Ухвала

від 15.05.2017 по справі 820/3864/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 р.Справа № 820/3864/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2017р. по справі № 820/3864/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "АН ГРО"

до Державної фіскальної служби України , Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я TOB ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ "УКРПРОМОБЛАДНАННЯ" (індивідуальний податковий номер 306558720389) датою їх фактичного подання;

- визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірного розірвання договору про визнання електронної звітності, укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО від 22.04.2015 року № 220420152;

- зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України поновити дію договору про визнання електронної звітності, укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО від 22.04.2015 року № 220420152;

- визнати протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року;

- зобов'язати Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із товариством з обмеженою відповідальністю АН ГРО договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 року по справі № 820/3864/16 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389).

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я TOB ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389) датою їх фактичного подання. Визнано протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірного розірвання Договору про визнання електронної звітності, укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО від 22.04.2015 року № 220420152. Визнано протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні Договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року. Зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем - Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО та відповідач - Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області не скористалися своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО зареєстровано як юридична особа 08.06.2012 року № 14801020000053095 за адресою: 61046, м.Харків, вул. Багратіона, б. 6 та перебуває на обліку як платник податків у Східній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, код ЄДРПОУ 38157867.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю АН ГРО та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ( правонаступником якої є Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) укладено договір про визнання електронних документів № 220420152 від 22.04.2015 року.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Також, згідно п.п. 4 п. 6 зазначеного договору визначено, що орган ДПІ має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У відповідності до п. 6.3 вказаного договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

З метою реалізації умов договору позивач отримав посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису чинний до 23.09.2016 року.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 15.07.2016 року позивачем надано до Східної об'єднаної державної податкової інспекції засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні від 30.06.2016 року № 36 та № 37, від 01.07.2016 року № 7, які не прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями № 1.

Підставою для неприйняття вищевказаних податкових накладних стало порушення Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПАВ України від 10.04.2008 року № 233, а саме: можливо розірвано договір про визнання електронної звітності .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Умови договору № 220420152 від 22.04.2015 року відповідають умовам Типового договору про визнання електронних документів, що є додатком № 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач своєї згоди на розірвання договору не надавав, відповідне судове рішення не приймалось. Договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

При цьому колегія суддів зазначає, що умовами договору визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна позивачем місця реєстрації.

Згідно до абз.2 п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, відноситься: ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку.

Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками контролюючих органів, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням. (п. 12.3 розд. ХІІ Порядку).

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу щодо ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або відсутності позивача за місцезнаходженням, що слугувало б підставою для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів.

На підставі п. 45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно до ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців , єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Поряд з цим, відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру, на дату розірвання договору відомості про юридичну особу-позивача є підтвердженими.

Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, укладеного з позивачем 22.04.2015 року № 220420152 станом на день подання податкових накладних від 30.06.2016 року № 36 та № 37, від 01.07.2016 року № 7.

Так, при розірванні договору про визнання електронних документів з підстав зміни позивачем місця реєстрації товариства відповідач діяв не на підставі, не у межах наділених законодавцем повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України.

З огляду на те, що в ході судового розгляду визнано протиправність дій Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів 22.04.2015 року № 220420152 станом на день подання податкових накладних від 30.06.2016 року № 36 та № 37, від 01.07.2016 року № 7 на підставі зміни позивачем місця реєстрації позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірного розірвання Договору про визнання електронної звітності, укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО від 22.04.2015 року № 220420152.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389) та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я TOB ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389), колегія суддів зазначає наступне.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, п. 7.3, п. 7.4 та п. 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно до п. 7.6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За приписами ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України).

Відповідно до норм п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до спірних податкових накладних запроваджена реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не оспорювалося сторонами по справі.

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 Податкового кодексу України.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (п. 201.1 ст.201 ПК України).

Як передбачено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 встановлений вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); 5) порушення вимог, установлених п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

У відповідності до ч.1 та ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

В ході судового розгляду встановлено, що на час спірних правовідносин позивачем не змінювалося місце реєстрації, а також дія посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа не скасована.

З посиланням на вищевказані положення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи відповідачів, на яких в силу норми ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не знайшли свого підтвердження щодо причини відмови у прийнятті та реєстрації даних податкових накладних.

При цьому, колегія суддів зазначає, що належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у даному випадку є визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389), оскільки в матеріалах справ містяться докази, що вказані податкові накладні доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, проте не прийнято через виявлені помилки, а саме: "розірвано договір про визнання електронної звітності ".

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389).

При цьому, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

В свою чергу визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається зареєстрованою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно змісту листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

З огляду на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Вказана позиція викладена також у постанові Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 року у справі № К/800/54056/13.

Таким чином, необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова накладна вважаються прийнятими та отриманими органом державної податкової служби.

З огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО податкову накладну № 36 від 30.06.2016 року на ім'я TOB ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ (індивідуальний податковий номер 402298720322), № 37 від 30.06.2016 року та № 7 від 01.07.2016 року на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ (індивідуальний податковий номер 306558720389) з 15.07.2016 року.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року та зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинність сертифікатів за договором від 22.04.2015 року № 220420152 діяла до 23.09.2016 року.

У зв'язку із закінченням строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО 26.09.2016 року направлено до комп'ютерної мережі ДПС оновлений договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року. Вказаний договір не прийнято контролюючим органом, підставою для відмови у прийнятті договору № 260920161 від 26.09.2016 року стала помилка, а саме: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру .

Враховуючи, що встановлено, що на час спірних правовідносин позивачем не змінювалося місце реєстрації, а також дія посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа не скасована та діє до 23.06.2018 року, для належного захисту порушених прав та/або інтересів позивача колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО в частині визнання протиправними дії Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року та зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України поновити дію договору про визнання електронної звітності, укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО від 22.04.2015 року № 220420152, слід зазначити наступне.

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ( правонаступником якої є Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) укладено договір про визнання електронних документів № 220420152 від 22.04.2015 року.

Згідно до п. 6.3 вказаного договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО були чинні до 23.09.2016 року.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції встановлено та не заперечувалось позивачем по справі, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО до ДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП були подану вже після закінчення терміну чинності посилених сертифікатів ключів, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що договір з 24.09.2016 року втратив дію, а тому не міг бути автоматично пролонгованим.

У зв'язку із чим, колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України поновити дію договору про визнання електронної звітності, укладеного із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО від 22.04.2015 року № 220420152 задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів наголошує, що для поновлення порушених прав позивача вже зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України укласти із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АН ГРО договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 20.02.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2017р. по справі № 820/3864/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2017 р.