Постанова

від 17.09.2018 по справі 686/3104/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 686/3104/16-ц

провадження № 61-19632св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_6,

представник відповідача - ОСОБА_7,

третя особа - Давидковецька сільська рада Хмельницького району,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_8, третя особа - Давидковецька сільська рада Хмельницького району, про встановлення земельного сервітуту.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,2044 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Зазначена земельна ділянка межує з земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_8 Інший прохід, окрім як через земельну ділянку відповідача, відсутній. Разом з тим, посилався на те, що не може належним чином користуватися земельною ділянкою за призначенням, оскільки відповідач не дотримується вимог добросусідства і не дає можливості

ОСОБА_4 вільного проходу та проїзду через земельну ділянку.

Посилаючись на вказане та з урахуванням уточнень позовних вимог,

ОСОБА_4 просив суд встановити постійний безоплатний земельний сервітут, який дає право вільного проходу та проїзду транспортом через земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_8, відповідно до другого варіанту проведеної судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 27 квітня 2016 року замінено неналежного відповідача ОСОБА_8 на належного відповідача - ОСОБА_6

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 06 лютого 2017 року позов задоволено.

Встановлено постійний, безоплатний земельний сервітут з правом проходу та проїзду транспортом через земельну ділянку ОСОБА_6, що по АДРЕСА_1 Хмельницької області з кадастровим номером НОМЕР_2, відповідно до ІІ - варіанту (додатку № 8) висновку будівельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2016 року № 392/016, площею 0,0344 га, формою багатокутника і обмеженого лініями 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-17-18-19-20-1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що проїзд до земельної ділянки, належної позивачу, відсутній, що є підставою для встановлення постійного безоплатного сервітуту з правом проходу та проїзду транспортом через земельну ділянку, належну на праві власності ОСОБА_6 Разом з тим, посилався на те, що ІІ варіант судової будівельно-технічної експертизи буде найменш обтяжливим із запропонованих експертом варіантів.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 16 травня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 06 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відсутні належні та допустимі докази необхідності встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача. Не доведено, що доступ до земельної ділянки, якою користується позивач, неможливо здійснити іншим способом.

У червні 2017 року ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не досліджено усі докази у їх сукупності, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту першого розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

08 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №697680, виданому ОСОБА_4, зазначено, що зі сторони межі, позначеної літерами Б і В знаходяться землі загального користування (проїзд).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2016 року № 392/016, станом на дату проведення дослідження, проїзд до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 зі сторони межі, позначеної літерами Б і В на державному акті

ОСОБА_4 відсутній. Влаштування проїзду від виявленої польової дороги до земельної ділянки зі сторони межі Б - В можливе за умови проведення земляних робіт, а також розчищення (вирубки, корчування) дерево-чагарникової рослинності поза межами земельної ділянки ОСОБА_4

Частиною першою статті 401 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут)або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року), враховуючи те, що до земельної ділянки ОСОБА_4 є інший прохід, що підтверджено висновком експерта та можливістю влаштування проїзду, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки відсутні належні та допустимі докази того, що доступ до земельної ділянки, якою користується позивач, неможливо здійснити іншим способом та є необхідність встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 16 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська