Ухвала

від 23.05.2017 по справі 805/97/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року справа №805/97/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Сухарька М.Г., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника позивача Казанцевої Т.О.,

озглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі №805/97/17-а за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Чиста вода ІСК-13 , третя особа на стороні позивача Шевченківська районна в місті Києві Державна адміністрація про визнання частково недійсним установчих документів суб'єкта господарювання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив визнати частково недійсним статут суб'єкта господарювання ТОВ Чиста вода ІСК-13 , а саме п.1.4 в частині місцезнаходження товариства: Україна, 85001, Донецька область, м. Добропілля, вул. Степна, б.14.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем до установчих документів (п.1.4 Статуту) та до відомостей Єдиного державного реєстру внесені завідомо неправдиві данні в зазначенні місцезнаходження підприємства.

За зареєстрованим місцем відповідач відсутній.

Таким чином, відомості про юридичну адресу товариства не відповідають дійсності, тому треба виключити з реєстру запис про взяття відповідача на облік за зазначеним місцем реєстрації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд помилково зазначив, що відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни в установчі документи може вносити тільки державний реєстратор.

Оскільки згідно з пп.20.1.37 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду про визнання недійсними (установчих) засновницьких документів суб'єктів господарювання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЧИСТА ВОДА ІСК-13 (ідентифікаційний код юридичної особи 38871308), зареєстровано за адресою України, Донецька область, 85001, м.Добропілля, вул.. Степна, 14. (а.с.8-10)

ТОВ ЧИСТА ВОДА ІСК-13 перебуває на обліку в Добропільській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області області.

29 вересня 2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області складено акт про результати перевірки місцезнаходження платника податків №49/05-07-12/38871308, в якому зазначено, що при проведені обстеження адреси юридичної особи місцезнаходження товариства не встановлено. (а.с.17)

16 грудня 2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області складено акт про результати перевірки місцезнаходження платника податків №61/05-07-12/38871308, в якому зазначено, що при проведені обстеження адреси юридичної особи місцезнаходження товариств, вивіска, розташування офісу, знаходження керівництва - а не встановлено.(а.с.18)

16 грудня 2016 року позивачем до ТОВ Добропільське бюро інвентарізації направлено запит №12190/10/05-07-12-13-3 про надання інформації про власника будинку №14 по вул.. Степна, м.Добропілля Донецької області (а.с.19)

З відповіді вбачається, що власником майна була Білоусова В.М., яка померла 31.03.2008 року (а.с.10-13)

20 грудня 2016 року мешканцем будинку Білоусовим О.В. надані пояснення, що він не надавав будинок в оренду підприємству ТОВ ЧИСТА ВОДА ІСК-13 чи його засновникам. (а.с.14)

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що в новій редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №835 Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Закон №835), не міститься ані самої норми, ані аналогічної за змістом норми, яка б встановлювала підставу для постановлення судового рішення про визнання частково недійсними установчих документів товариства.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки покладені в основу позову правові підстави на момент вирішення цього спору, втратили чинність. При цьому іншого правового механізму, який би передбачав задоволення заявлених податковою інспекцією позовних вимог, на момент вирішення спору не запроваджено.

На підставі ст. 19-1 ПК України , контролюючі органи виконують, серед інших, такі функції як здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, обєктів оподаткування та обєктів, повязаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків.

Вказана норма кореспондується з приписами п. 67.2 ст. 67 ПК України, згідно якої контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

На підставі пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів субєктів господарювання.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається виключно на відсутність Товариства за податковою адресою, що на думку позивача є порушенням правил ведення господарської діяльності.

Разом із цим, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом до 01 січня 2016 року порядок державної реєстрації припинення юридичної особи був передбачений розділом IV Закону України Закону України від 15 травня 2003 року № 755 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (в редакції, що діяла до 01 січня 2016 року).

Статтею 38 Закону № 755 встановлений певний порядок щодо внесення запису у державний реєстр про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та контролю органами реєстрації щодо місця знаходження юридичної особи.

Так, відповідно до положень статті 38 вказаного закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Проте, вказаний запис у Єдиному державному реєстрі відсутній.

Позивачем в даній справі не надано доказів порушення відповідачем податкового законодавства, наявності у нього заборгованості по податкових зобов'язаннях, а також не надано доказів щодо неподання звітності більше року.

Також відповідно до ст. 184 ПК України факт відсутності юридичної особи або фізичної особи платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями ЄДР є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації такої особи як платника податку.

Таким чином, в разі виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням згідно з відомостями ЄДР податковий орган зобов'язаний забезпечити реалізацію управлінської функції у спосіб прийняття рішення про анулювання реєстрації такої особи платником податку, а не заявляти до суду вимогу про визнання частково недійсним статуту суб'єкта господарювання в частині місцезнаходження товариства.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі, серед інших, містяться відомості місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, які стосуються зміни її місцезнаходження, проводить державний реєстратор.

Згідно ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно пунктів 12.4 та 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Водночас, службовими особами Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області не вчинено всіх належних дій для встановлення фактичного місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Чиста вода ІСК-13 .

Крім цього Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 01 січня 2016 року викладено в новій редакції.

Статтею 28 вказаного Закону передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, а відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав, не зазначених в цій нормі, не допускається.

Зокрема, в новій редакції Закону, не міститься ані самої норми, ані аналогічної за змістом норми, яка б встановлювала підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством у разі відсутності юридичної особи за місцезнаходженням.

Державний реєстратор не встановлює прав і обов'язків для суб'єктів господарювання і не проводить реєстраційні дії від власного імені. Права і обов'язки сторони набувають на підставі рішення власника, а реєстраційні дії проводяться державним реєстратором тільки після прийняття відповідного рішення власника і доданих до нього правовстановлюючих документів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відповідальність за відповідність установчих документів чинному законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

А тому державний реєстратор не наділений повноваженнями давати оцінку змісту рішень учасників відповідача, а відповідальність за законність прийнятого рішення покладається виключно на засновника.

З урахуванням викладеного, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки покладені в основу адміністративного позову правові підстави на момент вирішення цього спору, втратили чинність, оскільки починаючи з 01.01.2016 року відсутні підстави для скасування державної реєстрації змін до установчих документів, в тому числі встановлення факту відсутності товариства за зареєстрованим місцезнаходженням не може бути підставою для скасування державної реєстрації змін до установчих документів щодо зміни місцезнаходження.

При цьому іншого правового механізму, який би передбачав задоволення заявлених податковою інспекцією позовних вимог, на момент вирішення спору не запроваджено.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Добропільської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі №805/97/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі №805/97/17-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 23 травня 2017 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді М.Г. Сухарьок

Л.В. Ястребова