Постанова

від 24.05.2017 по справі 922/4743/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р. Справа № 922/4743/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 22.05.2017 року №21;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 селищної ради, смт. Старий Мерчик Харківської області (вх. №1334Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2017р.

у справі № 922/4743/16

за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

до відповідача ОСОБА_2 селищної ради, смт. Старий Мерчик Харківської області

про зобов'язання виконання рішення

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2017р. у справі №922/4743/16 (суддя Калантай М.В.) позов задоволено; зобов'язано ОСОБА_2 селищну раду виконати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.05.2016 № 51-р/к у справі №3/03-25-16 в частині припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 15, пунктом третім статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели до недопущення конкуренції на ринку ритуальних послуг, шляхом створення (визначення) ритуальної служби; стягнуто з ОСОБА_2 селищної ради на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 1378,00грн. судового збору.

ОСОБА_2 селищна рада, смт. Старий Мерчик Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2017р. у справі №922/4743/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2017р. суддею доповідачем у справі №922/4743/16 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.05.2017р.

19.05.2017 року року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№5231)

23.05.2017 року, на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача перебуває у відрядженні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає його необґрунтованим та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки останнім не надано жодних доказів неможливості явки його представника у судове засідання.

Окрім того, відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу , розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У вiдповiдностi до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України , сторони зобов'язанi добросовiсно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав i охоронюваних законом iнтересiв другої сторони, вживати заходiв до всебiчного, повного та об'єктивного дослiдження всiх обставин справи.

Разом з тим, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника.

Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Враховуючи вищевикладене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представників сторін за висновками суду, не перешкоджає вирішенню справи по суті, колегія суддів відхилила клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 24.05.2017 року представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102221719017, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України , було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2016 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №51-р/к у справі № 3/03-25-16 (далі за текстом - Рішення №51-р/к), відповідно до п. 1 якого визнано бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні організації надання ритуальних послуг на території смт.Старий Мерчик, сел.Привокзальне, сел.Газове, с.Мічурінське, с.Добропілля, с.Золочівське Валківського району Харківської області, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економі конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели до недопущення конкуренції на ринку ритуальних послуг.

Пунктом 2 Рішення №51-р/к зобов'язано відповідача припинити порушення, вказане у пункті 1 цього рішення, шляхом створення (визначення) ритуальної служби та надати підтверджуючі документи до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в 3-х місячний строк з дня отримання рішення у справі.

Рішення №51-р/к надіслано на адресу відповідача листом №02-26/3-1805 від 24.06.2016 року та отримано останнім 01.07.2016 року.

Відповідач Рішення №51-р/к в установленому порядку не оскаржував.

Листом від 05.08.2016 року відповідач повідомив позивача про те, що селищною радою розміщено оголошення в районній газеті про взяття участі у визначенні виконавця суб'єктів господарської діяльності, що надають ритуальні послуги із захоронення померлих громадян на території населених пунктів селищної ради.

Рішенням ОСОБА_2 селищної ради №57 від 15.09.2016 року визначено ПП "СТАВ" виконавцем послуг з надання ритуальних послуг на території ОСОБА_2 селищної ради; затверджено необхідний мінімальний перелік видів ритуальних послуг, які надаються на території ОСОБА_2 селищної ради; затверджено примірний договір-замовлення.

Рішенням ОСОБА_2 селищної ради №61 від 15.09.2016 року затверджено тарифи на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, що надає приватне підприємство "СТАВ+".

21 вересня 2016 року між відповідачем, як замовником, та ПП "СТАВ+", м.Валки Харківської області, як виконавцем, укладено договір про надання ритуальних послуг.

Так, позивач зазначає, що відповідач у встановлений 3-місячний строк Рішення №51-р/к в частині припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 15, пунктом третім статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які призвели до недопущення конкуренції на ринку ритуальних послуг, шляхом створення ритуальної служби не виконав.

Зазначене вище й стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому останній просив зобов'язати відповідача виконати рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.05.2016 року №51-р/к.

28.02.2017 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

У відповідності до пункту 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету від 19.09.1994 №5, резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Так, як вже було зазначено вище, Рішення №51-р/к було надіслано для виконання відповідачу рекомендованим листом №6102218196569, з супровідним листом від 24.06.2016 року №02-26/3-1805 та отримано відповідачем 01.07.2016 року, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту УДППЗ "Укрпошта".

Відповідач не звертався до Антимонопольного комітету України щодо перегляду Рішення №51-р/к та до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним та скасування Рішення №51-р/к.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", Рішення №51-р/к мало бути виконано відповідачем до 02.10.2017 року (включно).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на час розгляду справи в господарському суді першої інстанції не виконав Рішення №51-р/к, оскільки не створив (визначив) ритуальну службу, яка б мала надавати ритуальні послуги на території смт.Старий Мерчик, сел.Привокзальне, сел.Газове, с.Мічурінське, с.Добропілля, с.Золочівське Валківського району Харківської області.

Посилання апелянта на те, що він виконав рішення шляхом укладення договору про надання ритуальних послуг від 21.09.2016 року з ПП "СТАВ+" є необґрунтованими, у зв'язку з наступним.

Так, згідно пункту 2 Рішення №51-р/к відповідача було зобов'язано створити (визначити) саме ритуальну службу та надати підтверджуючи документи до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Статтею 8 Закону України "Про поховання та похоронну справу" передбачено, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Згідно частини 5 Закону України "Про поховання та похоронну справу" органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції, зокрема, створюють ритуальні служби.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про поховання та похоронну справу", ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.

Таким чином, відповідачу з метою виконання Рішення №51-р/к належало створити або визначити відповідне спеціалізоване комунальне підприємство, яке має здійснювати ритуальні послуги.

Однак, відповідач відповідне спеціалізоване комунальне підприємство не визначив (створив), а уклав договір від 21.09.2016 року з Приватним підприємством "СТАВ+" (код 39706332).

Приватне підприємство СТАВ+ не є комунальним підприємством, оскільки згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновано на приватній власності.

Так, діяльність ритуальної служби регулюється Типовим положенням про ритуальну службу, затвердженим Наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 19.11.2003 року №193 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 року №1110/9709 (далі - Положення №193).

Відповідно до п. 4 Положення №193, основними завданнями ритуальної служби в Україні є здійснення організації поховання померлих і надання передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та ритуальних послуг , не передбачених цим переліком, а також реалізація предметів ритуальної належності.

До необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг входять, зокрема: оформлення договору-замовлення на організацію та

проведення поховання, оформлення свідоцтва про поховання, копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили), монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу, кремація тіл померлих, поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю, зберігання урн з прахом померлих у крематорії, організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України, запаювання оцинкованої труни, замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

Таким чином, одним з основних завдань ритуальної служби є здійснення організації поховання померлих і надання передбачених мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг.

Рішенням Старометчицької селищної ради від 15.09.2016 року №61, затверджено тарифи на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, що надає Приватне підприємство СТАВ+ , зокрема, це копання могили влітку та копання могили взимку.

Тобто, з десяти передбачених переліком надання ритуальних послуг, Приватне підприємство СТАВ+ надає лише дві.

Таким чином, надання Приватним підприємством СТАВ+ вказаних ритуальних послуг не може забезпечити належне здійснення організації поховання, що є одним з невід'ємних завдань ритуальної служби.

На думку колегії суддів, бездіяльність відповідача в частині організації надання ритуальних послуг не дозволяє утворити ринок ритуальних послуг та запровадити конкурсні засади діяльності на ньому, що в свою чергу призводить до неможливості споживачів ритуальних послуг на території смт.Старий Мерчик, сел.Привокзальне, сел.Газове, с.Мічурінське, с.Добропілля, с.Золочівське Валківського району Харківської області реалізувати своє право на укладення договорів замовлення на організацію та проведення поховання та обрання надавача таких послуг.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не було створено (визначено) ритуальну службу в розумінні статті 9 Закону України "Про поховання та похоронну справу", а тому й підстав вважати Рішення №51-р/к виконаним не має.

Доводи апелянта про невірне розуміння позивачем норм чинного законодавства України щодо кола суб'єктів та ринку надання ритуальних послуг, у тому числі його посилання на положення статей 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу", фактично свідчать про незгоду відповідача з визначеним позивачем способом усунення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який встановлений пунктом 2 Рішення №51-р/к.

Між тим, відповідач не був позбавлений можливості оскаржити Рішення №51-р/к в установленому порядку, однак своїм правом не скористався.

А отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач зобов'язаний виконати Рішення №51-р/к саме у встановлений позивачем спосіб, тобто шляхом створення або визначення ритуальної служби (спеціалізованого комунального підприємства).

Приписами статті 25 Закону України "Про антимонопольний комітет України" встановлено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді судового рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_2 селищної ради, смт. Старий Мерчик Харківської області слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 селищної ради, смт. Старий Мерчик Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2017р. у справі №922/4743/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 25.05.2017 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.