Постанова

від 22.05.2017 по справі 910/14304/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р. Справа№ 910/14304/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - Костюк О.М. (довіреність №225-КМГ-733 від 09.03.2017 р.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Молодіжної громадської організації Олімпія 97

на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2016 р.

у справі №910/14304/16 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

до Молодіжної громадської організації Олімпія 97

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київська міська рада

про виселення з приміщення

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Молодіжної громадської організації Олімпія 97 про виселення відповідача із займаного ним орендованого приміщення за адресою - 03148, м. Київ, вул. Серпова, 20/6, у зв'язку з закінченням терміну договору оренди та безпідставністю зайняття даного нежитлового приміщення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2016 р. позов задоволено повністю. Виселено Молодіжну громадську організацію Олімпія 97 із займаного ним орендованого приміщення за адресою - 03148, м. Київ, вул. Серпова, 20/6, у зв'язку з закінченням терміну договору оренди та безпідставністю зайняття даного нежитлового приміщення. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1378,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київську міську раду.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду по даній справі явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19.10.2007 р. між Управлінням освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (орендодавець) та Молодіжною громадською організацією Олімпія 97 (орендар) укладено договір №37-70/201-07 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної Адміністрації від 19.06.2007 р. №1078 та ордеру від 19.06.2007 р. №137 передає в оренду нежиле приміщення, будівлю, споруду, далі - об'єкт оренди, за адресою: вул. Серпова, 20/6, ЗНЗ №185 для здійснення: організації культурно - масової роботи серед учнів і молоді та фізичного виховання молоді 711 годин на рік; 59,25 годин в місяць.

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є: нежиле приміщення, будівля, споруда загальною площею 360,00 кв.м.

Цей договір діє з 19.06.2007 р. по 16.06.2009 р. (п. 9.1. договору).

Згідно п. 9.6. договору, питання про надання згоди на продовження оренди приміщення вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до голови адміністрації, поданого до закінчення-терміну діючого договору оренди. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження, оренди приміщення, орендар повинен звільнити приміщення по закінченню терміну дії договору оренди та передати орендодавцю.

Пунктом 9.9. договору встановлено, що його дія припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

01.11.2011 р. між сторонами укладено додаткову угоду №32 до договору, якою викладено п. 9.1. договору в наступній редакції: цей договір діє до 31 березня 2012 року включно .

Відповідно до п. 1.2. Розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.12.2014 р. №821 перейменовано Управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації в Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (орендодавець).

Листами від 20.04.2015 р. вих. №1198 та від 01.09.2015 р. вих. №3318 позивач звернувся до відповідача з повідомленнями про непродовження дії договору, припинення дії договору та повернення об'єкта оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після припинення дії договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва від 19.06.2007 р. №37-70/201-07 продовжує користуватись нежилим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Серпова, 20/6, ЗНЗ №185, загальною площею 360,00 кв.м., не повертаючи його позивачу. З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та виселити відповідача із займаного орендованого приміщення за адресою: 03148, м. Київ, вул. Серпова, 20/6, в зв'язку із закінченням терміну договору оренди та безпідставністю зайняття даного нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч. 1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору встановлено до 31.03.2012 р. Регулювання відносин продовження строку дії договору передбачено п. 9.6.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем згоди, як передбачено п. 9.6. договору, на продовження оренди приміщення за договором.

Щодо посилань відповідача на положення Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні , в частині пролонгації до п'яти років договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до п. 5 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні , термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Згідно ч. 3 ст. 55 ГК України, суб'єктами малого підприємництва, зокрема, є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньомісячним курсом Національного банку України.

Проте, як вбачається з організаційно-правового статусу відповідача, останній є громадською організацією, а не суб'єктом малого підприємництва, що виключає розповсюдження на нього вимог п. 5 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні .

В будь-якому випадку продовження дії договору відбувається шляхом внесення відповідних змін до нього. Як зазначено вище, п. 9.6 договору встановлено, що питання про надання згоди на продовження оренди приміщення вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до голови адміністрації, поданого до закінчення-терміну діючого договору оренди. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження, оренди приміщення, орендар повинен звільнити приміщення по закінченню терміну дії договору оренди та передати орендодавцю.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено його пролонгації без укладення відповідної угоди про внесення змін до договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що термін дії договору припинено 31.03.2012 р., а правова підстава користування об'єктом оренди у відповідача відсутня.

Відповідно до п. 4.14. договору, орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору оренди зобов'язаний протягом 15 календарних днів передати майно орендодавцю.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу об'єкта оренди.

З огляду на те, що договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва від 19.06.2007 р. №37-70/201-07 є таким, що припинив свою дію, то відповідач на підставі приписів ч. 1 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна зобов'язаний повернути об'єкт оренди позивачу та звільнити об'єкт оренди. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про виселення відповідача із займаного ним орендованого приміщення за адресою - 03148, м. Київ, вул. Серпова, 20/6, у зв'язку з закінченням терміну договору оренди та безпідставністю зайняття даного нежитлового приміщення є нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2016 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Молодіжної громадської організації Олімпія 97 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2016 р. у справі №910/14304/16 залишити без змін.

Справу №910/14304/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк