Ухвала

від 23.05.2017 по справі 381/3899/16-к

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кс/381/290/17

381/3899/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року Фастівський міськрайонний суд в складі головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши матеріали клопотання прокурора про надання дозволу на реалізацію речових доказів в рамках кримінального провадження № 12016110310001792 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

До слідчого судді звернувся прокурор з клопотанням про надання дозволу на реалізацію речових доказів в рамках кримінального провадження № 12016110310001792 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні послався на наступні обставини.

Проведеним досудовим розслідуванням було встановлено, що земельна ділянка, яка відноситься до земель запасу, загальною площею 66,2607 га в адміністративних межах Бортниківської сільської ради, самовільно зайнята службовими особами ТОВ «Укрелітарго» на підставі листа Фастівської РДА.

Договір оренди ТОВ «Укрелітарго» на користування вказаною земельною ділянкою не укладався.

Під час виїзду робочої групи на земельну ділянку Бортниківської сільської ради встановлено факт засадження її сільськогосподарською культурою-соєю.

Таким чином, посіви сільськогосподарської культури сої, вирощені на самовільно зайнятій земельній ділянці є фактично речовим доказом самовільного зайняття та використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, та відсутності документів, що підтверджують право користування нею.

Прокурор зазначає, що постановою слідчого від 30.09.16 року рослини сої, які вирощені на вказаній земельній ділянці визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

Під час огляду було вилучено 42 820 кг сої га вказаний врожай зернових культур передано на відповідальне зберігання.

При зайнятті земельної ділянки за відсутності відповідних правовстановлюючих документів, у особи яка засіяла таку земельну ділянку не виникає право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області від 13.10.2016 року було накладено арешт на рослини сої вирощені на земельній ділянці площею 66,2607 га з зкадастровим номером 3224980400:01:001:0002 у межах Бортниківської сільської ради шляхом заборони відчуження.

Заслухавши прокурора, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що клопотання є необгрунтованим, а обставини на які посилається прокурор є недоведеними, а тому не може бути задоволено, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Відповідно до п. 28 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17-26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Отже, законодавець визначає вичерпний перелік критеріїв, за умови наявності яких, слідчий суддя приймає рішення про надання дозволу на реалізацію речових доказів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, власника зібраної сої органами досудового слідства не встановлено, жодній особі підозра пред`явлена не була і станом на день подачі клопотання до суду рішення по кримінальному провадженню не прийнято.

Крім того, вимоги ч.6 п.2 ст.100 КПК України чітко визначають умови передачі речових доказів на реалізацію, а саме: речові докази, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що постановою слідчого від 30.09.16 року рослини сої. які вирощені на вказаній земельній ділянці визнані речовим доказом у кримінальному провадженні. Проте, в матеріалах кримінального провадження та в матеріалах поданого клопотання такий документ відсутній.

Крім того, органом досудового слідства не надано слідчому судді документального підтвердження тій обставині, що зерно сої не підлягає довготривалому зберіганню, що є наслідком втрати його якості, що унеможливить його реалізацію.

Лист першого заступника голови Фастівської РДА про фіксування втрати якості зерна сої не є документом, що належним чином свідчить про такі обставини.

Отже прокурором не доведено факту неможливості довготривалого зберігання зерна сої.

Як вбачається з акту прийому передачі на відповідальне зберігання від 24.10.2016 року зерно сої в кількості 42820 кг знаходиться на зберіганні ФГ «Хорс КЛМ» за адресою с. Веприк, вул..Жукова,1.

Жодного звернення від особи, якій передано на зберігання зерно сої, про фіксування факту псування чи пошкодження цього зерна, чи неможливості забезпечення його зберігання, в матеріалах провадження не міститься.

Прокурор посилається в клопотанні на наявність обставин, які свідчать про неможливість без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігати зібране зерно сої та зазначає про можливе її швидке псування.

Проте, жодного документального доказу цим обставинам суду не надав. Зазначені докази таких обставин відсутні і в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, є чинною ухвала Апеляційного суду Київської області від 13.10.2016 року, якою було накладено арешт на рослини сої вирощені на земельній ділянці площею 66,2607 га з кадастровим номером 3224980400:01:001:0002 у межах Бортниківської сільської ради шляхом заборони її відчуження.

Відчуження це передача майна у власність іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу або безоплатної передачі.

Отже, враховуючи, що прокурором не доведено документально, що речові докази у вигляді зерна сої, що була зібрана на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 66,2607 га потребують значних витрат по забезпеченню спеціальних умов його зберігання та охорони, а також не підтвердженео, що речовий доказ зерно сої піддається швидкому псуванню, що може призвести до його знищення, тому подане клопотання не може бути задоволено.

Керуючись ст.100,309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора про надання дозволу на реалізацію речових доказів в рамках кримінального провадження № 12016110310001792 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, а заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1