Рішення

від 29.03.2019 по справі 826/6562/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 березня 2019 року                      № 826/6562/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві до приватного підприємства «Енергомонтажна компанія «Емко» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі, - Суд прийняв до уваги таке: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) з позовом до приватного підприємства «Енергомонтажна компанія «Емко» (далі – відповідач, ПП «ЕК «Емко»), в якому просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПП «ЕК «Емко» у розмірі 483  336,90 грн. за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 483  336,90 грн., який відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2012 №2а-13829/12/2670 підлягає стягненню з відповідача. Заходи щодо примусового списання коштів з рахунків відповідача не дали результату, оскільки інкасовані доручення повернуті банком без виконання. Відповідно до акту опису майна у податкову заставу від 14.09.2016 №202 майно відповідача передано у податкову заставу, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказане, на думку позивача, свідчить про наявність правових підстав для погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Ухвала була направлена на адресу відповідача (04074, м. Київ, вулиця Лугова, 9) зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в адміністративному позові. Однак, конверт повернувся без вручення з відміткою Укрпошти «за закінченням встановленого строку зберігання». Копія вказаної ухвали повернулась без вручення позивачу з незалежних від суду причин, з огляду на що така ухвала відповідно до положень частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою належним чином. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «ЕК «Емко» не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. Станом на 29.03.2019 до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили. Своїм правом на надання відзиву/заперечення на позов відповідач не скористався, заяв/клопотань суду не направляв. В судовому засіданні 16.01.2018 у зв'язку із неявкою представників сторін, суд на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. З матеріалів справи, зокрема, з витягу з інтегрованої картки платника податків вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 483  336,90 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2012 №2а-13829/12/2670 стягнуто з розрахункових рахунків приватного підприємства «Енергомонтажна компанія «Емко» податкову заборгованість: з податку на додану вартість в сумі 142046 (сто сорок дві тисячі сорок шість) грн. 98 коп.; з податку на прибуток в сумі 325874 (триста двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 42 коп. 26.04.2013 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №2а-13829/12/2670 про стягнення вищезазначених сум податкового боргу. Позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2012 №29739/10/19. На підставі акта опису майна у податкову заставу від 14.09.2016 №202 майно відповідача передано у податкову заставу, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивачем також скеровано інкасовані доручення від 10.02.2016 №134/23, від 20.05.2016 №190/25, які повернулися без виконання відповідно до пунктів 12.7, 12.8, 12.11 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 №22, оскільки кошти на рахунку для виконання інкасованих доручень (розпоряджень) відсутні. Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Згідно з положеннями підпунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги ( пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України). Отже, звернення податковим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватися після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом у постанові від 22.05.2018 по справі № П/811/1777/14 (касаційне провадження №К/9901/5684/18). Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2012 №2а-13829/12/2670 слідує, що позивач направляв на адресу позивача податкову вимогу №405/141, однак податковий борг сплачено не було. Отже, враховуючи те, що позивачем були вжиті заходи щодо погашення податкового боргу відповідача, проте позитивних результатів такі заходи не дали, а інкасові доручення повернуто без виконання з підстав відсутності коштів на рахунках відповідача, а також враховуючи той факт, що відповідач не заперечував проти позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 483  336,90 грн. за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. На підставі наявних у справі доказів та їх оцінки під час розгляду справи в порядку письмового провадження, суд приходить до висновку про доведеність контролюючим органом підстав виникнення податкової заборгованості, наявність боргу у визначеному ним розмірі, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку, що дає суду підстави для задоволення позову у повному обсязі. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити. 2. Надати Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04213, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 58, код ЄДРПОУ 39468697) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу приватного підприємства «Енергомонтажна компанія «Емко» (04074, м. Київ, вулиця Лугова, 9, код ЄДРПОУ 33910090) за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій