Рішення

від 03.05.2017 по справі 450/2683/16-ц

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2683/16-ц Провадження № 2/450/400/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2017 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Добош Н.Б.,

при секретарі - Бідник І.Р.

за участю позивача-прокурора ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області - ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 до ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6 реєстратор речових прав на нерухоме майно Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача ОСОБА_6 реєстратор речових прав на нерухоме майно Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення сесії ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області №115 від 03.02.2016р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу і об'єднання земельних ділянок площею 0,0250га в частині затвердження технічної документації щодо поділу та об'єдння земельних ділянок ОСОБА_4 та рішення сесії ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області №119 від 03.02.2016р. Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.03.2016р., укладений між ОСОБА_2 селищною радою Пустомитівського району Львівської області та ОСОБА_4, на підставі якого виникло речове право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623655500:01:003:0363 площею 0,0069; скасування у ОСОБА_6 реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 14163184 від 11.04.2016р. про проведену державну реєстрацію права оренди; зобов'язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку кадастровий номер 4623655500:01:003:0363 площею 0,0069га ОСОБА_2 селищній раді Пустомитівського району Львівської області.

Вимоги мотивує тим, що постановою Пустомитівського районного суду від 01.08.2016р., ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адмінправопорушення за ч.1 і 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_7, будучи депутатом ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області, при прийнятті 03.02.2016р. на ІІІ позачерговій сесії VII скликання ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області рішення № 115 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок площею 0,025га , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на території ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області за адресою: смт.Щирець, вул.Княжа, 1 є для обслуговування торгового центру та рішення №119 Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_4С. не повідомив у встановленому законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що призвело до невиконання ним вимоги ЗУ Про запобігання корупції .

На підставі вищевказаних рішень ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.03.2016р., між ОСОБА_2 селищною радою Пустомитівського району Львівської області та ОСОБА_4, який зареєстрований у ОСОБА_6 реєстрі речових прав на нерухоме майно про що державним реєстратором внесено запис № 14163184 від 11.04.2016р.

Вважає, що вищевказані рішення сесії ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області , на підставі яких укладено договір оренди та зареєстровано право оренди земельної ділянки, є незаконними, та це є підставою для визнання недійсним договору оренди та скасування запису в ОСОБА_6 реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди.

В судовому засіданні позивач-прокурор ОСОБА_1І, позовні вимоги підтримав просив такі задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_3 позов заперечила, мотивуючи в тому числі тим, що за оспорюване рішення окрім ОСОБА_7 проголосували усі присутні депутати і його голос за прийняття вказаного рішення жодним чином не впливав на результати голосування та законність прийняття таких рішень сесії, вказані рішення не порушують інтереси держави чи інших осіб, оскільки надано в оренду ділянку для обслуговування об'єкта нерухомості,який на ній розташований та належить відповідачу ОСОБА_4 на праві власності, внаслідок укладення договору ОСОБА_2 селищна рада отримує оренду плату за використання земельної ділянки.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 позов заперечили, мотивуючи в тому числі тим, що факт порушення депутатом ОСОБА_7 при голосуванні ст.ст. 28, 35 ЗУ Про запобігання корупції є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності і жодним чином не впливає на правомірність прийнятого рішення ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області, не суперечить актам цивільного законодавства, не порушує нічиїх прав, не завдає шкоди, оскільки ОСОБА_4 було надано землю в оренду для обслуговування торгового центру, оскільки на даній земельній ділянці розташований об'єкт нерухомості, який належить відповідачу, а тому просили у позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

03.02.2016 р. на ІІІ позачерговій сесії VII скликання ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області прийнято рішення № 115 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок площею 0,025га , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на території ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області за адресою: смт. Щирець, вул. Княжа, 1 є для обслуговування торгового центру та рішення №119 Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_12С. , яким ОСОБА_12 надано в оренду земельну ділянку площею 0,0069 га для обслуговування торгового центру терміном на 5 років за адресою: смт. Щирець, вул. Княжа, 1 є , кадастровий номер 4623655500:01:003:0363, встановлено орендну плату 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.08.2016 року у справі №450/1852/16-п ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 і ч.2 ст.172-7 КУпАП , оскільки він будучи депутатом сьомого скликання ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а також вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів беручи участь у голосуванні при прийнятті рішень № 115 та 119, які стосувались його батька ОСОБА_4, в порушення вимог Закону України Про запобігання корупції .

01.03.2016 р. між ОСОБА_2 селищною радою Пустомитівського району Львівської області та ОСОБА_4 укладено договір б/н оренди земельної ділянки загальною площею 0,0069 га для обслуговування торгового центру, кадастровий номер 4623655500:01:003:0363 терміном на 5 років із сплатою орендної плати у розмірі 12 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки згідно рішення ОСОБА_2 селищної ради № 119 від 03.02.2016 р. Відповідно до п. 3 розділу Об'єкт оренди даного договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - торговий центр площею 58,4 кв.м. Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.03.2016 р. дана ділянка передана в оренду.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності 25/100 частки торгового центру, який розташований за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, смт. Щирець, вул. Княжа, буд. 1 є (торговий зал № 6, № 12 загальною площею 87,3 кв.м.), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.12.2012 р., витягом про державну реєстрацію прав № 36893353 від 22.12.2012 р.

Право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623655500:01:003:0363 на підставі договору оренди від 01.03.2016р. зареєстровано в ОСОБА_6 реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.04.2016р.за № 14163184, що стверджується інформаційною довідкою №69693826 від 04.10.2016 р.

Судом встановлено, що 03.02.2016 р. на ІІІ позачерговій сесії VII скликання ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області було також прийнято рішення № 121 Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яким надано в оренду переліченим громадянам земельну ділянку площею 0,0014 га для обслуговування торгового центру терміном на 5 років за адресою: смт. Щирець, вул. Княжа, буд. 1 є , кадастровий номер 4623655500:01:003:0364, із сплатою орендної плати у розмірі 12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Дане рішення, яке приймалось в цей же день, в такому ж порядку, як і приймались рішення № 115, 119, стосувалось в тому числі ОСОБА_12 та при прийнятті такого не встановлено порушень Закону України Про запобігання корупції та дане рішення не оскаржується позивачем.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, визначені Законом України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі-Закон №288, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин). Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №280 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (ч.3 ст.10 Закону №280 ).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено , що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року за №280/97-ВР , з наступними змінами та доповненнями, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Так, з врахуванням того, що рішення сільської ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях, то при дослідженні правомірності прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, його відповідності вимогам Закону України Про запобігання корупції , суду слід встановити роль ОСОБА_7, який голосував за прийняття даного рішень та якого притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного діяння, у прийнятті відповідного рішення. Тобто, суду слід з'ясувати чи відповідає оскаржуване рішення відповідача вимогам Закону України Про запобігання корупції в цілому.

При цьому, зважаючи на формулювання згаданої норми ст.67 Закону України Про запобігання корупції , порушення вимог цього Закону при прийнятті рішення органом місцевого самоврядування не є безумовною підставою для визнання незаконним такого рішення та для автоматичного його скасування, а підлягає відповідній оцінці зі сторони суду, з урахуванням усіх дійсних обставин справи та норм чинного законодавства України.

А тому, досліджуючи питання дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, суд повинен встановити наявність зв'язку між голосуванням ОСОБА_7 і відповідністю прийнятого рішення вимогам Закону України Про запобігання корупції .

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до п.108 розділу 14 Регламенту ОСОБА_2 селищної ради рішення рди приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається селищний голова, який він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

В матеріалах справи наявний протокол засідання 3-ої позачергової сесії 7-го демократичного скликання відповідача від 03.02.216 року зі змісту якого вбачається, що склад ради 22 депутатів, кількість депутатів, які проголосували за спірне рішення №115 -19 депутатів, за рішення № 119- 18 депутатів, за рішення № 121 - 19 депутатів.

Інших доказів, які б вказували на те, що голосування ОСОБА_7 вплинуло на результати голосування депутатів ОСОБА_2 селищної ради Пустомитівського району Львівської області, результатом якого стало прийняття оскаржуваних рішень, позивачем не надано.

А відтак, підстави вважати, що дані рішення прийняті з порушенням вимог Закону України Про запобігання корупції відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що передбачені законом підстави для скасування рішень органу місцевого самоврядування відсутні, оскільки при голосуванні за прийняття такого рішення голос особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного діяння, не був вирішальний, а докази які б вказували на вплив даної особи на інших депутатів в матеріалах справи відсутні.

Як наслідок, не можна стверджувати про прийняття спірного рішення з порушенням вимог Закону України Про запобігання корупції , оскільки таке приймалось колегіально.

Згідно п.2 і п. 4 ст.120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За наявності встановлених обставин надання в оренду земельної ділянки, для обслуговування торгового центру, який розташований на даній земельній ділянці, на підставі договору оренди із встановленням орендної плати, позивачем не доведено порушення інтересів держави, за захистом яких була подана позовна заява.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України , особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. А частиною 3 цієї ж статті на такий орган покладено обов'язок провести розгляд клопотання у місячний строк і надати дозвіл дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У даному ж випадку з матеріалів справи не вбачається та не обґрунтовується стороною позивача факту існування підстав для відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_4, тобто не встановлено потенційної можливості прийняття ОСОБА_2 селищною радою інших рішень, аніж ті, яке були оформлені рішеннями селищної ради від 03.02.2016 року № 115 та № 119. Отже, стверджуючи про незаконне надання органом місцевого самоврядування земельної ділянки в оренду фізичної особи, прокурор, водночас, не вказує на нормативне обґрунтування такого твердження, тобто не покликається на норми чинного законодавства, які забороняли би надавати землю ОСОБА_4 або ж обумовлювали необхідність прийняття якогось іншого рішення зі сторони органу місцевого самоврядування.

Окрім того, прокурор у позовній заяві вказує на те, що прийняті спірні рішення селищної ради порушують інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин.

Проте, одночасно з цим позивачем не наведено жодних обставин, які достовірно свідчать про такі порушення державного контролю за використанням та охороною земель, неможливість ефективного використання земельних ресурсів чи внесення суперечностей у державну політику в сфері земельних відносин. Навпаки, як уже було зазначено вище, чинним законодавством України передбачено право особи на отримання землі в оренду, а відтак, в держави виникає зворотній обов'язок із реалізації такого права, зокрема й через вжиття необхідних дій та прийняття необхідних рішень.

Окрім цього, суд зазначає, що метою цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однак, зі змісту даного позову, його обґрунтування та його вимог не вбачається яким чином задоволення відповідних позовних вимог забезпечить досягнення мети цивільного судочинства й яким чином воно може відновити порушені права й інтереси учасників спірних правовідносин, більш того порушення яких, як вже зазначено вище, не доведено належним чином.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 4, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 61, 131, 137, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_13