Рішення

від 12.05.2017 по справі 320/1384/16-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 12.05.2017

Справа № 320/1384/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Купавської Н.М.

при секретарі - Чудаковій А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна , треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит , ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі по пр.Б.Хмельницького, 67-а в м.Мелітополі Запорізької області від 25 червня 2012 року, укладений між ним та ТОВ КМД-Трейдінвест Україна , та поновити йому строк позовної давності для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 уточнений позов підтримали повністю та пояснили, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2012 позивач продав нежитлову будівлю ТОВ КМД-Трейдінвест Україна . При цьому, між сторонами була домовленість про списання частини боргів в рахунок погашення заборгованості третьої особи ОСОБА_3, а залишок буде сплачено йому. При укладанні договору купівлі-продажу йому представник покупця повідомив про занижену вартість майна з метою зменшення сплати податку, а різницю вартості майна пообіцяв повернути йому протягом 3 місяців, при цьому банк Фінанси та кредит відмовляється від усіх матеріальних претензій до нього та ОСОБА_3 Після укладання угоди банк зняв всі вимоги лише щодо нього, а відносно ОСОБА_3 навпаки звернувся до виконавчої служби про стягнення заборгованості, а також йому не було виплачено різницю між дійсною вартістю майна та вартістю зазначеною у договорі купівлі-продажу. Таким чином, під час укладання договору було порушено вимоги ст.12 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , а також положення про оцінку майна, оскільки вартість майна значно занижена і складала 257 753 грн. Договір про оцінку майна ним, як власником майна, не укладався. Зі сторони відповідача при укладанні договору купівлі-продажу мав місце обман, оскільки відповідач знав про занижену вартість майна, про те, що не будуть виконані обіцянки щодо погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3, що позивачу не буде виплачена різниця між дійсною вартістю майна та його оцінкою, а тому, позивач та його представник просять визнати договір купівлі-продажу недійсним. Крім того, вони просять поновити строк позовної давності, який сплинув 25.06.2015, так як з травня 2015 року позивач був мобілізований до лав ЗСУ і на даний час проходить службу в зоні АТО. Зустрічний позов позивач та його представник не визнали, оскільки після укладання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення позивачем було розірвано договір оренди земельної ділянки, та з цього часу відповідачем жодного разу не було виставлено йому рахунок, а лише після подачі позову до суду відповідач почав виставляти рахунки.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні уточнений позов не визнав, долучив письмові заперечення та пояснив, що поважних причин для поновлення позивачу строку позовної давності немає. Позивач 8 разів подавав позов до суду про той самий предмет, з тих самих підстав, між тими самими сторонами, а отже, поважності пропуску строку зі зверненням до суду не має. Щодо суті позову, то він вважає, що посилання позивача на ст.12 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні безпідставні, оскільки не відносяться до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем. Оцінка вартості майна проводилась на підставі договору за дорученням позивача. В подальшому для укладанні договору купівлі-продажу позивачем необхідно було надати нотаріусу витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, в якому міститься вартість об'єкта, що визначається за станом на дату проведення технічної інвентаризації такого об'єкта, а тому, позивач знав ще до укладення договору оціночну вартість об'єкта. А тому, він просить в позові відмовити. Щодо зустрічних позовних вимог то на них представник відповідача наполягає та зазначає, що 17 липня 2012 року між ТОВ КМД-Трейдінвест Україна та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення по пр.Б.Хмельницького, 67-А в м.Мелітополі, за умовами якого позивач зобов'язався сплачувати щомісячну орендну плату в розмірі 5500 грн. Договір діє після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку орендодавця та вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк, кожного наступного року. У зв'язку з невиконанням умов Договору оренди позивач має заборгованість на загальну суму 219 541 грн. 74 коп., яку відповідач просить стягнути з нього.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. Однак, він був допитаний у попередньому судовому засіданні та пояснив, що уточнений первинний позов він підтримує, зазначивши, що при укладанні договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та відповідачем була домовленість про списання усіх боргів по кредиту з нього та позивача, при цьому оціночна вартість об'єкта буде меншою з метою сплати меншого податку, а різницю дійсної вартості відповідач сплатить ОСОБА_1 Однак, борг списаний був лише ОСОБА_1 і різниця вартості майна не сплачена.

Третя особа: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит жодного разу в судове засідання не з'являлися, про час та дату слухання справи були належним чином повідомлені.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, третю особу ОСОБА_3, допитавши свідка ОСОБА_6, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні первісного позову та зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось сторонами 25 червня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ КМД-Трейдінвест Україна був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі. За даним договором ОСОБА_1 зобов'язався передати у власність відповідачу нежитлову будівлю, що знаходиться по пр.Б.Хмельницького, 67-А в м.Мелітополі. Продаж нежитлової будівлі здійснено за 257 753 грн., з яких: 244 865,35 грн. Покупець сплачує в день укладення Договору, шляхом перерахування грошових коштів для подальшого зарахування на рахунок ОСОБА_3, відкритий в філії Запорізьке РУ АТ Банк Фінанси та Кредит , в рахунок погашення зобов'язання Продавця як фінансового поручителя згідно Договору поруки №14-6001-117П/2 від 09.11.2007, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №14-6001-117К від 09.11.2007. Іншу суму 12 887,65 грн. Покупець сплатить в бюджет, як податок на доходи фізичних осіб, у порядку ст.172.2 ПК України.

Пунктом 3 даного Договору сторонам було роз'яснено приватним нотаріусом, що угода про ціну є суттєвою умовою договору, і у разі приховування сторонами дійсної ціни, нотаріус не несе відповідальності у разі настання негативних наслідків.

Також, в п.4 Договору вказана експертна вартість нежитлової будівлі у відповідності до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, яка становить 257 753,00 грн. Експертна оцінка об'єкта станом на 23.05.2012 складає 257 753,00 грн. з посиланням на звіт про незалежну оцінку, зроблений ТОВ Національна експертно-правова група м.Запоріжжя /а.с.4/.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів /а.с.4,5/.

В цей же день позивачем було передано вищевказану нежитлову будівлю відповідачу, про що сторонами підписано акт прийому-передачі від 25.06.2012 /а.с.6/.

На момент розгляду справи судом право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 470,9 м2, що розташоване за адресою: м.Мелітополь, пр.Б.Хмельницького, 67 А, зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ КМД-Трейдінвест Україна , реєстраційний номер майна 5426224 /а.с.8 том 2/.

Позивач та його представник просили поновити строк позовної давності, оскільки позивач у період з 13.05.2015 був мобілізований до лав Збройних Сил України для проходження служби в зоні АТО.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у випадку, якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був призваний до лав ЗС України за мобілізацією у період з 13.05.2015 та з 15.10.2015 по 17.12.2015, та з 12.02.2016 по 11.04.2016 він брав учать в антитерористичній операції, про що наявна копія повістки Мелітопольського-Веселівського об'єднаного військового комісаріату про необхідність з'явитися для призову за мобілізацією та довідки військової частини 3017 про проходження військової служби в лавах ЗСУ відповідно до ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію /а.с.219, 220-224/. Наведене є свідченням того, що позивачем строки звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Щодо вирішення позову по суті, то звертаючись до суду позивач посилається на положення ст.ст. 215 , 229 , 230 ЦК України і порушення вимог ЗУ Про оцінку майна , як на підставу недійсності правочину.

Одним із доводів на обґрунтування обману з боку покупця позивач вважає здійснення продажу майна за ціною, яка не відповідає дійсній вартості спірного майна внаслідок домовленості між ними. Проведена оцінка нерухомого майна є значно заниженою, власником майна договір про оцінку майна не укладався, що є порушенням вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Таким чином, ціна товару є істотною умовою договору купівлі-продажу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи перед укладанням договору купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 звертався до суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ Національна - експертно-правова група для отримання висновку про вартість оцінюваного майна. Згідно розділу 1 Завдання на оцінку позивач ОСОБА_1 доручив на підставі договору ТОВ Національна - експертно-правова група провести незалежну оцінку вартості об'єкту нерухомості по пр.Б.Хмельницького, 67А в м.Мелітополі /а.с.7 том 2/.

Доказів зворотнього позивач суду не надав.

Згідно проведеного звіту ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 23.05.2015 складає 257753 грн. /а.с.6 том 2/. Даний висновок оцінки позивачем у визначеному законом порядку не оспорено та не скасовано. А отже, посилання позивача на порушення ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні безпідставні, оскільки оцінка об'єкта проводилась на підставі договору, де він був замовником. Про вартість майна позивач знав, оскільки в своїй заяві від 27.04.2012, адресованої директору Приазовської дирекції, він просить узгодити продаж належної йому будівлі по пр.Б.Хмельницького, 67/А в м.Мелітополі за ціною не менше 244865 грн. /а.с.232/.

В подальшому позивач звертався до КП Мелітопольське МБТІ про надання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, за інформацією якого вартість нежитлової будівлі експерт визначив станом на 23.05.2012 у розмірі 257 753 грн. /а.с.186 зворот/. Отже, спірний договір купівлі-продажу не укладався одномоментно, йому передувало зібрання ряду документів саме для укладення договору купівлі-продажу, позивачем було надано нотаріусу всі необхідні документи для посвідчення саме договору купівлі-продажу майна, які підтверджують бажання позивача відчужити належне йому майно за ціною визначеною сторонами і спростовують його доводи про відсутність такого волевиявлення.

Отже, позивачем не надано доказів введення його в оману відповідачем щодо ціни нерухомого майна.

Згідно зі статтею 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч.1 ст. 230 ЦК України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1ст.229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року №9 роз'яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проведена по справі судова оціночно-будівельна експертиза разом із показами третьої сторони ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6 лише підтверджують ту обставину, що позивач помилявся щодо мотивів правочину. За договором купівлі-продажу частина грошей в розмірі 244865,35 грн. повинна була йти в рахунок погашення заборгованості.

Всупереч вказаним положенням, звертаючись з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним з посиланням на те, що він укладений під впливом обману, позивач не надав суду доказів того, що в момент вчинення вказаного правочину відповідач навмисно ввів його в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Поряд з цим, як вбачається з оспорюваного договору, при його укладенні позивач був ознайомлений з його змістом та погодився з його умовами, що підтверджується підписом позивача на договорі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 25.06.2012 недійсним не підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічних позовних вимог ТОВ КМД-Трейдінвест Україна , то як вбачається з матеріалів справи 17.07.2012 сторони уклали договір №1 оренди частини нежитлового приміщення. За умовами даного договору ТОВ КМД-Трейдінвест Україна передало ОСОБА_1 у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що в технічному плані позначено цифрами 18, 19, 20, 21 та розташовано на 2 поверсі нежитлової будівлі по пр.Б.Хмельницького, 67-А в м.Мелітополі, загальною площею 114,4 кв.м. Пунктом 3.1 Договору орендна плата визначена сторонами в розмірі 5500 грн. щомісячно. Оплата проводиться щомісячно, авансом, не пізніше 20 числа попереднього звітному місяцю, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем на ім'я орендаря. Сплата за комунальні послуги проводиться орендарем на підставі наданих орендодавцем рахунків з додатком копій документів комунальних організацій, підтверджуючих суму затрачених орендодавцем видатків (п.3.2,3.6). Договір діє з 01.08.2012 до 30.06.2013 року. У разі продовження користування майном після закінчення строку Договору за відсутності заперечень з боку орендодавця Договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк, кожного наступного року (п.8.1., 8.2). Згодом сторонами укладалась додаткова угода до Договору, якою ними було узгоджено орендну плату в розмірі 5500 грн. у т.ч. ПДВ 916 грн. 66 коп. /а.с.127/.

Факт передачі об'єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення 01.08.2011 (а.с.126), який був повернутий фактично 31.01.2015 актом приймання-передачі нерухомого майна з оренди /а.с.128/.

ОСОБА_1 була направлена письмова вимога про сплату заборгованості за оренду приміщення, яка станом на 31.01.2015 року складає 219 541,74 грн., з доданим розрахунком заборгованості та нарахованої пені /а.с.133,136/.

Відповідно до вимог ст.762 ЦК України плата за користування майном та розмір плати встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном також встановлюється договором найму.

Однак, як вбачається з п.п.3.2, 3.6 Договору оренди сплата орендної плати проводиться щомісячно, авансом, не пізніше 20 числа попереднього звітному місяцю, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем на ім'я орендаря, а сплата за комунальні послуги проводиться на підставі рахунків з додатком копій документів комунальних організацій, підтверджуючих суму затрачених Орендодавцем видатків, яка розраховується пропорційно зайнятій площі орендарем або фактично витраченого обсягу комунальних послуг.

ОСОБА_1 стверджує, що рахунки йому не виставлялись і за усною домовленістю не могли виставлятись.

Позивачем не надано рахунків, які виставлялися на ім'я орендаря, як то передбачено п.п.3.2, 3.6 Договору /а.с.123/. Доказів того, що вони дійсно виставлялись суду також не надано.

Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 була сплачена сума за комунальні послуги 08.08.2014 у розмірі 278 грн. 56 коп., суд не приймає до уваги. Доказів того, що цю суму сплатив та в який спосіб саме ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, понесені позивачем та відповідачем судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.215, 230,762 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна , треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ Банк Фінанси та Кредит , ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі відмовити.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: