Постанова

від 23.05.2017 по справі 18/020-10/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа № 18/020-10/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін:

від відповідача-2 (апелянта): не з'явились;

від позивача: Чернюшок В.І. (директор, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)

від позивача:Чернюшок Ю.І. - за довіреністю б/н від 02.02.2017;

від відповідача-1: Прилуцька Т.О., довіреність № б/н від 10.01.2017;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма Металіст на рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 18/020-10/8 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом приватного підприємства Вімф , с. Проліски, Бориспільського району, Київської області

до 1) Щасливської сільської ради, с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області

2) товариства з обмеженою відповідальністю фірма Металіст , с. Проліски, Бориспільського району, Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бориспільський районний відділ Київської обласної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", м. Київ

про скасування рішення та договору оренди

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року приватне підприємство Вімф (надалі- позивач/ПП Вімф ) звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до Щасливської сілької ради (надалі- відповідач-1/Щасливська с/р) та товариства з обмеженою відповідальністю фірми Металіст (надалі-відповідач-2/ ТОВФ Металіст ), в якій просило суд:

1) скасувати рішення Щасливської сільської ради від 25.12.2001 № 113.9-19-ХХ111 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ фірмі Меліст ;

2) скасувати договір оренди земельної ділянки № 21 від 11.01.2002 року, укладеного між Щасливською сільською радою та товаристом з обмеженою відповідальністю фірмою Металіст ( т.1, а.с. 5-9).

В обґрунтування заявлених позивач зазначає, що відповідач -1 25.12.2001 прийняв рішення № 113.9-19-ХХ111 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ фірмі Меліст , яким протизаконно передав в довгострокову оренду земельну ділянку відповідачеві-2, яка знаходиться в користуванні позивача, що підтверджується державним актом Б № 017672 від 1993 року. Крім, того, як вказує позивач, укладаючи 11.01.2002 року з відповідачем-2 договір оренди № 21 Щасливською сільською радою (відповідачем-1) було порушено приписи ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2010 ( т.2, а.с. 62-63) залучено до участі у справі в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Бориспільський районний відділ Київської обласної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру ( надалі-третя особа).

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2010 зупинено провадження у справі № 18/020-10/8 до вирішення пов'язаною з нею справи № 2а-5374/10/1070, яка знаходиться у провадженні Київського окружного адміністративного суду ( т.2, а.с. 66-67).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2016 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 18/020-10/8 (суддя Мальована Л.Я.) позов задоволено частково; припинено провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району № 113.9-19-ХХІІІ від 25.12.2001 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ фірмі "Металіст"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 21 від 11.01.2002 укладений між Щасливською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Металіст".

Вирішено питання судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійним договору про оренду земельної ділянки № 21 від 11.01.2002 року мотивовано доведеність та обґрунтованістю позовних вимог.

Припиняючи провадження в частині позовних вимог про частині позовних вимог про скасування рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району № 113.9-19-ХХІІІ від 25.12.2001 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ Ф Металіст на підставі п. 1 ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції керуючись ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, виходи з того, що оскільки постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016 було задоволено позов приватного підприємства Вімф до Щасливської сільської ради та ТОВ фірма Металіст про скасування рішення "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ фірмі Металіст № 113.9-19-ХХ111.

Крім того, місцевим господарським судом було залишено без розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 03.02.22017, оскільки така заява була подана ПП Вімф після початку розгляду справи по суті.

Також судом першої інстанції було залишено без розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог від 10.02.2017, оскільки правовідносини, які виникли в зв'язку з укладенням договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16.09.2010 до договору оренди земельної ділянки від 11.01.2002 то дані правовідносини виникли після порушення провадження у даній справі та згідно іншого рішення Щасливської сільської ради.

Місцевим господарським судом також було відмовлено у задоволені клопотання відповідача-2 про призначення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, оскільки на розгляд експерта поставлено питання, які не потребують додаткового дослідження в даному судовому провадженні та вже були вирішені згідно висновку експерта № 1-23/03 від 23.03.2016.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю фірма Металіст звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права, що виражено у неповному з'ясуванні місцевим господарським судом обставин справи, що мають значення для справи; не вжиттям всіх необхідних заходів для повного та всебічного розгляду справи та норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма Металіст на рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 18/020-10/8 та призначено її розгляд на 06.04.2017.

05.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю фірма Металіст надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 18/020-10/8.

06.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Щасливської сільської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 18/020-10/8.

06.04.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від приватного підприємства Вімф надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 клопотання відповідачів 1,2 про відкладення розгляду апеляційної скарги задоволено, та, відповідно розгляд апеляційної скарги у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23.05.2017.

22.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю фірма Металіст надійшло клопотання про відповідно відкладення розгляду справи.

22.05.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду третьою особи було подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника третьої особи.

Представник позивача та керівник (директор) ПП Вімф проти задоволення апеляційної скарги заперечували, з викладених у відзиві на апеляційну скаргу підстав.

Представник Щасливської сільської ради просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Встановлено, що в судове засідання представник апелянта (відповідача-2) не з'явився.

Київський апеляційний господарський суд зазначає, що згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи.

Вищеозначене клопотання ТОВФ Металіст мотивоване неможливістю направлення у судове засідання з розгляду апеляційної скарги представника, оскільки він приймає участь в судовому засіданні іншого суду. Крім того, як вказує у штаті відповідача -2 відсутні інші фахівці з правознавства.

Між тим, в порушення ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України до означеного клопотання не додано жодного належного доказу на підтвердження викладених в клопотанні обставин.

Таким чином враховуючи вищевикладене, клопотання про продовження та відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те що, по-перше, обставини, викладенні в клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи, жодним чином не підтверджені, по-друге, апелянт був обізнаний про розгляд в Київському апеляційному господарському суді апеляційної скарги та не був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у судовому засіданні; по- третє, відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівник підприємства відповідача наділений повноваженнями брати участь у судовому засіданні, а відтак апелянт мав можливість забезпечити явку належного представника у судове засідання.

В постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2016 у справі № 910/21819/15 зазначено, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 25.12.2001 відповідачем -1 було прийнято рішення "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ фірмі Металіст № 113.9-19-ХХ111 (надалі - рішення № 113.9-19-ХХ111від 25.12.2001)

Колегією суддів встановлено, що 11.01.2002 на виконання вказаного рішення між відповідачем -1 та відповідачем-2 було укладено договір оренди земельної ділянки № 21, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Щасливської сільської ради, Бориспільського району, Київської області. В оренду передається земельна ділянка площею 29,71 га, в тому числі землі промисловості 29,71 га. Грошова оцінка земельної ділянки становить 1 119 139,62 грн. Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше 7 (семи) днів з моменту набуття чинності даного договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в 1993 році МПП Вімф одержало державний акт на право користування землею Б № 017672 (зареєстрований в книзі запитів державних актів на право користування землею за № 475).

Відповідно до зазначеного державного акту у позивача знаходиться земельна ділянка розміром 1 га в с. Проліски Бориспільського району Київської області.

За приписами ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції від 12.12.1990 року) право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Земельна ділянка котра знаходяться у постійному користуванні присвоєно кадастровий № 3220888000:03:004:0033.

Відповідно до 29 Земельного кодексу УРСР припиняється право володіння або право користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови користувача від земельної ділянки проводиться за його заявою на підставі рішення відповідної ради депутатів.

Однак в порушення вимог закону ст.ст. 27,29 ЗК України Щасливською сільською радою 25.12.2001 року прийнято рішення № 113.9-19-ХХ111.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016 року у справі № 2-а/359/2/2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016 року, задоволено позов приватного підприємства Вімф до Щасливської сільської ради та ТОВ фірма Металіст про скасування рішення "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ фірмі Металіст № 113.9-19-ХХ111.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з правомірністю припинення провадження місцевим господарським судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог про скасування рішення Щасливської сільської ради Бориспільського району № 113.9-19-ХХІІІ від 25.12.2001 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки в тимчасове користування на умовах оренди строком на 49 років під розміщення комплексу утилізації побутових відходів на сміттєзвалищі в с. Проліски ТОВ Ф Металіст .

Крім того, позивачем було заявлено позовну вимогу про визнання договору оренди земельної ділянки № 21 від 11.01.2002 року недійсним.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", яка регламентує порядок надання земельної ділянки в оренду, у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Тобто, зі змісту наведених норм вбачається, що підставою для укладання договору оренди є згода орендодавця, яка згідно системного аналізу норм Земельного Кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про місцеві державні адміністрації" повинна оформлюватися відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Таким рішенням відповідно до ст. 6 Закону України "Про державні адміністрації" є розпорядження.

Відповідно до ст. 116 ЗК України (в редакції на момент укладання спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідний договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки лише за умови визнання недійсним з моменту прийняття рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання в оренду цієї ділянки, що є підставою для укладення оспорюваного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі тощо.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі", яка визначає умови договору землі, зазначає, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Місцевий господарським судом вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у зв'язку з відсутністю згоди орендодавця (у даному випадку Щасливської сільської ради) щодо передання земельної ділянки в оренду, що свою чергу потребує оформлення відповідним рішенням.

Відтак, спірний договір не відповідає приписам ст.ст. 4, 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів, погоджується з правомірністю задоволення місцевим господарським судом позовних вимог та визнанням недійсним оренди земельної ділянки №21 від 11.01.2002 року укладеного між Щасливською сільською радою та ТОВФ Металіст у зв'язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-7, 32-33, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма Металіст залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 13.02.2017 року у справі № 18/020-10/8 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Б.В. Отрюх

Л.В. Чорна