Постанова

від 18.05.2017 по справі 812/591/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/591/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Лях О.Ю.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 09.12.2016 б/н)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 03.05.2017 № 27)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом

Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до фермерського господарства Поніт

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до фермерського господарства Поніт (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції за 2016 рік у сумі 26812,67 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 19.04.2017 по 21.04.2017 в розмірі 32,19 грн.

В обґрунтування заявлених позивних вимог позивач зазначив, що 11.03.2014 відповідач здійснив реєстрацію у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за реєстраційним номером 44/251/187. Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, відповідач подав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ.

21.04.2017 позивач отримав від державної служби зайнятості відповідь на свій запит, з якої вбачається, що відповідач у 2016 році щомісяця подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, замовлень щодо професійного навчання або підготовки від роботодавця не надходило. Позивач вважає, що відповідач здійснив не всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, оскільки для виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавець має брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю (обов'язкові заходи для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю наведені в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 Щодо обов'язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів ).

Згідно із статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - ОСОБА_2 № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Враховуючи інформацію за звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ, відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 26812,67 грн, яку відповідач згідно з часиною четвертою статті 20 Закону № 875 повинен був сплатити до 15 квітня 2017 року, про що був повідомлений позивачем листом від 29.03.2017 № 04-03/395. Оскільки адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути їх з відповідача разом із нарахованою пенею за період з 19.04.2017 по 21.04.2017 в розмірі 32,19 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Фермерське господарство Поніт адміністративний позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 04.05.2017 за вхідним реєстраційним № 10096/2017 подало відзив на адміністративний позов (арк. спр. 33). У відзиві на адміністративний позов відповідач просить відмовити позивачеві в адміністративному позові повністю. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ним відповідно до Закону № 875 створено робоче місце для інваліда. Кожного місяця протягом 2016 року до Старобільського районного центру зайнятості надавалась звітність за формою 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування інвалідів. Також відповідач приймав участь у ярмарках вакансій, що проводились у приміщенні районного центру зайнятості щокварталу. Бажаючих отримати направлення на працевлаштування не було.

У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Фермерське господарство Поніт (ідентифікаційний код 34962244) відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 11.03.2014 за реєстраційним номером 44/251/187, про що свідчить довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 11.03.2014 за № 3274 (арк. спр. 12).

03.03.2017 фермерське господарство Поніт на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, в якому зазначило середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (осіб) за рік - 15 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - прочерк (тобто, нуль осіб) (арк. спр. 13).

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 (тут і надалі посилання на норми Закону № 875 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Стаття 18 Закону № 875 вимагає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

На виконання вимог абзацу третього пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, фермерське господарство Поніт у відповідності із Порядком подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (в редакції, яка діяла протягом 2016 року), подавало до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 29.01.2016, 24.02.2016, 22.03.2016, 21.04.2016, 04.05.2016, 21.06.2016, 29.07.2016, 31.08.2016, 27.09.2016, 21.10.2016, 28.11.2016, 23.12.2016, в яких зазначало інформацію про вільне робоче місце, на яке можливе працевлаштування інваліда - посада сторожа (арк. спр. 34-45).

Листом від 20.04.2017 № 28/4-889 Старобільський районний центр зайнятості підтвердив подання відповідачем звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування інвалідів, а також зазначив, що інваліди мали змогу ознайомитись з інформацією про заявлені вакантні місця у секторі самопошуку роботи, в спеціальному куточку для інвалідів для самостійного користування, на ярмарках вакансій, що проводяться у приміщенні центру зайнятості щокварталу та під час прийому у спеціалістів служби зайнятості. Бажаючих отримати направлення на працевлаштування не було. Фермерське господарство Поніт не здійснювало до Старобільського районного центру зайнятості замовлення на професійне навчання або підготовку осіб з інвалідністю (арк. спр. 15).

Відповідач протягом 2016 року приймав участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які відбулись 25.03.2016, 23.06.2016, 23.09.2016 та 30.11.2016, про що свідчать листи Старобільського районного центру зайнятості від 15.05.2017 №№ 28/6-1028, 28/4-1024 (арк. спр. 62-63, 122).

Оскільки професія сторож відповідно до класифікатора професій ДК 003:2010 не відноситься до кваліфікованих професій, тому кандидати на працевлаштування на цю посаду не потребують попереднього професійного навчання, про що зазначено в листах Старобільського районного центру зайнятості від 15.05.2017 №№ 28/6-1028, 28/4-1025 (арк. спр. 62-63, 121).

Вищезазначене свідчить, що відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві. Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів при розгляді справи судом не встановлено.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд вважає, що у зв'язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 26812,67 грн за невиконання у 2016 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 32,19 грн пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 94 КАС України покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 травня 2017 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства Поніт про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з частиною третьою статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 23 травня 2017 року.

Суддя ОСОБА_3