Ухвала

від 10.10.2017 по справі 826/24821/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24821/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-парашутний клуб СКАЙ ДЕНС до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та скасування картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спортивно-парашутний клуб СКАЙ ДЕНС (далі - позивач, ТОВ Спортивно-парашутний клуб СКАЙ ДЕНС позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в особі його відокремленого підрозділу Митного посту Західний про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 №100250004/2015/000019/2;

- визнати протиправними дії відповідача в особі його відокремленого підрозділу Митного посту Західний щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00124 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00124.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове за сідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, між ТОВ Спортивно-парашутний клуб СКАЙ ДЕНС (Покупець) та компанією STELLADOMINIK, S.R.L., Домініканська республіка (Продавець) укладено контракт від 03.07.2015 №1-SD на поставку свіжих заморожених тропічних плодів і соків манго, маракуйї, папайї, карамболі та ананасу.

Відповідно до умов Контракту, а саме пункту 1.1 Продавець зобов'язується поставляти і передавати на умовах та у встановлені цим Контрактом строки продовольчу продукцію, а саме свіжі морожені тропічні плоди і соки манго, маракуйї, папайї, карамболі, ананасу у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах визначених цим Контрактом та Інвойсом на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною Контракту.

Пункти 1.2. та 1.3. Контракту регламентують, що за цим Контрактом найменування Товару, його асортимент та ціна визначаються в Інвойсах на кожну партію Товару, відповідно до прайс-листа Продавця на дату оформлення відповідного Інвойсу.

Вартість тари, маркування та пакування входить до ціни Товару.

Згідно пункту 2.1. Контракту поставка Товару Покупцю здійснюється окремими партіями силами (в т.ч. транспортом будь-якого виду або видів транспорту) та за рахунок Продавця на умовах СРТ у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2010 року).

Компанією STELLADOMINIK, S.R.L. на адресу ТОВ Спортивно-парашутний клуб СКАЙ ДЕНС 25.08.2015 відправлено товар (свіжі морожені тропічні плоди не піддані тепловій обробці, без додавання цукру або інших підсолоджуючих речовин, очищені і порізані на шматочки), відповідно до умов Контакту та інвойсу № 004 від 21.08.2015.

Після прибуття товару, з метою його митного оформлення позивачем подано відповідачу через митного брокера, 02.10.2015 митну декларацію № 100250004.2015.093049, якою він задекларував товар, заявив вартість товару у загальній сумі 19 451, 25 дол. США, що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ по відношенню до долару США на дату митного оформлення склало 411 458,26 грн.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

На підтвердження заявлених відомостей митному органу надано товаросупровідні документи.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом виявлено, що подані основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган в електронному вигляді повідомив позивача про необхідність пред'явити оригінали документів та у відповідності до статті 53 Митного кодексу України надати документи, які підтверджують митну вартість товарів:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи за бажанням декларанта.

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу митного органу декларантом надано оригінали документів та повідомив, що інших додаткових документів у нього немає.

Відповідач повідомив позивача про те, що Київська міська митниця ДФС в особі її відокремленого підрозділу Митного посту Західний відмовляє у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: У відповідності до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України МД не може бути оформлена у митному відношенні, оскільки декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості. Рішення про коригування митної вартості від 06.10.2015 № 100250004/2015/000019/2 .

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості від 06.10.2015 № 100250004/2015/000019/2, вартість задекларованого товару останній визначив за резервним методом у зв'язку з чим було збільшено митну вартість з 19 451,25 дол. США (1,05 долар США/кг) до 43 441,13 дол. США (2,345 долар США/кг).

Також 06.10.2015 митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2015/00124.

В свою чергу, 06.10.2015 позивач подав нову митну декларацію № 10025004/2015/093152 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару, згідно якої митне оформлення товару здійснено відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України. Розмір фінансової гарантії, сплаченої позивачем внаслідок коригування митної вартості товару становить 223 942,66 грн. 06 жовтня 2015 року товар було випущено у вільний обіг на території України.

Незгода із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення зумовила позивача на звернення з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджуються і колегія суддів.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини 4 вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є підставою, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року № 814/283/14.

Як вірно встановлено судом першої інстанції з оскаржуваного рішення, коригування митної вартості товару здійснено у зв'язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, та містять розбіжності, не можливо встановити які саме витрати включались до митної вартості товару, чи була сплачена визначена ціна, чи лише підлягає сплаті.

Зокрема, відповідач посилається на те, що відповідно до контракту від 03.07.2015 №1-SD ціна товару визначається продавцем в прайс-листах. Вимоги щодо прайс-листа діючим законодавством не встановлені. Разом з тим згідно із загальносвітовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, одиниці виміру, передбачені системи знижок, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого ці дані вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та ін.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до умов Контракту від 03.07.2015 №1-SD найменування товару, його асортимент та ціна визначаються в Інвойсах на кожну партію Товару, відповідно до прайс-листа Продавця на дату оформлення відповідного Інвойсу. Вартість тари, маркування та пакування входить до ціни Товару.

Ціна на товар визначається Продавцем в прайс-листах, що діють на дату оформлення відповідного інвойсу на партію Товару (пункт 3.1).

Згідно пункту 4.1 Контракту розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Продавцем Товару протягом 180 днів після його митного очищення та доставляння в погоджений Сторонами пункт призначення.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, витребовуючи у позивача, зокрема, бухгалтерські документи, митницею належним чином не обґрунтовано, на підтвердження яких обставин мають надаватися такі докази, тобто які обставини ці докази повинні підтвердити або спростувати. Не доведено, чому інформацію, яку містять в собі витребувані документи, неможливо встановити на підставі інших поданих доказів.

При цьому, зі змісту інвойсу вбачається, що даний документ містить всю необхідну інформацію, а саме: найменування товару, ціну за одиницю товару, умови поставки та найменування виробника, контактна інформація про продавця та ін.

Щодо витребовування митницею у позивача інших додаткових документів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, колегія суддів враховує наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, декларантом надано митному органу прайс-лист.

В матеріалах справи також наявний висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 01.10.2015 №05.03.02-03/45075, згідно якого об'єкт експертизи (заморожені фрукти: манго, маракуйя, папайя, ананас, карамболь) відповідає встановленим медичним критеріям безпеки/показникам.

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, що експертний висновок не є тим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то такі документи подаються виключно за їх наявності (ч. 3 ст. 51 Митного кодексу України), відповідно, їх неподання не є підставою для коригування митної вартості само по собі.

Отже, за вказаних умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витребовування митницею у позивача зазначених документів, які, на думку митного органу, можуть підтвердити митну вартість товарів, за висновком суду, є необґрунтованим та безпідставним.

З огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновок Окружного адміністративного суду міста Києва, що рішення відповідача в особі його відокремленого підрозділу Митного посту Західний про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 №100250004/2015/000019/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2015 №100250004/2015/00124, є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 13.10.2017 року.

Головуючий суддя

Судді: