Постанова

від 18.05.2017 по справі 910/876/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа№ 910/876/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

за участю представників cторін:

позивача: Мільман С.В., довіреність б/н від 27.03.2017,

Ратушняк П.В., довіреність б/н від 27.03.2017,

відповідача: Кривошей Ю.І., довіреність б/н від 02.04.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017

у справі №910/876/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К"

про стягнення 73 098,45 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" про стягнення 73 098,45 грн, з яких: 54 517,37 грн основного боргу, 4 227,33 грн пені, 3 450,28 грн 3% річних та 10 903,47 грн штрафу у зв'язку із неналежною оплатою відповідачем послуг згідно умов договору №К121/2016-01 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.07.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/876/17 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" (02222, місто Київ, Проспект Маяковського, будинок 37, квартира 8; код 31286390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" (02090, місто Київ, вулиця Сосюри, будинок 6; код 32306522) 54 517 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сімнадцять) грн 37 коп. основного боргу, 4 227 (чотири тисячі двісті двадцять сім) грн 33 коп. пені, 3 450 (три тисячі чотириста п'ятдесят) грн 28 коп. річних, 10 903 (десять тисяч дев'ятсот три) грн 47 коп. штрафу та 3 200 (три тисячі двісті) грн 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/876/17 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що товарно-транспортні накладні не є належним доказом надання послуг по договору, оскільки вказані ТТН належним чином не оформлені та не відповідають вимогам, які до них ставляться. Також апелянт вказував про ненадання позивачем відповідачу актів та накладних згідно договору.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/876/17 без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу ТОВ "ЕДЕМ і К" без задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2017, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/876/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Власова Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.05.2017.

В судове засідання, яке відбулось 18.05.2017 з'явились представники позивача та відповідача, які надали суду усні пояснення стосовно доводів наведених в апеляційній скарзі.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" (замовник, відповідач) було укладено договір №К121/2016-01 транспортно-експедиторського обслуговування (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується за плату, на користь та за рахунок замовника надавати транспортно-експедиторські послуги та додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів територією України, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати вказані послуги на умовах, визначених цим Договором.

Вартість послуг, у відповідності до п. 5.1. та п. 5.2. Договору, визначена у додатковій угоді (додатку) до цього договору або заявці, підписаній сторонами, яка є додатком до цього Договору. Якщо вартість послуг не погоджено сторонами в додатковій угоді до цього Договору, вартість послуг визначається в окремій заявці на підставі діючої тарифної відомості виконавця. Діюча тарифна відомість виконавця надсилається замовникові на його запит в електронній формі.

Згідно п. 5.3. Договору у випадку зміни середньої вартості пально-мастильних матеріалів за минулий місяць (базова вартість дизельного пального складає 8,80 гривень за літр) в бік зменшення/збільшення згідно з паливним калькулятором (який є додатком до цього договору), тарифи на послуги виконавця автоматично корегуються (раз на місяць) на коефіцієнт, вирахуваний згідно з паливним калькулятором.

Відповідно до підпункту 6.1.1. Договору товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу є належним та достатнім підтвердженням надання послуг по окремій заявці.

Згідно п.п. 6.1.2. та 6.1.3. Договору перед виставленням рахунку, виконавець у електронній формі направляє на узгодження відповідальній особі замовника специфікацію, яка містить перелік виконаних заявок, маршрути, вартість. Замовник повинен, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання специфікації (специфікації, які вислані на кінець місяця, повинні бути узгоджені не пізніше 7-го числа кожного наступного місяця), узгодити специфікацію, або переслати зауваження в електронному вигляді. У випадку відсутності у вказаний строк зауважень замовника специфікація вважається погодженою замовником. Відповідно до погодженої замовником специфікації виконавцем виписується акт здачі-прийняття наданих послуг (далі - "Акт") і рахунок на оплату наданих послуг (далі - "рахунок").

Крім рахунку, виконавець зобов'язується надати замовнику два підписані зі сторони виконавця примірники акту, податкову накладну (якщо замовник є платником ПДВ) та ТТН з відмітками вантажоодержувачів про одержання вантажів (п.п. 6.2.2. Договору).

Відповідно до п.п. 6.3.1. Договору акт повинен бути підписаний замовником та повернутий виконавцеві не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня його отримання.

Згідно п.п. 6.3.2. Договору у випадку відсутності письмових зауважень замовника у строк, визначений в п. 6.3.1 цього Договору, акт вважається погодженим, а надані послуги - прийнятими замовником без зауважень.

У відповідності до п.п. 6.3.3. Договору замовник може заявити зауваження до акту у зв'язку із обставинами, на підставі яких він раніше заявляв зауваження до специфікації, або про які він не знав й не повинен був знати на час погодження специфікації. В цьому випадку замовник підписує акт з приміткою ("із зауваженнями") та повертає його примірник виконавцеві разом із письмовими обґрунтованими зауваженнями з посиланням на конкретні послуги, щодо яких виникли зауваження.

Підпунктом 6.4.1. Договору встановлено, що оплата здійснюється замовником безготівково на поточний банківський рахунок виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунку за умови погодження акту відповідно до п.6.3 цього Договору.

Товарно-транспортними накладними, які підписані представниками обох сторін та містяться в матеріалах справи, а також рахунком-фактурою №0000107094 від 20.07.2016, актом №0000107094 від 20.07.2016 на суму 41 052,71 грн, рахунком-фактурою №0000107279 від 31.07.2016 та актом №0000107279 від 31.07.2016 на суму 13 464,66 грн, які у відповідності до умов договору були направлені на адресу відповідача та отримані останнім 25.10.2016, стверджується факт надання позивачем відповідачу транспортно-експедиторських послуг та додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів територією України у відповідності до умов Договору на загальну суму 54 517,37 грн.

Відповідач доказів направлення позивачу письмових зауважень до актів №0000107094 від 20.07.2016 на суму 41 052,71 грн та №0000107279 від 31.07.2016 на суму 13 464,66 грн, у строк, визначений в п. 6.3.1. Договору не надав. За таких обставин, відповідно до п.п. 6.3.2. Договору вищевказані акти вважаються погодженими, а надані послуги - прийнятими замовником без зауважень.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання транспортно-експедиторських послуг та додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів територією України. Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов'язання з оплати вищезазначених послуг у відповідності до умов Договору належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 54 517,37 грн.

У зв'язку із простроченням оплати, 04.10.2016 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 54 517,37 грн, а також 4 227,33 грн пені, 3 450,28 грн річних та 10 903,47 грн штрафу.

Однак, доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначене також кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 54 517,37 грн заборгованості за договором №К121/2016-01 транспортно-експедиторського обслуговування від 01.07.2016 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо строків оплати послуг за Договором №К121/2016-01, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" 3% річних у розмірі 3 450,28 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.п. 6.5.1. Договору, розмір процентів, який підлягатиме сплаті боржником в разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за згодою сторін дорівнюватиме середній вартості кредитів у національній валюті за даними статистичної звітності банків України станом на перший банківський день з дати виникнення прострочення, які розміщуються на сайті НБУ за посиланням http://www.bank.gov.ua/control/uk/index, помноженій на коефіцієнт 1,5.

За таких обставин, позов в частині стягнення 3% річних є обґрунтованим та підлягає задоволенню у розмірі 3 450,28 грн за розрахунком позивача, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.

У зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати послуг згідно умов Договору позивачем нараховано 4 227,33 грн пені та 10 903,47 грн штрафу.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п.п. 7.5.4. Договору в разі прострочення оплати послуг, замовник сплачує виконавцеві за весь період прострочення до дати фактичної оплати (без обмеження будь-яким строком) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. У випадку прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів, замовник додатково штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. Неустойка (пеня, штраф) стягується виконавцем в судовому порядку.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 4 227,33 грн пені та 10 903,47 грн штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати послуг у визначений договором строк є обґрунтованими та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачем було правомірно здійснено розрахунок пені, 3% річних та штрафу у відповідності до п.п. 6.5.1. та п.п. 7.5.4. Договору.

Крім того, доводи викладені в апеляційній скарзі щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних (ТТН) не приймаються судом до уваги, оскільки всі ТТН за якими товар було прийнято вантажоодержувачами та не було здійснено відмови від прийняття вантажу, у відповідності до п.п. 4.4.1. Договору містять відмітку вантажоодержувача та є належним підтвердженням надання послуг. Всі ТТН, оформлені у зв'язку із наданням транспортно-експедиційних послуг було передано відповідачу згідно вимоги, встановленої п.п.6.2.2. Договору, а тому заперечення відповідача щодо отримання ТТН також не беруться судом до уваги. Також безпідставними є твердження відповідача щодо відсутності в останнього рахунків та актів, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем 25.10.2016 вказаних документів, що підтверджується даними офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" про вручення за довіреністю адресату поштового відправлення за №0230024388102.

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ і К" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/876/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/876/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/876/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов