Рішення

від 17.05.2017 по справі 910/49/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2017Справа №910/49/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД простягнення заборгованості у розмірі 16 928 грн. 05 коп.

Представники:

від позивача: Жмарьова О.М. (представник за довіреністю);

Чуприна А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Захарченко Ю.О. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ас-Транс Брок (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Восток ЛТД (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 16 928 грн. 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Восток ЛТД (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок (Перевізник) було укладено договір-заявку на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а перевізник приймає на себе перевезення чи організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом від свого імені, але за дорученням замовника та рахунок останнього. Як зазначає Позивач, Відповідач не забезпечив усі документи для митного оформлення, у зв'язку з чим перевізник був змушений розмістити автомобіль з вантажем у зоні митного контролю на стоянці Публічного акціонерного товариства Київська виробнича компанія Рапід , внаслідок чого Позивач поніс витрати пов'язані, зокрема, з оплатою охорони та автостоянки на митниці, штрафу за простій. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД 1 512 грн. 00 коп. за послуги охорони та автостоянки на митниці, інфляційні за прострочення оплати перевезення у розмірі 728 грн. 00 грн., 3% річних за прострочення оплати перевезення у розмірі 115 грн. 40 коп., пеню за прострочення оплати перевезення у розмірі 1077 грн. 04 коп., 3 % річних за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 00 грн. 62 коп., пеню за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 05 грн. 80 коп., штраф за простій у розмірі 6 000 грн. 00 коп., плату за митне оформлення вантажу у розмірі 7 512 грн. 00 коп., 3% річних за прострочення оплати за митне оформлення вантажу у розмірі 08 грн. 02 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2017 року порушено провадження у справі № 910/49/17 та призначено судове засідання на 28.02.2017 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/49/17, у зв'язку із лікарняним судді Шкурдової Л.М.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/49/17 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2017 року справу №910/49/17 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 05.04.2017 року.

04.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли заперечення на відзив Відповідача та клопотання про витребування доказів, в якому просить Суд витребувати у Київській міський митниці письмову довідку про те, коли автомобіль, державний номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_4, прибув до зони митного контролю Київської митниці, і з яких причини митні процедури щодо вантажу, перевезеного згідно міжнародних вантажним накладних А№380540 та А№379614, не було завершено в день прибуття. А також, просить уповноважити представника позивача на отримання такої довідки.

05.04.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Суд, розглянувши клопотання Позивача про витребування доказів, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу, прийшов до висновку про його часткове задоволення.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) сторін надати належним чином завірений Акт №ОУ-000659 на суму 26 000,00 грн.

2) Позивача:

- надати докази на підтвердження виставлення рахунку відповідно до п 6.5. Договору від 29.08.2016 року;

- надати письмові пояснення щодо нарахування штрафу за простій на підставі п. 4.8. Договору від 29.08.2016 року у відповідності із п.п. 4.1.4, 4.1.6 Договору;

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Восток ЛТД" обов'язку зі сплати за послуги декларування на суму 7 512,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 року відкладено розгляд справи на 26.04.2017 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

24.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов Акт №ОУ-000659 на виконання вимог ухвали суду від 05.04.2017 року.

24.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду від 05.04.2017 року.

26.04.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. Київська міська митниця ДФС вимоги ухвали суду від 05.04.2017 року не виконала.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача:

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо здійснення перевезення вантажу саме 19.09.2016 року на виконання умов договору від 29.08.2016 року з надання транспортно-експедиційних послуг шляхом укладення договору на транспортно-експедиційне обслуговування №05/09/2016 від 05.0.2016 р. з ФОП ОСОБА_4, яка в свою чергу уклала договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №011116/Д-01 від 01.11.2016 р. з ФОП ОСОБА_5;

- надати письмові пояснення з посиланням на належні пункти Договору від 29.08.2016 року щодо узгодження сторонами нормативного простою у 48 годин;

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Восток ЛТД" з вимогою вжиття всіх необхідних заходів для безперешкодного перетину пунктів пропуску відповідно до п.п.4.7, 5.6 Договору від 29.08.2016 року;

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Восток ЛТД" заборгованості за митне оформлення товару саме у розмірі 7512 грн. 00 коп.

2) Відповідача надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Ас-Транс Брок" всіх необхідних товаросупровідних та митних документів, передбачених п.4.1 Договору від 29.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 року відкладено розгляд справи на 17.05.2017 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

28.04.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київської міської митниці ДФС надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду.

16.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень.

17.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довіреностей.

В судовому засіданні 17 травня 2017 року представники Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 травня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Восток ЛТД (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок (Перевізник) було укладено Договір-заявку на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а перевізник приймає на себе перевезення чи організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом від свого імені, але за дорученням замовника та рахунок останнього, а саме:

По маршруту: м. Іваново (Росія) - Київ (Україна)

Для перевезення вантажу: Тканина в рулонах

Дата та час завантаження: 08.09.2016

Потрібна документація: 2 комплекти СМР

Адреса завантаження: Росія. Іванівська обл., Іваново, вул. Свободна 2, ТОВ Крайтекс,

вул. Дзержинського 55, ТОВ Фабрикант

Дата та час розвантаження: 13.09.2016

Адреса розвантаження: м. Київ

Вартість фрахту: 26 000, 00 грн.

Порядок та форма оплати: по перерахунку після розвантаження 1-3 дня

Нормативний час на навантажувально-розвантажувальні роботи та митне оформлення: 48 год Росія, 48 год Україна.

Автомобіль: марка Вольво , державний номер НОМЕР_2, П/п НОМЕР_5, об'ємом 86 м.куб., для перевезення вантажу вагою 20000 кг.

Водій: ОСОБА_6

Відповідно до п. 4.1. договору замовник зобов'язується передати перевізнику всі необхідні товаросупровідні та митні документи, які необхідні перевізнику для виконання своїх зобов'язань за договором, належного перевезення вантажів замовника, митного оформлення та/або перевідправлення вантажу відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно з п. 4.2 договору замовник зобов'язаний оплатити час простою транспортного засобу перевізника у разі перевищення (порушення) нормативних строків 1 200, 00 грн. за кожну понаднормативну добу.

При виконанні міжнародних перевезень замовник зобов'язаний забезпечити проведення процедури завантаження/розвантаження транспортних засобів та митного оформлення вантажу, що провозиться протягом 48 годин на території країн СНД і 48 годин на території іноземних держав (п. 4.3. договору).

Пунктом 4.7. договору передбачено, що при виконанні міжнародних перевезень замовник зобов'язаний вирішувати всі питання, що виникають у процесі перевезення, пов'язані з недостатньою кількістю документів або вказівкою недостовірних даних у супровідних документах з різними державними прикордонними, митними органами країн відправника, одержувача і транзиту вантажу власними силами і за свій рахунок і, враховуючи специфіку вантажу, що перевозиться, вжити всіх можливих заходів для забезпечення безперешкодного перетину автотранспортним засобом пунктів пропуску через кордони країн маршруту.

За умовами п. 4.8. договору замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг перевізника, а також оплату (штрафів) за простій у відповідності з пунктами 4.1.4., 4.1.6. цього договору, надавати оригінали документів (заявки, доповнення до них та інші документи, які бути направлені за допомогою факсимільного зв'язку або по електронній пошті і акцептовані перевізником) у розумний строк, який для цілей цього договору не може перевищувати 5 робочих днів, з урахуванням святкових днів за законодавством України.

У відповідності до п. 5.8. договору перевізник зобов'язаний надати замовнику всі документи, що підтверджують факт затримки транспортного засобу в дорозі, простоїв у відправника (одержувача) вантажу, на митницях країн транзиту і т.п. Під документами, що підтверджують факт простою розуміються стоянкові або інші документи, які підтверджують факт простою.

Вартість послуг перевізника визначається в кожній конкретній заявці на перевезення. (п.6.1 Договору)

Згідно з п. 6.3. договору підставою для оплати за автоперевезення є рахунок перевізника та СМR - накладна або товарно-транспортна накладна. Дані документи передаються перевізником замовнику факсом, а потім при необхідності перевізник передає замовнику їх оригінали, якщо інше не передбачено в заявці.

Розрахунок за виниклі додаткові витрати перевізника (штраф за перевантаження, що виникла через невизначену або невірну вказану в замовлені та супровідних документах вагу вантажу, наявність наднормативних простоїв під завантаженням/вивантаженням, штраф за скасування завантаження і т.п.) проводяться замовником на підставі підтверджуючих документів та відповідного рахунку (п. 6.4. договору).

Пунктом 6.5. договору передбачено, що оплата за перевезення проводиться замовником не пізніше 5 банківських днів з дати виставлення рахунку, при цьому датою виставлення рахунку є дата рахунку. Вказаний в цьому пункті термін може бути змінений за згодою сторін у кожному окремому випадку і вказаний в заявці на перевезення вантажу. Сторони погодилися з тим, що максимальний термін для розрахунків за послуги перевізника не може перевищувати 10 банківських днів.

Відповідно до п. 6.7. договору розрахунки за виконані перевезення проводяться між замовником та перевізником за кожне окреме перевезення за узгодженими ставками. Усі банківські збори сплачуються за рахунок сторони, що здійснює платіж, при цьому, сума платежу, яка повинна надійти на рахунок одержувача платежу не може бути менше узгодженої ціни, встановленого штрафу або пені, а також вартості простою або інших зобов'язань, які відповідно до цього договору повинні бути виконані в повному обсязі. У разі надходження грошових коштів у розмірі менше зазначеної в рахунок, то перевізник має право нарахувати пеню на суму, яка не надійшла в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу, починаючи з дати настання відповідного зобов'язання.

Згідно з п. 6.9 договору у випадку не оплати рахунку у вказаний термін замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1 % від суми фрахту (вартості перевезення, згідно заявки) за кожний день прострочення. Датою платежу вважається дата надходження грошових коштів на рахунок перевізника.

Даний договір набуває чинності в моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року. У разі якщо за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення цього договору, то цей договір вважається продовженим на невизначений строк (п. 9.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року Експедитором - 1 Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок були надані послуги, а Замовником Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Восток ЛТД в свою чергу були прийняті такі послуги: м/н транспорті послуги від місця завантаження за межами митної території України до кордону України - 14 000 грн. 00 коп., м/н транспортні послуги від кордону України до місця розвантаження на території України - 7 950 грн. 00 коп., експедиційні послуги по рейсу а/м НОМЕР_2/НОМЕР_5 Росія м. Іваново - Україна м. Київ - 2 541 грн. 67 коп., а загалом на суму в розмірі 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується Актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000659 від 20.09.2016 року, а також міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) А № 380540, А № 379614 та електронними деклараціями № 100260004/2016/217979, № 100260004/2016/217990, № 100260004/2016/600705, № 100260004/2016/600510.

Відповідач за надані послуги з перевезення вантажу розрахувався у розмірі 26 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок з 16.11.2016 року до 16.11.2016 року № 2600547736900.

В свою чергу, на виконання умов спірного перевезення, 05.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок (Експедитор-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Експедитор-2) укладено договір № 05/09/2016 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого експедитор, діючи від імені та за дорученням замовника залучає перевізника для доставки вантажу замовника, а перевізник зобов'язується доставити заявлений експедитором вантаж і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Експедитор зобов'язується оплатити перевізнику плату за перевезення вантажу за кошти замовника, на узгоджених у договорі умовах. Вид та найменування вантажу замовника, зазначається в заявках, які є невід'ємною частиною даного договору. (п.п.1.2, 1.3 Договору)

Відповідно до підпункту 3.2.6. пункту 3.2. договору Експедитор-2 зобов'язується забезпечити доставку вантажу в строки, що вказані в заявці, або виходячи з однодобового пробігу в 600 км, а також негайно інформує експедитора -1 про всі випадки вимушеної затримки транспортних засобів у дорозі, аваріях та інших непередбачених обставинах (затримка в пунктах пропуску через митний кордон або в місцях, в межах яких миті органи здійснюють митні процедури і т.д.), що є перепоною своєчасній доставці вантажу. Строк доставки вантажу може бути збільшений, якщо затримка виникла не по вині експедитора-2, за умови надання всіх необхідних документів, які підтверджують обумовленість виниклої затримки.

Згідно з п. 4.1. договору вартість, умови і форма оплати за перевезення узгоджується сторонами в заявці. Якщо ці умови не узгоджені в заявці, то розрахунки за виконання перевезення проводяться по факту надання послуг у відповідності до заявок, а умовою оплати є обов'язкове надання СМR з відміткою отримувача про отримання вантажу.

Оплата послуг експедитора-2 проводиться після надходження коштів від замовника експедитора-1 на розрахунковий рахунок експедитора-1 (п. 4.2. договору).

Даний договір діє до 31.12.2018 і вступає в силу з моменту його підписання. Всі попередні договори та інші домовленості сторін, починаючи з дати підписання цього договору, вважаються недійсними. У випадку, якщо на момент підписання цього договору залишаються невиконаними певні зобов'язання сторін, взяті на себе в рамках попередніх домовленостей, то вони виконуються згідно з попередніми договорами або домовленостями сторін Дата договору є датою його підписання, якщо інша дата не вказана при підписання цього договору (п. 8.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 05/09/2016 на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.09.2016 року на підставі заявок № 5427 від 05.09.2016 та № 5463 від 05.09.2016 Експедитором-2 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були надані послуги з організації транспортних перевезень, а саме транспортні послуги за маршрутом м. Іваново (Росія) - Троєбортне - Бачевськ, п/п Троєбортне - Бачевськ - м. Київ (Україна), а також експедиційні послуги, що підтверджується Актами виконаних робіт (послуг) № 2009/01 від 20.09.2016 року та № 2009/02 від 20.09.2016 року, які підписані Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та скріплені їх печатками.

24.11.2016 року Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу № 24/11/16 від 24.11.2016 року, в якій зазначено, що перевезення виконувалося згідно з СМR А № 380540, А № 379614, відповідно до відміток у транспортних документах вантаж прибув на Київську митницю 13.09.2016. У зв'язку з тим, що замовник не зміг своєчасно оформити митні документи, автомобіль з вантажем перебував на території митниці з 13.09.2016 по 19.09.2016 включно, всього 7 діб, що підтверджується актом виконаних робіт № 5713 від 19.09.2016 від ПАТ Київська виробнича компанія Рапід , понаднормативний простій склав 5 діб. Також, позивач зазначив, що відповідач не розрахувався за охорону авто з вантажем та стоянку в зоні митного контролю та не сплатив штраф за простій. Крім того, позивач просив відповідача підписати та повернути договір про надання послуг декларування, акт звіряння розрахунків, акт простою та акти виконаних робіт, що є додатками до даного листа. Також, на адресу Відповідача були направлені рахунок - фактура №СФ-0000657 від 19.09.2016 р., копія рахунку №РА004145 від 19.09.2016 р. ПАТ КВК Рапід , копія акту №5713 від 19.09.2016 р. ПАТ КВК Рапід , рахунок - фактура №СФ-0000659 від 20.09.2016 р., акт виконаних робіт №ОУ-000659 від 20.09.2016 р., рахунок - фактура №СФ-0000660 від 20.09.2016 р., акт виконаних робіт №ОУ-000660 від 20.09.2016 р., рахунок - фактура №СФ-000663 від 19.09.2016 р., акт виконаних робіт №ОУ-000663 від 19.09.2016 р., акт звірки взаєморозрахунків. Даний лист був отриманий Відповідачем 09.12.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не забезпечив усі документи для митного оформлення, у зв'язку з чим перевізник був змушений розмістити автомобіль з вантажем у зоні митного контролю на стоянці Публічного акціонерного товариства Київська виробнича компанія Рапід , внаслідок чого Позивач поніс витрати пов'язані, зокрема, з оплатою охорони та автостоянки на митниці, штрафу за простій. Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД 1 512 грн. 00 коп. за послуги охорони та автостоянки на митниці, інфляційні за прострочення оплати перевезення у розмірі 728 грн. 00 грн., 3% річних за прострочення оплати перевезення у розмірі 115 грн. 40 коп., пеню за прострочення оплати перевезення у розмірі 1077 грн. 04 коп., 3 % річних за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 00 грн. 62 коп., пеню за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 05 грн. 80 коп., штраф за простій у розмірі 6 000 грн. 00 коп., плату за митне оформлення вантажу у розмірі 7 512 грн. 00 коп., 3% річних за прострочення оплати за митне оформлення вантажу у розмірі 08 грн. 02 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність ,транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання.

Статтею 919 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Згідно зі статтею 920 вказаного кодексу, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що 29.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Восток ЛТД (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок (Перевізник) було укладено Договір-заявку на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а перевізник приймає на себе перевезення чи організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом від свого імені, але за дорученням замовника та рахунок останнього, а саме:

По маршруту: м. Іваново (Росія) - Київ (Україна)

Для перевезення вантажу: Тканина в рулонах

Дата та час завантаження: 08.09.2016

Потрібна документація: 2 комплекти СМР

Адреса завантаження: Росія. Іванівська обл., Іваново, вул. Свободна 2, ТОВ Крайтекс,

вул. Дзержинського 55, ТОВ Фабрикант

Дата та час розвантаження: 13.09.2016

Адреса розвантаження: м. Київ

Вартість фрахту: 26 000, 00 грн.

Порядок та форма оплати: по перерахунку після розвантаження 1-3 дня

Нормативний час на навантажувально-розвантажувальні роботи та митне оформлення: 48 год Росія, 48 год Україна.

Автомобіль: марка Вольво , державний номер НОМЕР_2, П/п НОМЕР_5, об'ємом 86 м.куб., для перевезення вантажу вагою 20000 кг.

Водій: ОСОБА_6

В свою чергу, на виконання умов спірного перевезення, 05.09.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок (Експедитор-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Експедитор-2) укладено договір № 05/09/2016 на транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до якого експедитор, діючи від імені та за дорученням замовника залучає перевізника для доставки вантажу замовника, а перевізник зобов'язується доставити заявлений експедитором вантаж і видати його особі, яка має право на отримання вантажу.

Проте, Суд не приймає до уваги наданий Позивачем договір № 011116/Д-01 перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.11.2016 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, а також акти виконаних робіт (послуг) № 2009/01 від 20.09.2016 року та № 2009/02 від 20.09.2016 року, підписані між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, оскільки послуги з перевезення вантажу надавалися у вересні 2016 року, в той час як договір №011116/Д-01 перевезення вантажу автомобільним транспортом укладений 01.11.2016 року. Крім того, акти виконаних робіт (послуг) № 2009/01 від 20.09.2016 року та № 2009/02 від 20.09.2016 року підписані між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, містять посилання на договір № 011116/Д-01 перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.11.2016 року, який був укладений пізніше, ніж були надані послуги перевезення.

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року Експедитором - 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок були надані послуги, а Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Восток ЛТД в свою чергу були прийняті такі послуги: м/н транспорті послуги від місця завантаження за межами митної території України до кордону України - 14 000 грн. 00 коп., м/н транспортні послуги від кордону України до місця розвантаження на території України - 7 950 грн. 00 коп., експедиційні послуги по рейсу а/м НОМЕР_2/НОМЕР_5 Росія м. Іваново - Україна м. Київ - 2 541 грн. 67 коп., а загалом на суму в розмірі 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується Актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000659 від 20.09.2016 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, а також міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) А № 380540, А № 379614 та митними електронними деклараціями № 100260004/2016/217979, № 100260004/2016/217990, № 100260004/2016/600705, № 100260004/2016/600510.

Крім того, на виконання умов Договору № 05/09/2016 на транспортно-експедиційне обслуговування від 05.09.2016 року на підставі заявок № 5427 від 05.09.2016 та № 5463 від 05.09.2016 Експедитором-2 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були надані послуги з організації транспортних перевезень, а саме транспортні послуги за маршрутом м. Іваново (Росія) - Троєбортне - Бачевськ, п/п Троєбортне - Бачевськ - м. Київ (Україна), а також експедиційні послуги, що підтверджується Актами виконаних робіт (послуг) № 2009/01 від 20.09.2016 року та № 2009/02 від 20.09.2016 року, які підписані Товариством з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та скріплені їх печатками.

Судом також встановлено, що Відповідач за надані послуги з перевезення вантажу розрахувався у розмірі 26 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок з 16.11.2016 року до 16.11.2016 року № 2600547736900.

Як зазначає Позивач, Відповідач виконав грошові зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу з порушенням строків, встановлених Договором-заявкою на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року, у зв'язку з чим просить Суд стягнути з Відповідача інфляційні за прострочення оплати перевезення у розмірі 728 грн. 00 грн., 3% річних за прострочення оплати перевезення у розмірі 115 грн. 40 коп., пеню за прострочення оплати перевезення у розмірі 1077 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вартість послуг перевізника визначається в кожній конкретній заявці на перевезення. (п.6.1 Договору)

Відповідно до Договору-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року порядок та форма оплати: по перерахунку після розвантаження 1-3 дні.

Проте, Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, а матеріали справи не містять таких доказів, на підтвердження здійснення розвантаження автомобіля саме 19.09.2016 року, як зазначає Позивач у своїй позовній заяві, з якого Суд зможе дійти висновку про наявність прострочки Відповідача з оплати за надані послуги з перевезення й застосування до останнього положень статті 625 Цивільного кодексу України та п.6.9 Договору.

Крім того, відповідно до п. 6.3. договору підставою для оплати за автоперевезення є рахунок перевізника та СМR - накладна або товарно-транспортна накладна. Дані документи передаються перевізником замовнику факсом, а потім при необхідності перевізник передає замовнику їх оригінали, якщо інше не передбачено в заявці.

Пунктом 6.5. договору оплата за перевезення проводиться замовником не пізніше 5 банківських днів з дати виставлення рахунку, при цьому датою виставлення рахунку є дата рахунку. Вказаний в цьому пункті термін може бути змінений за згодою сторін у кожному окремому випадку і вказаний в заявці на перевезення вантажу. Сторони погодилися з тим, що максимальний термін для розрахунків за послуги перевізника не може перевищувати 10 банківських днів.

Таким чином, в свою чергу, за умовами п.6.5 Договору-заявки на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року строк виконання Відповідачем його грошових зобов'язань щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу пов'язаний з вчиненням Позивачем відповідних дій - виставлення рахунку, оскільки саме з дати виставлення рахунку проводиться оплата за перевезення.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази виставлення/направлення Відповідачу рахунків на оплату послуг з перевезення, враховуючи те, що підставою оплати наданих послуг з перевезення є саме рахунок перевізника, а тому доводи Позивача щодо прострочення виконання Відповідачем грошових зобов'язань з оплати послуг перевезення Суд не приймає до уваги.

Суд також не приймає до уваги пояснення Позивача щодо направлення на адресу Відповідача рахунку - фактури №СФ-0000659 засобами електронного зв'язку, оскільки Перевізником не надано суду жодних доказів на підтвердження його доводів (як пояснив представник Позивача в судовому засіданні електронне листування з цього приводу не збереглося).

Судом встановлено, що 24.11.2016 року Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу № 24/11/16 від 24.11.2016 року разом з рахунком - фактурою №СФ-0000659 від 20.09.2016 р., на який посилався Відповідач при здійсненні оплати за надані транспортно - експедиційні послуги, яка була отримана Відповідачем 09.12.2016 року. Але, враховуючи те, що оплата Відповідача за надані транспортно - експедиційні послуги була здійснена 16.11.2016 року, тобто до направлення та отримання такої вимоги, прострочка Відповідача є відсутньою.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи те, що Позивачем не доведено Суду факт прострочення виконання Відповідачем його грошових зобов'язань щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, Суд приходить до висновку про відсутність підстав про стягнення з Відповідача інфляційних за прострочення оплати перевезення у розмірі 728 грн. 00 грн., 3% річних за прострочення оплати перевезення у розмірі 115 грн. 40 коп., пені за прострочення оплати перевезення у розмірі 1077 грн. 04 коп.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач також просив суд стягнути з Відповідача витрати з охорони автомобіля з вантажем та автостоянки в зоні митного контролю у розмірі 1512 грн. 00 коп., 3 % річних за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 00 грн. 62 коп., пеню за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 05 грн. 80 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначав, що у зв'язку з тим, що Відповідач не забезпечив усі документи для митного оформлення, перевізник був змушений розмістити автомобіль з вантажем у зоні митного контролю на стоянці Публічного акціонерного товариства Київська виробнича компанія Рапід , внаслідок чого Позивач поніс витрати, пов'язані з оплатою охорони та автостоянки на митниці у розмірі 1 512 00 грн. 00 коп.

На підтвердження доказів понесення витрат з охорони автомобіля з вантажем та автостоянки в зоні митного контролю на суму в розмірі 1 512 грн. 00 коп. Позивачем надано рахунок - фактуру №РА004145 від 19.09.2016 року на суму 1 512 грн. 00 коп., виставлений Публічним акціонерним товариством Київська виробнича компанія Рапід , який був сплачений Позивачем 19.09.2016 р., що підтверджується випискою по рахунку Позивача, та Акт виконаних робіт (надання послуг) №5713 від 19.09.2016 р. на суму 1512 грн. 00 коп. між Публічним акціонерним товариством Київська виробнича компанія Рапід та Товариством з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок .

Проте, Суд не приймає Акт виконаних робіт (надання послуг) №5713 від 19.09.2016 р. на суму 1512 грн. 00 коп. в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання умов саме Договору - заявки на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року, який визначений в якості підстави позову, оскільки підставою у вказаному Акті визначений договір №ЗП/216 від 30.05.2016 року. Крім того, з Акту виконаних робіт (надання послуг) №5713 від 19.09.2016 р. на суму 1512 грн. 00 коп. неможливо встановити який саме автомобіль здійснив заїзд та стоянку у період з 13.09-19.09.2016, оскільки не зазначено марку, реєстраційний номер такого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено суду, що понесені ним витрати у розмірі 1 512 грн. 00 коп. були здійснені саме в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД при виконанні умов Договору - - заявки на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року, а тому позовні вимоги Позивача в частині стягнення витрат з охорони автомобіля з вантажем та автостоянки в зоні митного контролю у розмірі 1512 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок в частині стягнення 3 % річних за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 00 грн. 62 коп., пені за прострочення оплати стоянки на митниці у розмірі 05 грн. 80 коп., як похідні вимоги від основного зобов'язання, в задоволенні якого Судом відмовлено.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД штраф за простій у розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 4.2 договору замовник зобов'язаний оплатити час простою транспортного засобу перевізника у разі перевищення (порушення) нормативних строків 1 200, 00 грн. за кожну понаднормативну добу.

При виконанні міжнародних перевезень замовник зобов'язаний забезпечити проведення процедури завантаження/розвантаження транспортних засобів та митного оформлення вантажу, що провозиться протягом 48 годин на території країн СНД і 48 годин на території іноземних держав (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 4.8 договору, замовник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг перевізника, а також оплату (штрафів) за простій у відповідності з пунктами 4.1.4., 4.1.6. цього договору, надавати оригінали документів (заявки, доповнення до них та інші документи, які бути направлені за допомогою факсимільного зв'язку або по електронній пошті і акцептовані перевізником) у розумний строк, який для цілей цього договору не може перевищувати 5 робочих днів, з урахуванням святкових днів за законодавством України.

Проте, Суд зазначає, що Договір-заявка на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року взагалі не містить п.п. 4.1.4., 4.1.6, а тому до даних правовідносин Сторін підлягають застосуванню положення 4.2, 4.3 Договору.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 року зобов'язано Київську міську митницю ДФС надати письмову довідку про те, коли автомобіль, державний номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_4, прибув до зони митного контролю Київської митниці, і з яких причини митні процедури щодо вантажу, перевезеного згідно міжнародних вантажним накладних А№380540 та А№379614, не було завершено в день прибуття.

На виконання вимог ухвали суду Київська міська митниця ДФС повідомила, що в зону митного контролю митного поста Східний надійшов автомобільний НОМЕР_3/НОМЕР_5 09.09.2016 року, 13.09.2016 року митним брокером Товариством з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок подано 2 електронні декларації, по цим митним деклараціям спрацювала автоматизована система аналізу ризиками, зокрема, щодо необхідності проведення часткового митного огляду. Дозвіл на випуск із зони митного контролю транспортного засобу було надано 19.09.2016 року.

Відтак, беручи до уваги те, що проходження митного контролю та оформлення митної декларації у зоні митного контролю у період з 13.09.2016 року по 19.09.2016 року сталося з не залежних від Перевізника причин, оскільки спрацювала автоматизована система аналізу ризиками, зокрема, щодо необхідності проведення часткового митного огляду, знаходження транспортного засобу НОМЕР_2/НОМЕР_5 в зоні митного контролю протягом 5 діб є понаднормовим простоєм, передбаченим п.п.4.2, 4.3 Договору (7 діб - 48 годин, що складає 2 доби).

У відповідності до ст.311 Господарського кодексу України та ст.916 Цивільного кодексу України, плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства та за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

За таких підстав, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД штрафу за простій у розмірі 6 000 грн. 00 коп. (5*1200 грн. = 6 000 грн. 00 коп.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача плату за митне оформлення вантажу у розмірі 7 512 грн. 00 коп. та 3% річних за прострочення оплати за митне оформлення вантажу у розмірі 08 грн. 02 коп.

Відповідно до п.4.3 Договору при виконанні міжнародних перевезень Замовник зобов'язаний забезпечити проведення процедури завантаження/розвантаження транспортних засобів та митного оформлення вантажу , що провозиться протягом 48 годин на території країн СНД і 48 годин на території іноземних держав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, митне оформлення товарів, що перевозились транспортним засобом НОМЕР_2/НОМЕР_5, було здійснене Товариством з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок , що підтверджується митними електронними деклараціями № 100260004/2016/217979, № 100260004/2016/217990, № 100260004/2016/600705, № 100260004/2016/600510, в яких декларантом зазначено саме Товариство з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок .

Як на підставу стягнення з Відповідача плати за митне оформлення вантажу у розмірі 7 512 грн. 00 коп. Позивач посилається на Договір № 01/09/16 доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів від 01.09.2016 року, відповідно до якого позивач зобов'язується від імені та за рахунок відповідача та за обумовлену плату і в обумовлений строк проводити декларування товарів а транспортних засобів відповідача, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформлення у митниці, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю довірителя. Додатком №1 від 19.09.2016 року до вказаного Договору є розрахунок вартості послуг з розмитнення товарів на загальну суму в розмірі 7 512 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах,телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. (стаття 180 Господарського кодексу України)

Згідно зі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що надана Позивачем копія Договору № 01/09/16 доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів від 01.09.2016 року не містить підпису уповноваженої особи Відповідача і не скріплена печаткою підприємства Відповідача, при цьому Відповідач заперечує факт наявності волі у останнього на укладення відповідного договору.

Згідно з пунктом 2.2 Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу. Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що Договір № 01/09/16 доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів від 01.09.2016 року, на який посилається Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, у простій письмовій формі між сторонами не укладався.

24.11.2016 року Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу № 24/11/16 від 24.11.2016 року, якою просив Відповідача підписати та повернути договір про надання послуг декларування, акт звіряння розрахунків, акт простою та акти виконаних робіт, що є додатками до даного листа. Також на адресу Відповідача був надісланий рахунок - фактура №СФ-0000657 від 19.09.2016 року за митне оформлення у розмірі 7 512 грн. 00 коп. Даний лист був отриманий Відповідачем 09.12.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, Суд звертає увагу, що спірне перевезення здійснювалось у вересні 2016 року, в той час як пропозиція про укладення Договору № 01/09/16 доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів від 01.09.2016 року була надіслана на адресу Відповідача лише 24.11.2016 року, тобто майже через 2 місяці.

Як вбачається з рахунку - фактури №СФ-0000657 від 19.09.2016 року, підставою для оплати визначений Договір №01/09/16 від 01.09.2016 року.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. (п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 року).

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Права Позивача, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, визначають диспозитивність господарського процесу. Диспозитивність - це можливість суб'єктів самостійно впорядковувати (регулювати) свої відносини, діяти на власний розсуд. Диспозитивність означає вільний вибір особами, які захищають свої права, свободи і законні інтереси, варіантів поведінки, пов'язаних із здійсненням процесуальних прав і розпорядженням ними у межах, встановлених процесуальним законом. Суд звертає увагу, що Позивачу надано право самостійно визначати предмет і підставу позову, з яким він звернувся до суду за захистом свого порушеного або невизнаного права.

Проте, Суд зазначає, що Позивачем визначений в якості підстави позову Договір-заявка на надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 29.08.2016 року, яким не узгоджено Сторонами обов'язок Відповідача по відшкодуванню витрат за митне оформлення товарів. В той же час, Договір № 01/09/16 доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів від 01.09.2016 року не визначений Позивачем в якості підстави позову, за умовами якого у Відповідача виникає зобов'язання по оплаті за митне оформлення у розмірі 7 512 грн. 00 коп. з урахуванням ще й того, що вказаний Договір не укладений між Сторонами у передбачений чинним законодавством спосіб.

Як вбачається з письмових пояснень Позивача, митне оформлення товарів було здійснено Товариством з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок на підставі усного замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД . Проте, Суд зазначає, що навіть за встановленим фактом здійснення Позивачем митного оформлення товарів й приймаючи до уваги усне замовлення Відповідача на надання таких послуг, Позивач не звертався до господарського суду з відповідною заявою про зміну підстави позову для стягнення з Відповідача цих витрат відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись саме на Договір № 01/09/16 доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів від 01.09.2016 року, а не на здійснення усного замовлення.

Крім того, за встановленим фактом здійснення Позивачем митного оформлення товарів й приймаючи до уваги усне замовлення Відповідача на надання таких послуг, Суд позбавлений можливості визначити вірну суму до стягнення з Відповідача за надані послуги з митного оформлення товару, оскільки Сторонами не узгоджена ціна таких послуг, зокрема, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Так, при визначенні суми за надані послуги з митного оформлення Позивач посилається на Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНІСПАН , Товариством з обмеженою відповідальністю ЕДВАНС ГРУПП , Товариством з обмеженою відповідальністю КОНТЕНТ В , Приватним підприємством Єдина мережа . Проте, Суд не приймає до уваги вказані Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) на підтвердження узгодження Сторонами спірного перевезення ціни за надання Товариством з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок послуг з митного оформлення саме у розмірі 7512 грн. 00 коп., оскільки за вказаними актами ціна за надані послуги становила 2 500 грн., 3100 грн., 3 516 грн. 67 коп., в той час як у даному випадку Позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 7 512 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Ас - Транс Брок про стягнення з Відповідача плати за митне оформлення вантажу у розмірі 7 512 грн. 00 коп.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 3% річних за прострочення оплати за митне оформлення вантажу у розмірі 08 грн. 02 коп., як похідні вимоги від основного зобов'язання, в задоволенні якого Судом відмолено.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Восток ЛТД підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Восток ЛТД (04073, м.Київ, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 38663623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ас- Транс Брок (03028, м.Київ, ВУЛИЦЯ ФЕОДОСІЙСЬКА, будинок 4, квартира 206, Ідентифікаційний код юридичної особи 37414236) штраф за простій у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 567 (п'ятсот шістдесят сім) грн. 11 (одинадцять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 травня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин