Ухвала
від 23.11.2017 по справі 320/1384/16-ц
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 320/1384/16

Провадження №22ц/778/2898/17 Головуючий у 1 інстанції: Купавська Н.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна , треті особи приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ ОСОБА_5 та кредит , ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ КМД-Трейдінвест Україна про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, яку в процесі розгляду справи уточнив.

В обґрунтування позову зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2012 року він продав нежитлову будівлю ТОВ КМД-Трейдінвест Україна . При цьому, між сторонами була домовленість про списання частини боргів в рахунок погашення заборгованості третьої особи ОСОБА_6, а залишок буде сплачено йому. При укладанні договору купівлі-продажу йому представник покупця повідомив про занижену вартість майна з метою зменшення сплати податку, а різницю вартості майна пообіцяв повернути йому протягом 3 місяців, при цьому банк ОСОБА_5 та кредит відмовляється від усіх матеріальних претензій до нього та ОСОБА_6 Після укладання угоди банк зняв всі вимоги лише щодо нього, а відносно ОСОБА_6 навпаки звернувся до виконавчої служби про стягнення заборгованості, а також йому не було виплачено різницю між дійсною вартістю майна та вартістю зазначеною у договорі купівлі-продажу. Таким чином, під час укладання договору було порушено вимоги ст.12 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , а також положення про оцінку майна, оскільки вартість майна значно занижена і складала 257 753 грн. Договір про оцінку майна ним, як власником майна, не укладався. Зі сторони відповідача при укладанні договору купівлі-продажу мав місце обман, оскільки відповідач знав про занижену вартість майна, про те, що не будуть виконані обіцянки щодо погашення кредитної заборгованості ОСОБА_6, що позивачу не буде виплачена різниця між дійсною вартістю майна та його оцінкою, а тому, просив визнати договір купівлі-продажу недійсним. Крім того, просив поновити строк позовної давності, який сплинув 25.06.2015, так як з травня 2015 року він був мобілізований до лав ЗСУ і на даний час проходить службу в зоні АТО.

Не погоджуючись з позовом, у травні 2016 року ТОВ КМД-Трейдінвест Україна звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.

В позові зазначено, що 17 липня 2012 року між ТОВ КМД-Трейдінвест Україна та ОСОБА_3 було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення по пр. Б.Хмельницького, 67-А в м. Мелітополі, за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язався сплачувати щомісячну орендну плату в розмірі 5500 грн. Договір діє після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку орендодавця та вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк, кожного наступного року. У зв'язку з невиконанням умов Договору оренди ОСОБА_3 має заборгованість на загальну суму 219 541 грн. 74 коп., яку товариство просило стягнути з відповідача також просили стягнути судові витрати в сумі 3293,13 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ТОВ КМД-Трейдінвест Україна відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення , яким його позовні вимоги задовольнити.

ТОВ КМД-Трейдінвест Україна також звернулося з апеляційною скарго, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в цій частин ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 25 червня 2012 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ КМД-Трейдінвест Україна був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі. За даним договором ОСОБА_3 зобов'язався передати у власність відповідачу нежитлову будівлю, що знаходиться по пр. Б.Хмельницького, 67-А в м. Мелітополі. Продаж нежитлової будівлі здійснено за 257 753 грн., з яких: 244 865,35 грн. Покупець сплачує в день укладення Договору, шляхом перерахування грошових коштів для подальшого зарахування на рахунок ОСОБА_6, відкритий в філії Запорізьке РУ АТ Банк ОСОБА_5 та Кредит , в рахунок погашення зобов'язання Продавця як фінансового поручителя згідно Договору поруки №14-6001-117П/2 від 09.11.2007, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії №14-6001-117К від 09.11.2007. Іншу суму 12 887,65 грн. Покупець сплатить в бюджет, як податок на доходи фізичних осіб, у порядку ст.172.2 ПК України.

Пунктом 3 даного Договору сторонам було роз'яснено приватним нотаріусом, що угода про ціну є суттєвою умовою договору, і у разі приховування сторонами дійсної ціни, нотаріус не несе відповідальності у разі настання негативних наслідків.

Також, в п.4 Договору вказана експертна вартість нежитлової будівлі у відповідності до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, яка становить 257 753,00 грн. Експертна оцінка об'єкта станом на 23.05.2012 складає 257 753,00 грн. з посиланням на звіт про незалежну оцінку, зроблений ТОВ Національна експертно-правова група м. Запоріжжя /а.с.4/.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів /а.с.4,5/.

В цей же день позивачем було передано вищевказану нежитлову будівлю відповідачу, про що сторонами підписано акт прийому-передачі від 25.06.2012 /а.с.6/.

На момент розгляду справи судом право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 470,9 м2, що розташоване за адресою: м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького, 67 А, зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ КМД-Трейдінвест Україна , реєстраційний номер майна 5426224 /а.с.8 том 2/.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи у задоволення первісного позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не надано доказів введення його в оману відповідачем щодо ціни нерухомого майна.

Згідно ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Таким чином, ціна товару є істотною умовою договору купівлі-продажу.

Зі справи вбачається, що перед укладанням договору купівлі-продажу позивач ОСОБА_3 звертався до суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ Національна - експертно-правова група для отримання висновку про вартість оцінюваного майна. Згідно розділу 1 Завдання на оцінку позивач ОСОБА_3 доручив на підставі договору ТОВ Національна - експертно-правова група провести незалежну оцінку вартості об'єкту нерухомості по пр.Б.Хмельницького, 67А в м.Мелітополі /а.с.7 том 2/.

Згідно проведеного звіту ринкова вартість об'єкту оцінки станом на 23.05.2015 складає 257753 грн. /а.с.6 том 2/. Даний висновок оцінки позивачем у визначеному законом порядку не оспорено та не скасовано. А отже, посилання позивача на порушення ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні безпідставні, оскільки оцінка об'єкта проводилась на підставі договору, де він був замовником. Про вартість майна позивач знав, оскільки в своїй заяві від 27.04.2012, адресованої директору Приазовської дирекції, він просить узгодити продаж належної йому будівлі по пр. Б.Хмельницького, 67/А в м. Мелітополі за ціною не менше 244865 грн. /а.с.232/.

В подальшому позивач звертався до КП Мелітопольське МБТІ про надання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, за інформацією якого вартість нежитлової будівлі експерт визначив станом на 23.05.2012 у розмірі 257 753 грн. /а.с.186 зворот/. Отже, спірний договір купівлі-продажу не укладався одномоментно, йому передувало зібрання ряду документів саме для укладення договору купівлі-продажу, позивачем було надано нотаріусу всі необхідні документи для посвідчення саме договору купівлі-продажу майна, які підтверджують бажання позивача відчужити належне йому майно за ціною визначеною сторонами і спростовують його доводи про відсутність такого волевиявлення.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч.1 ст. 230 ЦК України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1ст.229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року №9 роз'яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ КМД-Трейдінвест Україна до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту несплати відповідачем за зустрічним позовом орендної плати.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується.

Зі справи вбачається, що 17.07.2012 року сторони уклали договір № 1 оренди частини нежитлового приміщення. За умовами даного договору ТОВ КМД-Трейдінвест Україна передало ОСОБА_3 у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що в технічному плані позначено цифрами 18, 19, 20, 21 та розташовано на 2 поверсі нежитлової будівлі по пр. .Хмельницького, 67-А в м. Мелітополі, загальною площею 114,4 кв.м. Пунктом 3.1 Договору орендна плата визначена сторонами в розмірі 5500 грн. щомісячно. Оплата проводиться щомісячно, авансом, не пізніше 20 числа попереднього звітному місяцю, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем на ім'я орендаря. Сплата за комунальні послуги проводиться орендарем на підставі наданих орендодавцем рахунків з додатком копій документів комунальних організацій, підтверджуючих суму затрачених орендодавцем видатків (п.3.2,3.6). Договір діє з 01.08.2012 до 30.06.2013 року. У разі продовження користування майном після закінчення строку Договору за відсутності заперечень з боку орендодавця Договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк, кожного наступного року (п.8.1., 8.2). Згодом сторонами укладалась додаткова угода до Договору, якою ними було узгоджено орендну плату в розмірі 5500 грн. у т.ч. ПДВ 916 грн. 66 коп. /а.с.127/.

Факт передачі об'єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення 01.08.2011 (а.с.126), який був повернутий фактично 31.01.2015 актом приймання-передачі нерухомого майна з оренди /а.с.128/.

ОСОБА_3 була направлена письмова вимога про сплату заборгованості за оренду приміщення, яка станом на 31.01.2015 року складає 219 541,74 грн., з доданим розрахунком заборгованості та нарахованої пені /а.с.133,136/.

Відповідно до вимог ст.762 ЦК України плата за користування майном та розмір плати встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном також встановлюється договором найму.

З п.п.3.2, 3.6 Договору оренди сплата орендної плати проводиться щомісячно, авансом, не пізніше 20 числа попереднього звітному місяцю, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем на ім'я орендаря, а сплата за комунальні послуги проводиться на підставі рахунків з додатком копій документів комунальних організацій, підтверджуючих суму затрачених Орендодавцем видатків, яка розраховується пропорційно зайнятій площі орендарем або фактично витраченого обсягу комунальних послуг.

Позивачем не надано рахунків, які виставлялися на ім'я орендаря, як то передбачено п.п.3.2, 3.6 Договору /а.с.123/. Доказів того, що вони дійсно виставлялись позивачем не надано.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних прав з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю КМД-Трейдінвест Україна відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: