Рішення

від 16.05.2017 по справі 686/3104/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3104/16-ц

Провадження № 22-ц/792/820/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Спірідонової Т.В.,

суддів: Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар - Кошельник В.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Давидковецька сільська рада Хмельницького району про встановлення земельного сервітуту,

встановила:

В лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,2044 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. Зазначена земельна ділянка межує з земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_4 Інший прохід, окрім як через земельну ділянку відповідача, відсутній. Позивач не може належним чином користуватися земельною ділянкою за призначенням, що є порушенням його права власності. Відповідач не дотримується вимог добросусідства і не дає можливості ОСОБА_3 вільного проходу та проїзду через земельну ділянку.

Після уточнення позовних вимог позивач просив встановити постійний безоплатний земельний сервітут, який дає право вільного проходу та проїзду транспортом по земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, належній ОСОБА_4, відповідно до ІІ варіанту проведеної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.04.2016 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача - ОСОБА_2

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2017 року позов задоволено. Встановлено на користь ОСОБА_3 постійний, безоплатний земельний сервітут з правом проходу та проїзду транспортом через

земельну ділянку ОСОБА_2, що по АДРЕСА_1

Головуючий в першій інстанції - Палінчак О.М.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 47

Хмельницького району Хмельницької області з кадастровим номером НОМЕР_2, відповідно до ІІ варіанту (додатку №8) висновку будівельно-технічної експертизи №392/016 від 28.10.2016 року площею 0,0344га, формою багатокутника і обмеженого лініями 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-1. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначила, що наявність вільного проходу та проїзду до земельної ділянки позивача через землі загального користування свідчить про відсутність у позивача потреби у встановленні земельного сервітуту щодо права проходу та проїзду на транспортному засобі через належну відповідачу земельну ділянку та унеможливлює встановлення земельного сервітуту.

Апелянт ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_3 повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засіданні не з'явилися.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Третя особа без самостійних вимог Давидковецька сільська рада Хмельницького району повідомлена належним чином про час і місце слухання справи, представник у судове засіданні не з'явився.

Заслухавши учасника процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що проїзд до земельної ділянки, належної позивачу, відсутній, що є підставою для встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту з правом проходу та проїзду транспортом через земельну ділянку, належну на праві власності ОСОБА_2 При цьому зазначив, що ІІ варіант судової будівельно-технічної експертизи буде найменш обтяжливим із запропонованих експертом варіантів.

Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2044 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Згідно із ч.1 ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

За змістом ст.98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Згідно із ч.ч.2,3 ст.402 ЦК України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Таким чином, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне господарське використання своєї земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Отже, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Крім того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється.

Сторонами не досягнуто домовленості щодо встановлення земельного сервітуту.

Як вбачається з плану меж земельної ділянки, який зазначено у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданому ОСОБА_3, зі сторони межі, позначеної літерами Б і В знаходяться землі загального користування (проїзд).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №392/016 від 28.10.2016 року станом на дату проведення дослідження проїзд до земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 зі сторони межі, позначеної літерами Б і В на державному акті ОСОБА_3 відсутній. Влаштування проїзду від виявленої польової дороги до земельної ділянки зі сторони межі Б - В можливе за умови проведення земляних робіт, а також розчищення (вирубки, корчування) дерево-чагарникової рослинності поза межами земельної ділянки ОСОБА_3

Враховуючи, що до земельної ділянки ОСОБА_3 є інший прохід, що підтверджено висновком експерта та можливість влаштування проїзду, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивачем доведено необхідність встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Давидковецька сільська рада Хмельницького району про встановлення земельного сервітуту.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 606грн.32коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/ Т.В.Спірідонова

Судді: /підпис/ А.В.Купельський

/підпис/ Т.О.Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова