Рішення

від 24.05.2017 по справі 905/1079/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.2017 Справа № 905/1079/17

Позивач: Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України , м. Київ (в особі Донецького обласного управління, м. Краматорськ)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче-комерційна фірма Феро-Квінт , м. Донецьк

про стягнення 252 926,59грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 - за дов.;

відповідача: не з'явився.

Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче-комерційна фірма Феро-Квінт 252 926,59грн., у тому числі:

· 120 848,42грн. - відсотки за користування кредитом;

· 48,00грн. - прострочена заборгованість за нарахованими комісійними винагородами;

· 108 742,32грн. - інфляційні втрати;

· 23 287,85грн. - 3% річних по простроченим сумам.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання позичальником за договором кредитної лінії №3 від 15.05.2012р. взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим рішенням господарського суду Запорізької області стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 348 255,56грн. Товариством залишаються невиконані зобов'язання щодо сплати відсотків в строки, визначені договором.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не заперечив проти позовних вимог, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, відзив на позов і докази сплати суми позову господарському суду не надав, у зв'язку з чим господарським судом справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:

15.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче-комерційна фірма Феро-Квінт (позичальник) був укладений договір кредитної лінії №3, відповідно до п.2.1 якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2 договору, кредит надається у вигляді відновлювальної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 14 травня 2015р..

Пунктом 2.3 договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування - 315тис.грн. і графік збільшення/зменшення діючого ліміту.

Позичальник зобов'язується здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування (п.2.3.3 договору).

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою (п.2.7 договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 19,8 процентів річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (п.2.7.1 договору).

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором… (п.2.7.2 договору).

Позивачем взяті на себе зобов'язання за кредитним договором були виконані у повному обсязі і належним чином, відповідачу була відкрита відновлювальна кредитна лінія у сумі 315тис.грн. Кредит був отриманий відповідачем на загальну суму 315тис.грн. 17 траншами на підставі розпоряджень позивача про видачу кредитних коштів.

У зв'язку з невиконання позичальником взятих на себе за договором зобов'язань, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.07.2015р. у справі № 908/2651/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче-комерційна фірма Феро-Квінт 306 432 грн. 09 коп. основного боргу, 29 984 грн. 13 коп. процентів за користування кредитом, 501 грн. 58 коп. заборгованості по комісії, 4 241 грн. 57 коп. - 3% річних за прострочення оплати суми основного кредиту, 83 грн. 84 коп. - 3% річних за прострочення оплати процентів за користування кредитом, 4 845 грн. 90 коп. індексу інфляції за прострочення оплати суми основного кредиту, 2 166 45 коп. індексу інфляції за прострочення оплати процентів за користування кредитом та 6 965 грн. 11 коп. судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини , встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини . Таким чином не підлягає доказуванню факт отримання відповідачем кредиту, порушення відповідачем умов договору та підстави для дострокового стягнення заборгованості за кредитом.

Оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 06 липня 2015 року була стягнута заборгованість станом на березень 2015 року, заборгованість відповідача перед позивачем збільшилась у вигляді несплачених процентів за користування кредитними коштами, комісійній винагороді. Станом на 27 березня 2017 року заборгованість відповідача по несплаченим процентам складає 120 848,42 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Пунктом 2.10 кредитного договору встановлено, що за надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійні винагороди у визначеному розмірі. Згідно п.5.3.11 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити комісійні винагороди, передбачені договором.

Станом на 27 березня 2017 року заборгованість відповідача за несплачені комісійні послуги банка складає 48.00грн., що підтверджується випискою по рахунку №35795106062798.

Оскільки інфляційні втрати та 3 % річних від прострочених сум господарським судом Запорізької області було стягнено станом на березень 2015р., за період: з квітня 2015 р. по березень 2017 р. вказані втрати банку збільшилися.

Таким чином, заборгованість за кредитом станом на 27 березня 2017 року становить 252 926,59 грн., з яких:

- 120 848,42грн. відсотки за користування кредитом;

- 48,00грн. прострочена заборгованість за нарахованими комісійними винагородами;

- 93 214,15 грн. інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за основним боргом;

- 15 174,90грн. інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за простроченими процентами;

- 353,27гри. інфляційні втрати від прострочених сум заборгованості за комісіями;

- 18 310,37грн. - 3% річних по простроченому кредиту;

- 4 944,76грн. - 3 % річних по простроченим процентам;

- 32,72грн. - 3% річних по простроченій комісії (розрахунки додаються).

На час подання позову і розгляду справи, заборгованість по відсоткам у розмірі 120 848,42грн. та прострочена заборгованість за нарахованими комісійними винагородами у розмірі 48,00грн. залишається несплаченою, доказів зворотного до суду надано не було.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

· ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;

· згідно ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (параграф 1 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

· ст.1046 Цивільного кодексу України (параграф 1 глави 71 ЦК України) передбачено: За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. ;

· відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

· згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

· ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

· відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом,

· відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором,

· загальна сума інфляційних за прострочення платежів становить 108 742,32грн., позивачем заявлена така ж сума;

· загальна сума 3% річних за прострочення платежів становить 23 287,85грн., позивачем заявлена така ж сума;

· зауважень щодо розрахунку основної заборгованості та здійснених позивачем нарахувань відповідачем не заявлено,

господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 575, 612, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції і керуючись ст.ст.43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче-комерційна фірма Феро-Квінт (83058, Донецька область, м. Донецьк, вул. Суздальська, б.1 а , код ЄДРПОУ 35831634, п/р 26002300162798 в ТВБВ №10004/0169 філії Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк , МФО 335106) на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі Донецького обласного управління (84302, м. Краматорськ Донецької області, вул. Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702, банківські реквізити невідомі) 120 848,42грн. - відсотки за користування кредитом, 48,00грн. - прострочена заборгованість за нарахованими комісійними винагородами, 108 742,32грн. - інфляційні втрати; 23 287,85грн. - 3% річних по простроченим сумам, 3 793,90грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст рішення складено 24.05.2017р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.