Постанова

від 30.01.2019 по справі 820/3864/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року

Київ

справа №820/3864/16

адміністративне провадження №К/9901/42132/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 (головуючий суддя - Тітов О.М., судді - Панченко О.В., Спірідонов М.О.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 (головуючий суддя - Старостін В.В., судді - Бегунц А.О., Рєзнікова С.С.)

у справі № 820/3864/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АН ГРО

до Державної фіскальної служби України, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю АН ГРО (далі - ТОВ АН ГРО ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

(далі - ОДПІ), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ АН ГРО податкових накладних №36 від 30.06.2016 на ім'я ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ , № 37 від 30.06.2016 та № 7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ ;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ АН ГРО податкові накладні № 36 від 30.06.2016 на ім'я TOB ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ , № 37 від 30.06.2016 та № 7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ датою їх фактичного подання;

- визнати протиправними дії ОДПІ щодо неправомірного розірвання договору про визнання електронної звітності, укладеного із ТОВ АН ГРО від 22.04.2015 №220420152;

- зобов'язати ОДПІ поновити дію договору про визнання електронної звітності, укладеного із ТОВ АН ГРО від 22.04.2015 № 220420152;

- визнати протиправними дії ОДПІ щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016;

- зобов'язати ОДПІ укласти із ТОВ АН ГРО договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 20.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017, позов задовольнив частково:

- визнав протиправними дії ДФС України щодо відмови у реєстрації в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ АН ГРО податкових накладних № 36 від 30.06.2016 на ім'я ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ , № 37 від 30.06.2016 та № 7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ ;

- зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ АН ГРО податкові накладні № 36 від 30.06.2016 на ім'я TOB ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА СІНЕРГІЯ , № 37 від 30.06.2016 та № 7 від 01.07.2016 на ім'я ПАТ УКРПРОМОБЛАДНАННЯ датою їх фактичного подання;

- визнати протиправними дії ОДПІ щодо неправомірного розірвання договору про визнання електронної звітності, укладеного із ТОВ АН ГРО від 22.04.2015 №220420152;

- визнати протиправними дії ОДПІ щодо неправомірної відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016;

- зобов'язати ОДПІ укласти із ТОВ АН ГРО договір про визнання електронних документів № 260920161 від 26.09.2016.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ДФС України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині зобов'язання вчинити певні дії ДФС України та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ АН ГРО в цій частині відмовити. В іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ДФС України посилалася на те, що правомірно відмовила позивачу в реєстрації податкових накладних, оскільки причиною відмови в прийнятті до реєстрації податкових накладних була наявність помилки - не укладено договір про визнання електронної звітності , встановленої з урахуванням положень Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.07.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС України.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ АН ГРО просило залишити касаційну скаргу ДФС України без задоволення, а судові рішення - без змін.

20.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ АН ГРО та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником якої є Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області) укладено договір про визнання електронних документів № 220420152 від 22.04.2015, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 зазначеного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

З метою реалізації умов договору, позивач отримав посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису (чинний до 23.09.2016).

15.07.2016 ТОВ АН ГРО надіслало до СДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні від 30.06.2016 № 36 та № 37, від 01.07.2016 № 7, які не прийняті контролюючим органом, що підтверджується квитанціями № 1.

Підставою для неприйняття вищевказаних податкових накладних стало порушення Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: можливо розірвано договір про визнання електронної звітності .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що дії ДФС щодо відмови зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних видані ТОВ АН ГРО податкові накладні від 30.06.2016 № 36 та № 37, від 01.07.2016 № 7 є протиправними, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 14 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (далі по тексту - Інструкція), положення якої були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною першою статті 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, одностороннє розірвання договору означає односторонню волю сторони угоди, яка має право на вчинення таких дій, що, у свою чергу, передбачає доведеність з боку управленої сторони наявності обставин, з якими умови договору пов'язують можливість реалізації права однієї із сторін на одностороннє розірвання договору.

У межах спірних правовідносин законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Між тим, судами попередніх інстанцій не встановлено наявності жодної з вказаних підстав для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів № 220420152 від 22.04.2015, у зв'язку з чим визнано протиправними дії ОДПІ щодо неправомірного розірвання даного договору.

За таких обставин, враховуючи, що станом на дату надіслання позивачем для реєстрації податкових накладних від 30.06.2016 № 36 та № 37, від 01.07.2016 №7, підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів не було, та такі дії ОДПІ в судовому порядку визнано протиправними, колегія суддів вважає безпідставними посилання ДФС України на наявність помилки - не укладено договір про визнання електронної звітності - як належну причину для відмови в реєстрації вказаних податкових накладних.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову ТОВ АН ГРО також і в частині визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови у реєстрації податкових накладних від 30.06.2016 № 36 та № 37, від 01.07.2016 № 7 та зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані накладні датою їх фактичного подання.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова