Рішення

від 10.05.2017 по справі 911/1003/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Справа № 911/1003/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/1003/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ньюрон Інносьютікалз , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко ,

с. Софіївська-Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 1 854 392,94 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 30.03.2017;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ньюрон Інносьютікалз (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (відповідач) про стягнення 1 854 392,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 3 від 26.05.2015, в частині своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 693 679,05 грн., з огляду на наявність якої нараховані 35 567,26 грн. інфляційних втрат, 12 110,96 грн. 3 % річних та 113 035,68 грн. пені.

Ухвалою суду від 05.04.2017 порушено провадження у справі № 911/1003/17.

26.04.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивачем належними та допустимими доказами у справі не доведено поставку товару відповідачу та її часткову оплату, а надані суду документи не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

В судовому засіданні 26.04.2017 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.04.2017 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в позові.

В судовому засіданні 26.04.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву до 10.05.2017 на 14 год. 00 хв., про що повідомлено сторін належним чином, що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на бланку оголошення перерви, який міститься в матеріалах справи.

В судовому засіданні 10.05.2017 представником позивача підтримані позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак 10.05.2017 через канцелярію суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибуття його повноважного представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема, такими обставинами є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

До того ж, у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейськоо суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії від 07.07.1989).

З огляду вищезазначеного, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, у той час як неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд дійшов висновку про відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та можливість розгляду відповідної справи за наявними в ній матеріалами у судовому засіданні 10.05.2017 за відсутності представника відповідача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, присутніх в судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю Ньюрон Інносьютікалз (позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (відповідач, покупець) укладений Договір поставки № 3, відповідно до умов п.п. 1.1, 1,2, 1.4 якого продавець взяв на себе обов'язок по поставці лікарських засобів (продукція), найменування та асортимент якої визначаються у додатку до договору, а покупець зобов'язався приймати таку продукцію та сплачувати її вартість. Покупець надсилає продавцю письмові замовлення на продукцію. Продавець розглядає таке замовлення протягом трьох банківських днів та надає відповідь щодо його прийняття/неприйняття повністю або частково. Підтвердженням прийняття замовлення є виставлений продавцем рахунок-фактура із зазначенням відповідної кількості продукції та її вартості.

Пунктами 3.1, 6.1, 6.2 договору визначено, що загальна сума договору відповідає сумам вартості продукції, що поставляється покупцеві за всіма видатковими накладними за цим договором. Оплата здійснюється покупцем на умові її відтермінування на 30 календарних днів з дати поставки на рахунок продавця, якщо інше не передбачено в додаткових угодах до цього договору. покупець взяв на себе обов'язок своєчасно здійснювати здійснювати оплату продукцію.

Приймання-передачі продукції по кількості здійснюється на підставі товаросупровідних документів.

Між сторонами у справі були укладені Додатки №№ 1, 2 від 26.05.2017 до договору, згідно з яким сторони дійшли згоди щодо додаткових поставок продукції.

Так, позивач, належним чином виконав взяті на себе, згідно з умовами договору зобов'язання, поставивши відповідачу в період з червень 2015 - листопад 2016 року, продукцію на загальну суму 4 812 635,21 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних.

Відповідні видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку представниками обох сторін, а також скріплені печатками позивача та відбитком штампу зі сторони відповідача.

Таким чином, підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали оглянуті судом в судовому засіданні.

Претензій щодо якості чи кількості отриманої продукції від відповідача не надходило.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, вартість продукції, з урахуванням її часткового повернення, сплачена відповідачем лише частково в сумі 3 974 825,81 грн., що підтверджується довідками ПАТ Комерційний банк Приватбанк по рахунку позивача, вартість продукції в сумі 1 693 679,05 грн., залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до статті 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким сальдо на користь позивача станом на 15.03.2017, становить 1 693 679,16 грн.

Оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданої позивачем на підставі Договору поставки № 3 від 26.05.2015 продукції, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 693 679,05 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманої продукції, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 35 567,26 грн. інфляційних втрат та 12 110,96 грн. 3 % річних, нарахованих за період: січень 2017 - березень 2017 та з 04.01.2017 по 31.03.2017 відповідно.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною другою ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, встановивши, що розрахунок позивача є арифметично вірним, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 567,26 грн. інфляційних втрат та 12 110,96 грн. 3 % річних заявлені правомірно, а отже підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманої продукції, позивач, просить суд стягнути з відповідача 113 035,68 грн. пені, нарахованої за період з 03.01.2017 по 31.03.2017 на суму заборгованості.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як зазначено у п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки при вчинені правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені за несвоєчасну оплату отриманої продукції, з погодженням її розміру, позовні вимоги про стягнення з відповідача 113 035,68 грн. пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114, код ЄДРПОУ 39443405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ньюрон Інносьютікалз (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 28, код ЄДРПОУ 32380302) 1 693 679 (один мільйон шістсот дев'яносто три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 05 коп. заборгованості, 35 567 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 12 110 (дванадцять тисяч сто десять) грн. 96 коп. 3 % річних та 26 120 (двадцять шість тисяч сто двадцять) грн. 36 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 24.05.2017

Суддя О.О. Христенко