Постанова

від 23.05.2017 по справі 474/352/17

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/352/17

Провадження № 2-а/474/9/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.05.17 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ковтун Р.П.

розглянувши адміністративну справуза позовом ОСОБА_3 до Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про визнання протиправними відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

17.05.2017р. ОСОБА_3 (далі - позивач) з вернувся з позовом до Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3;

- зобов'язати Покровську сільську раду Врадіївського району Миколаївської області розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, за межами населеного пункту та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову у його наданні відповідно до вимог чинного законодавства.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовані тим, що 22.02.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою за вх. № 16 від 22.02.2017р. та необхідними документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, за межами населеного пункту.

20.03.2017р. відповідачем відмовлено в задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Так, посилаючись на приписи ст. 19 Конституції України, ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) позивач вважає, що приймаючи рішення про відмову в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач діяв не у спосіб передбачений законом та поза межами наданих повноважень, а тому вказане рішення є незаконним.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку визначеному ст.ст. 33, 107 КАС України повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив, хоча в судовому засіданні його представник вказав на можливість розгляду справи без участі позивача, про що також не заперечила представник відповідача.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 56 та 128 КАС України, суд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та додатково пояснив, що відповідь відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не відповідає приписам земельного законодавства, оскільки розпорядником землі є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, а відтак відповідач мав переадресувати заяву позивача за належністю до вказаного органу виконавчої влади. Також представник зазначив, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав зазначених у листі відповідача не відповідає приписам ЗК України, а відмова мала бути мотивована іншими підставами.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог та пояснила, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 перебуває у власності Територіальної громади Покровської сільської ради, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами і відповідач відповідно має право вирішувати питання щодо вказаної земельної ділянки. Представник також заперечила щодо позовних вимог вказуючи на те, що суд не може зобов'язати депутатів сільської ради приймати ті чи інші рішення. На запитання суду пояснила, що питання щодо заяви позивача про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою сесією сільської ради не розглядалося, а відповідь була надана нею як головою Покровської сільської ради. Крім того пояснила, що розмір земельної ділянки зазначений у рішенні суду та розмір земельної ділянки щодо якої на даний час розглядається справа не співпадає, оскільки під час встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості розмір земельної ділянки визначався в залежності від вартості умовних кадастрових гектарів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, судом встановлено наступне.

22.02.2017р. за вх. № 16 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, за межами населеного пункту.

До вказаної заяви позивачем було додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копію документів, що посвідчує особу.

Листом № 68 від 02.03.2017р. позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою вказуючи, що земельна ділянка площею 4,7097 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначення (використання) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва являється власністю Покровської територіальної громади в особі сільської ради і набута із земель колективної власності колишнього КСП ім. Леніна. Згідно п.п. б п. 15 Розділу Х Перехідних положень ЗК України не допускається відчуження та зміна цільового використання земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказаний лист підписаний сільським головою Ковтун Р.П. та до нього дано: копію рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26.05.2016р. у справі № 474/467/15-ц, копію розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації № 219-р від 27.09.2016р. "Про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю в натурі) (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Так, згідно рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 26.05.2015р. у справі № 474/467/15-ц визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., у вигляді права на земельну частку (пай), розміром 6,45 умовних кадастрових га в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (нормативна грошова оцінка 111527,65 грн.), належного померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії та номеру НОМЕР_2, та передати її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

25.03.2016р. складений та підписаний акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання щодо земельної ділянки площею 4,7097 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.04.2016р. вбачається, що земельна ділянка площею 4,7097 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перебуває у державній власності та розташована у межах Гуляницької (Покровської) сільської ради Врадіївського району Миколаївської області. Земельна ділянка зареєстрована 06.04.2016р.

Відповідно до розпорядження Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області № 219-р від 27.09.2016р. територіальній громаді Покровської (Гуляницької) сільської ради передано у власність земельну ділянку площею 4,7097 га ріллі (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Покровської (Гуляницької) сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч.ч. 6 та 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом "в" ч. 1 ст. 121 ЗК України, передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах - не більше 2,0 гектара.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В свою чергу, у відповідності до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин проводиться виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, суд вважає, що у разі звернення особи із заявою в порядку ст. 118 ЗК України до сільської ради про надання дозволу на розробку проекту земельної документації, заява має бути розглянута сільською радою виключно на пленарному засіданні та, за результатами розгляду заяви, має бути прийнято відповідне рішення. При цьому, рішення про відмову у задоволенні клопотання згідно наданими громадянами документами повинно бути мотивоване, із зазначенням підстав для такої відмови.

Однак, як встановлено під час судового розгляду заява позивача фактично була розглянута одноособово головою сільської ради в порушення приписів чинного законодавства без винесення вказаної заяви на розгляд сесії сільської ради.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо дотримання порядку розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, за межами населеного пункту, а отже позовні вимоги в частині зобов'язання розглянути заяву позивача є законними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3, слід зазначити, що позивач ставить вимогу до відповідача - Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, в той час як вбачається з матеріалів справи, та таке встановлено під час судового розгляду, заява позивача сесією сільської ради не розглядалася, а відповідь про відмову надана сільським головою.

В свою чергу, ч.ч. 1 згідно ст. 12 Закону, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Таким чином, позивач фактично оскаржуює відмову надану одноособово головою сільської ради як посадовою особою територіальної громади, проте ставить вимоги до Покровської сільської ради, а отже позивач звернувся з позовом не до того відповідача, що має наслідком відмову в задоволенні позову в цій частині.

Щодо позовних вимог, в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову у його наданні відповідно до вимог чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Закону, територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи приписи ст.ст. 19, 140 Конституції України, ст.ст. 25, 26, 71 Закону, ст.ст. 118, 121, 122 ЗК України, в даному випадку вимога в частині вирішення питання щодо надання дозволу чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною, а вирішення вказаного питання відноситься виключно до компетенції відповідача, клопотання позивача не розглянуто відповідачем та рішення з приводу надання позивачу дозволу чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянки не прийнято. Після прийняття рішення відповідачем з вищевказаного питання, у випадку незгоди з останнім, позивач має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, з урахування часткового задоволення лише другої позовної вимоги, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 320 грн. 00 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-9, 11, 69-71, 94, 158-163, 185 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про визнання протиправними відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Покровську сільську раду Врадіївського району Миколаївської області розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, за межами населеного пункту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Покровської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ф.Г. Сокол