Постанова

від 17.05.2017 по справі б8/022-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Справа № Б8/022-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі), суддівПогребняка В.Я., Полякова Б.М., розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_12 на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року Господарського суду Київської області від 08.11.2016 року у справі Господарського суду№ Б8/022-12 Київської області за заявою до Управління пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області Публічного акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

арбітражного керуючого ОСОБА_12.- ОСОБА_13.,

арбітражного керуючого Жмайла О.В.- Попік Ю.С.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Київської області (суддя Наріжний С.Ю.) ухвалою від 08 листопада 2016 року у справі № Б8/022-12 задовольнив скаргу арбітражного керуючого Жмайла О.В. на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві, визнав протиправними дії щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, визнав незаконною та скасував постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.07.2016 ВП № 51540172, зобов'язав відділ державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві відкрити виконавче провадження, про що винести відповідну постанову та вирішено ряд інших процесуальних питань.

Постановою від 22 лютого 2017 року Київський апеляційний господарський суд (судді: Сотніков С.В. - головуючий, Смірнова Л.Г., Андрієнко В.В.) ухвалу Господарського суду Київської області від 08 листопада 2016 року у справі № Б8/022-12 залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними рішеннями, скаржник арбітражний керуючий ОСОБА_12 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 08 листопада 2016 року у справі № Б8/022-12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги арбітражного керуючого Жмайла О.В. відмовити в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 4, 6, 20 Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у червні 2016 арбітражний керуючий Жмайло О.В. звернувся до Відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві із заявою № 229 від 07.06.2016 про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Київської області від 11.05.2016 у справі № Б8/022-12.

Постановою головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ В.В. від 04.07.2016 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.05.2016 у справі № Б8/022-12.

Постанова від 04.07.2016 мотивована тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не містить адреси (місцезнаходження) боржника, а також порушені вимоги ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", п. 2.11.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо оформлення документів, які посвідчують повноваження представників.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судами встановлено, що у наказі місцевого господарського суду від 11.05.2016 боржником визначено арбітражного керуючого ОСОБА_12 (свідоцтво № 13 від 30.01.2013, адреса АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Відповідно до п. 6.1. наказу Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5 "Про затвердження Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)", арбітражний керуючий зобов'язаний мати для здійснення своєї діяльності офіс. Арбітражний керуючий може мати лише один офіс.

Згідно п. 6.2. вказаних Правил, арбітражний керуючий після отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та внесення Міністерством юстиції України запису до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України щодо нього зобов'язаний повідомити головне територіальне управління юстиції за місцезнаходженням його офісу про отримання ним свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Таким чином, інформація подана арбітражним керуючим до головного територіального управління юстиції за місцезнаходженням його офісу, після перевірки оприлюднюється на офіційному ресурсі Міністерства юстиції України, шляхом здійснення відповідного запису в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих.

Відповідно до наведеного реєстру, офіс арбітражного керуючого ОСОБА_12. знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

З моменту розміщення на сайті Міністерства юстиції України відповідної інформації, вона вважається офіційно оприлюдненою.

Разом з тим, судами встановлено, що подана до органу ДВС заява про відкриття виконавчого провадження містить інформацію про адресу офісу арбітражного керуючого ОСОБА_12., а до заяви додано фотокопію з веб-сайту Єдиного реєстру арбітражних керуючих, у зв'язку з чим колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованого та безпідставного посилання державного виконавця на невідповідність виконавчого документу вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону.

Втім, постанова від 04.07.2016 не містить роз'яснень щодо права заявника на звернення до суду для приведення виконавчого документа у відповідність з вимогами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

За правилами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

До того ж, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.12.2015, якою, окрім іншого, зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_12 здійснити розрахунки з арбітражним керуючим Жмайлом Олексієм Вікторовичем в порядку передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та протоколом № 6 зборів комітету кредиторів публічного акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" від 09.11.2015, а саме: за рахунок коштів інвестора - ОСОБА_11, які сплачуються шляхом перерахування з єдиного спеціального рахунку боржника для проведення санації та розрахунків з кредиторами, у сумі, затвердженій судом - у розмірі 33 447,41 грн. на рахунок арбітражного керуючого Жмайла Олексія Вікторовича (рахунок № НОМЕР_2, відкритий в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) у встановленому порядку не скасована та є обов'язковою до виконання.

За вказаних вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про допущення державним виконавцем порушень Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, що має наслідком її скасування та задоволення скарги на дії державного виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року та ухвала Господарського суду Київської області від 08 листопада 2016 року у справі № Б8/022-12, прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_12 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року та ухвалу Господарського суду Київської області від 08 листопада 2016 року у справі № Б8/022-12 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков