Постанова

від 17.05.2017 по справі 826/24821/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 17 травня 2017 року                      № 826/24821/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та скасування картки відмови, В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС» (далі – ТОВ «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС», позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в особі його відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 №100250004/2015/000019/2; визнати протиправними дії відповідача в особі його відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00124 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00124. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, оскільки позивачем всі необхідні документи, перелік яких наведений у положеннях статті 53 Митного кодексу України, тому вважає, що ці рішення підлягають скасуванню. Позивач вважає дії відповідача щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України протиправними а картку відмови таку, що підлягає скасуванню. Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що вважає позов необґрунтованим, а при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених положеннями чинного законодавства України. Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів у справі. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Між ТОВ «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС» (Покупець) та компанією STELLADOMINIK, S.R.L., Домініканська республіка (Продавець) укладено контракт від 03.07.2015 №1-SD на поставку свіжих заморожених тропічних плодів і соків манго, маракуйї, папайї, карамболі та ананасу. Відповідно до умов Контракту, а саме пункту 1.1 Продавець зобов'язується поставляти і передавати на умовах та у встановлені цим Контрактом строки продовольчу продукцію, а саме свіжі морожені тропічні плоди і соки манго, маракуйї, папайї, карамболі, ананасу у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах визначених цим Контрактом та Інвойсом на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною Контракту. Пункти 1.2. та 1.3. Контракту регламентують, що за цим Контрактом найменування Товару, його асортимент та ціна визначаються в Інвойсах на кожну партію Товару, відповідно до прайс-листа Продавця на дату оформлення відповідного Інвойсу. Вартість тари, маркування та пакування входить до ціни Товару. Згідно пункту 2.1. Контракту поставка Товару Покупцю здійснюється окремими партіями силами (в т.ч. транспортом будь-якого виду або видів транспорту) та за рахунок Продавця на умовах СРТ у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року). Компанією STELLADOMINIK, S.R.L. на адресу ТОВ «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС» 25.08.2015 відправлено товар (свіжі морожені тропічні плоди не піддані тепловій обробці, без додавання цукру або інших підсолоджуючих речовин, очищені і порізані на шматочки), відповідно до умов Контакту та інвойсу № 004 від 21.08.2015. Після прибуття товару, з метою його митного оформлення позивачем подано відповідачу через митного брокера, 02.10.2015 митну декларацію № 100250004.2015.093049, якою він задекларував товар, заявив вартість товару у загальній сумі 19  451, 25 дол. США, що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ по відношенню до долару США на дату митного оформлення склало 411  458,26 грн. Митна вартість товару була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, відповідно до статті 58 Митного кодексу України. На підтвердження заявлених відомостей митному органу надано товаросупровідні документи. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом виявлено, що подані основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган в електронному вигляді повідомив позивача про необхідність пред'явити оригінали документів та у відповідності до статті 53 Митного кодексу України надати документи, які підтверджують митну вартість товарів: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - інші документи за бажанням декларанта. Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу митного органу декларантом надано оригінали документів та повідомив, що інших додаткових документів у нього немає. Відповідач повідомив позивача про те, що Київська міська митниця ДФС в особі її відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» відмовляє у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «У відповідності до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України МД не може бути оформлена у митному відношенні, оскільки декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості від 06.10.2015 № 100250004/2015/000019/2». Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості від 06.10.2015 № 100250004/2015/000019/2, вартість задекларованого товару останній визначив за резервним методом у зв'язку з чим було збільшено митну вартість з 19  451,25 дол. США (1,05 долар США/кг) до 43  441,13 дол. США (2,345 долар США/кг). Також 06.10.2015 митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2015/00124. В свою чергу, 06.10.2015 позивач подав нову митну декларацію № 10025004/2015/093152 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару, згідно якої митне оформлення товару здійснено відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України. Розмір фінансової гарантії, сплаченої позивачем внаслідок коригування митної вартості товару становить 223  942,66 грн. 06 жовтня 2015 року товар було випущено у вільний обіг на території України. Незгода із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення зумовила позивача на звернення з даним адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно положень статті 49 Митного кодексу України, Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина 2 статті 52 Митного кодексу України). У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 Митного кодексу України). У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (частини 8, 9 статті 52 Митного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи. На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу наступні документи згідно переліку, що міститься в митній декларації: - Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500010003/2015/000055 01.10.2015; - Міжнародна автомобільна накладна (СМК) №999 від 01.10.2015; - Коносамент (Bill of Lading) №567527846 від 24.08.2015; - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 31.08.2015; - Рахунок-фактура (інвойс) №044 від 21.08.2015; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення від 03.07.2015 №1-SD; - Договір про надання послуг митного брокера від 11.09.2015 №11/09-15; - Разова (індивідуальна) ліцензія на здійснення зовнішньоекономічної операції (Мінекономрозвитку України) IL61335009248 від 24.09.2015; - Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 01.10.2015; - Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2761 від 24.08.2015; - Сертифікат про походження товару форми А №101113 від 21.08.2015; - Інші некласифіковані документи – Акт зважування №32045 від 29.09.2015; - копія митної декларації країни відправлення №10150-ЕС01-1508-0004С4 від 21.08.2015; - Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1.5 від 02.10.2015. Разом з тим, згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частинами 1 та 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України). Відповідно до змісту статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. При цьому, в силу вимог статті 55 Митного кодексу України, у оскаржуваному рішенні повинна бути наведена інформація, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка і призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.05.2015 у справі № 21-91а12. Водночас, незважаючи на те, що митний орган не обмежений у виборі додаткових документів, які ним можуть витребовуватися для підтвердження митної вартості товару, їх використання, за висновком суду, повинне узгоджуватися з правовою суттю правовідносин, які склалися між контрагентами договору. Таким чином, витребовуючи спірним рішенням додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Як вбачається з оскаржуваного рішення, коригування митної вартості товару здійснено у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, та містять розбіжності, не можливо встановити які саме витрати включались до митної вартості товару, чи була сплачена визначена ціна, чи лише підлягає сплаті. Зокрема, відповідач посилається на те, що відповідно до контракту від 03.07.2015 №1-SD ціна товару визначається продавцем в прайс-листах. Вимоги щодо прайс-листа діючим законодавством не встановлені. Разом з тим згідно із загальносвітовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, одиниці виміру, передбачені системи знижок, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого ці дані вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та ін. Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частини 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України). Як передбачено умовами Контракту від 03.07.2015 №1-SD найменування товару, його асортимент та ціна визначаються в Інвойсах на кожну партію Товару, відповідно до прайс-листа Продавця на дату оформлення відповідного Інвойсу. Вартість тари, маркування та пакування входить до ціни Товару. Ціна на товар визначається Продавцем в прайс-листах, що діють на дату оформлення відповідного інвойсу на партію Товару (пункт 3.1). Згідно пункту 4.1 Контракту розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Продавцем Товару протягом 180 днів після його митного очищення та доставляння в погоджений Сторонами пункт призначення. Витребовуючи у позивача, зокрема, бухгалтерські документи, митницею належним чином не обґрунтовано, на підтвердження яких обставин мають надаватися такі докази, тобто які обставини ці докази повинні підтвердити або спростувати. Не доведено, чому інформацію, яку містять в собі витребувані документи, неможливо встановити на підставі інших поданих доказів. У зв'язку із передбаченими умовами контракту, якими передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 180 днів після його митного очищення та доставляння в погоджений Сторонами пункт призначення, на дату здійснення митного оформлення товару строк оплати не настав, а отже, у позивача була відсутня можливість подати митниці додаткові документи, що підтверджують сплату за поставлений товар. З огляду на те, що разом з ВМД позивачем подано копію такого Контракту, суд вважає, що відповідач мав можливість та повинен був, в силу вимог, зокрема, ст. 54 Митного кодексу України, перевірити дані обставини та, відповідно, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей витребовувати ті чи інші документи. Суд встановив, що зазначення в поданих товаросупровідних документах умови оплати за поставлений товар не суперечить умовам контракту. При цьому, зі змісту інвойсу вбачається, що даний документ містить всю необхідну інформацію, а саме: найменування товару, ціну за одиницю товару, умови поставки та найменування виробника, контактна інформація про продавця та ін. За таких обставин, суд вважає, що витребовування вказаних документів заздалегідь унеможливлювало визначення митної вартості товару за основним методом, призвело до невизначеності становища декларанта та імпортованого товару. Щодо витребовування митницею у позивача інших додаткових документів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд вважає за необхідне зазначити таке. Як вже встановлено судом, декларантом надано митному органу прайс-лист. В матеріалах справи також наявний висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.10.2015 №05.03.02-03/45075, згідно якого об'єкт експертизи (заморожені фрукти: манго, маракуйя, папайя, ананас, карамболь) відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/показникам. При цьому, слід зазначити, що експертний висновок не є тим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Варто зазначити, що відповідно до контракту від 03.07.2015 №1-SD покупець не зобов'язаний укладати будь-які ліцензійні, чи інші угоди, що відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України спричиняли б обов'язок покупця нести витрати, що є складовими митної вартості, що не включаються до ціни товару. Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то такі документи подаються виключно за їх наявності (ч. 3 ст. 51 Митного кодексу України), відповідно, їх неподання не є підставою для коригування митної вартості само по собі. Отже, за вказаних умов, витребовування митницею у позивача зазначених документів, які, на думку митного органу, можуть підтвердити митну вартість товарів, за висновком суду, є необґрунтованим та безпідставним. Згідно з частиною 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частина 2 статті 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. За умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 у справі № 21-262а12, в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема, від 19.11.2015 у справі № К/800/35791/15, від 14.01.2016 у справі № К/800/34834/15. Таким чином, при визначені митної вартості за резервним методом, митниця не обґрунтувала у спірному рішенні із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, заявленої позивачем. Ненадання ж декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. При цьому, відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України, у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Варто наголосити, що вартість товару чітко визначається із положень Контракту та його додатків. Однак, митним органом була відкинута можливість встановлення ціни з умов Контракту, так як і послідовну можливість використання методів визначених Митним кодексом України і застосовано резервний метод передбачений статтею 64 Митного кодексу України. Водночас, суд приходить до висновку, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Враховуючи викладене, позивачем, за висновком суду, подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли митному органу визначити митну вартість товару за першим методом – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Зважаючи на вищенаведене у сукупності, рішення відповідача в особі його відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 №100250004/2015/000019/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2015 №100250004/2015/00124, за висновком суду, є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача в особі його відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00124. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати. Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 158-163 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС в особі його відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 №100250004/2015/000019/2. Визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС в особі його відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00124 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00124. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС» (код ЄДРПОУ 32768544) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС сплачений ним судовий збір у розмірі 8  829,97 грн. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.А. Качур