АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2415/17 Справа № 201/1018/17 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Демченко Е.Л.
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.
при секретарі - Синенко Є.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю МИРУ-2013 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю МИРУ-2013 про зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю МИРУ-2013 (далі - ТОВ МИРУ-2013 ) про зобов'язання вчинити певні дії, одночасно подавши заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2017 року зазначену заяву про забезпечення позову було задоволено, заборонено посадовим особам ТОВ МИРУ-2013 вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ТОВ МИРУ-2013 шляхом ліквідації. Заборонено відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур вносити до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ МИРУ-2013 .
В апеляційній скарзі відповідач ТОВ МИРУ-2013 просить ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 січня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9 унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Підставами для вжиття заходів забезпечення позову, як вбачається зі змісту ч.3 ст.151 ЦПК України, є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та порядок виконання.
Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ МИРУ-2013 про зобов'язання вчинити певні дії, а саме просив зобов'язати ТОВ МИРУ-2013 за власний рахунок знести самочинно збудований об'єкт - будівлю підприємства торгівлі за адресою площа Жовтнева,20 м.Дніпропетровськ.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Колегія суддів звертає увагу, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання забезпечення позову, судом першої інстанції не перевірено наявності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможні такі заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, не досліджено в чому полягає ризик утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття саме таких заходів.
Крім того, застосовані судом види забезпечення позову не можна визнати співмірними з заявленими позовними вимогами, оскільки вони є втручанням у господарську діяльність товариства та така заборона суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в порушенні прав інших осіб
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову та дійшов передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі, у зв'язку з чим оскаржена ухвала підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю МИРУ-2013 задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2017 року скасувати та в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Максюта Ж.І.
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2017 |
Оприлюднено | 29.05.2017 |
Номер документу | 66696569 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Демченко Е. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні