Ухвала

від 05.07.2017 по справі 812/591/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року справа №812/591/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі № 812/591/17 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Поніт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ :

21 квітня 2017 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Поніт» (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції за 2016 рік у сумі 26812,67 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 19.04.2017 по 21.04.2017 в розмірі 32,19 грн.

В обґрунтування заявлених позивних вимог позивач зазначив, що 11.03.2014 відповідач здійснив реєстрацію у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів за реєстраційним номером 44/251/187. Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, відповідач подав звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ.

21.04.2017 позивач отримав від державної служби зайнятості відповідь на свій запит, з якої вбачається, що відповідач у 2016 році щомісяця подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, замовлень щодо професійного навчання або підготовки від роботодавця не надходило. Позивач вважає, що відповідач здійснив не всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, оскільки для виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавець має брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю (обов'язкові заходи для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю наведені в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 «Щодо обов'язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів» ).

Згідно із статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Враховуючи інформацію за звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ, відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 26812,67 грн, яку відповідач згідно з часиною четвертою статті 20 Закону № 875 повинен був сплатити до 15 квітня 2017 року, про що був повідомлений позивачем листом від 29.03.2017 № 04-03/395. Оскільки адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк відповідачем не сплачені, позивач просив стягнути їх з відповідача разом із нарахованою пенею за період з 19.04.2017 по 21.04.2017 в розмірі 32,19 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі № 812/591/17 у задоволенні позову - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Фермерське господарство «Поніт» (ідентифікаційний код 34962244) відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 11.03.2014 за реєстраційним номером 44/251/187, про що свідчить довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 11.03.2014 за № 3274 (арк. спр. 12).

03.03.2017 фермерське господарство «Поніт» на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, в якому зазначило середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (осіб) за рік - 15 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - прочерк (тобто, нуль осіб) (арк. спр. 13).

Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 (тут і надалі посилання на норми Закону № 875 наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Стаття 18 Закону № 875 вимагає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:

а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;

б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;

г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;

д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

На виконання вимог абзацу третього пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, фермерське господарство «Поніт» у відповідності із Порядком подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (в редакції, яка діяла протягом 2016 року), подавало до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 29.01.2016, 24.02.2016, 22.03.2016, 21.04.2016, 04.05.2016, 21.06.2016, 29.07.2016, 31.08.2016, 27.09.2016, 21.10.2016, 28.11.2016, 23.12.2016, в яких зазначало інформацію про вільне робоче місце, на яке можливе працевлаштування інваліда - посада сторожа (арк. спр. 34-45).

Листом від 20.04.2017 № 28/4-889 Старобільський районний центр зайнятості підтвердив подання відповідачем звітності форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» з інформацією про вільні робочі місця, на які можливе працевлаштування інвалідів, а також зазначив, що інваліди мали змогу ознайомитись з інформацією про заявлені вакантні місця у секторі самопошуку роботи, в спеціальному куточку для інвалідів для самостійного користування, на ярмарках вакансій, що проводяться у приміщенні центру зайнятості щокварталу та під час прийому у спеціалістів служби зайнятості. Бажаючих отримати направлення на працевлаштування не було. Фермерське господарство «Поніт» не здійснювало до Старобільського районного центру зайнятості замовлення на професійне навчання або підготовку осіб з інвалідністю (арк. спр. 15).

Відповідач протягом 2016 року приймав участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які відбулись 25.03.2016, 23.06.2016, 23.09.2016 та 30.11.2016, про що свідчать листи Старобільського районного центру зайнятості від 15.05.2017 №№ 28/6-1028, 28/4-1024 (арк. спр. 62-63, 122).

Оскільки професія «сторож» відповідно до класифікатора професій ДК 003:2010 не відноситься до кваліфікованих професій, тому кандидати на працевлаштування на цю посаду не потребують попереднього професійного навчання, про що зазначено в листах Старобільського районного центру зайнятості від 15.05.2017 №№ 28/6-1028, 28/4-1025 (арк. спр. 62-63, 121).

Вищезазначене свідчить, що відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві. Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів при розгляді справи судом не встановлено.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У зв'язку з тим, що відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 26812,67 грн за невиконання у 2016 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 32,19 грн пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі № 812/591/17 - залишити без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі № 812/591/17 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Поніт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2