Ухвала

від 10.10.2017 по справі 808/445/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2017 рокусправа № 808/445/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року

у адміністративній справі № 808/445/17 за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя до Приватного підприємства "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах,

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року задоволено адміністративний позов Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, та стягнуто з Приватного підприємства "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" 17000 грн. 46 коп. виниклу за період з 25.02.2016 до 25.01.2017 у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем по справі з підстав поверховості та формальності підходу суду по відношенню до виниклого у цій справі спору, порушення норм процесуального права, а також не врахування доводів відповідача та помилковості застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 р. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Апеляційна скарга відповідача мотивована безпідставним не залученням до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору пенсіонера гр. ОСОБА_1, що суперечить положенням ст.ст.53, 185 КАС України, та позбавило суд перевірити і взяти до уваги доводи відповідача про відсутність у ПП "ІКЦ "СОДЕЙСТВІЄ" обов'язку компенсації на виплату і доставку пенсій гр. ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що пільговий стаж останнього на підприємстві відповідача є меншим вказаного позивачем, а лише з посиланням на прийняту у справі № 332/4272/15-а постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2015 р. яким встановлено період пільгового стажу ОСОБА_1 на підприємстві відповідача, який на думку суду у зв'язку з цим рішенням повинен виплачувати встановлені Пенсійним Фондом суми компенсацій. Вказує, що відповідач не був учасником у вказаній справі № 332/4272/15-а, предметом розгляду якої були дії Пенсійного фонду щодо відмови у зарахуванні періоду праці ОСОБА_1 на підприємстві відповідача у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць, але не розглядалось та не досліджувалось питання щодо праці ОСОБА_1 повний робочий день на шкідливих умовах/чи взагалі фактична відсутність, перебування ОСОБА_1 у відпустці вдома, тому встановлені у тій справі обставини повинні доводитися позивачем у цій справі на загальних підставах. Проте, суд не надавав оцінки вказаним обставинам, не перевірив їх, та не обґрунтував свої висновки в цій частині належним чином.

Неврахування судом першої інстанції фактичних обставин та порушення норм матеріального права, відповідач в апеляційній скарзі мотивував не належним врахуванням положень п.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , якою визначено, що на підприємства та організації покладається обов'язок щодо компенсації витрат на виплату та доставку пенсій, зокрема пенсій громадянам, що працювали на шкідливих умовах праці за списком № 2 із занятістю повний робочий день, яка фактично вказує про обов'язок компенсації підприємствами, без будь-якої їх диференціації, тобто усіма без виключення роботодавцями. Проте, в даному випадку не приймаючи до уваги приписи Розділу 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування яким встановлюються повноваження органів управління Пенсійного фонду України, суд першої інстанції проігнорував відсутність у позивача законодавчо визначеного повноваження встановлювати диференціацію підприємств та організацій, чи збільшувати розмір плати для одних підприємств та звільняти від сплати інші підприємства, що свідчить про дії позивача поза межами його повноважень в частині покладення тягаря відшкодування на одні підприємства, звільняючи у той же час від цього інші підприємства. Вважає, що у пропорційному співвідношенні компенсація від відповідача повинна складати не 43,9 %, як було визначено судом, а повинна бути значно меншою, та враховувати всі підприємства на яких працював гр. ОСОБА_1 за списком № 2, і вірно вирахуваний стаж на цих підприємствах, з урахуванням того, що пенсіонер ОСОБА_1 повний робочий день на шкідливих роботах підприємства відповідача фактично пропрацював не 5 років 2 місяці та 19 днів, а 2 роки 9 місяців та 16 днів, тому сума для компенсації пенсійному фонду витрат з виплати та доставки пенсій з підприємства відповідача повинна складати приблизно в два рази менше.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні та акцентуючи увагу апеляційної інстанції на тому, що без залучення до участі третьої особи без самостійних вимог пенсіонера гр. ОСОБА_1, та без правильного обчислення пільгового стажу останнього на підприємстві відповідача з урахуванням періоду роботи ОСОБА_1 повного робочого дня на шкідливих умовах, його фактичної відсутності та перебування його у відпустці вдома, що на думку представника відповідача суттєво повинно вплинути на питання обов'язку ПП "ІКЦ "СОДЕЙСТВІЄ" здійснювати компенсацію на виплату і доставку пенсій гр. ОСОБА_1 саме в тій сумі, що визначена позивачем у цій справі

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 призначено відповідно до п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі виданої ПП "ІКЦ "СОДЕЙСТВІЄ" Довідки, яка встановлює характер праці та право на призначення пільгової пенсії, та на підставі Протоколу про призначення пенсії, копії яких долучено до матеріалів даної справи

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначив принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно абзацу 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років таких розмірах 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком N 2, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 року N 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, судом першої інстанції при вирішенні спору у цій справі правильно враховано, що відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком N 2, мають здійснюватися відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно змісту якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Судом першої інстанції також правильно взято до уваги, що згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" (далі - Інструкція), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій, а підприємства в свою чергу щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Враховуючи, що відповідач отримував розрахунки заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку призначеної за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 пенсії за період з 25.02.2016 до 25.01.2017 на суму в розмірі 17000,46 грн., які не оскаржено відповідачем у встановленому законом порядку, і відповідно узгодженими та обов'язковими до виконання, але не погашеними відповідачем на час судового розгляду справи, у зв'язку з чим і підлягають стягненню з відповідача відповідно до п.6.9 Інструкції, судова колегія визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність зауважень до здійсненого позивачем розрахунку заборгованості ПП "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" на суму 17000,46 грн., як частку останнього для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку призначеної ОСОБА_1 пільгової пенсії.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи про неможливість правильно вирішення по суті спір у цій справі без залучення до участі у справі третьою особою ОСОБА_1, і без правильного обчислення пільгового стажу останнього на підприємстві відповідача, який є менше вказаного позивачем у цій справі, що суттєво знижує для ПП "ІКЦ "СОДЕЙСТВІЄ" процент, та відповідно суму компенсації на виплату і доставку пенсій гр. ОСОБА_1 - судова колегія не може брати до уваги, оскільки постанова Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2015 р. у справі № 332/4272/15-а, якою встановлено період пільгового стажу ОСОБА_1 на підприємстві відповідача - набрала законної сили та є обов'язковою до виконання, а Протокол про призначення пенсії ОСОБА_1 №2414 від 22.01.2016 - не оспорювався відповідачем по справі ні в цілому ні в частині визначення стажу роботи ОСОБА_1 на ПП "ІКЦ "СОДЕЙСТВІЄ" 5 років 4 місяці 19 днів (43,09% стажу), та відповідно є чинним на час судового вирішення спору у цій справі з приводу невиконання відповідачем, як платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, обов'язку відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1 пенсії за отриманим від позивача і узгодженим відповідачем розрахунком, але не сплаченим останнім у визначеному законом порядку.

Оскільки публічно-правовий спір повинен розглядатися адміністративним судом в межах заявленого адміністративного позову, предмет якого у цій справі не стосується питань правильності обчислення та нарахування ОСОБА_1 пільгової пенсії, а залучення останнього до участі у справі третьою особою без самостійних вимог ніяким чином не впливає на вирішення ініційованого пенсійним органом у цій справі спору, судова колегія визнає безпідставними наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, які є лише його власним розумінням застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, та не ставлять під сумнів законність постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2015 р. і Протокол про призначення пенсії ОСОБА_1 №2414 від 22.01.2016, які слугували підставою для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії, фактичні витрати на виплату та доставку якої відповідач зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду України відповідно до здійсненого позивачем розрахунку.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача також спростовуються матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, судова колегія, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Іноваційно-комерційний центр "СОДЕЙСТВІЄ" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 15 травня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та в строки, що визначені ст.212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник