому останнім днем укладення договору про закупівлю, враховуючи приписи ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі» , є 01.09.2016.

30.08.2016 відповідно до інформації з сайту prozorro.gov.ua був опублікований текст договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016. В електронному примірнику вказаного договору, зокрема, містяться реквізити сторін, зазначені прізвища на ініціали осіб, які його підписали, вказана дата його підписання - 30.08.2016, підписи осіб скріплені печатками підприємств.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч.2,3 ст.215 ЦК України).

Абзацом 4 ч.1 ст.37 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Відповідно до п.10.1 договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки.

Судом в судовому засіданні 11.04.2017 були оглянуті 3 примірника договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016: електронний примірник, роздрукований з сайту prozorro.gov.ua, та примірники, надані позивачем та відповідачем, та встановлено, що на примірнику договору, наданого відповідачем, вказана дата його підписання Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» 07.09.2016, на інших примірниках вказана дата його підписання 30.08.2016. На електронному примірнику маються відмінності в розташуванні підписів представників сторін та скріплення печатками.

У письмових поясненнях інженер ВМТП ОСОБА_4 зазначив, що після погодження проекту договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 підрозділами-узгоджувачами та підписання його генеральним директором відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» , сканована копія договору була направлена для його підписання переможцю торгів - Товариству з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» електронною поштою 30.08.2016 і в той же день сканована копія договору поставки №0/05/93 від 23.08.2016, підписана керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» , була направлена на електронну адресу відділу матеріально-технічного постачання відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» та надана ОСОБА_4 до групи супроводу процедур закупівель для опублікування на сайті prozorro.gov.ua.

Вказані обставини пояснюють виявлені відмінності в електронному примірнику та примірнику, наданому позивачем, та підтверджують факт підписання договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» ОСОБА_3 саме 30.08.2016, з огляду на що, враховуючи п.10.1 договору поставки, він укладений 30.08.2016.

Також суд бере до уваги, що листами №13-01 від 13.09.2016, №27-01 від 27.09.2016, №1011 від 11.10.2016, №1121 від 21.11.2016 відповідач визнавав факт укладення договору поставки.

Таким чином, доводи відповідача про нікчемність договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 судом відхиляються.

Відносно доводів відповідача про те, що договір поставки був підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» 07.09.2016 суд зазначає наступне.

Листом №3995/14 від 01.09.2016 відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» направив відповідачеві 2 екземпляри договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 для підписання та повернення одного екземпляру адресату.

Суд зауважує, що приписами Господарського та Цивільного кодексу України не передбачено вимоги в якій кількості примірників повинен бути укладений той чи інший договір, зокрема, договір поставки.

Судом були досліджені обставини, за яких укладено договір поставки №20/05/93 від 23.08.2016 та встановлено, що він був підписаний відповідачем 30.08.2016. Таким чином, надсилання позивачем відповідачеві 01.09.2016 двох примірників договору не підтверджують факт укладення договору 07.09.2016.

З огляду на що вказані доводи відповідача судом відхиляються.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір №20/05/93 від 23.08.2016 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1.1 договору поставки постачальник зобов'язався поставити в передбачені цим договором строки покупцю наступну продукцію: найменування - костюм робочий (куртка, брюки) ОСОБА_2, З Гост 27575-87, одиниця виміру - к-т, кількість - 346, ціна, грн./к-т, без ПДВ - 213,25, загальна сума, грн - 88541, 40, в т.ч. ПДВ 20%, строк поставки - до 31.12.2016

Поставка продукції за цим договором здійснюється до 31.12.2016 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається кількість продукції, що постачається, та строки її поставки (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.2 договору заявка може бути направлена постачальнику наступними способами (усіма разом або декількома із зазначених, або одним з них - за вибором покупця): поштою рекомендованим листом або листом з повідомленням про вручення за зазначеною у договорі адресою; електронною поштою за вказаною в договорі адресою; факсом за вказаним в договорі номером.

Листом №13-01 від 13.09.2016 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку із підвищенням курсу національної валюти неможливо виготовити костюми згідно ТД та запропонував виготовлення костюмів з матеріалу типа саржа, відповіддю на який №4418/14 від 07.10.2016 позивач повідомив, що запропонований зразок костюму не відповідає технічним вимогам, вказаним в п.2.4 договору №20/05/93 від 23.08.2016, та просив здійснити поставку костюмів у кількості 346 комплектів відповідно до вимог, вказаних в п.2.4 договору №20/05/93 від 23.08.2016. Листом №1011 від 11.10.2016 відповідач зазначив, що якщо позивач не погоджується зі зразком, запропонованим костюмом, слід розірвати договір поставки. Листом №4977/14 від 18.11.2016 позивач просив відповідача здійснити в строк до 09.12.2016 поставку костюмів у кількості 346 комплектів. Листом №1121 від 21.11.2016 відповідач зазначив, що не має технічних можливостей для поставки костюмів та просив розірвати укладений договір поставки.

Суд бере до уваги, що в листах №4021/14 від 05.09.2016, №4418/14 від 07.10.2016 позивачем в порушення умов п.5.1 договору не було зазначено строків поставки продукції. Тільки в листі №4977/14 від 18.11.2016 позивачем у відповідності до умов п.п.5.1, 5.2 договору вказані строк поставки до 09.12.2016 та кількість костюмів - 346 комплектів. Відповідач поставку костюмів у строк, визначений позивачем, не здійснив, тобто має місце неналежне виконання своїх обов'язків за договором Товариством з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» .

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2, 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В п.7.2 договору сторони передбачили, що за порушення вказаних в даному договорі строків поставки та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення та/або недопоставки поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Суд бере до уваги, що в даному випадку має місце невиконання відповідачем не грошового зобов'язання, факт невиконання відповідачем умов договору поставки в частині постави костюмів у кількості 346 комплектів підтверджується матеріалами справи та відповідачем не оспорюється.

Також суд зауважує наступне.

Частиною 1 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз.5 п.6.2 договору поставки покупець має право у випадку відмови постачальника від виконання цього договору в односторонньому порядку - розірвати договір шляхом направлення постачальнику письмового повідомлення.

Згідно з абз.2 п.1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.

Позивач листом №722/15 від 20.02.2017 повідомив відповідача про розірвання договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 з 01.03.2017, оскільки не виконання умов договору поставки свідчить про відмову відповідача від виконання договірних зобов'язань. Суд бере до уваги, що листом №1121 від 21.11.2016 відповідач повідомляв позивача про те, що не має технічних можливостей для поставки костюмів та просив розірвати договір поставки.

Відповідно до ч.2 с.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З огляду на викладене наразі договір поставки №20/05/93 від 23.08.2016 припинив свою дію 28.02.2017.

Позивачем заявлено до стягнення пеня за період з 10.12.2016 по 28.02.2017 включно в сумі 7171 грн 85 коп.

Відповідно до абз.2 п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено «по 1 серпня 2014 року» або «включно до 1 серпня 2014 року» , то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення для нарахування пені, оскільки зобов'язання з поставки костюмів на суму 88541 грн 40 коп. повинно було бути виконано відповідачем з урахуванням умов п.5.1 договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 у строк до 09.12.2016 (по 08.12.2016 включно), тобто прострочка починається з 09.12.2016, а не з 10.12.2016, як зазначив позивач.

Судом було перевірено розрахунок пені, наведений позивачем в позовній заяві, за період з 10.12.2016 по 28.02.2017 включно в сумі 7171 грн 85 коп. та встановлено, що він є арифметично правильним.

Враховуючи принцип диспозитивності судового процесу та період заявлений позивачем стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 10.12.2016 по 28.02.2017 включно в сумі 7171 грн 85 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% у сумі 6197 грн 90 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у сумі 6197 грн 90 коп., оскільки на 31 календарний день відповідач поставку костюмів не здійснив.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відносно заяви відповідача про зменшення розмірів штрафу та пені, викладеної у письмових поясненнях б/н від 18.04.2017, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що позивачем було допущене порушення приписів ч.2 ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі» , що тягне за собою недійсність (нікчемність) договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016; відповідно до п.21 річного плану закупівель позивача на 2016 рік, який розміщений в мережі Інтернет, передбачалось закупити костюми робочі очікуваною вартістю 237768 грн 00 коп. В межах вказаної суми позивачем 21.07.2016 було розміщено інформацію про проведення відкритих торгів з очікуваною вартістю предмета закупівлі 221094 грн 00 коп., за результатами яких укладено з відповідачем договір поставки. В подальшому позивачем в межах тієї ж суми та за тим же предметом закупівлі 11.10.2016 розміщено інформацію про проведення відкритих торгів, за результатами яких укладено договір поставки №20/05/117 від 14.11.2016 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «Укрінтал-Сервіс» . Оголошення про виконання вказаного договору було розміщено в електронній системі Рrozorro, що свідчить про те, що позивач до початку періоду прострочення відповідачем виконання договору поставки №20/05/93 від 23.08.2016 та до закінчення терміну його дії вже уклав новий договір поставки №20/05/117 від 23.08.2016 за тим же предметом закупівлі, а отже є підстави вважати, що порушення відповідачем умов договору поставки не завдало збитків позивачу, оскільки останній до початку прострочення вже отримав запланований на 2016 рік предмет закупівлі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що вказані відповідачем обставини не є винятковим випадком в розумінні приписів ст.83 Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути підставою для зменшення розміру штрафу та пені. Суд враховує, що договір поставки №20/05/93 від 23.08.2016 був укладений 30.08.2016, а вже 13.09.2016 відповідач звернувся до позивача з листом №13-01 про неможливість його виконання відповідно до вимог тендерної документації, хоча гарантійним листом №081507 від 15.08.2016 зобов'язувався виготовити спецодяг згідно кількісних, якісних та технічних вимог замовника; що у договорі №20/05/117 від 23.08.2016 встановлені інші вимоги до спецодягу ніж у договорі №20/05/93 від 23.08.2016.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Мастер» , вул.Богдана Ліщини, б.37, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 39470182, на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» , вул.Назарівська, б.3, м.Київ, ідентифікаційний код 24584661, в особі відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» , м.Енергодар Запорізької області, код ЄДРПОУ ВП: 26444970, пеню у сумі 7171 грн 85 коп., штраф у розмірі 7% у сумі 6197 грн 90 коп., судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2017.

Суддя Т.В. Косенко

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення16.05.2017
Оприлюднено25.05.2017
Номер документу66625824
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/208/17

Постанова від 12.07.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Татенко В.М.

Ухвала від 21.06.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Татенко В.М.

Ухвала від 31.05.2017

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Татенко В.М.

Рішення від 16.05.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Косенко Т.В.

Ухвала від 24.04.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Косенко Т.В.

Ухвала від 28.03.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Косенко Т.В.

Ухвала від 06.03.2017

Господарське

Господарський суд Луганської області

Косенко Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні