Ухвала

від 22.05.2017 по справі 826/6562/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 22 травня 2017 року                                        м. Київ                              № 826/6562/17 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою    за позовом                Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до                Приватного підприємства "Енергомонтажна компанія "Емко" про  надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Вказаний позов подано з порушенням вимог, передбачених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Згідно ч. 5 ст. 106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. В порушення вказаних вимог закону позивачем в позові зазначено - Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, проте довіреність видана представнику на представлення інтересів Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Крім цього, позивачем не зазначено відомостей  щодо ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти. Відповідно до ч. 3ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Позивач разом з позовними вимогами заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Частина 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі-Закон № 3674-VІ) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Об'єктом справляння судового збору є подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина 1 статті 3 Закону № 3674-VI). Статтею 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Наведені норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення таких норм спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану. Суд зауважує, що правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено    Законом України “Про судовий збір”, який прийнято відповідним державним органом - Верховною Радою України. Отже, саме держава, яка є відповідальною за діяльність її органів (суб'єктів владних повноважень), законодавчо визначає випадки, коли названі особи звільняються від сплати судового збору. Як свідчить зміст названого   закону, відповідач у даному випадку повинен сплачувати судовий збір. Згідно ч. 2    ст. 19 Конституції України   діяльність державних органів повинна відповідати нормам    Конституції    та законам України, що виключає можливість вирішення судом питань щодо звільнення органів держави від сплати судового збору. Таким чином, законодавцем не встановлено підстав для звільнення від сплати судового збору державних органів, у випадку посилання таких органів на відсутність видатків та коштів на рахунках. Суд не вправі підміняти органи законодавчої влади та вводити додаткові підстави для звільнення від сплати судового збору. Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню. Державною судовою адміністрацією України створений дієвий механізм для реалізації особою права звернення до суду та обов'язку зі сплати судового збору у порядку та строки визначені чинним законодавством. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 3674-VI, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. Платник судового збору для сплати цього збору може використовувати будь-який засіб платежу, у тому числі ресурс, розміщений на офіційному веб-порталі “Судова влада України”. В подальшому, особа, яка в інтересах державної установи сплатила судовий збір не позбавлена права відшкодувати витрачені кошти на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань цієї установи. Отже, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення та звільнення від його сплати є неприпустимим. Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від такої сплати. З урахуванням викладених обставин на які посилається державний орган як на підставу для відстрочення сплати судового збору (майновий стан сторони), не є такими в розумінні ст. 8 ЗУ “Про судовий збір” та ст. 88 КАС України. Зважаючи на те, що вимога про стягнення коштів є вимогою майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, виходячи з розміру майнових вимог. Крім того, ухвалою ВАСУ від 16.12.2013 року по справі № К/800/62403/13 встановлено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13 січня 2015 року у справі №К/800/93/15, в ухвалі від 12 січня 2017 року К/800/36742/16. Позивач не позбавлений можливості звертатись до відповідних органів із клопотанням про додаткове фінансування на оплату судового збору. Також, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.” Таким чином, позивачем не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку, що є недоліком позовної заяви. Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для надання можливості усунути вищезазначені недоліки позовної заяви. Керуючись ст.108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-                                                        У Х В А Л И В: 1. В задоволенні клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення сплати судового збору - відмовити. 2. Залишити позовну заяву без руху. 3. Встановити позивачу строк протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви. 4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ. Дана ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України. та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.           Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій