Постанова

від 15.05.2017 по справі 808/445/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року о/об 11 год. 45 хв.Справа № 808/445/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., за участю представника позивача Сергевніної Н.І., представників відповідача Слізінова О.І., Черкез Є.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя

до Приватного підприємства "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ"

про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" (надалі - відповідач або ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ") про стягнення з відповідача 17000 грн. 46 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 25.02.2016 до 25.01.2017.

У позові позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв'язку з цим, за підприємством утворилася заборгованість у сумі 17000 грн. 46 коп. за період з 25.02.2016 до 25.01.2017, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення (а.с.57-59) та доповнення до них (а.с.75-78), в яких зазначено, що: 1) Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, зокрема, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюються згідно з окремим законодавчим актом ... Проте, він ніяких документів про проведення вищевказаної атестації не надав. 25.02.2015 ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" видало громадянину ОСОБА_4 довідку для надання до Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя, в якій було зазначено, що він з 02.11.1992 по 20.03.1998 працював на вказаному підприємстві електрозварювальником ручної зварки. В зазначений період атестація робочих місць на підприємстві не проводилась. Цей факт був вказаний в довідці наданій ОСОБА_4 Окрім цього, в довідці зазначено, що в вищевказаному періоді роботи в нього були відпустки без збереження заробітної плати: в 1994 році - 31 день; в 1995 році - 153 дня; в 1996 році - 365 днів: в 1997 році - 274 дні. Всього це дорівнює 2 роки 3 місяці 3 дні. Тобто, виходячи з вищевказаних норм діючого законодавства період роботи ОСОБА_4 на ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" не повинен був врахований в пільговий стаж за списком №2. 2) Позивач безпідставно в розрахунку фактичних витрат та доставку пенсій вказав, що частка плати ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" дорівнює 43,09%. Для призначення пільгової пенсії за списком №2 потрібно мати пільгового стажу не менше 12 років 6 місяців. ОСОБА_4 з 19.07.1982 по 20.07.1992 працював електрозварювальником у будівельному управлінні "Запоріжспецбуд" будівельно-монтажного комбінату "Запоржжитлобуд". Тобто, 10 років 2 дні, які були зараховані до пільгового стажу. ОСОБА_4 з 02.11.1992 по 20.03.1998 працював електрозварювальником ручної зварки в ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ". До пільгового стажу йому було зараховано 5 років 2 місяці та 19 днів. Таким чином, % участі ПП "Іноваційно-комерційний центр "Содействіє" в зарахованому УПФ пільговому стажі є приблизно 33%, а не 43, 9%. Окрім цього, як вже було вказано вище за період роботи ОСОБА_4 в ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" в нього були відпустки без збереження заробітної плати всього 2 роки 3 місяці та 3 дні. В зазначений період ОСОБА_4 заробітна плата не виплачувалась та не проводились відрахування ніяких соціальних внесків до жодного фонду. УПФ призначаючи ОСОБА_4 пільгову пенсію, в зарахування пільгового стажу повинно було брати не 5 років 2 місяці та 19 днів, а 2 роки 9 місяців та 16 днів, в які він фактично працював. Пільговий стаж ОСОБА_4 буде (10 років 2 дні + 2 роки 9 місяців 16 днів) - 12 років 9 місяців та 18 днів. Виходячи з вищевказаного і сума сплати нашого підприємства до УПФУ буде приблизно в два рази меншою. 3) Позивач свої позовні вимоги безпідставно обґрунтовує абз.4 п.1 ч.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400. Частиною 2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 №1461-III вищевказану ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було виключено зі статті 13. Цим Законом пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97 було доповнено абзацем четвертим такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Абзацом 3 п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 % від зазначеного об'єкту оподаткування. Відповідно до п.16 ч.1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування належав до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до пп.2.1.2 п.2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від №2181 органи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції, а не органи Пенсійного фонду України. 4) Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги п.6.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція). Відповідно до ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Частина 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить положень про відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах по списку №2. Відповідно до абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах. На роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Таким чином, нормами чинного законодавства прямо визначено обов'язок підприємства лише з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими мовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Пункт 6.1 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 прямо суперечить п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому необхідно застосовувати положення Закону, а не Інструкції. 5) Згідно п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Підпунктом 1 п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Частиною 2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів "б"-"з" цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року. Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 №1461-III вищевказану ч.2 ст.13 Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення" було виключено зі статті 13. На момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 09.07.2003 ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка передбачала відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій була відмінена. При цьому в зазначеному законі відсутнє положення про те, що стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах відсутній. У Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення", Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не містять порядку покриття підприємствами пенсій особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах. Положення про те, що стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах також відсутній в зазначених законах. В зв'язку з цим немає підстав взагалі застосовувати положення п.6.2 Інструкції, яке застосував позивач щодо умов пропорційності участі підприємств в покритті витрат пенсійного фонду, згідно якого стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. 6) Статтею 72 КАС України передбачені підстави для звільнення від доказування. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 07.10.2015 Заводським районним судом м.Запоріжжя було прийнято постанову за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду в Заводському районі м.Запоріжжя. Згідно цього рішення суд зобов'язав Управління Пенсійного Фонду в Заводському районі м.Запоріжжя призначити виплачувати пенсію за списком №2 ОСОБА_4 В теперішній час в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №808/445/17 за позовом Управління Пенсійного Фонду в Шевченківському районі м.Запоріжжя до ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 17000 грн. 46 коп. Таким чином, в судовому процесі Запорізького окружного адміністративного суду не беруть участь ті ж самі особи, які були учасниками розгляду в Заводському районному суді м.Запоріжжя. Окрім того, ОСОБА_4 не бере участі в зазначеній адміністративній справі. В зв'язку з цим всі обставини зазначені в позовній заяві повинні судом ретельно бути з'ясовані. Як вже зазначалось, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, зокрема, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюються згідно з окремим законодавчим актом. Проте, він ніяких документів про проведення вищевказаної атестації не надав. Виходячи з вищевказаних норм діючого законодавства період роботи ОСОБА_4 на ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" не повинен був врахований, не те що в пільговий стаж за Списком №2, а взагалі в трудовий стаж. В зв'язку в вищевказаним позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду в Шевченківському районі м.Запоріжжя до ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 17000 грн. 46 коп. не підлягають задоволенню.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа за адресою: 69039, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Тимірязєва, буд.122-А. Відповідач має ідентифікаційний код 20487122.

Судом з'ясовано, що колишньому працівнику ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" ОСОБА_4 органом Пенсійного фонду України призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пенсія призначена на підставі Довідки, яка встановлює характер праці та право на призначення пільгової пенсії, виданої ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ", та на підставі Протоколу про призначення пенсії, наявних в матеріалах справи.

Згідно з п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону: 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Виходячи з наведених норм, відповідач, як юридична особа, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічно визначається поняття страхових внесків "Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - "Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і відносяться до страхових внесків за визначенням, наведеним у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений главою 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України".

Як зазначено у пп.2.1.1 п.2.1 глави 2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з абз.1,2 п.6.1 глави 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України ), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.4 глави 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Як передбачено абз.1,2 п.6.8 глави 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. У разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Розмір суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_4 за період з 25.02.2016 до 25.01.2017 підтверджується Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які надсилалися відповідачу.

Позивачем надано до суду Розрахунок заборгованості ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ", відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 17000 грн. 46 коп., яка на час судового розгляду справи не погашена.

У суду немає зауважень щодо здійсненого позивачем розрахунку заборгованості ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" на суму 17000 грн. 46 коп.

Доводи відповідача викладені у запереченнях, суд оцінює критично, з огляду на те, що матеріали адміністративного позову містять усю необхідну інформацію відносно частки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Згідно з Протоколом про призначення пенсії №2414 від 22.01.2016, розрахунком стажу, пільговий стаж ОСОБА_4 за Списком №2 складає 18 років 4 місяці 1 день. Стаж роботи, що дає йому право на пільгову пенсію складає 12 років 6 місяців та набутий на підприємствах: 2 роки 5 місяців 13 днів - ЗДП "Кремнійполімер" (19,62% стажу); 2 роки 6 місяців 27 днів - TOB "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (20,60% стажу); 0 років 5 місяців 27 днів - ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (3,93% стажу); 5 років 4 місяці 19 днів - ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" (43,09% стажу); 1 рік 7 місяців 4 дні - на підприємстві, визнаному банкрутом (відсутнє відшкодування, 12,76% стажу).

Стаж роботи, відпрацьований на ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ", що дає ОСОБА_4 право на пільгову пенсію за Списком №2, зарахований на підставі постанови Заводського районного суду м.Запоріжжя від 07.10.2015 у справі №332/4272/15-а, яка набрала законної сили 10.12.2015 (а.с.38-41).

Відомості викладені у наданих до суду відповідачем Табелях виходу на роботу працівників ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не доведено не можливість їх переписання.

Таким чином, матеріали адміністративного позову містять усі необхідні документи та докази на підтвердження позовних вимог.

Як вбачається з наведеного, позивачем у справі надані всі наявні документи та докази, які свідчать про порушення відповідачем вимог законодавства щодо обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно з ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 17000 грн. 46 коп., яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з викладеного вище.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" (69039, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Тимірязєва, буд.122-А, ідентифікаційний код 20487122) на користь Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69014, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Карпенка Карого, буд.25-А, ідентифікаційний код 41248959, р/р256063041001063, МФО 313957, філія ЗОУ ПАТ "Державний ощадний банк України") 17000 грн. 46 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по працівнику ОСОБА_4 за період з 25.02.2016 до 25.01.2017.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 15.05.2017.

Суддя О.О. Прасов