Постанова

від 24.05.2017 по справі 826/909/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2017 року № 826/909/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РІМОЛ до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю РІМОЛ (далі - позивач, ТОВ РІМОЛ ) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2015 №0006592210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 120 281,25 грн., від 20.08.2015 №0006602210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 157 565,00 грн., від 20.08.2015 №0006612210, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 39 535,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановлених в ході перевірки недостовірних фактах, оскільки доводи податкового органу ґрунтуються саме на припущеннях, які не можуть бути самостійною підставою для донарахування підприємству податкових зобов'язань, а тому прийняті відповідачем за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, позивачем стверджує, що ним подавались необхідні документи та письмові пояснення щодо документального підтвердження на письмові запити податкового органу, тому підстав для проведення документальної позапланової перевірки у відповідача не було, тому, на думку позивача, процесуальні порушення при призначенні та проведенні податкової перевірки є підставою для відміни її результатів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що в основу визначення податкових зобов'язань згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено безпідставне включення позивачем до податкового кредиту та формування валових витрат сум податку, сплачених контрагентами у складі ціни отриманих матеріалів та виконаних робіт. На думку податкового органу, правочини здійснені між позивачем та його контрагентами є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, мають ознаки безтоварності та суперечать інтересам держави, є недійсними, що позбавляє права позивача обліковувати вказані операції.

З урахуванням положень частини 4 статті 122 КАС України за згодою сторін судом ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ РІМОЛ зареєстроване Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві від 03.08.2009 за №110741020000034206, код за ЄДРПОУ 36592205.

ТОВ РІМОЛ взяте на податковий облік 05.08.2009 за № 36843 та зареєстрований платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.08.2009 № 100239929, індивідуальний податковий номер 365922026594.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на підставі наказу від 16.07.2015 №1503 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB РІМОЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведені господарських відносин із TOB Успіх ЮА (код ЄДРПОУ 38689971), TOB Еко-Сервіс (код ЄДРПОУ 32155487) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, TOB Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, з 01.12.2014 по 31.12.2014, TOB Газтрон-Україна (код ЄДРПОУ 34048506), TOB Еко-Енергопром (код ЄДРПОУ 35998376), TOB ДМС-Трейд (код ЄДРПОУ 38191740) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, за результатом якої ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт перевірки від 31.07.2015 № 351/26-59-22-10/36592205.

Перевіркою встановлені порушення TOB РІМОЛ :

п.44.1 ст.44 п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті взаємовідносин із контрагентами-постачальниками ТОВ Успіх ЮА (код ЄДРПОУ 38689971), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071), ТОВ Еко-Енергопром (код ЄДРПОУ 35998376), занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 134 529,00 грн.,

п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті взаємовідносин із контрагентами-постачальниками ТОВ Успіх ЮА (код ЄДРПОУ 38689971), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071), ТОВ Еко-Енергопром (код ЄДРПОУ 35998376), TOB Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611), TOB Еко-Сервіс (код ЄДРПОУ 32155487) донараховано податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 127 460 грн., в т.ч. періодам: у жовтні 2014 року у сумі 126 052,00 грн., у грудні 2014 року у сумі 1 408,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт.

Рішенням ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.08.2015 №38622/10/26-59-22-10 заперечення задоволено частково та внесено відповідні зміни до висновку акту від 31.07.2015 № 351/26-59-22-10/36592205, зокрема, зазначено, що перевіркою TOB РІМОЛ підтверджено здійснення господарських відносин із платниками податків TOB Газтрон-Україна , ТОЕ ДМС-Трейд та TOB Еко-Енергопром за період з 01.12.2014 по 31.12.2014.

На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення на акт перевірки, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 20.08.2015 №0006592210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 120 281,25 грн., з яких за основним платежем в сумі 96 225,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 24 056,25 грн.,

від 20.08.2015 №0006602210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 157 565,00 грн., з яких за основним платежем в сумі 126 052 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31 513 грн.,

від 20.08.2015 №0006612210, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39 535,00 грн.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались за процедурами адміністративного оскарження.

Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 30.10.2015 №16503/10/26-15-10-05-35 про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення-рішення від 20.08.2015 № 0006592210, № 0006602210, № 0006612210 залишені без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги на податкові повідомлення-рішення від 20.08.2015 № 0006592210, № 0006602210, № 0006612210 та рішення про результати розгляду первинної скарги, Державна фіскальна служба України прийняла рішення від 28.12.2015 №27760/6/99-99-10-01-01-25, яким повторну скаргу позивача залишено без задоволення, а вказані рішення та податкові повідомлення-рішення - залишені без змін.

Позивач, вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог податкового законодавства, є протиправними, звернувся з відповідним позовом до суду.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача направлений запит від 14.01.2015 №402/10/26-59-22-05 щодо надання інформації та її документального підтвердження з питань господарських відносин ТОВ Успіх ЮА (код ЄДРПОУ 38689971), TOB Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611), TOB Еко-Сервіс (код ЄДРПОУ 32155487), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 та включення результатів таких операцій до податкового обліку.

Вказаний запит складений та направлений податковим органом у зв'язку з отриманням податкової інформації по вказаним контрагентам, згідно якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення TOB РІМОЛ податкового та валютного законодавства.

Судом також встановлено, що позивач листом від 29.01.2015 вих.№0129-01 повідомив ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві запитувану інформацію із наданням її документального підтвердження на підтвердження фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Успіх ЮА (код ЄДРПОУ 38689971), TOB Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611), TOB Еко-Сервіс (код ЄДРПОУ 32155487), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071) за вказаний період. Зазначений лист отримано податковим органом 30.01.2015, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції ДПІ на листі.

Матеріалами справи також підтверджено та сторонами визнано, що відповідачем на адресу позивача направлений запит від 05.03.2015 №6388/10/26-59-22-06 щодо надання інформації та її документального підтвердження з питань щодо відносин з TOB Еко-Енергопром (код ЄДРПОУ 35998376), TOB ДМС-Трейд (код ЄДРПОУ 38191740), TOB Газтрон-Україна (код ЄДРПОУ 34048506), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071), TOB Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611) за період - грудень 2014 року.

При цьому, вказаний запит складений та направлений податковим органом у зв'язку з отриманням податкової інформації по вказаним контрагентам-постачальникам, згідно якої виявлено факти, що свідчать про порушення TOB РІМОЛ податкового та іншого законодавства, а також виявлено внаслідок цього недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях по ПДВ за грудень 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач своїм листом від 07.04.2015 вих.№0407-01 повідомив відповідача про те, що ним не подавалась податкова звітність (податкові декларації ПДВ) за грудень 2015 року, про яку йде мова у запиті, тому таку запитувану інформацію подати неможливо. Інших документів подано не було.

Відповідачем 16.07.2015 прийнято рішення про призначення з 20.07.2015 документальної позапланової виїзної перевірки TOB РІМОЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з платниками податків TOB Успіх ЮА (код ЄДРПОУ 38689971), TOB Еко-Сервіс (код ЄДРПОУ 32155487) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, TOB Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, з 01.12.2014 по 31.12.2014, TOB Газтрон-Україна (код ЄДРПОУ 34048506), TOB Еко-Енергопром (код ЄДРПОУ 35998376), TOB ДМС-Трейд (код ЄДРПОУ 38191740) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, оформленого наказом від 16.07.2015 №1503. Підставою для прийняття такого рішення визначено пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує на те, що оскільки товариством надавалися пояснення та їх документальні підтвердження на письмові запити контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, підстав для проведення перевірки, зазначених в наказі, а саме п.78.1.1 Податкового кодексу України, не вбачається, отже її проведення було протиправним.

Згідно п.61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів пп.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Приписами п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Стаття 78 Податкового кодексу України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок та не містить обмежень у питаннях перевірки та періоду, що перевіряється.

Суд зазначає, що відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за письмовим запитом визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Зі змісту письмового запиту від 05.03.2015 №6388/10/26-59-22-06 судом встановлено, що в ньому відповідач зазначив, зокрема, що виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях по ПДВ за грудень 2015 року , тобто вказано період, який станом на момент надіслання цього запиту ще не настав.

Разом з тим, далі по тексту запиту контролюючий орган зазначив, що пропонує позивачу надати пояснення та їх документальне підтвердження, а саме копії первинних документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з TOB Еко-Енергопром (код ЄДРПОУ 35998376), TOB ДМС-Трейд (код ЄДРПОУ 38191740), TOB Газтрон-Україна (код ЄДРПОУ 34048506), TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071), TOB Про Сервіс (код ЄДРПОУ 33153611) та включення результатів таких операцій до податкового обліку і вказано період, за який необхідно надати такі документи, а саме: 01.12.2014 - 31.12.2014.

Також у запиті з посиланням на ст. 78 Податкового кодексу України міститься попередження позивача про призначення позапланової перевірки у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження у десятиденний термін з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, позивач листом від 07.04.2015 повідомив про неможливість подання надання запитуваної інформації, оскільки товариством не подавалась податкова звітність за грудень 2015 року. Проте, первинних документів по господарським відносинам з вищевказаними контрагентами за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 не надав.

Положення пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України вказується на те, що передумовою для прийняття контролюючим органом рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків з посилання на пп.78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ст. 78 Податкового кодексу України є факт ненадання таким платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи встановлені обставини, що передували прийняттю оскаржуваного наказу, з огляду на положення пп.78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що перевірка призначена з порушенням вимог податкового законодавства.

Що стосується правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за перевіряємий період, а також зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

В силу пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, для формування податкового кредиту має бути наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Такі витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (пункт 138.5 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, перевіркою встановлено факт взаємодії контрагентів-постачальників TOB Успіх ЮА , TOB Веларіс , TOB Про Сервіс з TOB РІМОЛ у періоді жовтень, грудень 2014 року та відповідно не встановлено факту реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів/послуг TOB РІМОЛ від таких контрагентів-постачальників, тобто неможливо встановити факт здійснення господарської діяльності та приведення таких операцій до правових наслідків та надання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток у періоді жовтень, грудень 2014 року, встановлено їх завищення на суму 534 582,90 грн.

TOB Рімол до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування включено витрати, понесені при придбанні товарів від TOB Успіх ЮА (код ЄДРПОУ 38689971) та TOB Веларіс (код ЄДРПОУ 39198071).

Як підтверджується матеріалами справи, між позивачем (Покупець) та TOB Успіх ЮА (Продавець) укладено договір постачання від 01.10.2014 №100114/01, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію, визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Згідно пункту 1.2 Договору, товаром у цьому договорі є технічні оливи, мастила, бочки.

На виконання умов Договору, TOB Успіх ЮА передало позивачу товари, що підтверджується видатковою та податковою накладними № 821 від 01.10.2014 на товар - бочка (Євро 200л), видатковою та податковою накладними № 822 від 02.10.2014 на товар - бочка (Євро 200л), видатковою та податковою накладними № 823 від 06.10.2014 на товар - бочка (Євро 200л), видатковою та податковою накладними № 824 від 09.10.2014 на товар - бочка (Євро 200л), видатковою та податковою накладними № 825 від 14.10.2014 на товар - бочка (Євро 200л), видатковою та податковою накладними № 826 від 15.10.2014 на товар - бочка (Євро 200л), олива 1-30 А, видатковою та податковою накладними № 827 від 29.10.2014 на товар - олива Т-1500.

За поставлений товар позивачем сплачено на рахунок контрагента кошти в розмірі 40 380,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.11.2014 №5519.

Також, у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ Веларіс (Продавець) укладено договір постачання від 01.10.2014 №100114/02, згідно умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію, визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Згідно пункту 1.2 Договору, товаром у цьому договорі є технічні оливи, мастила, бочки.

На виконання умов Договору, ТОВ Веларіс передано позивачу товари, що підтверджується видатковою та податковою накладними №138 від 01.10.2014 на товар - кислота борна, олива вакуумна ВМ-4, Олива ВМГз (євро Бочка 200л), Олива марки а (євро Бочка 200л), Олива марки а , Олива МТ 16П (євро Бочка 180кг), Олива Тп-22 (євро Бочка 180кг); видатковою та податковою накладними №139 від 06.10.2014 на товар - мастило Метрол (відро 18 кг), Олива Тп-22 (євро Бочка 200л); видатковою та податковою накладними №301 від 10.12.2014 на товар - бочка 200л, бочка євро 200л, олива ТСц-15 (бочка 180кг), олива промівна МП (бочка 200л), присадка С-5А, СД-7 Присадка, Присадка Lobrizol-7749, Присадка Infenium V-351, ОРМ присадка, Пакет ТР-15А, Присадка Агідол-1, Присадка Борин, ВНИИНП-7120, Присадка ДФ-11, Кальцію гідрат окису, Натрій їдкий технічний, Присадка Lobrizol-1395, Присадка В-15/41, Присадка Д-157, Присадка Детерсол-140, Присадка С-150; видатковою та податковою накладними №302 від 17.12.2014 на товар - кислота борна, Олива Марки А (євро бочка 180 кг), Олива Марки А (євро бочка 180 кг/200л), Олива Марки А (кан. 10л), Олива Марки А (кан. 20л), Олива вакуумна ВМ-4 (кан. 20л), а також рахунками-фактури №301 від 10.12.2014 на загальну суму 59 500,00 грн., №302 від 17.12.2014.

За поставлений товар позивачем сплачено на рахунок контрагента кошти в розмірі 18860,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.11.2014 №5520, від 10.12.2014 №5584.

Аналізуючи складені між позивачем та контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Водночас, відповідачем зроблено висновок про недійсність укладеного договору, про завищення TOB РІМОЛ задекларованих показників витрат по взаємовідносинах з TOB Успіх ЮА , TOB Веларіс , аргументуючи це тим, що неможливо з'ясувати походження товару, отриманого TOB РІМОЛ оскільки зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від постачальників TOB Успіх ЮА , TOB Веларіс з відповідною номенклатурою не зареєстровано.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено суду обставин недостатності доданих до матеріалів справи документів чи їх дефектності, а також податковим органом не спростовано фактичне виконання господарських операцій позивача із контрагентами, участь контрагентів позивача у здійсненні таких операцій, наявності у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності (реєстрації платниками ПДВ), факту реєстрації податкових накладних в ЄРПН тощо.

Також, з урахуванням сутності операцій відповідачем не доведено недостатньої кількості у контрагентів трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагентам для виконання спірних операцій, але були відсутні. В контексті цього не надано податкової звітності контрагентів, з якої б вбачалась відсутність у контрагентів умов та ресурсів, у т.ч. трудових, необхідних для здійснення операцій.

В той же час, на момент підписання договорів контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не перебували у процесі ліквідації, припинення, банкрутства мали дійсний статус платника ПДВ. Крім того, на момент укладення правочину контрагенти мали достатню кількість трудових ресурсів, що підтверджується поданою формою №1 ДФ за 4 квартал 2014 року.

Відповідач посилається на те, що ним отримано лист ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.03.2015 №2482/7/26-50-22-06 щодо взаємовідносин ТОВ Успіх ЮА за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками. У вищезазначеному листі зазначено, що від ОУ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано службову записку від 17.12.2014, згідно з якою встановлено, що за попереднім місцем реєстрації: м. Київ, вул. Промислова, 4-а, товариство не знаходиться, підприємство має стан 30 - в стані переходу до іншої ДПІ та має юридичну адресу: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 10, кв. (офіс) № 60/літ.А., директором значиться ОСОБА_4, який за місцем реєстрації не мешкає, в ході аналізу податкової звітності за 2014 рік встановлено схему формування штучного податкового кредиту.

Окрім того, відповідач посилається на те, що ТОВ Успіх ЮА у періоді жовтень 2014 року формував податковий кредит за рахунок контрагентів-постачальників ризикової категорії: ТОВ Пан-Текс , ТОВ Інвест-Трейд-Груп , ТОВ Адамант-10 , TOB СААБ Україна , TOB Спецторг-Трейд .

Також, відповідач зазначив, що у ланцюгу постачання товарів до TOB РІМОЛ неможливо встановити походження товару, отриманого TOB РІМОЛ від TOB Веларіс у жовтні, грудні 2014 року, відсутні докази фактичної реалізації товарів TOB Веларіс для TOB РІМОЛ . В ході здійснення перевірки з'ясовано, що операції із реалізації товарів мали нереальний характер, що свідчить про те, що TOB РІМОЛ вело діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності у спірному періоді.

Під час розгляду справи відповідачем не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями.

Слід також додати, що під час розгляду справи не надано рішення суду відносно контрагентів позивача, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ). Не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Не надано рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Також не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

В той же час, відповідно до положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом, факти придбання товару, оплата їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності, що не заперечується відповідачем; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Більш того, реальність поставки товару позивачу також підтверджується подальшою реалізацією такого товару, що підтверджується письмовими доказами у справі.

Так, у жовтні, грудні 2014 року ТОВ РІМОЛ було продано КП Київський метрополітен на виконання умов договору №54/НХ-14 від 16.09.2014: мастило МЕТРОЛ (відро 18 кг), масло моторне М-8В (бочка 180 кг), Олива М-10Г2к (бочка 180 кг), масло моторне Агрінол 15 W40 sf/CC (бочка 180 кг). Наведені товари отримані уповноваженим представником Покупця на підставі довіреностей № 200 від 11.11.2014, № 245 від 13.12.2014.

У жовтні 2014 року придбаний позивачем товар (олива І-20А, олива І-30А, олива І-40А, олива I-50А, олива ТП-22С, олива Т-1500, олива М-14В2, олива М-10Г2к, мастило пластичне Солідол жировой, мастило Циатим-201 кг; мастило графітне був реалізований ДП Дарницький Вагоноремонтний Завод за договором 10/14/27/02 від 27.10.2014. Наведені товари були отримані уповноваженим представником Покупця на підставі довіреностей серії 12 ААЕ № 290615 від 17.10.2014, серії 12 ААЕ № 290616 від 17.10.2014, серії 12 ААЕ № 290681 від 28.10.2014.

Також, TOB РІМОЛ придбаний товар: олива Нігрол (бочка 180 кг) у кількості 1 000 шт., олива Марки А (євро бочка 180 кг) у кількості 1 000 шт. реалізований ПрАТ Пинязевицький кар'єр на підставі договору від 10.12.2012 №011001. Товар отриманий уповноваженим представником Покупця на підставі довіреності від 13.11.2014 № 352.

Придбаний TOB РІМОЛ товар (Олива М-10Г2к у кількості 3000 000 л; Олива І-20А у кількості 1000 000л; олива ВМГз (євро бочка 200 л) у кількості 1 000 л; олива МТ16П (євро бочка 180 кг) у кількості 1 000 шт.; олива Тп-22С (євро бочка 180 кг) у кількості 3 000 шт.) згідно видаткової накладної від 13.13.2014 № 1113-0001 реалізований ОСОБА_5

Крім того, отриманий TOB РІМОЛ згідно видаткової накладної № 1110-0008 від 10.11.2014 товар (олива вакуумна ВМ-4, мастило пластичне Солидол жировой (відро 17 кг) реалізовано TOB ОБЄДНАНЯ АГРОПРОМ СОЮЗ за договором №010801 від 08.01.2014; отриманий згідно видаткової накладної від 05.11.2014 № 1105-0003 товар (олива марки А ) реалізовано TOB Смарт Оіл Груп на підставі рахунку-фактури № СФ 1105-031 від 05.11.2014; отриманий згідно видаткової накладної від 04.11.2014 № 1104-0001 товар (олива марки А ) реалізовано TOB Зовнішньоторговельна виробничо-комерційна фірма РКЦ на підставі рахунку-фактури від 23.10.2014 № СФ 1023-061.

Також, наявність складських приміщень для можливості зберігання придбаного товару підтверджується договором оренди № 1 від 01.01.2013, за умовами якого TOB Агрокомпанія Злагода в порядку і на умовах, визначених договором передає TOB РІМОЛ у строкове платне користування (оренду) групу складських та офісних нежилих приміщень загальною площею 468,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Малинська, 12. Додатковою угодою №1 від 02.12.2013 до Договору оренди № 1 від 01.01.2013 Сторони погодили збільшити строк оренди до 31.12.2014. Додатковою угодою № 2 до Договору оренди № 1 від 01.01.2013 Сторони вирішили пролонгувати дію Договору оренди до 31.12.2015. За умовами Додаткової угоди № 3 до Договору оренди сторони продовжили дію Договору до 31.12.2016. отже, з наведеного вбачається наявність у позивача достатньої можливості для зберігання товарів та здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, на переконання суду, операції позивача з контрагентом здійснені в межах їх господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та господарській меті, підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що між TOB РІМОЛ (Замовник) та TOB Про Сервіс (Виконавець) укладено договір на виконання поліграфічних послуг від 03.06.2014 № 060302, за умовами якого TOB Про Сервіс на замовлення TOB РІМОЛ виготовляє поліграфічну продукцію. Договір підписано повноважними представниками юридичних осіб, та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов вказаного договору TOB Про Сервіс передало Замовнику поліграфічну продукцію, що підтверджується: видатковою та податковою накладними № 304 від 01.10.2014, номенклатура: буклет, флаєр; видатковою та податковою накладними № 305 від 02.10.2014, номенклатура: буклет, флаєр, конверти, наклейки; видатковою та податковою накладними № 306 від 02.10.2014, номенклатура: буклет, флаєр; видатковою та податковою накладними № 307 від 01.10.2014, номенклатура: конверти, листівки; видатковою та податковою накладними № 249 від 25.12.2014, номенклатура: візитки, етикетки, конверти, наклейки; видатковою та податковою накладними № 248 від 18.12.2014, номенклатура: буклет, флаєр.

Розрахунки за придбаний товар здійснені на підставі платіжних доручень від 03.11.2014 № 5494, від 11.11.2014 № 5507, від 13.11.2014 № 5521, від 24.11.2014 № 5549, від 10.12.2014 № 5583.

Наведені вище документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь контрагента у виконанні обумовлених послуг.

Проте, не зважаючи на наявність оформленої належним чином первинної документації, відповідачем зроблено висновок про недійсність укладеного договору, про завищення TOB РІМОЛ задекларованих показників витрат по взаємовідносинах з TOB Про Сервіс , мотивуючи це тим, що неможливо з'ясувати походження товару, отриманого TOB РІМОЛ , оскільки зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від постачальників TOB Про Сервіс з відповідною номенклатурою не зареєстровано. Крім того, висновки про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує відповідним посиланням ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки TOB Про Сервіс , в якому, зокрема, зазначено, що зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що підприємство не встановлено за податковою адресою . Також, відповідач посилається на безтоварність укладених між TOB РІМОЛ та TOB Про Сервіс правочинів, що свідчить про формування податкового кредиту за рахунок контрагентів-постачальників ризикової категорії.

В даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобов'язань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як встановлено судом, факти виконання та отримання послуг, оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Також, у відповідь на запит позивача щодо реальності здійсненої між TOB РІМОЛ та TOB Про Сервіс господарських операцій, останнє надіслало лист позивачу, яким підтвердив факт проведення фінансово-господарських операцій із посиланням на первинні документи.

Окрім того, в підтвердження належного виконання цим контрагентом поліграфічних послуг позивачем надано погоджені сторонами макети буклетів, флаєрів, візиток.

Слід зазначити, що наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем органів фіскальної служби або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів щодо товарності господарських операцій, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності ніякі послуги (роботи) позивачем не отримувались від контрагентів.

Суд зазначає, що прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких визначено позивачу податкові зобов'язання, не може ґрунтуватись на припущеннях, а повинно доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність цієї господарської операції цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит та формування валових витрат за наявності факту здійснення господарської операції.

Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

З огляду на викладене, суд вважає, що операції позивача з вказаними контрагентами здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Таким чином, відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод та які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод у спірному періоді, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям, а відтак відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи положення частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, необхідно визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 20.08.2015 №0006592210, №0006602210, №0006612210.

Присудити на користь товариство з обмеженою відповідальністю РІМОЛ (код ЄДРПОУ 36592205) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4760,72 грн. за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур