Постанова

від 18.05.2017 по справі 809/600/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа № 809/600/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представника позивача Лебедь О.О.,

представника відповідача Федик Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поточищенський консервний завод" до Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови за № 09-09-021/160 від 12.04.2017, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поточищенський консервний завод" (надалі - позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами за № 09-09-021/160 від 12.04.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, на підставі помилкових висновків про прийняття позивачем на роботу працівників за сумісництво без встановлення їхнього основного місця роботи, помилкових висновків щодо не скорочення на одну годи робочого часу наперед напередодні святкового дня, невиплати мінімальної заробітної плати працівнику за серпень 2016 року, не проведення індексації заробітної плати, оскаржуваною постановою застосував штраф в розмірі 3 200 гривень. Вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанова за № 09-09-021/160 від 12.04.2017.

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримала, з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з мотивів викладених в письмовому запереченні, обґрунтованого тим, що висновками акту перевірки за 09-09-0052/176 від 22.03.2017 вірно встановлено порушення позивачем законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому відповідач правомірно оскаржуваною постановою застосував штраф в розмірі 3200 гривень. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.

В період з 21.03.2017 до 22.03.2017 посадовою особою Управління Держпраці в Івано-Франківській області здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Поточищенський консервний завод", за наслідками якої склали акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №09-09-0052/176 від 22.03.2017 (а. с. 12 - 24).

Перевіркою встановлено, що позивач: неналежно оформив трудові відносини з найманими працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки їх прийняв на роботу по сумісництву без встановлення основного місця роботи;

тривалість робити напередодні святкового дня не скорочена на одну годину, а саме працівнику ОСОБА_8 згідно табеля обліку використання робочого часу за серпень 2016 не скорочено тривалість робочого часу напередодні святкового дня 24.08.2016 на одну годину;

в серпні 2016 року ОСОБА_8 не виплачено мінімальну заробітну плату, зокрема, згідно табеля використання робочого часу за серпень 2016 року ОСОБА_8 відпрацював 176 годин, однак, згідно розрахункової відомості заробітної плати за серпень 2016 року йому нараховано 375 гривень як за неповний робочий місяць, що нижче від мінімальної заробітної плати (1450 гривень);

згідно табеля обліку використання робочого часу за серпень 2016 гідрогеолог ОСОБА_8 відпрацював 176 годин при нормі робочого часу 175 годин, однак, оплата надурочних годин позивачем не проведена у подвійному розмір;

заробітна плата працівників позивача за першу половину січня 2017 року виплачена 19.01.2017, за другу половину січня виплачена 07.02.2017, через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів;

індексація заробітної плати працівникам позивача проводиться, однак, коефіцієнт індексації заробітної плати в межах прожиткового мінімуму визначено не правильно.

22.03.2017 відповідачем внесено Приватному підприємству "Прикарпатський експрес" припис за №09-09-0052/176-143, яким, приписано позивачу усунути порушення та дотримуватись вимог статті 21, частини 1 статті 53, частин 1, 2, 4 статті 95, статті 106, частин 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, частин 1, 2 статті 3, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці , пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

12.04.2017 заступник начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, на підставі акта перевірки за №09-09-0052/176 від 22.03.2017, за порушення статті 21, частини 1 статті 53, частин 1, 2, 4 статті 95, статті 106, частин 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, частин 1, 2 статті 3, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці , пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України застосував до позивача штраф в розмірі 3 200 гривень.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 53 Кодексу законів про працю України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 95 даного Кодексу мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Аналогічна норма викладена в статті 3 Закону України Про оплату праці .

Згідно статті 106 Кодексу законів про працю України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Відповідно статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Аналогічна норма викладена в статті 24 Закону України Про оплату праці .

Постановою Кабінету Міністрів України за №1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно пункту 4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Відповідно частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи не потрібно.

Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред'явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт (пункт 3).

Враховуючи висновки зазначеної вище перевірки, суд зазначає, що роботодавець, при прийняті особи на роботу, не зобов'язаний перевіряти наявність у особи, яка приймається на роботу основного місця роботи. Крім того, відповідачем не встановлювалися обставини що суперечать відомостям облікованим позивачем, та відсутність основного місця роботи у будь-якого з працівників прийнятих позивачем на роботу за сумісництвом.

Суд встановив, що на передодні святкового дня 24.08.2016 робочий часу позивачем скорочений на одну годину.

В серпні 2016 року робочий час ОСОБА_8 станови 35 робочих днів, відповідно позивачем за ці відпрацьовані дні виплачено заробітну плату, а відпрацьований час обліковано.

Висновки перевірки ґрунтуються на поданій копії табелю обліку робочого часу з помилкою. Вказана помилка відображена виключно в наданій до перевірки копії та не допущена в обліку робочого часу, не слугувала підставою для проведення нарахувань та виплат працівникам і не відображає реального обліку робочого часу.

Щодо висновку відповідача про відсутність індексації заробітної плати в межах прожиткового мінімуму, то така індексація позивачем проведена, що підтверджується розрахунковими відомостями. Помилковість розрахунків проведеної позивачем індексації заробітної плати перевіркою, а також в судовому засіданні, не обґрунтована.

Виплата заробітної плати січень 2017 року здійснена позивачем у відповідності до статті 115 Кодексу законів про працю України, що підтверджується прибутково-видатковим касовим ордером (а. с. 36).

Таким чином, висновки відповідача за наслідками перевірки позивача, що мала місце період з 21.03.2017 до 22.03.2017, є невірними.

За таких обставин, є протиправною та підлягає скасуванню постанова Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області за №09-09-021/160 від 12.04.2017 про накладення уповноваженими особами на Товариства з обмеженою відповідальністю "Поточищенський консервний завод" штрафу в розмірі 3 200 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає, заявлені позовні вимоги до Управління Держпраці в Івано-Франківській області обґрунтованими, а даний адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення частково.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, визначеного статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач платіжним дорученням за №65 від 19.04.2017 на суму 1 600 гривень підтверджено сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поточищенський консервний завод" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1 600 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області за №09-09-021/160 від 12.04.2017 про накладення уповноваженими особами на Товариства з обмеженою відповідальністю "Поточищенський консервний завод" штрафу в розмірі 3 200 гривень.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поточищенський консервний завод" (вулиця Шевченка, 23 А, село Поточище, Городенківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 19400334) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області (вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) сплачений судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяч шістсот) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 23.05.2017.